Рішення від 16.06.2010 по справі 2-1209-10

Справа № 2-1209

2010 р.

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 червня 2010 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого-судді Очеретяного В.А.

при секретарі Юхименко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Умань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства „Уманська швейна фабрика” про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ЗАТ „Уманська швейна фабрика” про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку і відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що вона працювала в ЗАТ „Уманська швейна фабрика” майстром дільниці № 1. 05 лютого 2010 року вона була переведена прибиральницею службових приміщень, а 31 березня 2010 року вона була звільнена з роботи за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію по ст.38 КЗпП України. Ані власник, ані уповноважений ним орган ЗАТ „Уманська швейна фабрика” в день звільнення не провів з нею жодних розрахунків. Тільки 19 квітня 2010 року їй було видано довідку про заборгованість, але не було здійснено розрахунку по заробітній платі. Станом на 31 березня 2010 року заборгованість відповідача перед нею по заробітній платі складає 4918,24 грн., яку відповідач відмовляється сплатити, порушуючи тим самим її конституційні права.

Внаслідок переживань через приниження та свідоме небажання відповідача розрахуватись з нею, вона постійно перебувала в пригніченому настрої і зазнала моральних страждань, що негативно відзначилось на її здоров'ї. Вона оцінює завдану їй відповідачем моральну шкоду в сумі 1000 гривень.

Вимагає стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, що відповідає вимогам ст.117 КЗпП України.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задоволити.

Представник відповідача – ЗАТ „Уманська швейна фабрика” на неодноразові виклики в судові засідання не з'являлися, причини своєї неявки суду не повідомляли, а тому зі згоди позивача суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що є підстави для задоволення позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала в ЗАТ „Уманська швейна фабрика” майстром дільниці № 1. 05 лютого 2010 року вона була переведена прибиральницею службових приміщень, а 31 березня 2010 року вона була звільнена з роботи за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію. Ані власник, ані уповноважений ним орган ЗАТ „Уманська швейна фабрика” в день звільнення не провів з ОСОБА_1 розрахунку по заробітній платі. Таким чином, станом на 31 березня 2010 року заборгованість відповідача перед позивачем по заробітній платі складає 4918,24 грн., яку відповідач добровільно, в порушення чинного законодавства про працю та трудового договору, відмовляється сплатити, що підтверджується довідкою № 242 від 19 квітня 2010 року.

Середньомісячний заробіток позивачки становить 983,65 грн. (985,48 грн. + 1226,24 грн. + 2100,04 грн. + 606,48 грн. = 4918,24 грн. : 5 місяців).

У відповідності до ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач не виплачував заробітну плату позивачці протягом п'яти місяців, тому має перед нею заборгованість по зарплаті в розмірі 4918,24 грн.

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення, але з позивачкою такі розрахунки не були проведені, а тому у відповідності до ч.1 ст.117 КЗпП України, яка визначає, що „в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку”, тому з відповідача необхідно стягнути на користь позивачки середній заробіток за час затримки розрахунку.

Середній одноденний заробіток ОСОБА_1 становить 43,18 грн. (заробіток за жовтень 2009 року - лютий 2010 року складає 4918,24 грн. : 5 місяців = 983,65 грн. : 22,5 середньої кількості робочих днів у місяці = 43,18 гривні). Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку – 78 днів, рахуючи з 31 березня 2010 року по 16 червня 2010 року, виходячи з середньоденного заробітку, – становить 3368,04 грн.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим органом моральної шкоди працівнику провадиться в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає, що протиправною бездіяльністю відповідача щодо невиплати заробітної плати та не проведення розрахунку при звільненні, позивачці заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних стражданнях, яких зазнала позивачка внаслідок незаконних дій відповідача, втраті нормальних життєвих зв'язків через скрутне матеріальне становище, неможливість вести звичний спосіб життя, що вимагало від неї та її сім'ї додаткових зусиль для організації їх життя та негативно відзначилось на її здоров'ї.

Суд вважає, що заявлена позивачкою моральна шкода в розмірі 1000 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 10, 59, 60, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст.ст. 44, 116, 117, 237-1 КЗпП України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Уманська швейна фабрика” на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 4918 гривень 24 копійки, середній заробіток за весь час затримки розрахунку в розмірі 3368 гривень 04 копійки та моральну шкоду в розмірі 1000 гривень, а всього – 9286 (дев'ять тисяч двісті вісімдесят шість) гривень 28 копійок.

Стягнути з ЗАТ „Уманська швейна фабрика” на користь держави судовий збір (державне мито) в розмірі 92 (дев'яносто дві) гривні 86 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень.

Допустити негайне виконання рішення в частині виплати заробітної плати за один місяць.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційного суду Черкаської області або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте Уманським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий