Постанова

від 22.11.2022 по справі 918/256/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2022 року Справа № 918/256/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Олексюк Г.Є.

суддя Маціщук А.В.

при секретарі судового засіданні Стафійчук К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Демидівка-Агро-Ліс" на рішення Господарського суду Рівненської області від 18.08.22 у справі №918/256/22 (суддя Церковна Н.Ф., повний текст рішення складено 19.08.2022)

за позовом акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Демидівка-Агро-Ліс"

про стягнення 1562112,00 грн.

за участю представників:

позивача - не з`явився

відповідача - Величко О.М.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 18.08.2022 у справі №918/256/22 позов задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Демидівка-Агро-Ліс" на користь акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця" 1562112,00 грн за договором поставки №ЦУП-03/0039/21 від 29.06.2021 року та договором поставки №ЦУП-03/0040/21 від 29.06.2021 року та 23 421,70 грн судового збору.

В обґрунтування рішення суд першої інстанції зазначив, зокрема, що для належного виконання умов договорів та здійснення поставки продукції позивачем було направлено постачальнику засобами поштового зв`язку (Укрпошта на адресу 35209, Рівненська обл., Демидівський р-н, с. Лішня, вул. Млинівська, буд. 6) від 27.09.2021 року та на електронну адресу agro-lis@ukr.net рознарядку № 1 від 27.09.2021 року № ЦУП-8/5545 та рознарядку № 2 від 27.09.2021 року № ЦУП-8/5546, що підтверджується копією опису вкладення в цінний лист, поштовою накладною та наданою позивачем роздруківкою відправлення електронного повідомлення.

Відповідно до п. 4.2. договорів поставка кожної партії продукції здійснюється в терміни, зазначені в рознарядках замовника.

Як вбачається із рознарядки № 1 від 27.09.2021 року № ЦУП-8/5545 та № 2 від 27.09.2021 року № ЦУП-8/5546 термін поставки продукції (шпали дерев`яні І типу ДСТУ ГОСТ 8:2009 у кількості 1000 шт; шпали дерев`яні ІІ типу ДСТУ ГОСТ 8:2009 у кількості 500 шт.) у строк до 08.10.2021 року. Однак, як вбачається з доводів позивача та підтверджується матеріалами справи, відповідачем не здійснено поставку продукції у зв`язку з чим порушено договірні зобов`язання в цій частині.

Враховуючи порушення відповідачем умов договорів поставки та непостачання продукції у строки, які зазначені в рознарядках №1 від 27.09.2021 року №ЦУП-8/5545 та №2 від 27.09.2021 року №ЦУП-8/5546, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем на підставі п. 9.1. договорів правомірно нараховано пеню в розмірі 1 318 032, 00 грн та штраф в розмірі 244 080,00 грн, що в загальному становить 1562112,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 18.08.2022 р. та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця" відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що позивач надає копії фіскальних чеків відправки на адресу відповідача документів, проте з вказаних чеків не вбачається, які саме документи надсилалися, натомість відповідач не надав жодного доказу з підтвердженням відправлень рознарядок №1 на поставлення продукції за № ЦУП-8/5545 від 27.09.2021, №2 на поставлення продукції за № ЦУП-8/5546 від 27.09.2021.

Окрім того, відповідач вказує, що конверт у якому, як зазначено судом першої інстанції надіслано рознарядки №1 від 27.09.2021 року №ЦУП-8/5545 та №2 від 27.09.2021 року №ЦУП-8/5546, містить номер поштового відправлення № 0209910872407, до нього прикріплено рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення на якому зазначено місце подання місто Київ, дата подання: 09.11.21, на конверті містяться відмітки №ЦУП-8/5545 №ЦУП-8/5546, також прикріплено довідка про причини повернення/досилання: закінчення терміну зберігання та дата 15.12.2021, в правій нижній частині де зазначається отримувач вказано ТОВ «Демидівка-Агро-Ліс», вул.Млинівська, буд.6, с. Лішня, Демидівський (закреслено, невідомо ким і коли) зверху написано Дубенський, рн. Рівненська обл., індекс 352(02)6 і невідомо чи « 0» чи « 2», тобто залежно від індексу різні поштові відділення різних населених пунктів. Таким чином, поштове повідомлення, на яке покликається суд першої інстанції, як на доказ своєчасного надіслання рознарядки №1 від 27.09.2021 року № ЦУП-8/5545 та рознарядки №2 від 27.09.2021 року №ЦУП-8/5546, строк поставки по яких до 08.10.2021 року фактично надіслано 09.11.2021 року, без опису вкладеного, та більш ніж через місяць після того як вони повинні були бути виконані та здійснені поставки.

Отже відповідач вказує, що позивач не надіслав рознарядки відповідно до умов договору у встановлені строки та порядку, а тому у відповідача не виникло підстав для виконання зобов`язань по договорах поставки, що свідчить про відсутність підстави для відповідальності за невиконання умов договору поставки.

Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, зокрема, що надсилав рознарядки №1 та №2 на поштову адресу відповідача, однак даний лист був повернутий позивачу у зв`язку із закінченням терміну зберігання, отже відповідач не отримав даний лист зі своєї вини. Окрім того вказує, що відповідач направив позивачу графік поставки, в якому зазначив планові строки поставки шпальної продукції, однак даного графіку відповідач не дотримався, поставку в зазначені терміни не здійснив.

В судове засідання представник позивача не з`явився, хоча був обізнаний про дату, час та місце розгляду даної справи.

Враховуючи приписи ст. 202 ГПК України, а також те, що клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, натомість позивач виклав свої заперечення у відзиві на апеляційну скаргу, явка сторін в судове засідання судом обов`язковою не визначалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи без участі представника позивача.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Згідно зі ст.509 ЦК України зобов`язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом положень статей 626, 627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з приписами ст.525, 526, 629 ЦК України та ст.193 ГК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 29.09.2021 року між акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Центрального управління промисловості" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю" ДЕМИДІВКА-АГРО-ЛІС" (постачальник) укладено договори поставки №ЦУП-03/0040/21 та №ЦУП-03/0039/21, відповідно до умов яких постачальник зобов`язався за рознарядками замовника поставити і передати у його власність продукцію, найменування, марка, кількість та ціна якої вказується в додатку до договору - специфікації, що є невід`ємною частиною договору, а замовник зобов`язується прийняти продукцію та здійснити оплату відповідно до умов договору (т. 1, а.с.36-44, 47-55).

Згідно п. 1.2. договорів до продукції належить: шпали дерев`яні обрізні для залізниць широкої колії не просочені І типу та шпали дерев`яні обрізні для залізниць широкої колії не просочені II типу.

Пунктом 3.1. договорів та специфікацій №1 та №2 до договорів закріплено, що загальна вартість продукції (сума договору) становить 1 220 400, 00 грн (разом з ПДВ).

Згідно п.9.1 договорів поставки за порушення термінів постачання постачальник оплачує замовнику пеню у розмірі 0,5% вартості продукції, з якої допущено прострочення поставки за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 10% вказаної вартості. При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань по поставці продукції, якщо про інше його не попередив письмово замовник.

Згідно з п. 12.6 договорів термії дії договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.12.2021, в частині оплати та в разі наявності потреби замовника, що підтверджується рознарядкою, направленою на адресу постачальника - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань в частині гарантійних зобов`язань - до закінчення терміну гарантій.

З наведеного слідує, що правовідносини сторін виникли на підставі договорів №-ЦПУ-03/0040/21 від 29.06.2021 та №ЦПУ-03/0039/21 від 29.06.2021, які за своєю правовою природою є договорами поставки та є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань відповідно до положень ст.173, 174 ГК України та ст. 11, 202, 509 ЦК України.

У відповідності до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Пунктами 4.1, 4.2. договорів поставки визначено, що постачальник здійснює поставку продукції автомобільним або залізничним транспортом на умовах DDP. Пункт призначення - згідно рознарядки замовника (склад ВП «Новомосковський шпалопросочувальний завод» або склад ВП «Рава-Руський шпалопросочувальний завод» (відповідно до вимог «ІНКОТЕРМС» редакція 2010 p.). Поставка кожної партії продукції здійснюється в терміни, зазначені в рознарядках замовника.

Таким чином, умовами договір визначено, що терміни поставки кожної окремої партії продукції, як і пункт призначення, зазначаються в рознарядках замовника.

При цьому, згідно пунктів 4.3, 4.5. договорів поставка продукції проводиться партіями протягом строку дії договору тільки після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до приймання продукції. Рознарядка надається постачальнику в оригіналі шляхом направлення засобами поштового зв`язку (Укрпошта) цінного листа з описом вкладення та направлення скан-копії рознарядки електронним листом із застосування електронної пошти (E-mail).

Постачальник зобов`язаний після отримання рознарядки на електронну пошту письмово підтвердити її отримання протягом одного робочого дня, відповідь направити на електронну адресу замовника (п. 4.6. договору).

З наведеного слідує, що обов`язок з поставки продукції виникає у постачальника лише після отримання ним рознарядки. При цьому, така рознарядка має бути направлена замовником як засобами поштового зв`язку (цінним листом з описом вкладення), так і електронною поштою.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи наявні копії рознарядок №1 від 27.09.2021 року №ЦУП-8/5545 та №2 від 27.09.2021 року №ЦУП-8/5546, термін поставки продукції в яких визначено у строк до 08.10.2021 року (а.с. 46, 57, т.1). Однак відповідач заперечує отримання вказаних рознарядок як електронним листом, так і поштою.

Оцінюючи надані позивачем докази на підтвердження направлення електронною поштою вказаних рознарядок відповідачу, колегією суддів встановлено, що з наявних в матеріалах справи роздруківок з електронної пошти (а.с. 46 на зворі, а.с. 57 на зворі, т.1) вбачається, що 27.09.2021 з електронної пошти позивача, зазначеної в договорах поставки - mtz_cpgz@ukr.net, на електронну пошту відповідача, яка зазначена в договорах поставки - agro-lis@ukr.net, було надіслано електронні листи.

Однак з вказаних скрін-шотів електронної пошти неможливо встановити листи якого саме змісту було направлено позивачем відповідачу, як і неможливо встановити факт надіслання разом з вказаними листами рознарядок №1 та №2 від 27.09.2021.

Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що п. 4.5. договору передбачає обов`язок позивача надсилати відповідачу рознарядки на електронну пошту та одночасно поштовим зв`язком (Укрпошта) цінним листом з описом вкладення.

Оцінюючи надані позивачем докази на підтвердження направлення поштовим зв`язком рознарядок №1 та №2 від 27.09.2021, а саме копії фіскальних чеків від 08.10.2021, 23.10.2021, 09.11.2021 (а.с. 148, т.1), колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вказані фіскальні чеки не є належними доказами в розумінні ст. 76 ГПК України, оскільки з вказаних фіскальних чеків неможливо встановити, які саме документи направлялися позивачем відповідачу.

Натомість матеріали справи не містять опису вкладенні в цінний лист на підтвердження направлення рознарядок відповідачу, як це передбачено пунктами 4.5 договорів поставки.

Окрім того, в матеріалах справи міститься поштовий конверт (а.с.163, т.1) яким, як зазначено позивачем надіслано відповідачу рознарядки № 1 від 27.09.2021 року № ЦУП-8/5545 та № 2 від 27.09.2021 року № ЦУП-8/5546. На вказаному конверті зазначено номер поштового відправлення №0209910872407, також містяться відмітки № ЦУП-8/5545 № ЦУП-8/5546, прикріплено довідку про причини повернення/досилання: "за закінчення терміну зберігання" та дата 15.12.2021. Згідно рекомендованого повідомлення про відправлення, вказаний поштовий конверт було надіслано 09.11.21 (а.с. 154,т.1).

Таким чином, вказаний поштовий конверт, на який посилається позивач, як на доказ своєчасного надіслання відповідачу рознарядок № 1 від 27.09.2021 року № ЦУП-8/5545 та № 2 від 27.09.2021 року № ЦУП-8/5546, строк поставки по яких до 08.10.2021 року, фактично надіслано 09.11.2021 року, без опису вкладення в цінний лист, та повернуто позивачу без вручення, а тому не може бути належним та допустимим доказом на підтвердження отримання відповідачем рознарядок.

Окрім того, доводи позивача наведені у відзиві на апеляційну скаргу про те, що відповідач направив позивачу графік поставки, в якому зазначив планові строки поставки шпальної продукції, однак даного графіку відповідач не дотримався, колегія суддів оцінює критично, оскільки у вказаному графіку поставки від 06.07.2021 (а.с. 149, т.1) відповідач запропонував позивачу лише орієнтовні періоди поставки продукції, натомість пунктами 4.3 договорів поставок визначено, що поставка продукції проводиться партіями тільки після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до прийняття продукції. Натомість матеріали справи не містять доказів надіслання позивачем відповідачу рознарядок №1 та №2 від 27.09.2021.

За наведених обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не доведено виконання належним чином його обов`язку з надіслання відповідачу рознарядок за договорами поставки, як це визначено в пунктах 4.5 договорів, а відтак у відповідача не настав обов`язок з поставки позивачу товару в терміни зазначені у вказаних рознарядках. У зв`язку з наведеним колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для нарахування штрафних санкцій передбачених п. 9.1 договорів поставки за прострочення поставки товару в терміни визначені в рознарядках №1 та №2 від 27.09.2021 року.

Наведеного помилково не було враховано судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, що призвело до помилкових висновків суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні від 11 січня 2007 року у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» ЄСПЛ зазначив, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою ЄСПЛ (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України»), з якої вбачається, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Враховуючи викладене, з огляду на відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач надсилав відповідачу у передбачений договорами спосіб рознарядки на поставку продукції, та як наслідок, що відповідач прострочив виконання зобов`язання перед позивачем з поставки продукції, яке виникло на підставі рознарядок №1 та №2 від 27.09.2021, колегія суддів дійшла висновку, про наявність обґрунтованих підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи приписи ст.129 ГПК України, колегією суддів, з підстав скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги, здійснено перерозподіл судових втрат зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Демидівка-Агро-Ліс" на рішення Господарського суду Рівненської області від 18.08.22 у справі №918/256/22 - задоволити.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 18.08.22 у справі №918/256/22 - скасувати та прийняти нове рішення.

3. У задоволенні позову - відмовити.

4. Стягнути з акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії "Центр управління промисловістю" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (02099, м. Київ, вул. Санаторна,12/1, код ЄДРПОУ 40081389) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Демидівка-Агро-Ліс" (35209, Рівненська обл., Демидівський район, с. Лішня, вул. Млинівська, 6, код ЄДРПОУ 43649244) судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі 35 148 грн. (тридцять п`ять тисяч сто сорок вісім) гривень.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "28" листопада 2022 р.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Маціщук А.В.