Рішення

від 20.02.2022 по справі 640/24334/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 лютого 2022 року 11:30 № 640/24334/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., при секретарі судових засідань Левкович А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайбуд Груп» (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 30)

до Головного управління ДПС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

за участю сторін:

представника позивача - Сидорчук Р.Д.,

представника відповідача - Мудренко Д.Ю.,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Скайбуд Груп» (надалі по тексту також - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (надалі по тексту також - відповідач), у якому просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 12 серпня 2021 року №0609310701, №0609290701, №0609300701.

Заявлені позовні вимоги представник позивача обґрунтував тим, що у Товариства є всі документи, які підтверджують факт отримання робіт (послуг) від контрагента постачальника ТОВ «ФРОНТОН ІНЖИНІРИНГ». Також, згідно позиції позивача, контрагент позивача в ході виконання спірних договірних правовідносин мав достатню кількість трудових ресурсів для виконання робіт.

В ході судового розгляду даної справи представник позивача підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.

У відзиві на адміністративний позов представник податкового органу вказав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно, адже під час проведення перевірки не підтверджено факт отримання робіт (послуг) від контрагента ТОВ «ФРОНТОН ІНЖИНІРИНГ». Також, представник контролюючого органу зазначив про наявність судових ухвал, прийнятих в межах кримінальних проваджень.

Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив та просив суд відмовити у його задоволенні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

З наявних матеріалів справи вбачається, що Головне управління ДПС у місті Києві у період з 30 червня 2021 року по 20 липня 2021 року на підставі направлень від 30 червня 2021 року №11858/26-15-07-01-03, №11859/26-15-07-01-03, №11893/26-15-07-09-06, №11767/26-15-07-07-01, відповідно до статей 20, 77, 82 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік, на підставі наказу Головного управління ДПС у місті Києві від 31 травня 2021 року №4440-п (зі змінами унесеними наказом від 28 травня 2021 року №4405-п) проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайбуд Груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2017 року по 31 березня 2021 року, валютного - за період з 01 січня 2017 року по 31 березня 2021 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01 січня 2017 року по 31 березня 2021 року та іншого законодавства за відповідний період, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки, за результатами якої складено відповідний акт перевірки №58369/Ж5/26-15-07-01-03/39861149 від 27 липня 2021 року.

Перевіркою встановлено порушення платником податків:

- п. 44.1 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України №996-ХІV, п. 5 та п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року №20 у результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся у загальній сумі 552 711,00 грн., в тому числі за 2018 рік у сумі 443 920,00 грн., за 2019 рік у сумі 108 791,00 грн. та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у загальній сумі 3 567 519,00 грн., в т.ч. за 2020 рік у сумі 3 567 519,00 грн., за І квартал 2021 року у сумі 3 567 519,00 грн.;

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, у загальній сумі 900 000,00 грн., в т.ч. за липень 2018 року в сумі 141 590,00 грн., за серпент 2018 року у сумі 51 948,00 грн., за вересень 2018 року в сумі 306 462,00 грн., за березень 2019 року в сумі 233 334,00 грн., за лютий 2020 року в сумі 104 467,00 грн., за березень 2020 року в сумі 30 421,00 грн., за квітень 2020 року в сумі 31 778,00 грн.;

- п. 57.3 ст. 57, п.п.14.1.39 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість, визначеного податковим повідомленням-рішенням №0020231207 від 07 серпня 2017 року в загальній сумі 1 041,13 грн.;

- п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, розділу 8 наказу №1588 від 09 грудня 2011 року Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» в частині неподання повідомлення про наявні в СГ об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність (повідомлення за формою 20-ОПП);

- ст. 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 6 розділу IV Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Загальні вимоги до фінансової звітності», в частині затвердження наказу (положення) про обліку політику на підприємстві;

- ст. 1, ч. 5 ст. 8, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 6 розділу IV Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Загальні вимоги до фінансової звітності» в частині не затвердження наказу (положення) про облікову політику на підприємстві;

- пп. 1.5 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ, пп.1.6 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ, пп.168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп.168.4.4 п. 168.4 ст. 168, п.57.1 ст.57, п.54.2 ст. 54, п.87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, в результаті чого несвоєчасно було сплачено до бюджету в періоді, що перевірявся, військовий збір за лютий 2020 року, за березень 2020 року, за квітень 2020 року, серпень 2020 року, вересень 2020 року;

- ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та п. 6 ч. 3 р. IV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України №449 від 20 квітня 2015 року, згідно яких суми єдиного внеску нарахованого за відповідний календарний місяць сплачуються платниками на пізніше 20 числа наступного місяця.

Вказані висновки акта перевірки ґрунтуються на тому, що податкові накладні складені з порушенням вимог діючого законодавства та не можуть вважатися документами, підтверджуючими права ТОВ «Скайбуд Груп» на включення до податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «ФРОНТОН ІНЖИНІРИНГ». При цьому, перевіркою не підтверджується проведення господарських операцій ТОВ «Скайбуд Груп» по взаємовідносинах з ТОВ «ФРОНТОН ІНЖИНІРИНГ» перевіркою встановлено документування зазначених операцій та відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності.

На підставі висновків акта перевірки 12 серпня 2021 року Головним управлінням ДПС у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення:

- №0609300701, яким зменшено позивачу суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 567 519,00 грн.;

- №0609290701, на підставі якого ТОВ «ФРОНТОН ІНЖИНІРИНГ» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1 125 000,00 грн., в т.ч. 900 000,00 грн. за податковими зобов`язаннями та 225 000,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0609310701, у відповідності до якого Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 690 889,00 грн., в т.ч. 552 711,00 грн. за податковими зобов`язаннями та 138 178,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Незгода позивача із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України), Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-XIV).

Згідно з пп. 14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1-198.3, 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів ( у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПК України.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У ч. 1, 2 ст. 9 Закону № 996-XIV закріплено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що для встановлення правомірності визначення платником податків його податкових зобов`язань з ПДВ, а також формування ним відповідного від`ємного значення, належить з`ясувати реальність руху активів і коштів у процесі здійснення господарських операцій, господарську мету укладання відповідних договорів та економічний результат їх вчинення.

Суд враховує, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок контролюючого органу, зокрема, щодо непідтвердження здійснення господарських взаємовідносин позивачем з ТОВ «ФРОНТОН ІНЖИНІРИНГ».

Так, з наявних матеріалів справи вбачається, що 22 червня 2018 року між ТОВ «Скайбуд Груп» (генпідрядник) та ТОВ «ФРОНТОН ІНЖИНІРИНГ» (підрядник) укладено договір підряду №27/06 на виконання окремих видів та комплексів робіт, предметом якого визначено, що генпідрядник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання будівельно-монтажних робіт по об`єкту «Реконструкція з влаштуванням надбудови житлового будинку на вул. Дмитрівській, 60/19 у Шевченківському районі м. Києва (завершення будівельних робіт та прокладання зовнішніх інженерних мереж), а Генпідрядник зобов`язується прийняти та оплатити належним чином виконані роботи в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Об`єктом будівництва (виконання робіт) є «Реконструкція з влаштуванням надбудови житлового будинку на вул. Дмитрівській, 60/19 у Шевченківському районі м. Києва (завершення будівельних робіт та прокладання зовнішніх інженерних мереж)» (п.1.2 договору).

Згідно пункту 1.3 договору склад та обсяги Робіт, що є предмет Договору, визначаються окремими додатковими угодами до цього Договору та можуть бути переглянуті в процесі виконання Робіт у разі внесення змін до проектної документації, а також можуть бути зменшені залежно від реального фінансування виконуваних робіт Замовником будівництва.

Замовником будівництва об`єкта є Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд».

У відповідності до пункту 2.1 договору строк виконання робіт визначається в додаткових угодах до договору. Виконання Робіт здійснюється відповідно до календарного графіку виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів та комплексів (етапів) Робіт. Датою закінчення виконання Робіт вважається дата їх прийняття Генпідрядником. Виконання Робіт може бути закінчено достроково тільки за згодою Генпідрядника.

Загальна вартість (Договірна ціна) Робіт за Договором є динамічною та становить загальну суму, на яку підписано Сторонами додаткові угоди до цього Договору та відповідні Акти приймання виконаних будівельних робіт (Примірні форма №КБ-2-в) і Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Примірна форма №КБ-3).

Пунктом 11.1 договору визначено, що розрахунки за виконані Роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість (акт приймання виконаних будівельних робіт (Примірна форма №КБ-2-в), Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Примірна форма №КБ-3) з урахуванням вимог розділу ХІ цього Договору.

Розрахунки здійснюються на підставі: актів приймання виконаних будівельних робіт (Примірна форма №КБ-2-в); довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (Примірна форма №КБ-3).

Оплата виконаних Робіт здійснюється Генпідрядником шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті (гривні) на розрахунковий рахунок Підрядника, вказаний у розділі ХІХ цього Договору, протягом 190 календарних днів після підписання Сторонами документів, вказаних у п. 11.3 цього Договору (п.11.1-11.3).

Згідно пункту 12.1 договору приймання-передача виконаних Робіт проводиться у порядку встановленому чинним законодавством України, шляхом підписання та скріплення печатками Сторін документів вказаних в п. 11.3 цього Договору у відповідності до п. 11.2 цього Договору.

30 листопада 2018 року між сторонами договору укладено та підписано додаткову угоду №1 до договору підряду №27/06 від 22 червня 2018 року, якою визначено, що Підрядник виконує наступні роботи «Улаштування НВФ та фасаду скріпленої теплоізоляції», згідно Договірної ціни - Додаток №1 до цієї Додаткової угоди по об`єкту «Реконструкція з влаштуванням надбудови житлового будинку по вул. Дмитрівській 60/19 в Шевченківському районі м. Києва (завершення будівельних робіт та прокладання зовнішніх інженерних мереж)».

Вартість робіт, що зазначені в п. 1 даної Додаткової угоди становить 5 531 780,00 грн., крім того ПДВ 20 % - 1 106 356,00 грн., разом з ПДВ - 6 638 136,00 грн. (п.2 додаткової угоди).

Строк виконання Підрядником робіт, що зазначені в п. 1 даної Додаткової угоди згідно Календарного графіку.

Згідно додаткової угоди до договору підписані: календарний графік; договірна ціна; пояснювальна записка; локальні кошториси на будівельні роботи №2-1-2; локальні кошториси на будівельні роботи №2-2-1, №2-2-2; відомість ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2018 року; акт №10 приймання будівельних робіт за грудень 2018 року; підсумкова відомість ресурсів за грудень 2018 року; розрахунок загальновиробничих витрат до Акту КБ-2в за грудень 2018 року на житловий будинок з вбудованими приміщеннями; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2019 року; акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року; підсумкова відомість ресурсів за червень 2019 року; розрахунок загальновиробничих витрат до акту КБ-2в за червень 2019 року; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2019 року; акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року; підсумкова відомість ресурсів (витрати - за прийнятими нормами) за грудень 2019 року; розрахунок загальновиробничих витрат до акту КБ-2в за грудень 2019 року; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2019 року; акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року; підсумкова відомість ресурсів (витрати - за прийнятими нормами) за жовтень 2019 року; розрахунок загальновиробничих витрат до акту КБ-2в за грудень 2019 року.

Так, факт виконання робіт контрагентом позивача підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в) і довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма № КБ-3): за грудень 2018 р. на суму - 2 596 845, 12 грн., в т.ч. ПДВ - 432 807, 52 грн.; за червень 2019 р. на суму - 2 178 329, 57 грн., в т.ч. ПДВ - 363 054, 93 грн.; за жовтень 2019 р. на суму - 1 124 825, 31 грн., в т.ч. ПДВ - 187 470, 89 грн.; за грудень 2019 р. на суму - 738 133, 98 грн., в т.ч. ПДВ - 123 023, 33 грн.

Також позивачем на підтвердження здійснення оплати послуг (виконання робіт), що були предметом договору надано копії платіжних доручень.

Суд зазначає, що первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «ФРОНТОН ІНЖИНІРИНГ», у повній мірі відображають зміст господарських операцій, їх вартісні та кількісні показники.

Крім того, право на податковий кредит у платників ПДВ пов`язано лише із фактичною сплатою вартості товарів (робіт, послуг) та із наявністю відповідних первинних документів і податкових накладних. Визначальним є реальність існування господарських операцій та факт сплати податку в ціні придбаних товарів (послуг) їх постачальникам.

З матеріалів справи убачається, що перевіркою не зафіксований факт наявності в податкових накладних недоліків, що могли б свідчити про їх неналежність як первинного документу, або порушення порядку їх видачі.

З огляду на вищевикладене, суд зауважує, що відсутність у спірного контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 вересня 2018 року по справі №804/4787/16.

При цьому, в акті перевірки податковим органом встановлено, що ТОВ «ФРОНТОН ІНЖИНІРИНГ» в період взаємовідносин з позивачем задекларовано наступні показники: в грудні 2018 кількість працюючих 35, в червні 2019 кількість працюючих 38, в жовтні 2019 кількість працюючих 6, в грудні 2019 кількість працюючих 6.

Водночас, суд враховує, що контролюючим органом взято до уваги лише місяці, в яких складено та підписано акти виконаних робіт. Однак, період взаємовідносин між ТОВ «ФРОНТОН ІНЖИНІРИНГ» та позивачем почався в червні 2018 року, а з липня 2018 року позивач почав здійснювати авансування робіт ТОВ «ФРОНТОН ІНЖИНІРИНГ», що підтверджується відповідачем в акті перевірки.

Відтак, підписані акти приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма № КБ-3) за грудень 2018 року, за червень 2019 року, за жовтень 2019 року, за грудень 2019 року не означають, що роботи виконувались саме в зазначених місяць, оскільки виконання робіт ТОВ «ФРОНТОН ІНЖИНІРИНГ» почалось після отримання авансу, і по мірі виконання робіт, роботи приймались позивачем, що узгоджується з нормами чинного законодавства.

Твердження відповідача, що ТОВ «ФРОНТОН ІНЖИНІРИНГ» використовувало ІР-адреси країни Німеччина не підтверджується жодними доказами, як і не вказано, яка правова та законодавча норма при спірних правовідносинах саме позивачем порушена.

Стосовно посилання контролюючого органу в акті перевірки на судове рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року по справі №320/5362/20, в якій оскаржується ТОВ «АРСАН-БУД» податкове повідомлення-рішення від 24 березня 2020 року №0008500511, винесене контролюючим органом на підставі акту перевірки від 17 лютого 2020 року №153/10-36-05-11/31408520, з питань дотримання ТОВ «АРСАН-БУД» (код ЄДРПОУ 31408520) вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин, зокрема, з ТОВ «ФРОНТОН ІНЖИНІРИНГ» (код ЄДРПОУ 41358761) за період з 01 липня 2019 року по 31 липня 2019 року, судом встановлено, що контролюючий орган в зазначеному акті перевірки зазначає, що ТОВ «ФРОНТОН ІНЖИНІРИНГ» надало ТОВ «АРСАН-БУД» ремонтно-будівельні роботи на суму 839 466,00 грн. ПДВ. Згідно зі звітом з нарахування єдиного внеску за липень 2019 року від 19 серпня 2019 року (№9186061990) ТОВ «ФРОНТОН ІНЖИНІРИНГ» - середньооблікова кількість штатних працівників 24 особи. Перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на додану вартість за липень 2019 року встановлено, що згідно з додатком 5 «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» до податкових декларацій з ПДВ за липень 2019 року ТОВ «АРСАН- БУД» включило до складу податкового кредиту ряд, 10.1 колонки Б декларацій «Операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7%, що надають право формування податкового кредиту», суми по взаємовідносинах з ТОВ «ФРОНТОН ІНЖИНІРИНГ» у розмірі 839 466,0 грн. Також контролюючий орган зазначає, що надані будівельні роботи передбачають значний обсяг трудовитрат, особистої участі персоналу, необхідність наявності значної кількості кваліфікованих спеціалістів в різних діапазонах галузей за спеціальною освітою та відповідним рівнем оплати праці та свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарської діяльності без наявності допоміжних послуг. Контролюючий орган приходить до висновку, що враховуючи наведене, та фактичну кількість працівників контрагентів ТОВ «АРСАН-БУД», неможливо підтвердити виконання зазначених обсягів наявними трудовими ресурсами.

Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року в справі №320/5362/20 у задоволенні адміністративного позову ТОВ «АРСАН-БУД» було відмовлено. Однак, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року по справі №320/5362/20 рішення суду першої інстанції від 18 березня 2021 року скасовано, прийнято нову постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю «Арсан-Буд» задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 24 березня 2020 року №0008500511.

За таких обставин, посилання відповідача в акті перевірки на обставини, що встановлені рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року по справі №320/5362/20 є безпідставним, адже дане рішення скасовано судом апеляційної інстанції, тобто такі обставини не мають статусу преюдиційних.

Водночас, актом перевірки від 17 лютого 2020 року №153/10-36-05-11/31408520 підтверджується, що ТОВ «ФРОНТОН ІНЖИНІРИНГ» в липні 2019 мало середньооблікові кількість штатних працівників 24 особи.

Суд критично ставиться на посилання в акті перевірки на ухвали, наявні в межах кримінальних проваджень.

Слід враховувати, що Верховний Суд у своєї постанові від 04 вересня 2018 року по справі № 826/18952/14 зазначив, що наявність кримінального провадження щодо контрагента платника податків, в якому не винесено вироку суду в кримінальному провадженні, або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

Також, Верховний Суд у своєї постанові від 15 травня 2018 року по справі № 822/2348/16, вказав на те, що "наявність кримінального провадження, що перебуває у правоохоронних органів, що здійснюють його розслідування може мати юридично-правове значення, але не виключно, у випадку наявності вироку суду в кримінальному провадженні, ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, як такі, що є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Так, відповідно до частини 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частини 2 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, частини першої статті 11 Загальної декларації прав людини кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

За таких обставин, відповідач не може надати оцінку законності чи незаконності, наявності підстав чи безпідставності формування податкового кредиту з ПДВ - контрагентами позивача, оскільки б це привело до порушення загальних засад кримінального судочинства (стаття 129 Конституції України) таких як змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 4 частини 2 статті 129 Конституції України), забезпечення права на захист (пункт 6 частини 2 статті 129 Конституції України, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Визнання особи винуватою у вчиненні злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України з огляду на презумпцію невинуватості та індивідуальний характер юридичної відповідальності не призведе автоматично до встановлення фактів незаконності формування податкового кредиту з ПДВ контрагентами позивача.

Крім того, злочин, передбачений статтею 205 Кримінального кодексу України вважається закінченим з моменту державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності або набуття права власності на нього та не поширюється на подальшу діяльність фіктивно створеної юридичної особи.

Межі вказаного складу злочину не охоплюють подальші правові дії, вчинені від імені цієї юридичної особи після її створення (придбання) та подальшу господарську діяльність вказаного підприємства. Визначальною ознакою цього складу злочину є наявність спеціальної мети саме в момент створення (придбання) суб`єкта підприємницької діяльності - прикрити незаконну діяльність або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Відповідно, висновок контролюючого органу про неприйнятність документів повинен ґрунтуватись з урахуванням об`єктивного та суб`єктивного критеріїв.

Так, об`єктивний критерій полягає у встановленні в межах кримінального провадження обставин того, що підприємство реальною діяльністю не займалось, здійснювало безтоварні операції, зокрема з надання послуг, а суб`єктивний в тому, що всі первинні документи підписані особою, яка визнала підписання цих документів в межах здійснення не господарської діяльності, а вчинення злочину.

Крім того, судом встановлено, що первинні документи, якими позивач доводив реальність здійснення господарських операцій із вказаним в акті перевірки контрагентом, оформлені належним чином та містять необхідні реквізити, повністю відображають зміст господарських операцій і не мають недоліків, які б свідчили про їх невідповідність вимогам до первинних документів, позивачем було виконано усі передбачені законом обов`язки, наявні всі документи на підтвердження розміру податкового кредиту та понесених витрат.

Виходячи з вищенаведеного, встановлені у справі обставини, наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності підтверджують, що позивач від його контрагента отримав послуги в межах провадження своєї господарської діяльності, спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні цих операцій.

Досліджені судом надані позивачем первинні документи оформлені належним чином, містять необхідні реквізити, повністю відображають зміст відповідної господарської операції і не мають недоліків, які б свідчили про їх невідповідність вимогам до первинних документів.

Крім того, прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту: «Реконструкція з влаштуванням надбудови житлового будинку на вул. Дмитрівській, 60/19 у Шевченківському районі м. Києва» засвідчується актом готовності об`єкта до експлуатації від 24 лютого 2020 року та сертифікатом готовності, дата реєстрації 24 липня 2020 року.

Відтак, приймаючи до уваги все вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що контролюючим органом з посиланням на належні та допустимі докази, не доведено обставин протиправного формування позивачем показників податкової звітності по взаємовідносинах зі спірним контрагентом.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України не доведено обґрунтованості висновків, викладених в акті перевірки, за результатами якого винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення. Тобто, відповідач не виконав покладеного на нього обов`язку щодо доведеності перед судом правомірності та обґрунтованості прийнятого ним рішення, а тому позовні вимоги є такими, що підлягаю задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайбуд Груп» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 12 серпня 2021 року №0609310701, №0609290701, №0609300701.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайбуд Груп» (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 30, код ЄДРПОУ 39861149) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 23 790 (двадцять три тисячі сімсот дев`яносто) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя А.Б. Федорчук