Ухвала

від 17.08.2022 по справі 927/365/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

18 серпня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/365/22 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В.В., розглянувши матеріали справи

Позивач: Керівник Прилуцької окружної прокуратури,

код ЄДРПОУ 02910114, вул. 1-го Травня, 50-а, м. Прилуки, 17500

Відповідач-1: Варвинська селищна рада Прилуцького району Чернігівської області,

код ЄДРПОУ 04412372, вул. Шевченка, 38, смт. Варва, Прилуцький район, Чернігівська область, 17600

Відповідач-2: Державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Відділу надання адміністративних послуг Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області Якименко Тетяна Володимирівна,

код ЄДРПОУ 04412372, вул. Шевченка, 38, смт. Варва, Прилуцький район, Чернігівська область, 17600

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Відділ освіти Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області,

код ЄДРПОУ 42010629, вул. Пилипенка, 3, смт. Варва, Прилуцький район, Чернігівська область, 17600

Предмет спору: про визнання незаконним та скасування рішення, скасування запису державного реєстратора про припинення юридичної особи,

У судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини ухвали.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Прилуцької окружної прокуратури звернувся до суду з позовом до Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області та Державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Відділу надання адміністративних послуг Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області Якименко Тетяни Володимирівни, у якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення 16 сесії 8 скликання Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області від 23.09.2021 № 452 «Про припинення Леляківського ЗЗСО 1 ст.»;

- скасувати запис № 1000431110016000069 від 20.12.2021, внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Відділу надання адміністративних послуг Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області Якименко Т.В., про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням вимог ч. 2 ст. 32 Закону України "Про повну загальну середню освіту" (у редакції на дату прийняття рішення), ч. 3 ст. 66 Закону України "Про освіту", п. 5, 12 Порядку № 996, без проведення громадського обговорення проекту рішення про ліквідацію навчального закладу та без урахування думки територіальної громади, без дотримання строків прийняття відповідного рішення, з порушення встановлених законодавством процедури та порядку його прийняття, внаслідок чого порушено конституційні права мешканці територіальної громади на освіту та інтереси держави в сфері охорони дитинства та освіти.

Ухвалою суду від 04.07.2022 відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Відділ освіти Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області та призначено підготовче засідання на 27.07.2022 об 11:00. Також цією ухвалою встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті.

У зв`язку з відсутністю фінансування на оплату поштових послуг, копія вказаної вище ухвали суду засобами поштового зв`язку учасникам справи не направлялась.

05.07.2022 копія ухвали суду від 04.07.2022 була направлена на електронну пошту відповідачів - varva@vsrada.gov.ua, з якої 05.07.2022 на електронну пошту суду надійшло повідомлення про її отримання.

Крім того, відповідачі підтвердили отримання вказаної ухвали суду у надісланих до суду окремих заявах.

05.07.2022 на електронну пошту суду від третьої особи надійшло клопотання про направлення процесуальних документів на її електронну адресу - varva_osvita@ukr.net.

06.07.2022 суд направив на зазначену третьою особою електронної пошти копію ухвали від 04.07.2022.

06.07.2022 від відповідача-2 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, у якому також просить прийняти рішення на розсуду суду.

12.07.2022 від представника відповідача-1 на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву з доданими до нього документами та заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 21.07.2022 задоволено заяву представника відповідача-1 та ухвалено провести підготовче засідання, призначене на 27.07.2022 об 11:00, в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку (https://vkz.court.gov.ua).

25.07.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив з доказами її направлення іншим учасникам справи.

26.07.2022 від представника відповідача на електронну пошту суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Відповідач-2 та третя особа були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, але у підготовче засідання 27.07.2022 не з`явились.

Відповідач-2 у поданому клопотанні просила розглядати справу без її участі, а зазначення про те, що при ухваленні судом рішення вона покладається на розсуд суду свідчить про усвідомлене неподання нею відзиву на позов.

Від третьої особи будь-яких заяв та клопотань до суду не надходило.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання 27.07.2022 проводилось за відсутності відповідача-2 та третьої особи (їх представників).

У підготовчому засіданні 27.07.2022 суд розглянув клопотання позивача про витребування доказів, викладене у позовній заяві.

У клопотанні позивач просить суд витребувати з Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області реєстраційну справу Леляківського закладу загальної середньої освіти І ступеня Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань - щодо Леляківського закладу загальної середньої освіти І ступеня Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 26332455).

Подане клопотання обґрунтоване тим, що на період дії воєнного стану в Україні доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань обмежено, а Варвинською селищною радою у листі від 10.05.2022 відмовлено позивачу у наданні копії витягу. Даний доказ необхідний позивачу для підтвердження внесення запису державним реєстратором Варвинської селищної ради, який оскаржується у даній справі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Розглянувши подане клопотання, суд дійшов висновку про часткове його задоволення щодо витребування від відповідача-1 витягу з ЄДР, оскільки цей доказ може підтвердити обставини щодо дати та номеру запису про припинення юридичної особи Леляківського закладу загальної середньої освіти І ступеня; в іншій частині суд відхилив це клопотання у зв`язку з необґрунтованістю позивачем обставин, які має підтвердити цей доказ.

Суд зобов`язав відповідача-1 надати зазначений доказ суду та іншим учасникам справи до наступного судового засідання у порядку, визначеному ст. 172 ГПК України.

Представник відповідача-1 повідомив про намір подати суду рішення Чернігівського окружного адміністративного суду з питання припинення Леляківського закладу загальної середньої освіти І ступеня, і з цією метою він подав заяву до адміністративного суду про надання копії цього рішення.

Згідно з ч. 7 ст. 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 236 ГПК України).

Враховуючи те, що згідно з ч. 7 ст. 75, ч. 4 ст. 236 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду, окрім висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду, суд вважає необґрунтованим клопотання представника відповідача-1 щодо відкладення підготовчого засідання з метою отримання відповідного рішення.

У підготовчому засіданні 27.07.2022 суд долучив до матеріалів справи відзив відповідача на позовну заяву як такі, що подані у порядку та строк встановлені Господарським процесуальним кодексом України та судом, а тому спір вирішується з його урахуванням.

Хоча суд не встановлював строків для подання відповіді на відзив та заперечень, проте подання цих заяв по суті раніше встановленого строку є правом сторін і не вважається порушенням норм ГПК України, а тому суд у підготовчому засіданні 27.07.2022 долучив до матеріалів справи відповідь позивача на відзив та заперечення відповідача-1 з доданими до них документами, спір вирішується з їх урахуванням.

У підготовчому засіданні 27.07.2022 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.08.2022 на 12:30; наступне судове засідання за клопотанням представника відповідача-1 ухвалено провести в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" (https://easycon.com.ua/), в порядку визначеному в попередній ухвалі суду.

Ухвалою суду від 27.07.2022 повідомлено учасників справи про час та місце розгляду справи по суті 18.08.2022.

У зв`язку з відсутністю фінансування на оплату поштових послуг, копія вказаної вище ухвали суду засобами поштового зв`язку учасникам справи не направлялась.

28.07.2022 копія ухвали суду від 27.07.2022 була направлена на електронну пошту відповідачів - varva@vsrada.gov.ua, з якої 28.07.2022 на електронну пошту суду надійшло повідомлення про її отримання, а також на електронну пошту третьої особи - varva_osvita@ukr.net, зазначену у відповідному клопотанні.

Відповідач-2 та третя особа були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, але у судове засідання з розгляду справи по суті 18.08.2022 не з`явились.

Відповідач-2 у попередньому клопотанні просила розглядати справу без її участі, а від третьої особи будь-яких заяв та клопотань до суду не надходило.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України судове засідання з розгляду справи по суті 18.08.2022 проводилось за відсутності відповідача-2 та третьої особи (їх представників).

До початку судового засідання від представника відповідача-1 електронною поштою надійшов витребуваний судом витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Леляківського закладу загальної середньої освіти І ступеня Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, який суд у судовому засіданні долучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 18.08.2022 при з`ясуванні підстав для звернення прокурором із цим позов до суду суд встановив наступне.

Обґрунтовуючи наявність таких підстав прокурор зазначив, відповідач-1 є органом, уповноваженим на здійснення повноважень у сфері освіти на території громади та на захист інтересів держави. Однак, враховуючи те, що оскаржуване рішення прийняте Варвинською селищною радою, остання є відповідачем і не може бути позивачем у справі.

Прокурор зазначає, що державний контроль за додержанням положень нормативних актів з питань захисту дітей з боку органів місцевого самоврядування на цей час не віднесений до компетенції жодного державного органу, а тому з огляду на відсутність іншого органу, наділеного повноваженнями щодо звернення до суду із зазначеними позовними вимогами, прокуратура набула статус позивача.

Прокурор вважає, що у даному випадку порушення інтересів держави полягає в невиконанні відповідачем вимог Конституції України, законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про місцеве самоврядування» та інших в частині забезпечення прав дітей на освіту, у зв`язку з чим порушуються інтереси держави у сфері охорони дитинства та освіти. При цьому інтереси держави, у тому числі охоплюють інтереси мешканців територіальної громади, зокрема, право на доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж всього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.

Відповідач-1 заперечує проти наявності у прокурора підстав для звернення до суду із цим позовом та вважає, що прокурор не обґрунтував інтереси якого органу (суб`єкта) держави представляє прокуратура і не надав докази порушень прав та інтересів такого органу (суб`єкта).

Відповідач-1 вважає, що таким органом є центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти, а отже прокурор безпідставно визначив себе позивачем.

Посилання позивача на порушення відповідачем-1 прав на освіту, на думку відповідача-1 не підтверджені жодним доказом і відображають лише суб`єктивне уявлення позивача щодо організації освітянського процесу в громаді.

Щодо звернення прокурора в інтересах мешканців територіальної громади відповідач-1 зазначає, що Законом України «Про прокуратуру» передбачено представництво громадянина, а не громадян - мешканців територіальної громади.

Прокурор не надав доказів повідомлення відповідача-1 про підтвердження судом підстав для представництва інтересів держави. Відповідач-1 вважає, що дії прокуратури при здійсненні певних функцій по відношенню до Варвинської селищної ради не повинні призводити до втручання у здійснення селищною радою наданих власних повноважень, що має місце в даному випадку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із частиною третьою статті 41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, в пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, пункт 26 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 з`ясовуючи поняття "інтереси держави" визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Враховуючи зазначене, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.

У пункті 76 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (див. пункт 27 зазначеної постанови).

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокурором у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі№ 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, 18.08.2020 у справі № 914/1844/18.

Підстави представництва прокурор мотивував тим, що орган, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження щодо звернення з подібним позовом, відсутній, оскільки Варвинська селищна рада, яка прийняла оскаржуване рішення, сама є суб`єктом правопорушення і визначена як відповідач.

Правові, організаційні та економічні засади функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти визначає Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про повну загальну середню освіту» повна загальна середня освіта здобувається на таких рівнях:

початкова освіта - перший рівень повної загальної середньої освіти, що передбачає виконання учнем вимог до результатів навчання, визначених державним стандартом початкової освіти;

базова середня освіта - другий рівень повної загальної середньої освіти, що передбачає виконання учнем вимог до результатів навчання, визначених державним стандартом базової середньої освіти;

профільна середня освіта - третій рівень повної загальної середньої освіти, що передбачає виконання учнем вимог до результатів навчання, визначених державним стандартом профільної середньої освіти.

Згідно зі ст. 53 Закону України «Про повну загальну середню освіту» до органів управління у сфері загальної середньої освіти належать: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки; центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти; центральні органи виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають заклади освіти; Верховна Рада Автономної Республіки Крим; Рада міністрів Автономної Республіки Крим; місцеві державні адміністрації; органи місцевого самоврядування.

Повноваження центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти, яким є Державна служба якості освіти України, та його територіальних органів визначені у ч. 1 ст. 55 Закону України «Про повну загальну середню освіту», положення якої кореспондуються з п. 4 Положення про Державну службу якості освіти України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 14.03.2018 «Деякі питання Державної служби якості освіти України» (далі - Положення №168).

Так, центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальні органи, зокрема, у порядку, визначеному законодавством, проводять:

моніторинг якості освітньої діяльності закладів освіти та якості здобутої в них загальної середньої освіти;

у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, аналізують діяльність місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів з питань освіти (за наявності) в частині, що стосується дотримання законодавства з питань освіти і забезпечення якості освіти на відповідній території, та надають їм відповідні висновки і рекомендації, що оприлюднюються на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти та відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування протягом п`яти робочих днів з дня їх надання;

звертаються до суду з позовами до місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо усунення порушень та виконання вимог законодавства у сфері загальної середньої освіти.

Служба з метою організації своєї діяльності забезпечує в установленому порядку самопредставництво в судах та інших державних органах через осіб, уповноважених діяти від її імені, зокрема через посадових осіб юридичної служби або інших уповноважених осіб, а також забезпечує представництво інтересів Служби в судах та інших державних органах через представників (п. 6 ч. 5 Положення №168).

Відповідно до п. 12, 14, 20, 21 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про повну загальну середню освіту», п. 29, 30 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про освіту»:

повна загальна середня освіта - систематизована та передбачена відповідними державними стандартами сукупність результатів навчання і компетентностей, здобутих особою на рівнях початкової, базової середньої та профільної середньої освіти;

територіальна доступність - сукупність умов, що сприяють забезпеченню права дитини на здобуття якісної повної загальної середньої освіти за кошти державного та місцевого бюджетів у найбільш доступному і наближеному до її місця проживання закладі освіти;

якість повної загальної середньої освіти - відповідність результатів навчання, здобутих учнем на відповідних рівнях повної загальної середньої освіти, державним стандартам;

якість освітньої діяльності - рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної повної загальної середньої освіти на кожному рівні та відповідає вимогам, встановленим законодавством.

Отже, якість в сфері освіти включає в себе не тільки якість результатів навчання, здобутих учнем, а також якість організації освітнього процесу, у тому числі у закладах освіти І ступеня (початковій школі).

Частиною 1 ст. 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту» передбачено, що рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає засновник (засновники).

Мережа закладів загальної середньої освіти формується відповідно до законодавства з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх та інших потреб територіальної громади та /або суспільства.

Рішення про утворення комунальних початкових шкіл, гімназій як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають міські, сільські, селищні ради.

При цьому контроль за рішеннями органів місцевого самоврядування в частині, що стосується дотримання законодавства з питань освіти покладено саме на Державну службу якості освіти України відповідно до наведених вище повноважень.

Оскільки утворення, реорганізація, ліквідація та перепрофілювання закладу загальної середньої освіти регулюються Законом України «Про повну загальну середню освіту», Державна служба якості освіти України (її територіальні органи) повинна здійснювати державний контроль за дотриманням органами місцевого самоврядування норм вказаного закону при прийнятті рішень, у тому числі щодо ліквідації закладу освіти І ступеню.

Таким чином, вищенаведеним висновком суду спростовуються доводи прокурора про відсутність іншого органу, наділеного повноваженнями щодо звернення до суду із цим позовом.

Крім того, статтею 73 Закону України «Про освіту», положення якої кореспондуються з п. 9 Положення про освітнього омбудсмена, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №491 від 06.06.2018 «Деякі питання освітнього омбудсмена» передбачено, що з метою забезпечення належних умов для реалізації права особи на освіту в системі освіти діє освітній омбудсмен. Освітній омбудсмен у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також положенням про освітнього омбудсмена, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Освітній омбудсмен є посадовою особою, на яку Кабінетом Міністрів України покладається виконання завдань щодо захисту прав у сфері освіти.

Освітній омбудсмен призначається на посаду Кабінетом Міністрів України строком на п`ять років без права повторного призначення.

Освітній омбудсмен відповідно до покладених на нього завдань має право:

розглядати подані учасниками освітнього процесу звернення, перевіряти викладені у них факти;

отримувати від закладів освіти та органів управління освітою інформацію, необхідну для виконання своїх функцій, у тому числі інформацію з обмеженим доступом;

вимагати від посадових і службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності сприяння проведенню перевірок фактів, викладених у зверненнях учасників освітнього процесу;

залучати до розгляду звернень радників та консультантів освітнього омбудсмена, представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян, а також експертів, учених та фахівців, у тому числі на договірній основі;

аналізувати дотримання законодавства стосовно учасників освітнього процесу, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування);

за результатами розгляду звернень та/або проведених перевірок надавати рекомендації керівникам та/або засновникам закладів освіти, органам управління освітою, державним органам, органам місцевого самоврядування, вимагати від них припинення порушення та/або відновлення порушених прав чи законних інтересів учасників освітнього процесу, спрямовувати до них подання про проведення службових розслідувань, повідомляти правоохоронні органи щодо виявлених фактів порушення законодавства;

безперешкодно відвідувати органи державної влади, органи місцевого самоврядування, заклади освіти всіх рівнів, не заважаючи освітньому процесу, а також брати участь у засіданнях державних органів, органів місцевого самоврядування з питань, що належать до його компетенції;

звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів щодо виявлених фактів порушення права людини на освіту та законодавства у сфері освіти;

надавати консультації учасникам освітнього процесу;

представляти інтереси особи у суді.

Забезпечення діяльності освітнього омбудсмена здійснює служба освітнього омбудсмена, порядок діяльності якої визначається положенням про освітнього омбудсмена.

Порядок та умови звернення до освітнього омбудсмена затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Отже, освітній омбудсмен також є особою, уповноваженою на виконання функцій держави щодо дотримання права особи в сфері освіти.

Наявність «інтересів держави» прокурор обґрунтував порушенням, на його думку, законності у сфері охорони дитинства та освіти, які, у тому числі, охоплюють інтереси мешканців територіальної громади, зокрема, право на доступну освіту.

Верховний Суд у постанові від 13.05.2020 у справі № 324/1296/16-а, предметом спору якої було оскарження рішення про припинення загальноосвітньої школи, дійшов висновку, що «оскаржуване рішення впливає на таке важливе конституційне право мешканців с. Балочки (їх дітей), як право на освіту, що є безумовною підставою для врахування думки територіальної громади при прийнятті таких рішень».

У постанові від 03.08.2022 у справі №140/434/19, предметом спору якої було оскарження рішення про реорганізацію спеціалізованої школи-інтернату, Верховний Суд дійшов висновку, що «оспорюване рішення порушує конституційне право як позивача та працівників Іваничівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату, в частині зміни істотних умов праці, так і учнів такого навчального закладу в частині права на освіту».

Системний аналіз правових підстав позову та наведених висновків Верховного Суду свідчить, що оскаржуване рішення повинно порушувати конституційні права не загального поняття територіальної громади, а саме тих її мешканців, на яких може розповсюджуватись дія освітнього законодавства.

Разом з тим, прокурор не зазначив та не обґрунтував інтереси, яких саме мешканців (усіх чи певних категорій) та якої територіальної громади (населених пунктів), порушує оскаржуване рішення, обмежившись лише абстрактним поняттям «інтереси мешканців територіальної громади».

Як вбачається з матеріалів справи, усі сім учнів, які навчались у Леляківському закладі загальної середньої освіти І ступеня, за заявою їх батьків були переведені до іншого навчального закладу - КЗЗСО І-ІІІ «Варвинський ліцей №1» та на підставі відповідного наказу зараховані до нього.

Тобто вказані учні відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту» були забезпечені можливістю продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти.

У листі від 10.12.2021 №02-25/4929 Варвинська селищна рада повідомила Прилуцьку окружну прокуратуру, що у с. Леляки кількість дітей віком від 0 до 6 років становить 8 осіб.

Тобто саме на таку верству населення може розповсюджуватись освітнє законодавство і саме конституційні права такої частини територіальної громади можуть бути безпосереднім об`єктом захисту в інтересах держави.

Проте обґрунтувань та доказів (заяв, звернень, скарг тощо), що оскаржуване рішення порушує права мешканців с. Леляки, які мають дітей вказаного віку, прокурор не надав.

При цьому в силу положень ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор не позбавлений можливості здійснити захист інтересів в суді будь-якого з таких громадян, незалежно від участі у спірних правовідносинах будь-якого з наведених вище уповноважених органів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що прокурор не довів наявність підстав для звернення до суду із цим позовом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі 912/2385/18 зазначила, якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позов керівника Прилуцької окружної прокуратури до Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області та Державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Відділу надання адміністративних послуг Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області Якименко Тетяни Володимирівни підлягає залишенню без розгляду.

Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету (ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України).

Беручи до уваги приписи п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" та відсутність клопотання від платника судового збору на даний час, відсутні підстави для повернення судового збору.

Керуючись ст. 13, 53, 162, 226, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду, у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст ухвали складено 19.08.2022.

Суддя В. В. Шморгун