П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
3 серпня 2022 року місто Київ
справа № 2-2712/11
провадження № 22-ц/824/4404/2022
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"
на ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 30 вересня 2021 року, постановлену у складі судді Марфіної Н.В.
у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №2-2712/11 за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк», третя особа: ОСОБА_2 про припинення договору поруки, -
В С Т А Н О В И В :
27 квітня 2021 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №2-2712/1/2011, виданий Дніпровським районним судом м. Києва 14 серпня 2018 року, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 316500,03 доларів США та 435536,47 грн., судові витрати по сплаті державного мита у сумі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.
Свою заяву обґрунтовував тим, що рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 9 грудня 2011 року у справі №2-2712/11 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 316500,03 долара США та 435536,47 грн., судові витрати по сплаті державного мита у сумі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн. Рішення суду набрало законної сили 24 жовтня 2012 року. 27 лютого 2013 року Дніпровський районний суд м. Києва видав виконавчий лист №2-2712/1/2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 316500,03 доларів США та 435536,47 грн., судові витрати по сплаті державного мита у сумі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн. ПАТ АБ «Укргазбанк» звернувся до ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві з заявою про примусове стягнення на підставі виконавчого листа. 20 серпня 2014 року закінчено виконавче провадження №43911466, яке перебувало на виконанні в провадженні старшого державного виконавця Шеремет Ю.М. ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві про примусове виконання виконавчого листа №2-2712/1/2011 від 27 лютого 2013 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості. 14 серпня 2018 року Дніпровським районним судом м. Києва повторно видано оригінал виконавчого листа №2-2712/1/2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 316500,03 доларів США та 435536,47 грн., судові витрати по сплаті державного мита у сумі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн. На адвокатський запит представника заявника Дніпровський РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) надав відповідь про те, що у відділі на виконанні перебувало виконавче провадження №43911466 з примусового виконання виконавчого листа №2-2712/1/2011 виданого 27 березня 2013 року Дніпровським районним судом м. Києва по стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк». Таким чином, стягувач 27 березня 2013 року та 14 серпня 2018 року отримав два оригінали виконавчого листа №2-2712/1/2011 на підставі одного і того самого рішення суду від 9 грудня 2011 року. Видача судом оригіналу виконавчого листа №2-2712/1/2011 від 14 серпня 2018 року здійснена на підставі заяви стягувача, яка містить завідомо недостовірну інформацію про те, що станом на 2018 рік стягувач не отримував виконавчого листа через зволікання в його видачі, що допущені місцевим судом.
Представники стягувача не повідомили суд про отримання стягувачем виконавчого листа №2-2712/1/2011 від 27 березня 2013 року, а в заяві про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа виданого 14 серпня 2018 року до виконання представник стягувача стверджував, що ПАТ АТ «Укргазбанк» неодноразово зверталось до Дніпровського районного суду м. Києва про видачу виконавчих листів у справі №2-2712/11, однак у відділі архівної роботи представникам банку повідомлялось, що матеріали справи знаходяться в Апеляційному суді м. Києва. Виконавчі листи видані лише 14 серпня 2018 року.
Внаслідок недобросовісних дій стягувача, які полягали у тому, що ним до суду була надана недостовірна інформація, Дніпровським районним судом м. Києва помилково та без достатніх правових підстав видано оригінал виконавчого листа №2-2712/1/2011 від 14 серпня 2018 року. Таким чином, виконавчий лист №2-2712/1/2011 від 14 серпня 2018 року видано помилково та він не підлягає виконанню, оскільки стягувач вже отримав виконавчий лист №2-2712/1/2011 від 27 лютого 2013 року.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 30 вересня 2021 року задоволено заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №2-2712/11 за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ АБ «Укргазбанк», третя особа: ОСОБА_2 про припинення договору поруки.
Виконавчий лист виданий Дніпровським районним судом м. Києва 14 серпня 2018 року у справі №2-2712/1/2011 щодо боржника ОСОБА_1 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором в сумі - 316500,03 доларів США та 435 536,47 грн., судових витрат по сплаті державного мита в сумі 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. - визнано таким, що не підлягає виконанню.
Не погоджуючись з такою ухвалою, стягувач - ПАТ АБ "Укргазбанк" подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 ..
Зокрема зазначає про те, що матеріали справи не містять будь-яких доказів щодо отримання банком виконавчого листа у 2013 році, чи його направлення банком на примусове виконання або доказів того, що стягував звертався з заявою про повернення виконавчого документа.
Судом першої інстанції не було встановлено місце знаходження виконавчого листа, відсутні докази вчинення стягувачем будь-яких дій спрямованих на те, щоб рішення суду було виконане в примусовому порядку.
Докази ж виконання рішення суду у справі №2-2712/11 відсутні, а рішення суду свідомо не виконується та ігнорується боржником тривалий час.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги ПАТ АТ "Укргазбанк", ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
В судовому засіданні представник ПАТ АТ "Укргазбанк"- Лисий М.С. доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати.
ОСОБА_1 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю з`явитися до суду, що пов`язано з погіршенням його стану здоров`я, оскільки в липні 2022 року він отримав ІІ групу інвалідності, а зараз перебуває на реабілітаційному лікуванні, за рекомендаціями лікарів має перебувати в постільному режимі.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає, зазначені у заяві причини неявки ОСОБА_1 в судове засідання не можуть бути визнані поважними, оскільки доказів на підтвердження зазначених у заяві обставин суду не надано. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився двічі. За таких обставин, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України.
Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, будучи повідомленими про день та час розгляду справи в установленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили, а тому колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у їх відсутність відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої у справі ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом установлено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 9 грудня 2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі - 316500,03 доларів США та 435536,47 грн., судові витрати по сплаті державного мита в сумі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн. У зустрічному позові ОСОБА_1 до ПАТ АБ «Укргазбанк», третя особа ОСОБА_2 , про визнання договору поруки припиненим - відмовлено (том № 2, а.с. 107-111).
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 23 травня 2012 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 9 грудня 2011 року скасоване та ухвалене нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 316500,03 доларів США та 435536,47 грн., судові витрати по сплаті державного мита в сумі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн. В іншій частині позову відмовлено. Задоволено зустрічний позов ОСОБА_1 , визнано припиненим договір поруки №313-Ф/07-Р від 14 вересня 2007 року, укладений між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 (том № 2, а.с. 151-153).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 жовтня 2012 року рішення Апеляційного суду м. Києва від 23 травня 2012 року скасоване, а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 9 грудня 2011 року залишено в силі (том № 2, а.с. 187-188).
Наступний наявний у справі документ, після вказаної ухвали Вищого спеціалізованого суду України, датований 11 червня 2018 року за яким представник банку звертався до суду апеляційної інстанції із заявою про ознайомлення з матеріалами справи (том № 2, а.с. 189).
На аркушах справи 190-191 (том № 2) містяться супровідні листи за підписом в.о. голови Дніпровського районного суду м. Києва від 14 серпня 2018 року за змістом яких, Дніпровський районний суд м. Києва на виконання вимог поставлених у заяві представника ПАТ АБ "Укргазбанк" від 3 серпня 2018 року, вих. №524-162/18 яка надійшла до суду 3 серпня 2018 року за вх. №43196, направляє на адресу ПАТ АБ "Укргазбанк" виконавчі листи на виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 9 грудня 2011 року, у справі №2-2712/1/2011 за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У матеріалах справи наявна копія виконавчого листа виданого Дніпровським районним судом м. Києва 14 серпня 2018 року на виконання рішення суду від 9 грудня 2011 року у справі №2-2712/1/2011 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором в сумі - 316500,03 доларів США та 435536,47 грн., судових витрат по сплаті державного мита в сумі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн. (боржник - ОСОБА_1 ) (том № 2, а.с. 196).
За змістом наявної в матеріалах справи копії супровідного листа начальника відділу ДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві від 20 серпня 2014 року вбачається, що 20 серпня 2014 року винесено постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з направленням за належністю виконавчого листа №2-2712/1/2011 від 27 лютого 2013 року, що видав Дніпровський районний суд м.Києва» (том № 4, а.с. 103). З огляду на наявну навпроти прізвища ОСОБА_1 відмітку у вигляді галочки, це поштове повідомлення направлялось саме боржнику ОСОБА_1 .
Згідно копії постанови старшого державного виконавця Шеремет Ю.М. про закінчення виконавчого провадження №43911466 від 20 серпня 2014 року, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-2712/1/2011, виданого 27 лютого 2013 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості в сумі 316500,03 дол. США та 437356,47 грн. закінчене на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження». 13 серпня 2014 року до відділу надійшла заява представника стягувача про направлення виконавчого документа за місцем знаходження майна боржника до ДВС Дарницького РУЮ у м. Києві (том № 4, а.с. 104).
Відповідно до листа начальника Дніпровського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) №8389 від 29 січня 2020 року, у відділі на виконанні перебувало виконавче провадження № за АСВП 43911466 з примусового виконання виконавчого документу, а саме - виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Києва по справі №2-2712/1/2011 від 27 лютого 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» боргу у розмірі 437356,47 грн., та 316500,03 доларів США. Згідно даних АСВП вказане виконавче провадження 20 серпня 2014 завершене згідно з п. 10 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» та виконавчий документ направлено до Дарницького РУЮ у м. Києві. Виконавче провадження знищене, за закінченням строків зберігання, у зв`язку із чим у відділі відсутня можливість надати завірені належним чином матеріали виконавчого провадження № за АСВП 43911466 (том №4, а.с. 108-109).
За змістом наданої стороною стягувача копії довідки за підписом начальника Дарницького ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) №120551 від 26 серпня 2021 року, на примусовому виконанні у Дарницькому відділі державної виконавчої служби у місті Києві перебував виконавчий лист Дніпровського районного суду міста Києва, виданий 27 лютого 2013 року по справі №2-2712/1/2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укргазбанк» заборгованості в розмірі 316500,03 доларів США та 437356,47 грн. 8 вересня 2014 року державним виконавцем Кравчук А.С., керуючись п. 8 ч. 1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відмову у відкриття виконавчого провадження. Згідно перевірки Автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 26 серпня 2021 року зазначений виконавчий документ на виконання в Дарницький відділ державної виконавчої служби у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) повторно не надходив. Перевірити дані та надати більш детальну інформацію стосовно пересилки поштової кореспонденції Відділ не має можливості, оскільки документація стосовно поштових пересилань зберігається 1 рік та на даний момент знищена. Надати більш детальну інформацію з приводу вищевказаного виконавчого документа не виявляється можливим, оскільки дане виконавче провадження знищене. Оскільки документацію стосовно поштових пересилань та виконавче провадження було знищено, надати довідку про втрату виконавчого документа виявляється неможливим, тому виконавча служба запропонувала стягувачу звернутись до суду про видачу дубліката виконавчого документа.
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа №2-2712/11, виданого 14 серпня 2018 року Дніпровським районним судом м.Києва у справі за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив із того, що оригінал виконавчого листа був виданий 27 лютого 2013 року, а 14 серпня 2018 року оригінал виконавчого листа був виданий повторно, хоча за відсутності даних про місцезнаходження виконавчого листа виданого 27 лютого 2013 року стягувачем мало бути порушене питання про видачу дублікату виконавчого листа, однак матеріали справи не містять ні відповідної заяви стягувача, ні ухвали суду про видачу дубліката виконавчого листа.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Стаття129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
При цьому, однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення (ст. 129 Конституції України)
Відповідно до ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення,що набрали законної сили,обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Крім того, право на справедливий судовий розгляд, що гарантується ст. 6 § 1Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (справа «Белеш та інші проти Чеської Республіки»).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання виконувати рішення (справа «Горнсбі проти Греції»).
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини виконання рішення суду розглядається як важлива частина судового провадження (справа «Горнсбі проти Греції»).
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно ст. 18 зазначеного Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Отже, за змістом частин 1 та 2 статті 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Вказане дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.
Словосполучення «або з інших причин» стосується словосполучення «якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням» та не надає розширеного тлумачення підстав, за наявності яких суд може визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню. Іншими причинами, наприклад, може бути скасування чи зміна рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, коли виконавчий лист ще не виконаний.
Отже, закон передбачає можливості визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення (матеріально правові обставини), наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність встановлення питань виконання судового рішення (процесуально-правові обставини).
Верховний Суд у постанові від 17 жовтня 2019 року у справі №2-3558/2010 дійшов висновку про те, що на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Таким чином, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, проте наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.
В Узагальненні судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року зазначено, що словосполучення "або з інших причин" не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК.
Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.
Зазначені у ч. 2 ст. 432 ЦПК України інші причини для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, не стосуються.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Наявні в матеріалах справи документи не дають підстав вважати, що у 2013 році відносно боржника ОСОБА_1 був виданий виконавчий лист. Зокрема, в матеріалах справи відсутні дані про видачу у 2013 році виконавчого листа, боржником в якому зазначений ОСОБА_1 , відсутня постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження за цим листом, як і відсутня постанова державного виконавця про повернення такого листа.
Що стосується постанови державного виконавця ДВС Дніпровського РУЮ у м.Києві Шеремета Ю.М. від 20 серпня 2014 року про закінчення виконавчого провадження ВП 43911466, у зв`язку з направленням його за місцем знаходження майна боржника до ДВС Дарницького РУЮ у м.Києві, то слід зазначити наступне.
Копія цієї постанови зазначена в додатку у листі начальника ВДВС Дніпровського РУЮ у м.Києві разом з виконавчим листом (том №4 а.с.103), серед додатків відсутній виконавчий лист від 27 лютого 2013 року, натомість міститься копія виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 , який виданий 14 серпня 2018 року.
Крім того, з виписки результатів пошуку виконавчих проваджень в АСВП відсутня інформація щодо виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1 , які можливо існували до 2017 року.
Таким чином, у матеріалах справи відсутні достатні та належні докази для того щоб дійти висновку, що виконавчий лист 14 серпня 2018 року відносно боржника ОСОБА_1 був виданий помилково.
Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про наявність встановлених законом підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
За наведених обставин, колегія суддів визнає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, вимоги апеляційної скарги такими, що підлягають задоволенню, та вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню, як така, що постановлена із порушення норм цивільного процесуального права, у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 30 вересня 2021 року скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа виданого 14 серпня 2018 року Дніпровським районним судом м.Києва - таким, що не підлягає виконанню, відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Постанова складена 19 серпня 2022 року.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.С. Стрижеус
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.08.2022 |
Оприлюднено | 24.08.2022 |
Номер документу | 105818281 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Шкоріна Олена Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні