Рішення

від 09.02.2023 по справі 927/365/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

09 лютого 2023 року м. Чернігівсправа № 927/365/22

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Котової А. І.

За позовом: Керівника Прилуцької окружної прокуратури,

код ЄДРПОУ 02910114, вул. 1-го Травня, 50-а, м. Прилуки, 17500

до відповідачів: 1. Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області,

код ЄДРПОУ 04412372, вул. Шевченка, 38, смт. Варва, Прилуцький район, Чернігівська область, 17600

2. Державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Відділу надання адміністративних послуг Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області Якименко Тетяни Володимирівни,

код ЄДРПОУ 04412372, вул. Шевченка, 38, смт. Варва, Прилуцький район, Чернігівська область, 17600

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Відділ освіти Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області,

код ЄДРПОУ 42010629, вул. Пилипенка, 3, смт. Варва, Прилуцький район, Чернігівська область, 17600

Предмет спору: про визнання незаконним та скасування рішення, скасування запису державного реєстратора про припинення юридичної особи,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Сидоренко Ю. К., прокурор;

від відповідача-1: Кальний О. В., представник;

від відповідача-2: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Прилуцької окружної прокуратури звернувся до суду з позовом до Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області та Державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Відділу надання адміністративних послуг Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області Якименко Тетяни Володимирівни, у якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення 16 сесії 8 скликання Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області від 23.09.2021 № 452 «Про припинення Леляківського ЗЗСО 1 ст.»;

- скасувати запис № 1000431110016000069 від 20.12.2021, внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Відділу надання адміністративних послуг Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області Якименко Т.В., про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 04.07.2022 відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Відділ освіти Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області та призначено підготовче засідання на 27.07.2022 об 11:00. Також цією ухвалою встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті.

У зв`язку з відсутністю фінансування на оплату поштових послуг, копія вказаної вище ухвали суду засобами поштового зв`язку учасникам справи не направлялась.

05.07.2022 копія ухвали суду від 04.07.2022 була направлена на електронну пошту відповідачів - varva@vsrada.gov.ua, з якої 05.07.2022 на електронну пошту суду надійшло повідомлення про її отримання.

Крім того, відповідачі підтвердили отримання вказаної ухвали суду у надісланих до суду окремих заявах.

05.07.2022 на електронну пошту суду від третьої особи надійшло клопотання про направлення процесуальних документів на її електронну адресу - varva_osvita@ukr.net.

06.07.2022 суд направив на зазначену третьою особою електронної пошти копію ухвали від 04.07.2022.

06.07.2022 від відповідача-2 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, у якому також просить прийняти рішення на розсуду суду.

12.07.2022 від представника відповідача-1 на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву з доданими до нього документами та заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 21.07.2022 задоволено заяву представника відповідача-1 та ухвалено провести підготовче засідання, призначене на 27.07.2022 об 11:00, в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку (https://vkz.court.gov.ua).

25.07.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив з доказами її направлення іншим учасникам справи.

26.07.2022 від представника відповідача на електронну пошту суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Відповідач-2 та третя особа були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, але у підготовче засідання 27.07.2022 не з`явились.

Відповідач-2 у поданому клопотанні просила розглядати справу без її участі, а зазначення про те, що при ухваленні судом рішення вона покладається на розсуд суду свідчить про усвідомлене неподання нею відзиву на позов.

Від третьої особи будь-яких заяв та клопотань до суду не надходило.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання 27.07.2022 проводилось за відсутності відповідача-2 та третьої особи (їх представників).

У підготовчому засіданні 27.07.2022 суд розглянув клопотання позивача про витребування доказів, викладене у позовній заяві.

У клопотанні позивач просить суд витребувати з Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області реєстраційну справу Леляківського закладу загальної середньої освіти І ступеня Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань - щодо Леляківського закладу загальної середньої освіти І ступеня Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 26332455).

Подане клопотання обґрунтоване тим, що на період дії воєнного стану в Україні доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань обмежено, а Варвинською селищною радою у листі від 10.05.2022 відмовлено позивачу у наданні копії витягу. Даний доказ необхідний позивачу для підтвердження внесення запису державним реєстратором Варвинської селищної ради, який оскаржується у даній справі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Розглянувши подане клопотання, суд дійшов висновку про часткове його задоволення щодо витребування від відповідача-1 витягу з ЄДР, оскільки цей доказ може підтвердити обставини щодо дати та номеру запису про припинення юридичної особи Леляківського закладу загальної середньої освіти І ступеня; в іншій частині суд відхилив це клопотання у зв`язку з необґрунтованістю позивачем обставин, які має підтвердити цей доказ.

Суд зобов`язав відповідача-1 надати зазначений доказ суду та іншим учасникам справи до наступного судового засідання у порядку, визначеному ст. 172 ГПК України.

Представник відповідача-1 повідомив про намір подати суду рішення Чернігівського окружного адміністративного суду з питання припинення Леляківського закладу загальної середньої освіти І ступеня, і з цією метою він подав заяву до адміністративного суду про надання копії цього рішення.

Згідно з ч. 7 ст. 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 236 ГПК України).

Враховуючи те, що згідно з ч. 7 ст. 75, ч. 4 ст. 236 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду, окрім висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду, суд вважає необґрунтованим клопотання представника відповідача-1 щодо відкладення підготовчого засідання з метою отримання відповідного рішення.

У підготовчому засіданні 27.07.2022 суд долучив до матеріалів справи відзив відповідача на позовну заяву як такий, що поданий у порядку та строк встановлені Господарським процесуальним кодексом України та судом, а тому спір вирішується з його урахуванням.

Хоча суд не встановлював строків для подання відповіді на відзив та заперечень, проте подання цих заяв по суті раніше встановленого строку є правом сторін і не вважається порушенням норм ГПК України, а тому суд у підготовчому засіданні 27.07.2022 долучив до матеріалів справи відповідь позивача на відзив та заперечення відповідача-1 з доданими до них документами, спір вирішується з їх урахуванням.

У підготовчому засіданні 27.07.2022 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.08.2022 на 12:30; наступне судове засідання за клопотанням представника відповідача-1 ухвалено провести в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" (https://easycon.com.ua/), в порядку визначеному в попередній ухвалі суду.

Ухвалою суду від 27.07.2022 повідомлено учасників справи про час та місце розгляду справи по суті 18.08.2022.

У зв`язку з відсутністю фінансування на оплату поштових послуг, копія вказаної вище ухвали суду засобами поштового зв`язку учасникам справи не направлялась.

28.07.2022 копія ухвали суду від 27.07.2022 була направлена на електронну пошту відповідачів - varva@vsrada.gov.ua, з якої 28.07.2022 на електронну пошту суду надійшло повідомлення про її отримання, а також на електронну пошту третьої особи - varva_osvita@ukr.net, зазначену у відповідному клопотанні.

Відповідач-2 та третя особа були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, але у судове засідання з розгляду справи по суті 18.08.2022 не з`явились.

Відповідач-2 у попередньому клопотанні просила розглядати справу без її участі, а від третьої особи будь-яких заяв та клопотань до суду не надходило.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України судове засідання з розгляду справи по суті 18.08.2022 проводилось за відсутності відповідача-2 та третьої особи (їх представників).

До початку судового засідання від представника відповідача-1 електронною поштою надійшов витребуваний судом витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Леляківського закладу загальної середньої освіти І ступеня Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, який суд у судовому засіданні долучив до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 18.08.2022 позов залишено без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд дійшов висновку про недоведеність прокурором підстав для звернення до суду із цим позовом.

Ухвала суду від 18.08.2022 оскаржувалась в апеляційному порядку.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2022 скасовано ухвалу суду від 18.08.2022, а матеріали справи направлено до Господарського суду Чернігівської області для продовження розгляду. Мотиви, з яких апеляційний суд дійшов висновку про наявність у прокурора підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді та звернення до суду із цим позовом, викладені у постанові від 15.11.2022.

Автоматизованою системою документообігу суду справу передано для розгляду судді Шморгуну В. В. (на підставі п. 9 рішення зборів суддів Господарського суду Чернігівської області від 03.09.2020).

Ухвалою суду від 23.01.2023 прийнято справу №927/365/22 до подальшого розгляду та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 09.02.2023 на 10:00. Явка учасників справи у це судове засідання обов`язковою не визнавалась.

За клопотанням відповідача-1, яке було задоволене ухвалою суду від 02.02.2023, постановлено судове засідання, призначене на 09.02.2023 на 10:00, провести в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.

Відповідач-2 та третя особа були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, але у судове засідання з розгляду справи по суті 09.02.2023 не з`явились.

Відповідач-2 у раніше поданому клопотанні просила розглядати справу без її участі, а від третьої особи будь-яких заяв та клопотань до суду не надходило.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України судове засідання з розгляду справи по суті 09.02.2023 проводилось за відсутності відповідача-2 та третьої особи (їх представників).

У судовому засіданні 09.02.2023 на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням вимог ч. 2 ст. 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту» (у редакції на дату прийняття рішення), ч. 3 ст. 66 Закону України «Про освіту», п. 5, 12 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого Постановою КМУ №966 від 03.11.2021 (далі - Порядок №966), без проведення громадського обговорення проекту рішення про ліквідацію навчального закладу та без урахування думки територіальної громади, без дотримання строків прийняття відповідного рішення, з порушення встановлених законодавством процедури та порядку його прийняття, внаслідок чого порушено конституційні права мешканці територіальної громади на освіту та інтереси держави в сфері охорони дитинства та освіти.

Відповідач-1 проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне:

- прокурор не обґрунтував інтереси якого органу (суб`єкта) держави представляє прокуратура і не надав докази порушень прав та інтересів такого органу (суб`єкта); не надав доказів повідомлення відповідача-1 про підтвердження судом підстав для представництва інтересів держави. Відповідач-1 вважає, що дії прокуратури при здійсненні певних функцій по відношенню до Варвинської селищної ради не повинні призводити до втручання у здійснення селищною радою наданих власних повноважень, що має місце в даному випадку;

- 08.07.2021 у с. Леляки були проведені громадські слухання щодо припинення діяльності Леляківського ЗЗСО І ст. На підставі заяв мешканців с. Леляки їх діти були зараховані учнями до іншого навчального закладу, тобто дітям було забезпечено право на освіту. З 01.09.2021 (з початку нового навчального року) Леляківський ЗЗСО І ст. залишався без учнів, а його утримання могло призвести до безпідставних витрат з бюджету. Оскаржуваний проект рішення був оприлюднений 08.09.2021 на сайті Варвинської селищної ради, а 23.09.2021 прийнято рішення про припинення Леляківського ЗЗСО І ст. Відповідач-1 вважає, що прокурор, вказуючи на порушення відповідачем-1 вимог чинного законодавства щодо порушення прав на освіту та припинення закладу, невірно обґрунтовує порушені права та інтереси;

- Положення Порядку №966 мають рекомендаційний характер для органів місцевого самоврядування, а тому твердження позивача про порушення його норм є такими, що не відповідають дійсності.

Відповідач-2 відзиву на позов у встановлений строк до суду не подав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Оскільки відповідач-2 не подав відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

У відповіді на відзив прокурор заперечив проти доводів відповідача-1, викладених у відзиві на позов, та зазначив:

- державний контроль за додержанням положень нормативних актів з питань захисту дітей з боку органів місцевого самоврядування на цей час не віднесений до компетенції жодного державного органу, а тому з огляду на відсутність іншого органу, наділеного повноваженнями щодо звернення до суду із зазначеними позовними вимогами, прокуратура набула статус позивача. Оскільки відповідач-1 не є позивачем у справі, повідомлення про здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді Варвинській селищній раді не направлялось;

- заяви батьків про зарахування дітей до іншого навчального закладу написані вже після прийняття рішення про призупинення діяльності Леляківського ЗЗСО І ст., тим самим не залишивши їм вибору щодо можливості продовження навчання дітей за місцем проживання, а тому вказані аргументи не є підставою для відмови у задоволенні позову;

- саме проект рішення Варвинської селищної ради «Про припинення Леляківського ЗЗСО Іст.» від 23.09.2021 №452 на громадське слухання не виносився ані 08.07.2021, ані в подальшому, чим порушено положення ч. 2 ст. 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту;

- щодо доводів відповідача-1 про те, що Положення Порядку №966 мають рекомендаційний характер, прокурор зазначив, що вимога щодо громадського обговорення проекту рішення встановлена на рівні спеціального Закону.

Відповідач-1 у наданих запереченнях наголошує на відсутності підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави.

Інших заяв по суті у встановлений строк до суду не надходило.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

22.06.2021 на офіційному веб-сайті Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області в розділі «Оголошення» розміщено повідомлення про початок проведення громадського обговорення щодо припинення діяльності (ліквідації) Кухарського ЗЗСО Іст., Леляківського ЗЗСО І ст., Богданівського ЗЗСО І ст., Брагинцівського ЗЗСО Іст. та обговорення відповідних проектів рішень (а.с. 26-28).

30.06.2021 в тому ж розділі оприлюднено графік проведення громадських обговорень, згідно із яким проведення такого обговорення в Леляківському старостинському окрузі було заплановано на 08.07.2021 о 10:00 (а.с. 28).

08.07.2021 о 10:00 в с. Леляки проведено громадські слухання щодо обговорення питання про припинення діяльності або ліквідації Леляківського закладу загальної середньої освіти І ступеня Варвинської селищної ради, про що складено протокол (а.с.29-30).

Згідно з протоколом громадських слухань від 08.07.2021 в залі були присутні 45 осіб. На голосування громади поставлено питання щодо призупинення діяльності Леляківського ЗЗСО Іст. та щодо його ліквідації. Усі присутні 45 осіб проголосували «проти», тобто одностайно висловили думку і проти ліквідації і проти призупинення діяльності цього начального закладу.

Безпосередньо проект рішення (у його відповідній редакції) про припинення (ліквідацію) Леляківського ЗЗСО Іст. на розгляд громадських слухань не виносився та не обговорювався.

14.07.2021 на офіційному веб-сайті Варвинської селищної ради опубліковано проект рішення №384 «Про призупинення діяльності Леляківського закладу загальної середньої освіти І ступеня Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області» (а.с. 31).

29.07.2021 на 14 сесії восьмого скликання Варвинською селищною радою Прилуцького району Чернігівської області прийнято рішення № 357 «Про призупинення діяльності Леляківського закладу загальної середньої освіти І ступеня Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області» (а.с.32).

У період з 28.08.2021 по 31.08.2021 усіма мешканцями с. Леляки, діти (внуки) яких на той час навчались у Леляківському ЗЗСО І ст. (сім осіб), подано заяви про зарахування їх дітей (внуків) учнями до КЗЗСО І-ІІІ ступенів «Варвинський ліцей №1», які наказом цього навчального закладу № 17 від 31.08.2021 зараховані до списків здобувачів освіти (а.с.123-130).

08.09.2021 на офіційному веб-сайті Варвинської селищної ради опубліковано проект рішення №460 «Про припинення діяльності Леляківського ЗЗСО Іст. Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області» (а.с. 31).

23.09.2021 на 16 сесії восьмого скликання Варвинською селищною радою Прилуцького району Чернігівської області прийнято рішення «Про припинення Леляківського ЗЗСО Варвинської селищної ради» № 452, яким припинено діяльність шляхом ліквідації юридичної особи - Леляківського закладу загальної середньої освіти І ступеня Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 26332455, місцезнаходження: вул. Удайська, 55, с. Леляки, Прилуцький район, Чернігівська область, 17603) (а.с. 34).

У рішенні від 23.09.2021 зазначено, що втратило чинність рішення 14 сесії 8 скликання Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області «Про призупинення діяльності Леляківського закладу загальної середньої освіти І ступеня Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області» № 357 від 29.07.2021 (а.с.34).

Крім того, рішенням №452 від 23.09.2021 утворено ліквідаційну комісію з припинення Леляківського закладу загальної середньої освіти І ступеня Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області та визначено порядок дій ліквідаційної комісії з припинення навчального закладу.

20.12.2021 державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відділу надання адміністративних послуг Варвинської селищної ради Чернігівської області Якименко Тетяною Володимирівною вчинено запис №1000431110016000069 про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації - Леляківського закладу загальної середньої освіти І ступеня Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 26332455) (а.с. 185-191).

Оцінка суду.

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.

За приписами ч. 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 3 та 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Отже, з наведених законодавчих приписів випливає, що прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах держави з позовом, в якому зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або з позовом в інтересах держави, зазначивши про відсутність у відповідного органу повноважень щодо звернення до господарського суду. При цьому у будь-якому разі наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві відповідно до приписів наведених норм.

Аналіз положень ч. 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв`язку зі змістом ч. 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Обґрунтовуючи наявність таких підстав прокурор зазначив, що відповідач-1 є органом, уповноваженим на здійснення повноважень у сфері освіти на території громади та на захист інтересів держави. Однак, враховуючи те, що оскаржуване рішення прийняте Варвинською селищною радою, остання є відповідачем і не може бути позивачем у справі.

Прокурор зазначає, що державний контроль за додержанням положень нормативних актів з питань захисту дітей з боку органів місцевого самоврядування на цей час не віднесений до компетенції жодного державного органу, а тому з огляду на відсутність іншого органу, наділеного повноваженнями щодо звернення до суду із зазначеними позовними вимогами, прокуратура набула статус позивача.

Прокурор вважає, що у даному випадку порушення інтересів держави полягає в невиконанні відповідачем вимог Конституції України, законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про місцеве самоврядування» та інших в частині забезпечення прав дітей на освіту, у зв`язку з чим порушуються інтереси держави у сфері охорони дитинства та освіти. При цьому інтереси держави, у тому числі охоплюють інтереси мешканців територіальної громади, зокрема, право на доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж всього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.

Переглядаючи ухвалу суду від 18.08.2022, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, територіальної громади села Леляки, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, визначив Варвинську селищну раду Прилуцького району Чернігівської області одним зі співвідповідачів у справі та заявив вимогу про визнання незаконним і скасування рішення ради, при цьому єдиним органом, що приймає рішення про ліквідацію спірного закладу освіти є її засновник ( у даному випадку відповідач 1), а повноваженнями контролю за прийняттям такого рішення не наділений жодний орган державної влади у сфері освіти.

Відповідні детальні мотиви викладені у постанові Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2022 у цій справі.

Щодо визнання незаконним та скасування рішення Варвинської селищної ради №452 від 23.09.2021.

Статтею 53 Конституції України визначено, що кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою.

Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Закону України «Про загальну середню освіту», ч. 1 ст. 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту» передбачено, що рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності приймає його засновник (засновники).

Згідно з абзацом 2 п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» установлено, що Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Частиною п`ятою цієї статті регламентовано, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Відповідно до Статуту Леляківського закладу загальної середньої освіти І ступеня Варвинської селищної ради, затвердженого рішенням селищної ради від 24.12.2020 №92, засновником Леляківського ЗЗСО І ступеня є Варвинська селищна рада Прилуцького району Чернігівської області.

Отже, прийнявши оскаржуване рішення про припинення діяльності закладу загальної середньої освіти шляхом його ліквідації, Варвинська селищна рада діяла в межах повноважень, визначених законодавством.

Разом з тим, згідно із положеннями статті 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов`язковому розгляду органами місцевого самоврядування.

За приписами ч. 2 ст. 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту» реорганізація, зміна типу, ліквідація закладу загальної середньої освіти у сільській місцевості допускається лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника, який оприлюднюється не менше ніж за один рік до прийняття відповідного рішення.

Відповідно до пункту 3 Порядку проведення консультацій із громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 року № 996 (далі - Порядок №966), консультації з громадськістю проводяться з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку держави, реалізації та захисту прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.

При цьому згідно з пунктом 12 Порядку №966 в обов`язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю щодо проектів нормативно-правових актів, які: стосуються конституційних прав, свобод та обов`язків громадян; стосуються життєвих інтересів громадян, у тому числі впливають на стан навколишнього природного середовища; передбачають провадження регуляторної діяльності у певній сфері; визначають стратегічні цілі, пріоритети і завдання у відповідній сфері державного управління (у тому числі проекти державних і регіональних програм економічного, соціального і культурного розвитку, рішення стосовно їх виконання); стосуються інтересів територіальних громад, здійснення повноважень місцевого самоврядування, делегованих органам виконавчої влади відповідними радами; визначають порядок надання адміністративних послуг тощо.

Зі змісту наведеної правової норми убачається, що консультації з громадськістю проводяться в обов`язковому порядку, зокрема, з приводу розроблення та реалізації програм економічного, соціального і культурного розвитку.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на освіту. Держава гарантує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; надання державних стипендій та пільг учням і студентам цих закладів у порядку, встановленому законодавством України. Держава забезпечує право на вибір навчального закладу у державних і комунальних навчальних закладах.

Рішенням Конституційного суду України від 04 березня 2004 року № 5-рп/2004(справа №1-4/2004), у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень ч. 3 ст. 53 Конституції України (справа про доступність і безоплатність освіти) встановлено, що поняття «доступність», яке вживається у положеннях Основного Закону України, відповідних законах про освіту, інших нормативно-правових актах, доступність освіти за конституційно-правовим змістом необхідно розуміти так, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити можливості реалізувати це право.

Як зазначено у статті 3 Конвенції «Про права дитини», схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблей ООН від 20.11.1989 №44/25, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XII, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Отже, у випадку наявності будь-якої правової колізій, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правовідносини, що стосуються інтересів дітей, з урахуванням положень статті 3 Конвенції «Про права дитини», пріоритети повинні надаватися якнайкращому забезпеченню інтересів дітей.

Таким чином, суд зазначає, що оскаржуване рішення впливає на таке конституційне право дітей мешканців с. Леляки, як право на освіту, що є безумовною підставою для врахування думки територіальної громади при прийнятті рішення про ліквідацію навчального закладу.

Аналогічний правовий висновок вже було висловлено в постановах Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі № 359/6814/17, від 6 лютого 2019 року у справі № 720/1536/16-а та від 17 жовтня 2019 року у справі № 1640/3147/18, від 5 листопада 2019 року у справі № 804/4585/18, від 25 березня 2020 року у справі № 387/168/17.

Відповідач-1 наполягає на рекомендаційному застосуванні органами місцевого самоврядування Порядку №966 в частині проведенні громадських консультацій під час підготовки нормативно-правових актів.

Суд зауважує, що виключно рекомендаційний характер Порядку №996 щодо проведення консультацій з громадськістю для органів місцевого самоврядування не позбавляє відповідача-1 обов`язку проводити громадське обговорення проекту рішення засновника про ліквідацію закладу загальної середньої освіти, що прямо передбачено ч. 2 ст. 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту».

З матеріалів справи вбачається, що громадське обговорення безпосередньо проекту рішення Варвинської селищної ради «Про припинення діяльності Леляківського ЗЗСО І ст. Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області» у відповідній редакції, опублікованій на офіційному сайті Варвинської селищної ради Чернігівської області 08.09.2021, не проводилось.

Обговорення самого лише питання припинення, хоча і є схожим за метою з обговоренням проекту нормативно-правового акта, проте не є тотожним, оскільки зміст нормативно-правового акта може та має містити і вирішення інших пов`язаних питань (причини, спосіб виконання, наслідки, витрати тощо).

Отже, оскаржуване рішення прийняте відповідачем-1 з порушенням вимог ч. 2 ст. 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту» (у редакції на дату прийняття рішення), оскільки прийняте без врахування думки територіальної громади у вигляді громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника, проведення консультацій з громадськістю, що порушує конституційне право членів територіальної громади села брати участь у такому обговоренні.

Крім того, суд зазначає, що під час громадського обговорення 08.07.2021 громада с. Леляки Прилуцького району Чернігівської області проголосувала «проти» питання щодо ліквідації Леляківського ЗЗСО І ступеня.

Проте Варвинська селищна рада думки громади с. Леляки не врахувала та прийняла оскаржуване рішення.

Доводи відповідача-1 про те, що з 01.09.2021 (з початку нового навчального року) Леляківський ЗЗСО Іст. залишався без учнів, а його утримання могло призвести до безпідставних витрат з бюджету, відхиляються судом, оскільки:

- по-перше, заяви мешканцями с. Леляки, діти (внуки) яких на той час навчались у Леляківському ЗЗСО Іст., про зарахування їх дітей (внуків) учнями до КЗЗСО І-ІІІ ступенів «Варвинський ліцей №1» були подані лише після прийняття Варвинською селищною радою рішення № 357 від 29.07.2021 про призупинення діяльності Леляківського ЗЗСО Іст., що дає підстави для висновку про вимушенність їх подання;

- по-друге, на теперішній час у с. Леляки є ще діти дошкільного віку, які в подальшому можуть виявити бажання піти до цієї школи, а також існує вірогідність збільшення кількості таких дітей;

- по-третє, навіть приймаючи до уваги відсутність учнів на цей навчальний рік та економічні труднощі, відповідач-1 мав можливість обмежитись лише призупиненням діяльності цього навчального закладу.

Суд також критично ставиться до аргументів відповідача-1 щодо неоскарження такими особами рішення про призупинення діяльності цього закладу з огляду на обмеженість в часі для такого оскарження, коли залишається місяць до початку навчального року, а скасувати за цей строк спірне рішення у судовому порядку неможливо, та вірогідність виникнення у зв`язку з цим відповідних побоювань батьків у невизначеності щодо питання подальшого навчання перед самим його початком у разі оскарження таких рішень, а також недостатність у пересічного сільського мешканця належних знань і можливостей для швидкого реагування тощо.

Враховуючи, що проект рішення про припинення Леляківського ЗЗСО Іст. був опублікований на офіційному сайті Варвинської селищної ради 08.09.2021, а рішення Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області про припинення Леляківського ЗЗСО Іст. прийнято 23.09.2021, суд доходить висновку, що відповідачем-1 порушено вимоги ч. 2 ст. 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо строку оприлюднення проекту відповідного рішення засновника.

Згідно зі ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Аналогічне положення міститься у ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з яким акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Оскільки обов`язок відповідача-1 діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, визначений в ст. 19 Конституції України, встановлення судом обставин недотримання цього припису має наслідком виникнення підстав для визнання відповідних дій протиправними та для відновлення прав, які такими діями були порушені.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.07.2019 у справі №908/2315/18.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що рішення 16 сесії 8 скликання Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області від 23.09.2021 № 452 «Про припинення Леляківського ЗЗСО 1 ст.» підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Щодо скасування запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Частиною 5 ст. 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України припинення юридичної особи може відбуватися шляхом ліквідації. Ліквідація юридичної особи можлива на підставі рішення її учасника (пункт 1 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор): закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами (частина 3 статті 111 Цивільного кодексу України); вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи (частина 4 статті 111 Цивільного кодексу України); складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи (частина 8 статті 111 Цивільного кодексу України); складає ліквідаційний баланс після завершення розрахунків з кредиторами (частина 11 статті 111 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 14 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує подання державному реєстраторові документів, передбачених законом для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в установлений законом строк.

Статтею 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань» визначено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор) - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації, нотаріус (стаття 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань").

Змістом статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань» (у редакції, чинній на момент внесення спірного запису) передбачено повноваження державного реєстратора згідно з якими він, зокрема, проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; веде Єдиний державний реєстр; веде реєстраційні справи.

Подання документів для державної реєстрації за змістом статті 14 наведеного вище Закону здійснюється заявником (засновник (засновники) або уповноважена ними особа - у разі подання документів для державної реєстрації створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, в розумінні абзацу 1 пункту 8 частини першої статті 1 Закону).

Водночас статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» встановлено спростовувану презумпцію відомостей, оголошених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР).

Особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до ЄДР недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей ЄДР та відображенні в ЄДР відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в ЄДР (п. 2 ч. 1 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).

У такому випадку, якщо суд встановить, що суб`єкт державної реєстрації вчинив запис в ЄДР за зверненням належного заявника, на підставі всіх необхідних для реєстрації документів відповідно до закону та відсутності встановлених законом підстав для відмови в державній реєстрації, це не є перешкодою для скасування в судовому порядку недостовірного запису в ЄДР, наявність якого порушує права чи законні інтереси позивача. Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі №904/5857/17.

Враховуючи вищенаведене, питання наявності правових підстав для скасування певного реєстраційного запису не ставиться у виключну залежність від дотримання державним реєстратором визначеного Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» порядку та способу його дій і у випадку встановлення судом в межах відповідного спору незаконності підстави для вчинення такого запису, яким порушуються права та інтереси позивача, існують правові підстави для його скасування.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.08.2020 у справі 910/13125/19.

Враховуючи те, що процедура припинення юридичної особи - Леляківського закладу загальної середньої освіти І ступеня проводилась на підставі рішення Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області від 23.09.2021 № 452, яке за висновком суду підлягає визнання протиправним та скасуванню, суд доходить висновку про наявність підстав для скасування в ЄДР спірного запису про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Згідно з ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, суд апеляційної інстанції здійснює новий розподіл судових витрат у справі лише у разі прийняття ним постанови про скасування чи зміну остаточного судового рішення суду першої інстанції, прийнятого за результатами розгляду справи. При цьому у випадках скасування апеляційним судом судового рішення суду першої інстанції з переданням справи на новий розгляд, судові витрати у справі, в тому числі й судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, підлягають розподілу господарським судом, який вирішує спір по суті за результатами нового розгляду справи.

За подання позовної заяви прокурор сплатив судовий збір у розмірі 4962,00 грн, а за подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 18.08.2022 - 2481,00 грн.

Частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій саме відповідача-1, суд вважає, що судові витрати необхідно повністю покласти на цього учасника справи.

Таким чином, стягненню з відповідача-1 підлягають судові витрати у загальному розмірі 7443,00 грн (4962,00 + 2481,00).

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 126, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення 16 сесії 8 скликання Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області від 23.09.2021 № 452 «Про припинення Леляківського ЗЗСО І ст. Варвинської селищної ради».

3. Скасувати запис № 1000431110016000069 від 20.12.2021, внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Відділу надання адміністративних послуг Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області Якименко Т. В., про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

4. Стягнути з Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04412372, вул. Шевченка, 38, смт. Варва, Прилуцький район, Чернігівська область, 17600) на користь Чернігівської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910114, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000) 4962,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 2481,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а разом 7443,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 13.02.2023.

Суддя В. В. Шморгун