Рішення

від 17.08.2022 по справі 918/256/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2022 р. м. Рівне Справа № 918/256/22

Господарський суд Рівненської області у складі судді Н. Церковної за участю секретаря судового засідання І.Гусевик, розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Філії "Центр управління промисловістю" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (02099, м. Київ, вул. Санаторна,12/1, код ЄДРПОУ 40081389) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Демидівка-Агро-Ліс" (35209, Рівненська обл., Демидівський район, с. Лішня, вул. Млинівська, 6, код ЄДРПОУ 43649244) про стягнення 1 562 112,00 грн.

від позивача - Соколова А.Р.

від відповідача - Величко О.М.

ВСТАНОВИВ:

АТ «Українська залізниця» в особі Філії «Центр управління промисловістю» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до ТОВ «Демидівка-Агро-Ліс» (далі Відповідач) в якому просить стягнути суму боргу (пеня,штраф) в розмірі 1 562 112,00 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі філії «Центр управління промисловістю» акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Філія «ЦУП», ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕМИДІВКА-АГРО-ЛІС» укладено Договори поставки № ЦУП-03/0040/21 від 29.06.2021 року та № ЦУП-03/0039/21 від 29.06.2021 року (далі - Договори поставки). Відповідно до п. 1.1. Договорів поставки Постачальник зобов`язався за рознарядками Замовника поставити і передати у власність продукцію, найменування, марка, кількість та ціна якої вказується в Додатку до Договору - Специфікації, що є невід`ємною частиною Договору, а Замовник зобов`язується прийняти продукцію та здійснити оплату відповідно до умов Договору. Зобов`язання щодо поставки товару Постачальником не виконані, продукцію не поставлено. Станом на дату підписання цієї заяви, а саме на 24.01.2022 року ТОВ «ДЕМИДІВКА-АГРО-ЛІС» зобов`язане сплатити філії «ЦУП» АТ «Українська залізниця» штрафні санкції за невиконання зобов`язань по Договору поставки.

12.07.2022 року від Відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначає, що направлені рознарядки, листи та претензії на електронну адресу відповідача не надходило. З доданих до позову скрін-шотів електронної пошти не можливо встановити факт їх направлення з електронної адреси Позивача на електронну адресу Відповідача та отримання цих заявок Відповідачем також не мають інформативного змісту для встановлення необхідних даних. Визначений п. 4.7 Договорів строк поставки не почав свій перебіг. Доказів виконання зобов`язання умов Договорів в частині відправки поштою (рекомендованою кореспонденцією) заявок до матеріалів справи Позивачем не долучено. Підтвердженням цього є відсутність посилання Позивача в позовній заяві на відправку поштою (рекомендованою кореспонденцією) заявок, неотримання Відповідачем заявок поштою, відсутність в матеріалах справи поштових квитанцій, опису вкладення на підтвердження відправлення заявок рекомендованою кореспонденцією. Доказів, які б підтверджували одержання Відповідачем заявок на поставку товару позивачем не подано, а відтак, встановити дату прострочення Відповідачем строку поставки і відповідно дату початку нарахування штрафних санкцій не видається можливим.

20.07.2022 року від Позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив в якій зазначає, що Відповідач в відзиві на позовну заяву наводить аргументи, які на їхню думку є помилковими. Представник Відповідача стверджує, що рознарядки по електронній пошті не отримувались «(або вони взагалі не надсилались Позивачем)», в позовній заяві Позивач надав скріншоти відправлення рознарядок на електронну адресу (яка вказана у Договорі а саме: agro-lis@ukr.net). Відповідно до п.4.5. Договорів рознарядка надається Постачальнику в оригіналі шляхом направлення засобами поштового зв`язку (Укрпошта) цінного листа з описом вкладення та направлення сканкопії рознарядки електронним листом із застосування електронної пошти (E-mail) Позивач в листуванні з Відповідачем вклав в електронний лист з підписом двох уповноваженних осіб рознарядки, сторони в Договорі дійшли спільної згоди, що направлення сканкопії рознарядки електронним листом із застосування електронної пошти (E-mail) вважаться допустимим ( данні докази знаходяться в матеріалах справи). Стосовно направлення засобами поштового зв`язку Укрпошта надались, копії чеків відправки вихідної кореспонденції на адресу Відповідача, окремо надались оригінал листа з рознарядками №1 та №2 на поставку продукції. Даний лист був повернений Позивачу у зв`язку з закінченням терміну зберігання ( Відповідач не отримав даний лист зі своєї вини), ( лист в оригіналі направляємо з додатками до суду). Отже твердження Відповідача, що Позивачем порушено зобов`язання передбачене п.4.5 Договорів є безпідставними та помилковими. Відповідач направив графік поставки до Позивача по Договорам поставки № ЦУП-03/0040/21 від 29.06.2021 року та № ЦУП-03/0039/21 від 29.06.2021 року за №75 від 06.07.2021 року, за підписом директора Новоренського Н.П., з печаткою підприємства в якому зазначив планові строки поставки шпальної продукції (лист додається), даного графіку Відповідач не дотримався, поставку в зазначені терміни не здійснив.

10.08.2022 року Відповідач подав заперечення в якому зазначає, що з доданого скрін-шоту електронної пошти, неможливо встановити факт його направлення з електронної адреси Позивача на електронну адресу Відповідача також неможливо встановити, що це належний доказ надсилання, оскільки немає доказів, що даний скрін-шот містить інформативний вміст для встановлення даних, і що це взагалі надіслано з поштової скриньки. Наданий Позивачем скріншот не відповідає вимогам електронного документу згідно Закону України від 22.05.2003 року №851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг». Стосовно направлення засобами поштового зв`язку Укрпошта Позивач надає копії фіскальних чеків відправки на адресу Відповідача якихось документів. Проте Відповідач не надав жодного доказу з підтвердженням відправлень рознарядок №1 на поставлення продукції за № ЦУП-8/5545 вiд 27.09.2021 року, №2 на поставлення продукції за № ЦУП-8/5546 від 27.09.2021 року , згідно яких поставка мала відбутись до 08.10.2021року. В той час фіскальні чеки надані відповідачем датовані: 08.10.2021р., 23.10.2021, 09.11.2021( 2 шт.), та 09.11.2021 року адресований Державному центру зайнятості. Тобто підтвердження надсилання рознарядок в період з 27.09.2021 року по 08.10.2021 року не надано. Також Відповідач у запереченнях зазначає, що Позивачем порушено порядок подання доказів до суду. Відповідно ч. 2 ст. 80 ГПК України, Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Позивач не обґрунтовує можливість неподання всіх доказів разом з позовом. Відтак такі докази є недопустимі і не повинні такі докази є недопустимі і не повинні прийматися судом до уваги.

Щодо вказаного клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3-4 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. У відповідності до положень ст. 182 ГПК України вище зазначені дії сторонами вчиняються у підготовчому засіданні.

Статтею 177 ГПК України унормовано завдання та строк підготовчого провадження, статтею 181 ГПК України унормовано мету і строк проведення підготовчого засідання. Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Відповідно до ст.182 ГПК України у підготовчому засіданні суд серед іншого здійснює дії необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті. Таким чином ГПК України передбачає розгляд та вирішення спору на підставі зібраних саме у підготовчому засіданні матеріалів справи і обмежує учасників справи подавати докази а також заявляти клопотання чи заяви після відкриття розгляду справи по суті.

Отже, твердження відповідача про неможливість подання додаткових доказів після подання позовної заяви є хібним, так як за змістом вищенаведених норм ГПК України, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.05.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено розгляд справи на « 15» червня 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30.05.2022 року задоволено заяву представника ТОВ " ДЕМИДІВКА-АГРО-ЛІС " про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.06.2022 року відкладено розгляд справи на « 12» липня 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.06.2022 року задоволено заяву представника АТ «Українська залізниця» в особі Філії «Центр управління промисловістю» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25.07.2022 року задоволено заяву представника АТ «Українська залізниця» в особі Філії «Центр управління промисловістю» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17.08.2022 року задоволено заяву представника АТ «Українська залізниця» в особі Філії «Центр управління промисловістю» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17.08.2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи на « 18» серпня 2022 року.

Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Заслухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

29.09.2021 року між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Центрального управління промисловості" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю " ДЕМИДІВКА-АГРО-ЛІС" (постачальник) укладено договори поставки № ЦУП-03/0040/21 та № ЦУП-03/0039/21, відповідно до умов яких постачальник зобов`язався за рознарядками замовника поставити і передати у його власність продукцію, найменування, марка, кількість та ціна якої вказується в додатку до договору - Специфікації, що є невід`ємною частиною договору, а замовник зобов`язується прийняти продукцію та здійснити оплату відповідно до умов договору (а.с.36-44, 47-55).

Згідно п. 1.2. договорів до продукції належить: шпали дерев`яні обрізні для залізниць широкої колії не просочені І типу та шпали дерев`яні обрізні для залізниць широкої колії не просочені II типу.

Пунктом 3.1. договорів та Специфікацій № 1 та №2 до договорів закріплено, що загальна вартість продукції (сума договору) становить 1 220 400, 00 грн (разом з ПДВ).

Відповідно до п. 4.1. договорів поставки постачальник здійснює поставку продукції автомобільним або залізничним транспортом на умовах DDP. Пункт призначення - згідно рознарядки замовника (склад ВП «Новомосковський шпалопросочувальний завод» або склад ВП «Рава-Руський шпалопросочувальний завод» (відповідно до вимог «ІНКОТЕРМС» редакція 2010 p.).

Також згідно п. 4.2. договорів поставки поставка кожної партії продукції здійснюється в терміни, зазначені в рознарядках замовника.

Згідно п. 4.5. договорів рознарядка надається постачальнику в оригіналі шляхом направлення засобами поштового зв`язку (Укрпошта) цінного листа з описом вкладення та направлення сканкопії рознарядки електронним листом із застосування електронної пошти (E-mail).

Постачальник зобов`язаний після отримання рознарядки на електронну пошту письмово підтвердити її отримання протягом одного робочого дня, відповідь направити на електронну адресу замовника (п. 4.6. договору).

Відповідно до п. 4.7. договорів поставки сторони погоджуються, що рознарядка вважається отриманою постачальником з дня її відправлення замовником засобами поштового зв`язку (Укрпошта) та електронною поштою (з дня останньої події).

Датою відвантаження продукції вважається дата штемпеля станції відправлення на залізничній накладній, а при транспортуванні автомобільним транспортом датою відвантаження продукції вважається дата виписки накладної. Датою поставки продукції вважається дата приймання продукції вантажоодержувачем - кінцевим одержувачем, реквізити якого зазначені в рознарядці замовника, що підтверджується належно оформленим актом прийому - передачі та видаткової накладної, які підписуються представником постачальника, замовником або його уповноваженою особою, відповідно до п. 6.2. договору, вантажоодержувача - кінцевого одержувача. (п. 4.11. договорів).

Згідно з п. 12.6 договорів термії дії договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.12.2021, в частині оплати та в разі наявності потреби замовника, що підтверджується рознарядкою, направленою на адресу постачальника - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань в частині гарантійних зобов`язань - до закінчення терміну гарантій.

Із позовної заяви вбачається, що Позивачем на виконання умов договорів надіслано Відповідачу рознарядку № 1 на поставку товару за № ЦУП-8/5545 від 27.09.2021 року та рознарядку № 2 на постачання продукції № ЦУП-8/5846 від 27.09.2021 року засобами поштового зв`язку та на електронну пошту (а.с.46,57).

Однак станом на дату звернення до суду з даним позовом зобов`язання з поставки відповідачем не виконано, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Крім того, Позивач також звертає увагу суду на те, що у зв`язку із відсутністю відповідей від постачальника Позивачем також направлялися на його адресу листи № ЦУП - 8/6116 від 19.10.2021 року, № ЦУП - 8/6119 від 19.10.2021 року та ЦУП - 8/6202 від 21.10.2021 року про виконання взятих на себе зобов`язань по договорам поставки № ЦУП-03/0040/21 від 29.06.2021 року та № ЦУП-03/0039/21 від 29.06.2021 року (а.с.58-59).

Згідно п.9.1 договорів поставки за порушення термінів постачання Постачальник оплачує Замовнику пеню у розмірі 0,5% вартості продукції, з якої допущено прострочення поставки за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 10% вказаної вартості. При цьому Постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань по поставці продукції, якщо про інше його не попередив письмово Замовник.

Як вбачається з матеріалів справи Позивач направив Відповідачу претензію № ЦУП - 8/5885 від 08.10.2021 року та претензію (ПОВТОРНО) №ЦУП - 8/6631 від 08.11.2021 року, з вимогою сплатити штрафні санкції за невиконання зобов`язань по даному Договору поставки (а.с.63-66).

Станом на теперішній час жодної відповіді Позивачу від Відповідача не надходило.

Так, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України вказано, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладених між сторонами договорів № ЦУП-03/0040/21 від 29.06.2021 року та № ЦУП-03/0039/21 від 29.06.2021 року суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою є договорами поставки.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно частини 1 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до положень ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, для належного виконання умов договорів та здійснення поставки продукції позивачем було направлено постачальнику засобами поштового зв`язку (Укрпошта на адресу 35209, Рівненська обл., Демидівський р-н,с. Лішня, вул. Млинівська, буд. 6) від 27.09.2021 року та на електронну адресу agro-lis@ukr.net рознарядку № 1 від 27.09.2021 року № ЦУП-8/5545 та рознарядку № 2 від 27.09.2021 року № ЦУП-8/5546, , що підтверджується копією опису вкладення в цінний лист, поштовою накладною та наданою позивачем роздруківкою відправлення електронного повідомлення.

Відповідно до п. 12.10 договорів всі листування, пересилання документів, повідомлень, заяв і претензій, пов`язаних з виконанням цього договору або що випливають із нього повинні направлятися сторонам безпосередньо на адреси, зазначені в цьому договорі, в тому числі електронні, у відповідності зі строками й порядком, встановленим чинним законодавством та цим договором.

Для прискорення документообігу сторони погодили можливість використання факсимільного і електронного зв`язку (п. 12.11. договору).

Судом встановлено, що матеріали справи не містять відповідей постачальника на вказані рознарядки, як це передбачено 4.6 договору, а тому в силу положень п. 4.7. договору вказані вище рознарядки вважаються отриманими відповідачем належним чином 27.09.2021 року.

Відповідно до п. 4.2. договорів поставка кожної партії продукції здійснюється в терміни, зазначені в рознарядках замовника.

Як вбачається із рознарядки № 1 від 27.09.2021 року № ЦУП-8/5545 та № 2 від 27.09.2021 року № ЦУП-8/5546 термін поставки продукції (шпали дерев`яні І типу ДСТУ ГОСТ 8:2009 у кількості 1000 шт; шпали дерев`яні ІІ типу ДСТУ ГОСТ 8:2009 у кількості 500 шт.) у строк до 08.10.2021 року. Однак, як вбачається з доводів Позивача та підтверджується матеріалами справи, Відповідачем не здійснено поставку продукції у зв`язку з чим порушено договірні зобов`язання в цій частині.

Крім того, суд вказує, що факт непостачання продукції не спростовано Відповідачем, а тож вбачається із долучених до позовної заяви листів № ЦУП-8/6116 від 19.10.2021 та № ЦУП 8/6119 від 19.10.2021 року та претензій № ЦУП-8/5885 від 08.10.2021 року, № ЦУП-8/6631 від 08.11.2021 року.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 530 цього Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Частиною 1ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

З огляду на викладене вище, враховуючи порушення Відповідачем умов договорів поставки та непостачання продукції у строки, які зазначені в рознарядках № 1 від 27.09.2021 року № ЦУП-8/5545 та № 2 від 27.09.2021 року № ЦУП-8/5546 Позивачем на підставі п. 9.1. договорів нараховано пеню в розмірі 1 318 032, 00 грн та штраф в розмірі 244 080,00 грн, що в загальному становить 1562112,00 грн.

Відповідно до ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч.1 ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (ст.549 Цивільного кодексу України). (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно п. 9.1. договорів поставки за порушення термінів постачання постачальник оплачує замовнику пеню у розмірі 0,5 % вартості продукції, з якої допущено прострочення поставки за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 10 % вказаної вартості. При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань допоставити продукцію, якщо про інше його не попередив письмово замовник.

З огляду на зазначене, враховуючи встановлені судом обставини, відсутність доказів належного виконання договору поставки відповідачем та здійснення постачання продукції, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Демидівка-Агро-Ліс" (35209, Рівненська обл., Демидівський район, с. Лішня, вул. Млинівська, 6, код ЄДРПОУ 43649244) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Філії "Центр управління промисловістю" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (02099, м. Київ, вул. Санаторна,12/1, код ЄДРПОУ 40081389) 1562112,00 грн за договором поставки №ЦУП-03/0039/21 від 29.06.2021 року та договором поставки №ЦУП-03/0040/21 від 29.06.2021 року та 23 421,70 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 19.08.2022 року.

Суддя Н. Церковна