Рішення

від 17.08.2022 по справі 520/4727/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

18 серпня 2022 року № 520/4727/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лариси Мар`єнко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Сахновщинської селищної ради, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Сахновщинської селищної ради від 28.01.2022 року за №1955-VІІІ;

- зобов`язати Сахновщинську селищну раду (код ЄДРПОУ 04398301) розглянути на найближчій сесії заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 17.01.2022 року шляхом затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої за межами населеного пункту на території Дар-Надежинського старостинського округу Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, площею 2,0000 га, кадастровий номер 6324882000:01:000:0916 та передачі вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення Сахновщинської селищної ради від 28.01.2022 року за №1955-VIII є протиправним та таким, що порушує права позивача, оскільки в якості єдиної підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність вказано те, що відповідач не є власником земельної ділянки із кадастровим номером 6324882000:01:000:0916 площею 2,00 га. При цьому, інших підстав вказано не було, що свідчить про протиправність дій відповідача. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 20.06.2022 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Представник відповідача - В.Суєцький, через канцелярію суду подав відзив на позов, в якому не погодився з заявленими позовними вимогами, посилаючись на те, що на момент звернення позивача з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6324882000:01:000:0916 дiяла норма п.24 Перехідних положень Земельного кодекс України, які набули чинності 27.05.2021 року відповідно до якої земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту i право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Також вказано, що на момент звернення позивача з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки право комунальної власності Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області на вказану ділянку не було зареєстровано, в зв`язку з чим позивачеві відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Також представник відповідача зазначив, що згідно підпункту 5 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України (зі змінами внесеними від 24 березня 2022 року №2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану") під час дії воєнного стану земельні відносини України регулюються з урахуванням таких особливостей, зокрема, забороняється безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації. Таким чином, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, та надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 21.05.2021 року за №2509-СГ громадянці ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташованої за межами населених пунктів Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області.

На підставі вищевказаного рішення на замовлення позивача ФО-П ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Після розробки вказаного вище проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташованої за межами населеного пункту на території Дар-Надеждинського старостинського округу Сахновшинської селищної ради Красноградського району Харківської області, вказану земельну ділянку зареєстровано в Державному земельному кадастрі та присвоєно кадастровий номер 6324882000:01:000:0916.

Після отримання витягу з Державного земельного кадастру на вищевказану земельну ділянку позивач подав до Сахновшинської селищної ради заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із кадастровим номером 6324882000:01:000:0916 площею 2,0000 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташованої за межами населеного пункту на території Дар-Надеждинського старостинського округу Сахновшинської селищної ради Красноградського району Харківської області та передачу вказаної земельної ділянки у приватну власність.

Рішенням Сахновшинської селищної ради від 28.01.2022 року за №1955-VIII ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства розташованої за межами населеного пункту на території Дар-Надеждинського старостинського округу Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, площею 2,0000 га кадастровий номер 6324882000:01:000:0950 та передачі її у власність.

Підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі позивачу її у власність у рішенні зазначено те, що відповідач станом на 28.01.2022 року не є власником земельної ділянки із кадастровим номером 6324882000:01:000:0916 площею 2,0000 га.

Вважаючи рішення відповідача протиправним, оскільки, не узгоджується з положеннями чинного законодавства України, а права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки порушеними, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

За приписами статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 2 статті 14 Конституцій України визначено, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.1 ст.22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо) (ч. 2 ст. 22 Земельного кодексу України).

При цьому, пунктом а частини 3 статті 22 Земельного кодексу України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до положень ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ст.121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів.

Як визначено приписами ч.1 ст.118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Відповідно до ч.2 ст.118 Земельного кодексу України рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Згідно із приписами ч.6 ст.118 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно із положеннями ч.7 ст.118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до положень абз.3 ч.7 ст.118 Земельного кодексу України особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу.

Приписами ч.9 ст.118 Земельного кодексу України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до ч.18 ст.186 Земельного кодексу України Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб`єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, встановленого Законом України "Про землеустрій"; надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб`єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження документації із землеустрою іншими органами.

Згідно зі ст.25 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації, в тому числі у вигляді проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Статтею 30 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

При цьому, суд зазначає, що приписами ч.1 ст.186-1 Земельного кодексу України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У відповідності до ч.4 ст.186-1 Земельного кодексу України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Згідно ч.5 ст.186-1 Земельного кодексу України органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Відповідно до приписів ч.6 ст.186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Суд зазначає, що приписами ч.10 ст.118 Земельного кодексу України визначено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Згідно ч.8 ст.186-1 Земельного кодексу України у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.

З матеріалів справи судом встановлено, що за результатами розгляду направленого позивачем проекту землеустрою на відведення земельної ділянки у власність відповідачем прийнято рішення від 28.01.2022 року за №1955-VIII 2Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 ", зі змісту якого вбачається, що в якості підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі позивачу її у власність зазначено те, що відповідач станом на 28.01.2022 року не є власником земельної ділянки із кадастровим номером 6324882000:01:000:0916 площею 2,0000 га.

З приводу вказаного суд вважає за необхідне вказати, що 27 травня 2021 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 №1423-ІХ (далі - Закон №1423-ІХ), згідно з яким землі державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій) передані до комунальної власності сільських, селищних, міських рад.

Так, розділ X Перехідні положення Земельного кодексу України доповнено пунктом 24 такого змісту: "з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом."

Відтак, пункт 24 розділу Х Земельного кодексу України визначає особливості переходу з державної у комунальну власність земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів у межах територіальних громад.

З наявних в матеріалах справи доказів, а саме витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9900902642022 від 30.06.2022 року, встановлено, що земельну ділянку з кадастровим номером 6324882000:01:000:0916 за цільовим призначенням 01.03 для ведення особистого селянського господарства; форма власності: інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня.

Відтак, оскільки земельна ділянка із кадастровим номером 6324882000:01:000:0916 площею 2,0000 га була сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі 25.06.2021 року, тобто після набрання чинності змін до Земельного кодексу України, то станом на момент прийняття оскаржуваного рішення - 28.01.2022 року, то відповідно до п.24 Перехідних положень Земельного кодексу України зазначена земельна ділянка перебувала у комунальній власності, тобто у власності Сахновщинської селищної ради. Доказів протилежного під час розгляду справи представником відповідача не надано.

Таким чином, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Сахновщинської селищної ради від 28.01.2022 року за №1955-VIII.

Стосовно позовних вимог позивача про зобов`язання Сахновщинської селищної ради розглянути на найближчій сесії заяву ОСОБА_1 від 17.01.2022 року шляхом затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої за межами населеного пункту на території Дар-Надеждинського старостинського округу Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, площею 2,0000 га кадастровий номер 6324882000:01:000:0916 та передачі вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

За Рекомендацією №R(80)2 комітету державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч.2 ст.2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Суд зазначає, що у даній справі повноваження стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі вказаної земельної ділянки у власність, регламентовано приписами Земельного кодексу України. Відтак зазначені повноваження відповідача та порядок їх реалізації належать до його компетенції, що свідчить про їх дискреційність, що унеможливлює втручання суду в реалізацію останніх.

Разом з тим, суд зазначає, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому, указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 14.03.2022 №7168, продовжено строк дії воєнного стану з 05 годин 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України від 18.04.2022 №259 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №2212-ІХ від 21.04.2022, продовжено строк дії військового стану ще на 30 діб - до 25 травня 2022 року. Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України 22.05.2022 №2263-IX строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року продовжено строком на 90 днів.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12 травня 2015 року №389-VIII.

Законом України від 24 березня 2022 року №2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07 квітня 2022 року, внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до Земельного кодексу України.

Так, зазначеним законом розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, згідно зі змістом пп.5 якого під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Таким чином, враховуючи, що рішення сільської ради щодо питання пов`язаного із затвердженням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність фактично є рішенням про передачу у приватну власність особи земельної ділянки комунальної власності, яке відповідно до положень Законом України від 24 березня 2022 року №2145-XI не може бути реалізоване в період дії воєнного стану, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Сахновщинської селищної ради після закінчення воєнного стану на території України повторно розглянути у встановленому законодавством порядку на найближчій сесії заяву ОСОБА_1 від 17.01.2022 року щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої за межами населеного пункту на території Дар-Надеждинського старостинського округу Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, площею 2,0000 га кадастровий номер 6324882000:01:000:0916 та передачі вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 .

Відповідно до положень ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Сахновщинської селищної ради красноградського району Харківської області (вул.Поштова, буд.3, смт.Сахновщина, Сахновщинський район, Харківська область, 64501, код ЄДРПОУ 04398301) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Сахновщинської селищної ради від 28.01.2022 року за № 1955-VIII.

Зобов`язати Сахновщинську селищну раду (код ЄДРПОУ 04398301) після закінчення воєнного стану на території України повторно розглянути у встановленому законодавством порядку на найближчій сесії заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 17.01.2022 року щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої за межами населеного пункту на території Дар-Надеждинського старостинського округу Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, площею 2,0000 га кадастровий номер 6324882000:01:000:0916 та передачі вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Сахновщинської селищної ради (вул. Поштова, 3,смт.Сахновщина,Сахновщинський район, Харківська область,64501, код ЄДРПОУ 04398301).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Лариса Мар`єнко