Ухвала

від 18.08.2022 по справі 707/1525/22

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/1525/22

2/707/642/22

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду

та відкриття провадження у справі

19 серпня 2022 року м. Черкаси

Суддя Черкаського районного суду Черкаської області Миколаєнко Т.А., отримавши матеріали позовної заяви заступника керівника Черкаської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області, до Черкаської районної державної адміністрації та ОСОБА_1 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області; про визнання незаконним та скасування розпорядження, скасування державної реєстрації права приватної власності та усунення перешкод шляхом зобов`язання повернути земельну ділянку водного фонду,-

в с т а н о в и л а :

20 липня 2022 року заступник керівника Черкаської окружної прокуратури (місцезнаходження: вул. Б. Хмельницького, 60, м. Черкаси), який діє в інтересах держави в особі Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області (місцезнаходження: вул. 30-річчя Перемоги, 42, с. Будище, Черкаський район, Черкаська область), звернувся до суду з позовною заявою до Черкаської районної державної адміністрації (місцезнаходження: вул. В`ячеслава Чорновола, 157, м. Черкаси) та ОСОБА_1 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Головне управління Дергеокадастру у Черкаській області (місцезнаходження: вул. Смілянська, 131, м. Черкаси ); у якій просить суд:

- усунути перешкоди державі в особі територіальної громади с. Будище в особі Будищенської сільської ради (ЄДРПОУ 26323723) у користуванні та розпорядженні майном шляхом визнання незаконним та скасування розпорядження Черкаської районної державної адміністрації «Про передачу у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства» № 323 від 21 вересня 2009 року, в частині передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки водного фонду за кадастровим номером 7124981500:01:001:1093, площею 1,9252 га, розташованої в адміністративних межах Будищенської сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту, та віднесення її до категорії земель сільськогосподарського призначення;

- усунути перешкоди державі в особі територіальної громади с. Будище в особі Будищенської сільської ради (ЄДРПОУ 26323723) у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на земельну ділянку водного фонду за кадастровим номером 7124981500:01:001:1093, площею 1,9252 га, розташовану в адміністративних межах Будищенської сільської ради, за межами населеного пункту, з одночасним припиненням речового права на неї;

- усунути перешкоди державі в особі територіальної громади с. Будище в особі Будищенської сільської ради (ЄДРПОУ 26323723) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду за кадастровим номером 7124981500:01:001:1093, площею 1,9252 га, розташованою в адміністративних межах Будищенської сільської ради, за межами населеного пункту, шляхом зобов`язання ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) її повернути на користь держави в особі територіальної громади с. Будище в особі Будищенської сільської ради (ЄДРПОУ 26323723);

- стягнути з відповідачів на користь Черкаської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 7 443,00 грн.

Згідно із ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) автоматизованою системою документообігу суду, з урахуванням положень ст.ст. 36, 37 ЦПК України, було визначено головуючу суддю Миколаєнко Т.А.

Відповідно до статті 19 ЦПК України справа відноситься до юрисдикції загальних судів і підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 175-177 ЦПК України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має цивільну процесуальну дієздатність.

Підстави, визначені статтями 185-186 ЦПК України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.

Відповідно до частини першої статті 187ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченомустаттею 185цього Кодексу.

Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою статті 187 ЦПК України, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача.

Відповідь про реєстрацію місця проживання відповідача ОСОБА_1 надійшла на запит суду 19 серпня 2022 року.

Зауважую, що пунктом 3 статті 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частин 3, 4 статті 56 Цивільного процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.99 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 08 лютого 2019 року у справі № 915/20/18.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. рішення у справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, від 15 січня 2009 року, пункт 35).

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 уточнила свої висновки, зроблені у постановах: від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18, від 16 квітня 2019 у справах № 910/3486/18 та № 925/650/18, від 17 та 18 квітня 2019 року у справах № 923/560/18 та № 913/299/18 відповідно, від 13 травня 2019 року у справі № 915/242/18; Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18, вказавши, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

При цьому, прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави.

Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури, звертаючись з вказаним позовом, зазначив про те, що спірна земельна ділянка відноситься до категорій земель водного фонду і порушення інтересів держави відбулося внаслідок прийняття органом місцевого самоврядування незаконного рішення про зміну її цільового призначення, та, як наслідок, набуття нею всупереч закону статусу земель приватної власності.

У постанові від 26 липня 2018 року у справі № 926/1111/15 Верховний Суд зазначив, що прийняття рішення про передачу в приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі відповідно державної чи комунальної власності. В цьому контексті в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).

Отже правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

Сам факт невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку, після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Даний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 10 лютого 2021 року в справі № 640/11630/18 та від 02 квітня 2020 року в справі № 645/7199/18.

За обставинами спору суддя визнає, що участь прокурора у цій справі є виправданою, відповідає інтересам держави, спрямована на захист майнових інтересів держави, не порушує принцип рівності сторін.

Враховуючи положення пункту 4 частини 4 статті 19, частини 2 статті 274 ЦПК України, згідно яких дана справа має пріоритет у швидкому вирішенні, вважаю, що позовна заява підлягає до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Обмеження, встановлені частиною 4 статті 274 ЦПК України, відсутні.

Сторони у визначений судом строк вправі подати наявні докази та письмові пояснення у справі.

Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду, вважаю необхідним відкрити провадження у справі та розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін одноособово суддею.

Будь-яких заяв чи клопотань від заступника керівника Черкаської окружної прокуратури при подачі позовної заяви до суду не надходило.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 175 180, 187, 274, 353,354 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и л а:

Прийняти до розгляду позовну заяву заступника керівника Черкаської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області, до Черкаської районної державної адміністрації та ОСОБА_1 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області; про визнання незаконним та скасування розпорядження, скасування державної реєстрації права приватної власності та усунення перешкод шляхом зобов`язання повернути земельну ділянку водного фонду; відкрити провадження у справі.

Розгляд справи проводити у приміщенні Черкаського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовногопровадження безповідомлення (виклику)сторін за наявними у ній матеріалами о 08 годині 00 хвилин 06 жовтня 2022 року.

Роз`яснити сторонам, що відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (частина 7 статті 279 ЦПК України).

Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до частини 4 статті 174 ЦПК України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Запропонувати відповідачам протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 178 ЦПК України, а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

У строк для подання відзиву відповідачі вправі заперечити проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до вимог частини 4 статті 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, зобов`язати відповідачів надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а за наявності - іншим відповідачам, третім особам.

Роз`яснити відповідачам, що, згідно із частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Роз`яснити відповідачам право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Позивач протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву має право подати до суду відповідь на відзив. Одночасно з надісланням відповіді на відзив до суду, її копію та додані документи позивач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи.

Заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів можуть бути подані відповідачами до суду протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Одночасно з надісланням заперечень до суду, їх копію та копії доданих документів відповідачі зобов`язані надіслати іншим учасникам справи.

Роз`яснити учасникампроцесу,що судза заявоюособи продовжуєпроцесуальний строк,встановлений судом,якщо неможливістьвчинення відповідноїпроцесуальної діїу визначенийстрок зумовленаоб`єктивними обставинами.

Встановити третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання пояснень третьої особи.

Запропонувати учасникам справи зареєструвати офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі за посиланням https://id.court.gov.ua/ та повідомити про це суд.

Учасникам справи надіслати копію ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачам та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Додатково повідомитивідповідача ОСОБА_1 про відкриттяпровадження таможливість отриманнякопій процесуальнихдокументів іпозовної заявиз додатками-через оголошенняна офіційномувеб-порталісудової владиУкраїни.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://ck.ck.court.gov.ua

Ознайомитись з повним текстом ухвали суду, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: Т. А. Миколаєнко