Постанова

від 18.08.2022 по справі 808/156/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 808/156/18

касаційне провадження № К/9901/8253/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ан-Автогруп»

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року (головуючий суддя - Конишева О.В.)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Шлай А.В.; судді - Круговий О.О., Суховаров А.В.)

у справі № 808/156/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ан-Автогруп»

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ан-Автогруп» (далі - ТОВ «Ан-Автогруп»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 жовтня 2017 року № 0013721402.

Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 18 червня 2018 року позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 18 жовтня 2017 року № 0013721402 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 565810,25 грн, у тому числі 507929,00 грн за основним платежем та 57881,25 грн за штрафними (фінансовими) санкціями. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 04 лютого 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

ТОВ «Ан-Автогруп» звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначає про реальний (товарний) характер господарських операцій із реалізації ним товарно-матеріальних цінностей Товариству з обмеженою відповідальністю «Лівайз Груп», Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Мегатрейд Солюшин», Товариству з обмеженою відповідальністю «Центр Торг Компані».

Верховний Суд ухвалою від 26 квітня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Ан-Автогруп».

20 травня 2019 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.

22 березня 2021 року ГУ ДФС у Запорізькій області заявлено клопотання про заміну відповідача у справі - ГУ ДФС у Запорізькій області на Головне управління ДПС у Запорізькій області у зв`язку з реорганізацією, яке згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Ан-Автогруп» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 05 травня 2014 року по 30 червня 2017 року, за результатами якої складено акт від 26 вересня 2017 року № 540/08-01-14-02/39530356.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв`язку, зокрема, з неправомірним формуванням даних податкового обліку за наслідками постачання товарно-матеріальних цінностей (запчастин, комплектуючих та супутніх матеріалів до автомобілів) Товариству з обмеженою відповідальністю «Лівайз Груп», Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Мегатрейд Солюшин», Товариству з обмеженою відповідальністю «Центр Торг Компані» з огляду на удаваний (фіктивний) характер проведених поставок, а відтак отриманий ТОВ «Ан-Автогруп» актив у вигляді грошових коштів від названих покупців слід кваліфікувати як безповоротну фінансову допомогу.

Обґрунтовуючи свою позицію, ГУ ДФС у Запорізькій області посилалося на вироки: Подільського районного суду м. Києва від 07 квітня 2017 року у справі № 758/3894/17, яким директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівайз Груп» ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 205-1 Кримінального кодексу України; Подільського районного суду м. Києва від 04 квітня 2017 у справі № 758/2819/17, яким директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Мегатрейд Солюшин» ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 205-1 Кримінального кодексу України; Дніпровського районного суду м. Києва від 29 березня 2017 року у справі № 755/3289/17, яким директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Торг Компані» ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 205-1 Кримінального кодексу України.

Названими вироками, зокрема, встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ніколи фактично не займалися господарською діяльністю від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівайз Груп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Мегатрейд Солюшин», Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Торг Компані» відповідно, а створила вказані юридичні особи за матеріальну винагороду.

На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 жовтня 2017 року № 0013721402, згідно з яким з огляду на вказане порушення збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 1445110,00 грн за основним платежем та 361277,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем названого акта індивідуальної дії в оскаржуваній у касаційному порядку частині, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Так, підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Таким чином, господарські операції для цілей визначення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність відповідних поставок, які є підставою для формування податкового обліку платника податку.

У спірному випадку контролюючий орган послався на фіктивність безпосередніх покупців позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівайз Груп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Мегатрейд Солюшин», Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Торг Компані» як суб`єктів господарювання та свої доводи підтверджував вироками Подільського районного суду м. Києва від 07 квітня 2017 року у справі № 758/3894/17, Подільського районного суду м. Києва від 04 квітня 2017 у справі № 758/2819/17, Дніпровського районного суду м. Києва від 29 березня 2017 року у справі № 755/3289/17, що набрали законної сили.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, висловленого, зокрема, в постанові від 01 грудня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пеппермінт» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, який має враховуватися при застосуванні норм права у подібних правовідносинах згідно з підпунктом 8 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, статус фіктивного (нелегального) підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, а відтак господарські операції такого підприємства не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Такої ж правової позиції дотримується і Верховний Суд, у тому числі в постановах від 20 листопада 2018 року у справі № П/811/3013/14, від 09 квітня 2019 року у справі № 2а-6493/09, від 21 січня 2020 року у справі № 826/6170/16, від 20 січня 2021 року у справі № 805/1728/16-а.

Отже, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про заниження позивачем фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, за наслідками взаємовідносин із Товариством з обмеженою відповідальністю «Лівайз Груп», Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Мегатрейд Солюшин», Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр Торг Компані» ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ТОВ «Ан-Автогруп» без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

У частині задоволення позовних вимог рішення судів першої та апеляційної інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.

Керуючись частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Замінити відповідача у справі - Головне управління ДФС у Запорізькій області її правонаступником - Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ан-Автогруп» залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді С. С. Пасічник

Р. Ф.Ханова