Рішення

від 17.05.2022 по справі 640/13053/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2022 року м. Київ № 640/13053/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., вирішивши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Інвестспецкомплекс»

до відокремленого підрозділу ДПС Головне управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.04.2019 року та рішення від 27.06.2019 року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Інвестспецкомплекс» (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі також - відповідач 1), Державної фіскальної служби України (далі також - відповідач 2), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській №0058995012 від 09.04.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України №29265/6/99-99-11-06-01-25 від 27.06.2019 року про результати розгляду скарги, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Черкаській області №0058995012 від 09.04.2019 року.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що відповідачем 1 проведено камеральну перевірку та встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, у зв`язку з чим встановлено суму штрафу у розмірі 24 596,73 грн. шляхом винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки підставою пропуску позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань стала незалежна від позивача причина - блокування (зупинення, розірвання) в односторонньому порядку Договору від 19.12.2016 року №191220161 про визнання електронних документів, укладених між позивачем та ГУ ДФС у Черкаській області.

Позивач зауважує, що твердження ГУ ДФС у Черкаській області про наявність підстав для тимчасового призупинення договору про визнання електронних документів ТОВ «Виробниче підприємство «Інвестспецкомплекс» у зв`язку із не встановленням за місцезнаходженням платника податків, не відповідає дійсності, є безпідставним та необґрунтованим, оскільки позивач не змінював юридичну адресу (місце реєстрації), яку визначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, на переконання позивача, податкове повідомлення-рішення є протиправним та потребує скасування.

Зокрема, позивачем оскаржено таке податкове повідомлення-рішення до ДФС України в адміністративному порядку, водночас, рішенням Державної фіскальної служби України від 27.06.2019 року №29265/6/99-99-11-06-01-25 «Про результати розгляду скарги», залишено без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Черкаській області №0058995012 від 09.04.2019 року позаяк позивач просить суд скасувати й вказане рішення ДФС України як протиправне.

Ухвалою Окружного адміністративного судочинства України від 22.07.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Через канцелярію суду 30.08.2019 року відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву.

Відповідач 1 вважає, що вказані у позовній заяві підстави позову свідчать про факт порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних внаслідок бездіяльності останнього.

В той же час, рішення ДФС України, яке позивач просить скасувати, не породжують правових наслідків для товариства.

Через канцелярію суду 03.09.2019 року позивачем подано відповідь на відзив, в якому підтримано твердження, викладені у позовній заяві.

Через канцелярію суду 16.09.2019 року відповідачем 1 подано заперечення на відповідь на відзив.

Через канцелярію суду 15.10.2019 року позивачем подані додаткові пояснення, до яких долучено квитанції про направлення на реєстрацію податкових накладних, які не прийняті податковим органом з посиланням на відсутність з позивачем договору про визнання електронних документів.

Щодо процесуального правонаступництва відповідачів у справі.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з відомостями Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державна фіскальна служба України (код ЄДРПОУ 39292197) з 17.05.2019 року перебуває у стані припинення.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" зареєстровано юридичну особу 17.05.2019 року, номер запису: 1 074 135 0000 085321, Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393).

Відповідно до абзацу 4 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" Державна податкова служба України та Державна митна служби України є правонаступниками прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Таким чином, суд дійшов висновку про заміну відповідача 2 у справі, а саме Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197) на її процесуального правонаступника - Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393).

Крім того, згідно з відомостями Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39392109) з 02.08.2019 року перебуває у стані припинення.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року №537 зареєстровано юридичну особу 31.07.2019 року, номер запису: 10261020000019251, Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області (код ЄДРПОУ 43142920).

Отже, суд дійшов висновку про здійснення процесуального правонаступництва відповідача 1 у справі, а саме замінити Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39392109) на Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області (код ЄДРПОУ 43142920).

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №893 «Про деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» ліквідовано Головне управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 43142920) як юридичну особу і установлено, що права і обов`язки останнього переходять до Державної податкової служби України та її територіальних органів у межах, визначених положенням про Державну податкову службу України та її територіальні органи.

Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 року №529 утворено Головне управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 44131663) як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України без прав юридичної особи, про що 30.09.2020 року внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з наказом Державної податкової служби України від 24.12.2020 року №755 з 01.01.2021 року розпочато здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 року №529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №893.

Відповідно до пункту 1 Положення про Головне управління ДПС у Черкаській області, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 року №643, Головне управління ДПС у Черкаській області є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України. Головне управління ДПС у Черкаській області забезпечує реалізацію повноважень Державної податкової служби України на території Черкаської області. Головне управління ДПС у Черкаській області є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 43142920).

Підпунктом 12 пункту 5 Положення про Головне управління ДПС у Черкаській області, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 року №643, визначено, що Головне управління ДПС у Черкаській області з метою організації своєї діяльності забезпечує самопредставництво Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Черкаській області у судах через начальника Головного управління ДПС у Черкаській області, а також без окремого доручення Голови Державної податкової служби України та начальника Головного управління ДПС у Черкаській області через їхніх заступників, державних службовців підрозділів до функціональних повноважень яких належить представництво в судах інтересів Головного управління ДПС у Черкаській області відповідно до положень про такі підрозділи, які забезпечують само представництво інтересів Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Черкаській області ДПС та ГУ ДПС в судах без окремого доручення Голови Державної податкової служби України та начальника Головного управління ДПС у Черкаській області.

За таких обставин Головне управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 43142920) як відповідач 1 у справі №640/13053/19 підлягає заміні його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Черкаській області, як відокремленим підрозділом Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 44131663).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Між ТОВ «Виробниче підприємство «Інвестспецкомплекс» та ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області укладено Договір від 19.12.2016 року №191220161 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДФС засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Позивачем неодноразово подавались на електронну реєстрацію податкові накладні, в реєстрації яких відмовлено з підстави: «Відсутній укладений з платником договір про визнання електронних документів, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу. Надішліть заяву про приєднання до договору», що підтверджується відповідними квитанціями.

З метою усунення перешкод у реєстрації податкових накладних в електронному вигляді, позивач вживав заходи щодо усунення вказаних у відмовах недоліків, ТОВ «ВП «Інвестспецкомплекс» 25.09.2018 року звернулось до ГУ ДФС у Черкаській області із Скаргою на неправомірні діяння службових осіб ГУ ДФС у Черкаській області, яку мотивовано наявністю Договору від 19.12.2016 року №191220161 про визнання електронних документів, укладеного між ТОВ «ВП «Інвестпецкомплекс» та ДПІ у м. Черкаси ГУ ДФС у Черкаській області, та в якій позивач просить відновити прийняття електронних документів від ТОВ «ВП «Інвестспецкомплекс».

У відповідь на вказану скаргу ГУ ДФС у Черкаській області листом вих.№43899/23-00-10-0116 від 22.10.2018 року повідомлено про тимчасове призупинення договору про визнання електронних документів ТОВ «ВП «Інвестспецкомплекс», у зв`язку з не встановленням за місцезнаходження платника податків.

12.03.2019 року ГУ ДФС у Черкаській області проведено камеральну перевірку платника податку ТОВ «ВП «Інвестспецкомплекс» (код ЄДРПОУ 32583773), за результатами якої складено Акт від 12.03.2019 року №1373/23-00-50-12-007/32583773 про результати камеральної перевірки порушення граничних строків реєстрації податкових накладних (далі також - Акт перевірки), за висновками якого встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасної реєстрації податкових накладних у кількості 331 на загальну суму штрафних санкцій 24 587, 45 грн.

На підставі висновків Акта перевірки 09.04.2019 року ГУ ДФС у Черкаській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0058995012 про сплату грошового зобов`язання за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН у сумі штрафу 24 596, 73 грн.

Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивачем подано скаргу до ДФС України від 03.05.2019 року про скасування останнього.

Разом з тим, рішенням Державної фіскальної служби України від 27.06.2019 року №29265/6/99-99-11-06-01-25 «Про результати розгляду скарги», залишено без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Черкаській області №0058995012 від 09.04.2019 року.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення та рішення ДФС України протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовано Податковим кодексом України (у редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин) (далі також - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, позивач об`єктивно не може здійснити реєстрацію податкових накладних, а лише надіслати відповідну інформації контролюючому органу.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів, 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів, 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів, 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

З розрахунку штрафних санкцій та акту перевірки вбачається, що розмір штрафу у відсотковому та гривневому еквіваленті повністю відповідає вищевказаним приписам чинного законодавства.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що позивачем порушено терміни реєстрації ПН/PK, передбачені пунктом 201.10 статті 201 ПК України, з незалежних від нього причин - відповідачем відмовлялося в реєстрації ПН/PK з наступних підстав: «Відсутній укладений з платником договір про визнання електронних документів, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу. Надішліть заяву про приєднання до договору».

Разом з тим, суд зауважує, що відповідний Договір між позивачем та контролюючим органом укладено, в той час, як відповідачами не надано суду доказів підтвердження факту зміни позивачем свого місця реєстрації, що позивачем, в свою чергу, заперечується.

При цьому, суд звертає увагу, що позивачем вживались заходи щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що підтверджується відповідними квитанціями.

Отже з аналізу наведених обставин справи висновується, що позивачем вчинено всі залежні від нього дії по недопущенню порушення строків реєстрації накладних, при цьому, таке порушення сталося не з вини платника податків.

В свою чергу, на виконання вимог податкового законодавства, судом встановлено, що позивачем вчасно надсилались спірні податкові накладні для їх реєстрації в ЄРПН, що свідчить про те, що позивачем виконано обов`язок щодо внесення інформації (відомостей щодо податкової накладної) для внесення їх у реєстр податкових накладних.

При цьому, суд також звертає увагу, що відповідачем 1 відомості до ЄРПН про реєстрацію ПН внесені не були, хоча останнім зазначено, що договір про визнання електронних документів в односторонньому порядку відповідачем не розірвано, позивач є суб`єктом електронного документообігу, що не заперечується відповідачами.

Пунктом 20.2 статті 20 ПК України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, висновується, що позивач не здійснює реєстрацію податкової накладної у ЄДПН та не може вплинути на таку реєстрацію, а лише надсилає ПН до серверу відповідача після отримання якої відповідач приймає рішення про реєстрацію ПН із використанням програмного забезпечення.

Послідовність дій реєстрації встановлено Порядком ведення ЄРПН, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (далі також - Порядок №1246).

Згідно з пунктом 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації, а визначення поняття операційний день - частина дня. протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Пунктом 4 Порядку №1246 передбачено, що до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації, - отже очевидним с те, що Позивач такі відомості самостійно не вносить в Реєстр, а лише їх надає.

Пунктом 11 Порядку №1246 визначено, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними і документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Також пунктом 12 Порядку №1246 передбачено, що наступним етапом після надходження податкової накладної до ДФС у автоматичному режимі здійснюється розшифрування отриманої інформації та проводиться її перевірка, за наслідком якої приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН.

Отже, надсилання податкової накладної не є тотожним її реєстрації в ЄРПН, а є лише початком перевірки податковим органом отриманої інформації внаслідок якої в подальшому приймається відповідне рішення.

За результатом перевірки формується квитанція про прийняття або не прийняття реєстрації податкової накладної, а отже причиною реєстрації є закінчення перевірки, яка здійснюється ДФС в автоматичному режимі та прийняття рішення про реєстрацію.

Таким чином, з наведеного висновується, що з моменту надіслання позивачем податкових накладних на реєстрацію в ЄРПН, останнім вчинено усі передбачені Порядком №1246 та Податковим кодексом України дії для належного та повного виконання свого обов`язку з реєстрації ПН.

Разом з тим, суд зазначає, що законодавцем передбачено можливість застосування до платника податків наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 ПК України, лише за наявності його вини. При цьому, існування судового рішення про накладення арешту на електронний рахунок

При цьому, наявність вини позивача у несвоєчасній реєстрації накладних не встановлено, тому немає підстав для застосування до позивача юридичної відповідальності.

Вказане узгоджується з позицією, викладеною Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 15.05.2018 року у справі № 810/3417/16 та від 30.01.2018 року у справі № 815/2745/17.

Таким чином, встановлені судом обставини свідчать про відсутність вини позивача в порушенні законодавчо встановлених термінів реєстрації ПН/РК, оскільки позивачем виконано всі можливі дії для своєчасної реєстрації ПН/РК.

В свою чергу, доводи контролюючого органу про необхідність оскарження Товариством з обмеженою відповідальністю «ВП «Інвестспецкомплекс» у даному випадку спочатку дій чи бездіяльності Державної фіскальної служби України щодо відмови в реєстрації розглядуваних податкових документів в Автоматизованій системі «Єдине вікно подання електронної звітності», не можуть бути визнані судом обґрунтованими, оскільки такий алгоритм дій (спочатку оскарження дій/бездіяльності щодо неприйняття/нереєстрації податкових накладних, а лише потім податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій внаслідок порушення терміну реєстрації цих документів) не передбачено нормами Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Таким чином, оскільки затримка реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виникла не з вини позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській від 09.04.2019 року №0058995012.

Разом з тим, в частині заявленої позовної вимоги про скасування рішення Державної фіскальної служби України від 27.06.2019 року №29265/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарги, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Черкаській області №0058995012 від 09.04.2019 року, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

З огляду на викладене, рішення суб`єкта владних повноважень є таким, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

З аналізу положень Кодексу адміністративного судочинства України висновується, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Проте ці рішення, дії або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

У свою чергу неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Водночас, відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб`єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Так, на переконання суду, оскаржуване у цій справі рішення ДФС України від 27.06.2019 року №29265/6/99-99-11-06-01-25 «Про розгляд скарги» не створює для позивача правових наслідків у виді чинності податкового повідомлення - рішення від 09.04.2019 року №0058995012, оскільки право позивача порушено саме податковим повідомленням-рішенням, яке є скасованим в судовому порядку за результатами розгляду цієї справи, що є самостійною умовою для відмови у задоволенні позову в цій частині.

Згідно з частиною першою, абзацом 1 частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, у пункті 110 вказаного рішення Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3 842,00 грн. (платіжне доручення від 09.07.2019 року №60).

Разом з тим, за результатами розгляду справи, суд дійшов висновку про задоволення лише однієї позовної вимоги майнового характеру в частині визнання протиправною та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.04.2019 року №0058995012, з огляду на що, сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відокремленого підрозділу ДПС України ГУ ДПС у Черкаській області, як правонаступника відповідача 1 у справі, у розмірі 1921,00 грн. відповідно до розміру ставки судового збору за майнову вимогу, заявленою юридичною особою, згідно Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на день звернення позивача до суду.

Зокрема, позивачем у позовній заяві викладено клопотання про стягнення з відповідачів судових витрат на професійну правничу допомогу.

В свою чергу, у додаткових поясненнях від 15.10.2019 року, позивачем долучено заяву про подання заяви та відповідних доказів щодо розміру судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у справі №640/13053/19, посилаючись на положення частини сьомої статті 139, та частину третю статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи вказану заяву, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини третьої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отже, посилання позивача на вказані положення процесуального законодавства України як на право позивача в даному випадку подати заяву про розмір судових витрат та відповідні докази після ухвалення рішення у справі є помилковим, оскільки провадження справі №640/13053/19 здійснювалося у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, що не передбачає проведення судових дебатів та нівелює розповсюдження на позивача процесуального права, передбаченого статтею 143 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність заяви про подання заяви та відповідних доказів щодо розміру судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у справі №640/13053/19 та повернення останньої без розгляду заявнику.

Керуючись статтями 6, 9, 73-80, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Інвестспецкомплекс» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській №0058995012 від 09.04.2019 року.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Інвестспецкомплекс» (код ЄДРПОУ 32583773, адреса: 18005, м. Черкаси, бул. Шевченка, буд. 352, кв.301А) за рахунок бюджетних асигнувань відокремленого підрозділу ДПС України ГУ ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 44131663, адреса: 18002, Україна, Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Хрещатик, 235) суму сплаченого судового збору у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.), пропорційному до задоволених позовних вимог.

5. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Інвестспецкомплекс» від 15.10.2019 року про подання заяви та відповідних доказів щодо розміру судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у справі №640/13053/19 повернути заявнику без розгляду.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Інвестспецкомплекс» (код ЄДРПОУ 32583773, адреса: 18005, м. Черкаси, бул. Шевченка, буд. 352, кв.301А);

Відповідач 1: відокремлений підрозділ ДПС України ГУ ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 44131663, адреса: 18002, Україна, Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Хрещатик, 235);

Відповідач 2: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8).

Повне судове рішення складено 18.05.2022 року.

Суддя Л.О. Маруліна