Постанова

від 16.07.2019 по справі 640/13053/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/13053/19

н/п 2-а/640/476/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2019 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Якуші Н.В.,

за участю секретаря судових засідань - Коваль А.О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - інспектор 2 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції сержант поліції Дублевський Юрій Сергійович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали в порядку спрощеного провадження адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до інспектора 2 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Дублевського Юрія Сергійовича (61033, м. Харків, вул. Шевченка, 315-А) про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

02.07.2019 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , у якому він просить визнати протиправними дій інспектора 2 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Дублевського Юрія Сергійовича при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ №1268866 від 27.06.2019 року та закрити провадження по справі.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 27 червня 2019 року інспектором 2 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Дублевським Ю.С. винесено постанову серії ЕАВ №1268866 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. Відповідно до вищевказаної постанови, 27 червня 2019 року о 10.01 год. в м. Харків, вул. Чебишева 70, водій керував транспортним засобом, який своєчасно не пройшов обов`язків технічний контроль, чим порушив вимоги ст. 35 ЗУ Про дорожній рух - Обов`язків технічний контроль технічних засобів . Зазначив, що дійсно керував транспортним засобом марки Renault Dokker , держаний номерний знак НОМЕР_2 . Також вказав, що відповідно до п.2 ч.2 ст. 35 ЗУ Про дорожній рух обов`язковому технічному контролю не підлягають: вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них, із строком експлуатації до двох років. Згідно із даних свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , транспортний засіб Renault Dokker , держаний номерний знак НОМЕР_2 є вантажним малотоннажним транспортним засобом -повна маса 1959 кг., маса без навантаження 1281 кг. Тобто вантажопідйомність автомобілю становить менше 3,5 тони. Також зазначив, що Renault Dokker , держаний номерний знак НОМЕР_2 належить на праві власності Приватному підприємству Юнікс Трейд Ко з 14.06.2018 року, сам транспортний засіб 2018 року випуску, а тому станом на момент винесення постанови строк його експлуатації становить менше 2 років. У зв`язку з викладеним вважає, що постанова винесена безпідставно та з істотним порушенням прав позивача.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 03.07.2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач - ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про день та час слухання справи шляхом надсилання судової повістки.

Відповідач - Інспектор 1 роти 2 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП сержант поліції Дублевський Ю.С., у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи сповіщався своєчасно та належним чином, причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про Національну поліцію", поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Отже, згідно Конституції та Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський, під час виконання своїх службових обов`язків, зобов`язаний діяти виключно на підставі у порядку у межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією України, Законами України, зокрема КУпАП, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністрат7вним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

З матеріалів справи вбачається, що 27 червня 2019 року інспектором 2 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Дублевським Ю.С. винесено постанову серії ЕАВ №1268866 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.

Відповідно до вищевказаної постанови вбачається, що 27 червня 2019 року о 10.01 год. в м. Харків, вул. Чебишева 70, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, який своєчасно не пройшов обов`язків технічний контроль, чим порушив вимоги ст. 35 ЗУ ДР Обов`язків технічний контроль технічних засобів .

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу вимог встановлених правил ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху: створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. При цьому водій має право відступати від вимог Закону та відповідно правил дорожнього руху лише в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам передбаченим статтями 283 та 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.

На підтвердження обставин, за яких , на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів, під час розгляду адміністративного позову судом було витребувано у відповідача докази щодо правомірності його дій під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.121 КУпАП відносно позивача, наявності беззаперечних доказів щодо наявності в діях останнього складу вищезазначеного адміністративного правопорушення.

Відповідно дост.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані,на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи,та інші обставини,що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Винність особи у вчиненні правопорушення має бути доведена доказами, передбаченими ст. 251 КУпАП, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків,показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно ч.1 ст. 35 Про дорожній рух - Обов`язковий технічний контроль транспортних засобів. Транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті .

Положеннями ч.3 ст.121 КУпАП передбачено відповідальність водіїв транспортних засобів за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов та тягне за накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на час виникнення спірних правовідносин становить 340 грн.

Позивач не погоджується з обставинами, викладеними в постанові про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі від 27.06.2019 року серії ЕАВ №1268866, стверджуючи, що не порушував вимог ст. 35 ЗУ Про дорожній рух , привів відповідні аргументи та докази (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ).

У зв`язку з неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин та не повідомлення щодо причин ненадання таких доказів, суд вирішує справу на підставі наявних доказів та визнає обставини, на які посилається позивач, а саме відсутність в його діях порушень ст. 35 ЗУ Про дорожній рух , що відповідає ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , відповідно до якої кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов`язків або встановленні обґрунтованості будь якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Юридична природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі Надточій проти України від 15 травня 2008 року зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі Дактарас проти Литви від 24.11.2000 року).

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

В рекомендації № R (91)1 Комітету Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).

З урахуванням цього, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до відповідальності.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на відсутність доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку про недоведеність складу адміністративного правопорушення в діях позивача, а отже рішення відповідача слід вважати необґрунтованим.

Відповідно до ч. 3. ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 27.06.2019 року серії ЕАВ №1268866 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 122, 241-246 , 255 , 286 КАС України, ст. 293 КУпАП, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову поліцейського роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Дублевського Юрія Сергійовича у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №1268866 від 27.06.2019 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 123 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.

Апеляційна скарга на судове рішення у справі може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення до або через Київський районний суд м. Харкова.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі його апеляційного оскарження - моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - інспектор 2 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції сержант поліції Дублевський Юрій Сергійович, місцезнаходження: 61033, м. Харків, вул. Шевченко 315 А

Повний текст рішення складено 16.07.2019 року.

Суддя -