Ухвала

від 17.10.2022 по справі 826/14818/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 жовтня 2022 року

Київ

справа № 826/14818/15

адміністративне провадження № К/990/27206/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2022 про відмову в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2016 у справі № 826/14818/15 за позовом Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року Державна адміністрація залізничного транспорту України Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» (далі - позивач) звернулася з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.04.2015 № 0000444201, №0000454201, №0000464201, №0000484201.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 26.01.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016, у задоволені позову відмовив повністю.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17.10.2016 касаційну скаргу позивача залишив без задоволення, а судові рішення - без змін.

У січні 2018 року позивач звернувся до суду із заявою про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2016 за нововиявленими обставинами. Для скасування постанови суду за нововиявленими обставинами заявник посилався на істотні обставини справи, які стали йому відомі вже після ухвалення судового рішення та набрання ним законної сили. Такими обставинами позивач вважав рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2017 у справі №910/5871/17, від 23.06.2017 у справі №910/5955/17, від 01.06.2017 у справі №910/5994/17, від 26.06.2017 у справі №910/6454/17, від 31.05.2017 у справі №910/6800/17, від 14.06.2017 у справі №910/6807/17, від 06.07.2017 у справі №910/6812/17, відповідно до яких контрагентами позивача не було порушено умови складання первинних документів, не виявлено безтоварності господарських операцій та не виявлено порушень у діяльності та господарських правовідносинах між позивачем та його контрагентами.

Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 16.04.2018, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018, відмовив у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2016 у справі №826/14818/15 та залишено зазначену постанову в силі.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 17.11.2020 зазначені судові рішення залишив без змін.

В подальшому, позивач подав ще одну заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2016 у справі №826/14818/15, у якій просив скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.04.2015 №0000444201, №0000454201, №0000464201, №0000484201. На обґрунтування вимог заяви позивач посилався на те, що судами у справах №813/271/15, №813/2966/14, №815/944/15, №815/5038/16, №820/7293/13-а, №820/18612/14, №826/3976/15, №804/1023/13-а, №804/2240/14 досліджено поставку продукції від ДП «Укрзалізничпостач» та встановлено факт поставки продукції кінцевим вантажоодержувачам - залізницям України, відтак не має місця порушення щодо відсутності підтвердження поставок по ланцюгу постачання по зазначеним контрагентам. При цьому позивач стверджував, що в ході розгляду даної справи податковим органом не було надано судам належних доказів нікчемності правочинів, укладених ДП «Укрзалізничпостач» та контрагентами, тобто доказів того, що правочини, які мали місце у цих відносинах були спрямовані на незаконне заволодіння майном держави.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2022, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2022 у задоволенні заяви відмовлено, залишено в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2016 у справі № 826/14818/15.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень стали висновки про відсутність належних доказів виконання спірних договорів, зокрема товарно-транспортних документів та доказів на підтвердження реального здійснення господарських операцій. Під час розгляду справи по суті були досліджені первинні документи, на підставі яких було сформовано податковий кредит та валові витрати, тобто такі уже були предметом правової оцінки. Позивач на підтвердження виконання умов договорів не надав: декларацій про відповідність (для позицій 1-6 специфікації №1); інструкцію з експлуатації; сертифіката відповідності Державної системи сертифікації УкрСЕПРО на бланку Держспоживстандарту ІМІ.012.0091927-11; копії сертифіката відповідності Державної системи сертифікації УкрСЕПРО на бланку Держспоживстандарту ІІА1.012.0033187-11; сертифіката якості; сертифіката; копії сертифіката відповідності на бланку Держспоживстандарту №ІІА1.059.0143954- 12; паспорта; висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-04/80712 від 13.08.2012 року; протоколу періодичних випробувань; сертифіката якості на всю продукцію, визначену у Специфікації №1, крім поз. 17-19; паспорта - на продукцію поз. 7-9 Специфікації №1 виробництва ПрАТ "Науково-виробничий комплекс Дніпроспецмаш" та виробництва ВАТ "Калугапутьмаш"; технічного паспорта - на продукцію поз. 19 виробництва ВАТ "Муромтепловоз"; паспорта - на продукцію поз. 10, 16 виробництва ВАТ "Тихорецкий машиностроительный завод им. В.В. Воровского"; паспорта виробу - на продукцію поз. 20 виробництва ТОВ "Производственно- коммерческая компания Вест-Тер"; податкових накладних; банківських виписок. Під час дослідження товарно-транспортних накладних встановлено, що в більшості накладних відсутні повні дані з якого пункту відправлено товар та в який пункт його доставлено, на деяких зазначено виключно місто без конкретної адреси; відсутні дані про вагу товару, відсутні дані про назву товару, міститься лише посилання на договори, відсутні дані про водіїв їх повні дані, відсутні печатки підприємств.

Суди попередніх інстанцій, врахувавши висновки Верховного Суду з питання застосування пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, дійшли висновку, що обставини, на які заявник посилається не є нововиявленими, оскільки судові рішення або є скасованими, або ухвалені вже після набрання законної сили судовим рішенням у цій справі. Крім того, зазначені заявником адміністративні справи стосуються господарських відносин ДП «Придніпровська залізниця», ДП «Південна залізниця», ДП «Одеська залізниця», ДТГО «Львівська залізниця», ДП «Донецька залізниця» з іншими контрагентами, і не відносяться до прийнятих за актом перевірки податкових повідомлень-рішень відповідача від 08.04.2015.

Суди зазначили, що ці адміністративні справи не можуть підтверджувати факт поставки продукції ДП «Укрзалізничпостач» (отриманої від ТОВ «НВП «Локомотив», ТОВ «ТД «Енергетичне машинобудування», ТОВ «Електротехнічна компанія « ЗЕНІТ», ТОВ «ПЕБК «Енергетика», ТОВ «НВП «Квазар Комплекс», ТОВ «Євроінвестстрой», ПРАТ «НДІ «Техностандарт», ТОВ «Світлофори», ТОВ «СП «Транс Інтер Казар» (ТОВ «СП «ТІК»), ТОВ «ВПТ - Україна», ТОВ «Тралселектрокомплект», ТОВ «Югтранском») до кінцевих одержувачів продукції по ланцюгу постачання від позивача до кінцевих вантажоодержувачів, оскільки в даних справах не досліджувалися його постачальники, а операції виникали в інші періоди.

Не погодившись з зазначеними судовими рішеннями, позивач 05.10.2022 направив до Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2022 і ухвалити нове судове рішення, яким скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2016 у справі № 826/14818/15. Задовольнити позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.04.2015 № 0000444201, № 0000454201, № 0000464201, № 0000484201.

Позивач вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували пункт 1 частини другої статті 361 КАС України і не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 13.07.2022 у справі №120/1505/20-а щодо необхідності розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Вважає, що під час розгляду справи позивач надав усі необхідні докази для підтвердження реального здійснення спірних господарський операцій - від придбання до подальшого використання у власній господарській діяльності. Однак, вказані докази не були належним чином оцінені судами.

Вважає нововиявленою обставиною результати проведених податкових перевірок контрагентів Позивача, яким були реалізовані спірні ТМЦ. Проведення податкових перевірок контрагентів-покупців позивача та узгодження їх результатів, здійснювалося в період первинного розгляду справи № 826/14818/15. Проте ці обставини не були і не могли бути відомі ані суду, ані позивачу, адже предметом доказування у справі № 826/14818/15 було саме правомірність формування Позивачем податкового кредиту та витрат за наслідками придбання ТМЦ у контрагентів-продавців. За деякими з податкових перевірок контрагентів-покупців, податковий орган не встановив порушень податкового законодавства в частині їх взаємовідносин з ДП «Укрзалізничпостач». За наслідками податкових перевірок іншої частини контрагентів-покупців, відсутність порушень податкового законодавства в частині їх взаємовідносин з ДП «Укрзалізничпостач», було підтверджено за наслідками судового оскарження по справам № 813/2701/15, № 813/2966/14, № 815/944/15, № 815/5038/16, № 820/7293/13-а, № 820/18612/14, № 826/3976/15, № 804/1023/13-а, № 804/2240/14. Тобто, вказані обставини підтверджують ті факти, які позивач доводив під час розгляду справи по суті - реальне придбання ТМЦ у контрагентів продавців та подальшу реалізацію цих ТМЦ своїм контрагентам-покупцям.

Перевіривши касаційну скаргу та її доводи, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При цьому нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: 1) існування цих обставин на час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; 2) на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; 3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 2а-7523/10/1270, від 02.05.2018 у справі № 303/3535/16-а, від 04.09.2018 у справі № 809/824/17, від 22.11.2018 у справі № 826/14224/15.

Зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини у цій справі, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що приведені заявником обставини не є нововиявленими в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України. Той факт, що у контрагентів покупців відбувались податкові перевірки, що є обставиною (факт об`єктивної дійсності), не впливає на безпосередні висновки судів у цій справі, які стали підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, а висновки суду у справах, пов`язаних із наслідками таких перевірок, не є обставиною, а є правовою оцінкою встановлених у таких справах обставин у взаємозв`язку із наданими на їх підтвердження доказами в межах предмета доказування у таких справах.

У справі, у якій подано заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, позивач намагається довести допущення судами неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права під час розгляду справи по суті виявлених контролюючим органом порушень, доводячи при цьому достатність наданих ним документів на підтвердження реальності господарських операцій з підстав наявності судових рішень, якими позовні вимоги були задоволені повністю/частково. При цьому такі судові рішення не є об`єктивно пов`язаними з предметом спору, який було поставлено на розгляд перед судами у справі №826/14818/15, а є іншими спорами за участю інших осіб. Як встановили суди, такі судові рішення не стосуються дослідження факту придбання Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" продукції від ТОВ «НВП «Локомотив», ТОВ «ТД «Енергетичне машинобудування», ТОВ «Електротехнічна компанія « ЗЕНІТ», ТОВ «ПЕБК «Енергетика», ТОВ «НВП «Квазар Комплекс», ТОВ «Євроінвестстрой», ПРАТ «НДІ «Техностандарт», ТОВ «Світлофори», ТОВ «СП «Транс Інтер Казар» (ТОВ «СП «ТІК»), ТОВ «ВПТ - Україна», ТОВ «Тралселектрокомплект», ТОВ «Югтранском».

Наведені позивачем доводи суперечать правовому змісту запровадженого КАС України інституту перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Суди обґрунтовано врахували підстави, з яких у задоволенні позовних вимог було відмовлено (відсутність належних та необхідних первинних документів, передбачених чинним законодавством, на підтвердження товарності правочинів укладених позивачем з вказаними контрагентами-постачальниками), у зв`язку з чим колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій, що наведене у заяві обґрунтування не може бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки у межах процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами суд не може надавати оцінку (переоцінку) застосованим нормам як матеріального так і процесуального права у спірних відносинах, не може переоцінювати докази, які оцінювалися судом під час розгляду справи, не може оцінювати нові докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Отже, Верховний Суд констатує, що, відмовляючи в задоволенні заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2016, суди попередніх інстанцій правильно застосували частину другу статті 361 КАС України і статтю 368 КАС України в редакції, чинній на час розгляду заяви, їх правильне застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення зазначених норм права. Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із висновками судів першої, апеляційної і касаційної інстанцій про відмову у задоволенні позову, що не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2022 про відмову в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2016 у справі № 826/14818/15 за позовом Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко