Рішення

від 14.09.2022 по справі 520/4727/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2022 р. №520/4727/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лариси Мар`єнко, розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2022 року частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнано протиправним та скасовано рішення Сахновщинської селищної ради від 28.01.2022 року за № 1955-VIII.

Зобов`язано Сахновщинську селищну раду (код ЄДРПОУ 04398301) після закінчення воєнного стану на території України повторно розглянути у встановленому законодавством порядку на найближчій сесії заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 17.01.2022 року щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої за межами населеного пункту на території Дар-Надеждинського старостинського округу Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, площею 2,0000 га кадастровий номер 6324882000:01:000:0916 та передачі вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Сахновщинської селищної ради (вул. Поштова, 3,смт.Сахновщина,Сахновщинський район, Харківська область,64501, код ЄДРПОУ 04398301).

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Представник позивача - Д.Варламов, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою щодо ухвалення додаткового рішення, в якій просить суд: винести по справі № 520/4727/22 додаткове судове рішення, яким стягнути з Сахновщинської селищної ради (код ЄДРПОУ 04398301) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати пов`язані із наданням позивачу професійної (правничої) допомоги у розмірі 5500 (п`ять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

В період з 15.08.2022 по 04.09.2022 року суддя перебувала у щорічній відпустці.

Відповідно до положень ч.3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи обставини того, що розгляд справи було здійснено в порядку ч.5 ст.262 КАС України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та відсутня необхідність розгляду питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, суд доходить висновку про наявність підстав для розгляду заяви представника позивача в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи заяви, суд зазначає наступне.

За правилами ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Суд зазначає, що при вирішенні судом позовних вимог позивача у судовому рішенні від 18.08.2022 року судом було надано оцінку заявленим позивачем позовним вимогам та, зокрема, у рішенні суду вказано розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Зі змісту резолютивної частини судового рішення вбачається, що на користь позивача стягнуто сплачену суму судового збору у розмірі 992,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Водночас, приписами ч.ч.3 та 5 ст. 143 КАС України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Зі змісту поданої позивачем до суду заяви вбачається, що позивачем було понесено витрати на правову допомогу у розмірі 5500,00 грн.

Представником позивача у поданій до суду заяві вказано, що згідно із договором про надання професійної правничої допомоги №42 від 18.02.2022 року, що укладений між позивачем та адвокатом Варламовим Д.В., останній взяв на себе зобов`язання, зокрема, у повному обсязі представляти, консультувати та захищати інтереси клієнта у всіх правоохоронних органах, в судах, інших органах влади та місцевого самоврядування, організаціях, підприємствах та установах, перед фізичними особами, у кримінальних провадженнях, адміністративних, цивільних та господарських справах, а також у межах будь-яких інших правовідносин та з будь-якими суб`єктами, з усіма правами, які надано законом позивачу, відповідачу, третій особі, потерпілому, скаржнику, стягувану, боржнику, заявнику, в тому числі з правом пред`явлення позову, визнання позову повністю або частково, подання заперечень проти позову, відмови від позову повністю або частково, зміни підстав або предмета позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання зустрічного позову, укладення мирової угоди, одержання копій рішень та ухвал суду, а також користуватись іншими правами, наданими законом. Згідно із п.4.1 вказаного вище договору передбачається, що за правову допомогу, надану адвокатом, клієнт сплачує останньому гонорар у розмірі відповідно до виставленого рахунку.

Відповідно до акту виконаних робіт за №9 від 19.08.2022 року адвокат надав, а позивач прийняв професійну (правничу) допомогу за договором про надання професійної (правничої) допомоги за №42 від 18.02.2022 року.

Згідно із рахунком фактурою №9 від 19.08.2022 року позивач повинен сплатити на користь адвоката кошти за надану правничу допомогу у розмірі 5500 (п`ять тисяч п`ятсот гривень) 00 копійок.

Вирішуючи питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що згідно зі статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами першою-п`ятою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Загальний порядок розподілу судових витрат урегульовано статтею 139 КАС України, частинами першою, третьою якої встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою статті 134 КАС України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз змісту вищевказаних норм дозволяє дійти висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

Відповідна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 року в справі № 816/2096/17.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 04.02.2020 у справі №280/1765/19, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.08.2021 року по справі №520/5311/2020 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Суд звертає увагу, що із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до КАС України законодавцем принципово по новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа №280/2635/20).

Беручи до уваги наведене, враховуючи те, що представником відповідача не було заявлено клопотання щодо зменшення розміру судових витрат, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 5500,00 грн., з огляду на що заява представника позивача підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 143, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ :

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5500 (п`ять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Сахновщинської селищної ради (вул. Поштова, 3,смт.Сахновщина,Сахновщинський район, Харківська область,64501, код ЄДРПОУ - 04398301).

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Лариса МАР`ЄНКО