Ухвала

від 20.02.2022 по справі 826/14818/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

м. Київ

21 лютого 2022 року 10:42 № 826/14818/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., при секретарі судових засідань Левкович А.С., розглянувши адміністративну справу та заяву Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови, прийнятої у справі

за позовомДержавної адміністрації залізничного транспорту України Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"доМіжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

за участю:

представника позивача - Компанець Н.М.,

представника відповідача - Норець В.М.,

В С Т А Н О В И В:

Державна адміністрація залізничного транспорту України Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» звернулася з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.04.2015 року № 0000444201, №0000454201, №0000464201, №0000484201.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2016 року в задоволені позову відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.10.2016 року касаційну скаргу Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року у справі №826/14818/15 залишено без змін.

Представник позивача подав до суду заяву про перегляд постанови суду першої інстанції від 26.01.2016 року в справі №826/14818/15 за нововиявленими обставинами, у якій просив:

- скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2016 року у справі №826/14818/15;

- ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.04.2015 року №0000444201, №0000454201, №0000464201, №0000484201.

Вказана заява обґрунтована тим, що судами у справах №813/271/15, №813/2966/14, №815/944/15, №815/5038/16, №820/7293/13-а, №820/18612/14, №826/3976/15, №804/1023/13-а, №804/2240/14 досліджено поставку продукції від ДП «Укрзалізничпостач» та встановлено факт поставки продукції кінцевим вантажоодержувачам - залізницям України, відтак не має місця порушення щодо відсутності підтвердження поставок по ланцюгу постачання по зазначеним контрагентам.

При цьому, представник позивача стверджував, що в ході розгляду даної справи податковим органом не було надано судам належних доказів нікчемності правочинів, укладених ДП «Укрзалізничпостач» та контрагентами, тобто доказів того, що правочини, які мали місце у цих відносинах були спрямовані на незаконне заволодіння майном держави.

В ході судового розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами представник позивача заяву підтримав повністю та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача у відзиві на заяву вказав, що позивач як на підставу для скасування постанови за нововиявленими обставинами посилається на істотні обставини у справі, які стали йому відомі вже після ухвалення судового рішення та набрання ним законної сили, а саме рішення судів №813/271/15, №813/2966/14, №815/944/15, №815/5038/16, №820/7293/13-а, №820/18612/14, №826/3976/15, №804/1023/13-а, №804/2240/14. Водночас, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи, які є наявними на час розгляду справи, що не має місця в межах спірних правовідносин.

В судовому засіданні представник податкового органу проти заяви заперечив.

Розглянувши матеріали справи та заяву Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2016 року у справі №826/14818/15, суд зазначає наступне

Міжрегіональним ГУ ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників було проведено документальну планову виїзну перевірку Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2013 року.

У висновку акту перевірки від 25.03.2015 року №358/28-10-42-10/19014832 встановлено порушення позивачем норм Податкового кодексу України, а саме:

- вимог підпункту 135.1, пункту 135.2 статті 135, пунктів138.1, 138.2, 138.6 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139. підпункту 159.1.2 пункту 159.1 статті 159 Податкового кодексу України, у результаті чого позивачем занижено податок на прибуток у розмірі 134 427 521,00 грн.;

- пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1статті 187, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.3, 198.6 статті. 198 Податкового кодексу України, у результаті чого, занижено податок на додану вартість у розмірі 113 029 271,00 грн.;

- підпункту 164.2.1 пункту 164.2, пункту 164.5 статті 164, підпункту 165.1.35 пункту 165.1 статті 165, пункту 157.9 статті 157, пункту 142.1 статті 142, пункту 171.1 статті 171, підпункту 168.1.1 пункту 168.1, підпункту 168.4.7 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України, у результаті чого до складу загального місячного оподатковуваного доходу не включені доходи у вигляді інших заохочувальних та компенсаційний виплат платників податку, що призвело до заниження суми податку на доходи фізичних осіб у розмірі 199 405,76 грн.;

- підпункту 164.2.17 пункту 164.2, пункту 164.5 статті 164 Податкового кодексу України, з доходу отриманого позивачем як додаткового блага у вигляді вартості безоплатно отриманих путівок, не утримано податок на доходи фізичних осіб, у результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб у розмірі 28 021,08 грн.;

- пункту 176.26 пункту 176.2 статті 176, пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України, пункту 1 частини 2 статті 6, пункту 1 частини 1 статті 7, частини 5 та частини 7 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та пункту 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у результаті чого не забезпечено щоденний друк фіскального звітного чека в кількості - 1 шт.

На підставі акту перевірки, відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 08.04.2015 року, а саме:

- № 0000454201, яким збільшено податок на прибуток в сумі 201 641 281,50 грн., з них за основним платежем в розмірі 134 427 521,00 грн. та застосовані штрафні санкції з цього податку в сумі 67 213 760,50 грн.;

- № 0000444201, яким збільшено податок на додану вартість в сумі 169 543 906,50 грн., з них за основним платежем в розмірі 113 029 271,00 грн. та застосовані штрафні санкції з цього податку в сумі 56 514 635,05 грн.;

- № 0000464201, яким збільшено податок на доходи фізичних осіб в сумі 398 347,89 грн., з них за основним платежем в розмірі 227 426,84 грн. та застосовані штрафні санкції з цього податку в сумі 170 921,05 грн.;

- № 0000484201 про застосування штрафних санкції в сумі 340,00 грн.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень слугували висновки про безпідставне включення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту вартості товарів (робіт, послуг), отриманих від контрагентів, на підставі договорів, виконання яких не спричиняє реального настання правових наслідків; порушення позивачем вимог податкового законодавства у частині подання податкової звітності з недостовірними відомостями про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року та недотримання позивачем вимог законодавства у частині забезпечення щоденного друкування на реєстраторах розрахункових операцій фіскальних звітних чеків і забезпечення їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій при продажі товарів.

В ході проведення перевірки встановлені взаємовідносини ДП «Укрзалізничпостач» з рядом підприємств-постачальників, а саме: ТОВ «НВП «Локомотив» (код ЄДРПОУ 36282626), ТОВ «ТД «Енергетичне машинобудування» (код ЄДРПОУ 37932631), ТОВ «Електротехнічна компанія «ЗЕНІТ» (код ЄДРПОУ 36177394), ТОВ «ПЕБК «Енергетика» (код ЄДРПОУ 38238605), ТОВ «НВП «Квазар Комплекс» (код ЄДРПОУ 30219297), ТОВ «Євроінвестстрой» (код ЄДРПОУ 34436084), ПрАТ «НДІ «Техностандарт» (код ЄДРПОУ 32674865), ТОВ «Світлофори» (код ЄДРПОУ 33908008); ТОВ «ЄП «Транс Інтер Казар» (ТОВ «ЄП «ТІК») (код ЄДРПОУ 37079359), ТОВ «ВПТ - Україна» (код ЄДРПОУ 32833513), ТОВ «Транселектрокомплект» (код ЄДРПОУ 37718786), ТОВ «Югтранском» (код ЄДРПОУ 38603386).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині вимог щодо оскарження податкових повідомлень-рішень від 08.04.2015 №0000444201 та №0000454201 суд першої інстанції при постановленні судового рішення від 26.01.2016 року у справі №826/14818/15 виходив з відсутності належних доказів виконання спірних договорів, а саме товарно-транспортних документів та доказів на підтвердження реального здійснення господарських операцій.

Так, під час розгляду справи по суті були досліджені первинні документи, на підставі яких було сформовано податковий кредит та валові витрати, тобто вони уже піддавались правовій оцінці.

Позивачем на підтвердження виконання умов договорів не було надано: декларації про відповідність (для позицій 1-6 специфікації №1); інструкції з експлуатації; сертифікату відповідності Державної системи сертифікації УкрЄЕПРО на бланку Держспоживстандарту ІМІ.012.0091927-11; копія сертифікату відповідності Державної системи сертифікації УкрЄЕПРО на бланку Держспоживстандарту ІІА1.012.0033187-11; сертифікат якості; сертифікат; копія сертифікату відповідності на бланку Держспоживстандарту №ІІА1.059.0143954- 12; паспорт; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-04/80712 від 13.08.2012 р.; протокол періодичних випробувань; сертифікат якості - на всю продукцію Специфікації №1, крім поз. 17-19; паспорт - на продукцію поз. 7-9 Специфікації №1 виробництва ПрАТ "Науково-виробничий комплекс Дніпроспецмаш" та виробництва ВАТ "Калугапутьмаш"; технічний паспорт - на продукцію поз. 19 виробництва ВАТ "Муромтепловоз"; паспорт - на продукцію поз. 10, 16 виробництва ВАТ "Тихорецкий машиностроительный завод им. В.В. Воровского"; паспорт виробу - на продукцію поз. 20 виробництва ТОВ "Производственно- коммерческая компания Вест-Тер"; податкові накладні; банківські виписки.

Судом першої інстанції встановлено, що під час дослідження товарно-транспортних накладних встановлено, що в більшості накладних відсутні повні дані з якого пункту відправлено товар та в який пункт його доставлено, на деяких зазначено виключно місто без конкретної адреси; відсутні дані про вагу товару, відсутні дані про назву товару, міститься лише посилання на договори, відсутні дані про водіїв їх повні дані, відсутні печатки підприємств.

У заяві про перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами позивач вказує, що при перевірках залізниць-кінцевих вантажоодержувачів за той самий період не зазначено про виявлені порушення зі сторони ДП «Укрзалізничпостач» щодо поставки продукції кінцевим вантажоодержувачам. На думку заявника, оскільки ДП «Укрзалізничпостач» не є кінцевим споживачем продукції, а закуповує її з метою забезпечення залізниць матеріально-технічними ресурсами, що відповідає статутним цілям підприємства, товари (продукцію) в подальшому реалізовано підприємствам залізничної галузі, відтак підтвердженням подальшої реалізації та передачі товарів (продукції) покупцю є акти приймання передачі.

При цьому, як на підставу для перегляду постанови від 26.01.2016 року у справі №826/14818/15 посилається на судові рішення, прийняті в межах розгляду справ №813/2701/15, №813/2966/14, №815/944/15, №815/5038/16, №820/7293/13-а, №820/18612/14, №826/3976/15, №804/1023/13-а, №804/2240/14.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

"Істотність" обставини означає, що, якби суд міг урахувати її при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення справи.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, а по-друге те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Такі юридичні факти характеризуються тим, що вони одночасно повинні бути передбачені нормами права, спричиняють виникнення, зміну або припинення правовідносин, мають істотне значення для вирішення справи, тобто такі фактичні дані, які спростовують факти, покладені в основу судового рішення, існували на момент звернення до суду з позовом і під час розгляду справи судом, не могли бути відомі ані особі, яка заявила про це, ані суду, в провадженні якого перебувала справа.

В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Суд зазначає, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів, тощо.

Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Аналогічний підхід до визначення підстав перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами викладений в узагальненні судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами (Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 22 травня 2015 року № 7).

Таким чином, істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справи, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті.

Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

На думку суду, обставини, на які заявник посилається як на нововиявлені, а саме те, що судовими рішеннями у справах №813/2701/15, №813/2966/14, №815/944/15, №815/5038/16, №820/7293/13-а, №820/18612/14, №826/3976/15, №804/1023/13-а, №804/2240/14 встановлено, що при перевірках залізниць-кінцевих вантажоодержувачів за той самий період не зазначено про виявлені порушення зі сторони ДП «Укрзалізничпостач» щодо поставки продукції кінцевим вантажоодержувачам, не є нововиявленими з огляду на наступне.

Так, постанова у справі №826/3976/15 прийнята 01.02.2016 року, а станом на дату вирішення заяви знаходиться на новому судовому розгляді, тобто така постанова як прийнята після ухвалення постанови від 26.01.2016 року, що значить відсутність ознак істотності нововиявлених обставин, так і є скасованою, що свідчить про відсутність ознак преюдиційності.

Також, постанова Львівського апеляційного адміністративного суду в справі №813/2701/15 ухвалена 25.01.2017 року.

В межах справи №813/2966/14, рішення у якій першою інстанцією постановлено 22.05.2014 року, досліджено питання взаєморозрахунків з Товариствами з обмеженою відповідальністю «Мегапласт захід», «Київський машинобудівний завод», тобто товариствами, які не були контрагентами позивача в межах правовідносин, які були предметом розгляду в справі №826/14818/15.

Крім того, в межах справ №815/944/15, №815/5038/16, №820/7293/13-а, №820/18612/14, №804/1023/13-а, №804/2240/14 вирішено правовідносини, які не відносяться до прийнятих за актом перевірки податкових повідомлень-рішень відповідача від 08.04.2015 року, адже стосуються контрагентів, з якими позивач не мав правовідносин в перевіряємий період; предмет оскарження не стосується спірних правовідносин та спірного періоду.

Відтак, зазначені адміністративні справи стосуються господарських відносин ДП «Придніпровська залізниця», ДП «Південна залізниця», ДП «Одеська залізниця», ДТГО «Львівська залізниця», ДП «Донецька залізниця» з іншими контрагентами, і не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Також дані адміністративні справи не можуть підтверджувати факт поставки продукції ДП «Укрзалізничпостач» (отриманої від ТОВ «НВП «Локомотив», ТОВ «ТД «Енергетичне машинобудування», ТОВ «Електротехнічна компанія « ЗЕНІТ», ТОВ «ПЕБК «Енергетика», ТОВ «НВП «Квазар Комплекс», ТОВ «Євроінвестстрой», ПРАТ «НДІ «Техностандарт», ТОВ «Світлофори», ТОВ «СП «Транс Інтер Казар» (ТОВ «СП «ТІК»), ТОВ «ВПТ - Україна», ТОВ «Тралселектрокомплект», ТОВ «Югтранском») до кінцевих одержувачів продукції по ланцюгу постачання від позивача до кінцевих вантажоодержувачів, оскільки в даних справах не досліджувалися його постачальники та й взаємовідносин виникали в інші періоди.

Додатково суд зазначає, що вищевказані позивачем судові рішення, які на його думку є істотними обставинами для перегляду постанови суду першої інстанції не відносяться до прийнятих за актом перевірки податкових повідомлень-рішень відповідача від 08.04.2015 року, а саме:

- № 0000464201, яким збільшено податок на доходи фізичних осіб в сумі 398 347,89 грн., з них за основним платежем в розмірі 227 426,84 грн. та застосовані штрафні санкції з цього податку в сумі 170 921,05 грн. Так, дане податкове повідомлення-рішення було винесене за порушення вимог пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, п.51.1 ст.51, п.176.2. ст.176 ПК України в частині не подання, не в повному обсязі, з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків (форми № 1ДФ)*за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року та встановлено, що путівки були видані за рахунок коштів ДП «Укрзалізничпостач», а не членських внесків, що сплачуються безпосередньо до профспілки та позивачем не віднесено вартість придбаних путівок до фонду оплати праці, не нараховано та не перераховано податок на доходи фізичних осіб, відповідно і відомості доходів не відобразило в звітності податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (Форми-1ДФ);

- № 0000484201 про застосування штрафних санкції в сумі 340,00 грн., адже позивачем не забезпечено щоденного друкування на реєстраторах розрахункових операцій фіскального звітного чеку, а саме: за 14.06.2013 року згідно з книгою обліку розрахункових операцій №2665014396/1 від 04.10.2011 року в кількості 1 шт.

Крім того, стосовно того, що встановлені в межах справ №813/2701/15, №813/2966/14, №815/944/15, №815/5038/16, №820/7293/13-а, №820/18612/14, №826/3976/15, №804/1023/13-а, №804/2240/14 обставини є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, суд зазначає, що згідно частини 4 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Так, відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В той же час, частиною сьомою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Водночас Верховний Суд під час касаційного розгляду 28 квітня 2020 року справи №815/94/16, зокрема зазначив, що передбачене частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматись судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративний суд не повинен сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях в інших адміністративних, цивільних чи господарських справах. Для спростування преюдиційних обставин, передбачених указаним положенням КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

З урахуванням вищенаведеного в сукупності, суд приходить до висновку, що наведені заявником обставини не відповідають вищезазначеним ознакам та критеріям, а тому не є нововиявленими у розумінні статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України і не можуть бути підставою для перегляду судового рішення, а тому підстави для задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відсутні.

Керуючись статтями 243, 248, 250, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2016 року у справі №826/14818/15 та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2016 року у справі №826/14818/15.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 369 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду може бути оскаржена. Згідно з частиною першою статті 295 та частиною першою статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Б. Федорчук