Постанова

від 15.08.2022 по справі 601/1080/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 601/1080/20Головуючий у 1-й інстанції Білосевич Г.С. Провадження № 22-ц/817/704/22 Доповідач - Дикун С.І.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2022 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Дикун С.І.

суддів - Парандюк Т. С., Храпак Н. М.,

з участю секретаря - Романська К.М.

учасників справи: позивачки ОСОБА_1 ;

відповідачки ОСОБА_2 та представника відповідачок ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 адвоката Жовтого М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №601/1080/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 1 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення витрат пов`язаних з утриманням майна спадкодавця, а також витрат на догляд за спадкодавцем, ухваленого суддею Білосевич Г.С., повний текст рішення складено 13 червня 2022 року , -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення витрат по утриманню майна спадкодавця та догляд за спадкодавцем ОСОБА_4 у розмірі 81 951.64 грн.

Посилається на те, що 31.01.2017 року трагічно загинув її рідний брат ОСОБА_4 . У належному йому житловому будинку сталася пожежа, внаслідок якої брат отримав травми, від яких помер. Після смерті брата залишилося спадкове майно, а саме житловий будинок по АДРЕСА_1 , житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_2 , який він отримав у власність згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом №592 від 04 квітня 2016 року після смерті ОСОБА_5 , земельна ділянка площею 0,4350 га для ведення особистого селянського господарства , кадастровий номер 6123410100:02:015:0304 та земельна ділянка площею 0,1 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд кадастровий номер 6123410100:02:015:0303. Згідно ухвали Кременецького районного суду Тернопільської області від 06 березня 2020 року визнано право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_2 , який він отримав у власність згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом №592 від 04 квітня 2016 року, земельну ділянку площею 0,4350 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 6123410100:02:015:0304; земельну ділянку площею 0,1 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 6123410100:02:015:0303 за відповідачками по справі. ОСОБА_4 після розлучення у 1997 році проживав у неї. Брат тривалий час важко хворів, не міг працювати та забезпечувати себе, а тому позивачка постійно йому допомагала по мірі своїх можливостей. Витрати на утримання та догляд за останні три роки до його смерті оцінює в розмірі 50 000 грн. (догляд та лікування). Витрати на поховання становлять 14 065 грн., на утримання спадкового майна - 17886 грн. 64 коп.

З врахуванням уточнених позовних вимог просить стягнути 81951 грн. 64 коп. витрат пов`язаних з утриманням майна спадкодавця, а також витрат на догляд за спадкодавцем.

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 1 червня 2022 року позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 21301 ( двадцять одну тисячу триста одну) гривню витрат пов`язаних з утриманням майна спадкодавця та витрат на догляд за спадкодавцем.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок понесених нею судових витрат по справі.

ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення Кременецького районного суду від 1 червня 2022 року, в якій просить скасувати рішення суду в частині відмови у позовних вимогах та ухвалити нове рішення у даній справі, яким задовольнити позовні вимоги у цій частині.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи.

Зазначає, що в уточнених позовних вимогах нею було детально розписано із чого саме складається нею вимога. У поданих розрахунках підтверджувалось понесення нею витрат на утримання майна спадкодавця та витрат пов`язаних із утриманням та доглядом спадкодавця. Однак, суд задовольнив лише витрати на виготовлення правовстановлюючих документів на будинковолодіння по АДРЕСА_2 у розмірі 7506 грн. 64 коп. та витрати на поховання спадкодавця в розмірі 13794 грн. 36 коп.

Вважає, що суд безпідставно відмовив у витратах на утримання будинковолодіння з тих підстав, що майно успадковане нею за затвердженою мировою угодою, згідно якої домоволодіння є її власністю. При цьому суд дійшов неправильного висновку, що сума витрат понесених нею на утримання будинковолодіння по АДРЕСА_3 , а саме, купівлі шиферу на суму 5500 грн., цементу на суму 880 грн. цегли на суму 4000 грн. не може бути стягнута, оскільки дане майно успадковане нею за мировою угодою. Сума витрат на утримання саме цього майна складає 10380 грн. а решта суми із заявленого позову складають витрати на утримання майна спадкодавця та витрати на догляд за спадкодавцем і його поховання у задоволенні яких суд помилково відмовив.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення та скасувати оскаржуване рішення, відмовивши у повному обсязі у задоволенні заявлених ОСОБА_1 позовних вимог.

Посилається на те, що необ`єктивність cудом допущена саме до відповідачів. Позовні вимоги не обґрунтовані, не підкріплені належними доказами та не були підтверджені під час розгляду в суді. Позов суперечить чинному законодавству та підтверджує корисливість намірів позивачки.

Під час розгляду цієї цивільної справи ОСОБА_1 не надала суду жодних доказів про те, що їх батько ОСОБА_4 перебував у безпорадному стані, та потребував постійного догляду і що такий догляд був з її сторони. Наявні захворювання не перешкоджали батькові працювати, вести власне господарство, допомагати сусідам. Він мав достатньо коштів, працюючи по найму, використовував власний міні трактор з пристроями для перевезення вантажів та обробки земельних ділянок.

Враховуючи вік позивачки, родинні стосунки та її конфліктний характер, відповідачки погодились уступити їй частину спадкового майна. У зв`язку з чим між сторонами була укладена мирова угода, згідно якої вона та ОСОБА_3 набули у рівних частках право власності на домоволодіння та земельні ділянки, що належали покійному ОСОБА_4 .

Через незначний термін після затвердження мирової угоди, ОСОБА_1 , у червні 2020 року звернулася до Кременецького районного суду з новою позовною заявою, вже про стягнення з них витрат, пов`язаних з утриманням майна спадкодавця, а також витрат на догляд за спадкодавцем. В підтвердження позовних вимог, позивачкою було надано до суду не завірені належним чином ксерокопії квитанцій, накладних, чеків та довідок про начебто понесені нею витрати.

Під час розгляду справи в апеляційному суді позивачка ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу в її межах та просила задовольнити вимоги апеляційної скарги.

Відповідачка ОСОБА_2 , адвокат Жовтий М.М. апеляційну скаргу заперечили з мотивів, зазначених у доводах відзиву на апеляційну скаргу.

Згідно із ч. 1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду оскаржується в частині відмови у стягненні витрат на утримання майна та догляд спадкодавця, а тому, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України у апеляційного суду відсутні підстави для перегляду рішення суду на предмет його законності і обґрунтованості в частині задоволення позову ОСОБА_1 .

І хоча у відзиві на апеляційну скаргу відповідачки висловили категоричну незгоду із рішенням суду в частині задоволення позовних вимог та стягнення із них коштів на поховання спадкодавця та утримання його майна, однак, апеляційна скарга щодо цієї частини рішення суду відсутня, що унеможливлює повноваження суду апеляційної інстанції по перегляду рішення суду в частині задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Судом установлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка ОСОБА_1 є рідною сестрою спадкодавця ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Відповідачки є доньками спадкодавця ОСОБА_4 .

Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 06.03.2020 затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за якою: позивач ОСОБА_1 відмовляється від заявлених нею позовних вимог до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину, скасування записів про право власності та усунення від права на спадкування;

- визнано за позивачем ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом право власності на частину спадкового майна, яке належало її покійному братові ОСОБА_4 , а саме на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 із присадибною ділянкою; визнано за відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в порядку спадкування за законом, в рівних частках ( по 1/2) право власності на частину спадкового майна, яке належало їх покійному батькові ОСОБА_4 , а саме:

- на будинок з господарсько-побутовими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;

- на земельну ділянку площею 0,1 га з цільовим призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6123410100:02:015:0303, що розташована по АДРЕСА_2 ;

- на земельну ділянку, площею 0,4350 га з цільовим призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6123410100:02:015:0304, що розташована по АДРЕСА_2 .

Рішенням Кременецької міської ради № 776 від 18.11.2016 затверджено гр. ОСОБА_4 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення /відновлення/ меж земельної ділянки у власність площею 0.4350 га, за кадастровим номером 6123410100:02:015:0304, для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель не наданих у власність та постійне користування в межах населеного пункту, сільськогосподарські землі в т.ч. рілля по АДРЕСА_2 та передати безоплатно гр. ОСОБА_4 у власність земельну ділянку, площею 0.4350 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2 .

Згідно копії технічного паспорта від 15.04.2016, ОСОБА_4 виготовлено технічну документацію на житловий будинок по АДРЕСА_2 .

Витрати на виготовлення правовстановлюючих документів, а саме: житлового будинку по АДРЕСА_2 та земельних ділянок для його обслуговування становлять 7506 грн. 64 коп., що стверджується квитанціями № 182 від 16.05.2016; від 30.09.2016 і від 13.05.2016; чеками від 26.03.2020; від 29.03.2014 і від 15.04.2016 та повідомленням нотаріуса від 13.01.2020.

Згідно з наданими суду платіжними документами на поховання ОСОБА_4 , позивачкою витрачено коштів в загальному розмірі 13 794 грн. 36 коп.

Згідно копії пенсійного посвідчення № та довідки про доходи № 7307 7239 0473 5319, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Кременецькому об`єднаному управлінні ПФУ в Тернопільській області і отримує пенсію за віком.

Із повідомлення ГУ ПФУ в Тернопільській області від 17.08.2021 вбачається, що ОСОБА_4 на обліку, як одержувач пенсії не перебував.

Із повідомлення Кременецького відділу поліції ГУНП в Тернопільській області від 25.09.2017 слідує, що згідно даних ППС ОВС в період 2013-2017. ОСОБА_4 , 1962 р.н., органами Національної поліції Україні, до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувався, на профілактичних обліках не перебував, скарги від сусідів та інших мешканців на зазначеного громадянина не надходили. Крім цього, заяви та скарги у вказаний період до Кременецького ВП ГУНП в Тернопільській області (Кременецького РВ УМВС України в Тернопільській області) про те, що діти ОСОБА_4 , дочки ОСОБА_2 та ОСОБА_6 не надають матеріальну чи будь-яку іншу допомогу батькові, як особі, що перебуває у безпорадному стані не надходили.

Згідно повідомлення Кременецької місцевої прокуратури від 25.09.2017, за період 2013-2017 років до Кременецької місцевої прокуратури скарги від громадян, звернення громадських чи інших органів, а також від самого ОСОБА_4 з приводу не надання йому належної допомоги як батькові, хворій людині, що перебуває в безпорадному стані, його дочками ОСОБА_2 та ОСОБА_7 не надходили.

Із інформації управління соціального захисту населення Кременецької міської ради № 04/2565 від 11.09.2017 слідує, що громадянин ОСОБА_4 , 1962 р.н. в період 2016-2017 рр. з приводу надання матеріальної чи іншого виду допомоги в Управління соціального захисту населення Кременецької міської ради не звертався. Відомостями щодо опіки ОСОБА_4 патронажною службою управління не володіє. Скарг громадян, звернень громадських чи інших органів, самого ОСОБА_4 з приводу надання йому належної допомоги як хворої людини, що перебуває в безпорадному стані не було. Його дочки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в управління соціального захисту по вищевказаних питаннях також не звертались. Разом з тим, повідомлено, що ОСОБА_4 з 01.02.2016 року по 31.12.2016 року перебував на обліку як отримувач субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-кумунальних послуг та придбання твердого палива.

Згідно повідомлення Кременецької районної ради № 04/2565 від 11.09.2017 та № 646/03-08 від 20.09.2017, до Кременецької районної ради жодних скарг, заяв, звернень від громадянина ОСОБА_4 , чи будь - яких інших громадян та організацій з приводу не надання йому належної допомоги, як особі, що потребує піклування, не надходило.

Із повідомлення Кременецького районного центру зайнятості № 07/668 від 05.09.2017 слідує, що ОСОБА_4 , 1962 року народження на обліку в Кременецькому районному центрі зайнятості, як безробітний в період з 2013 не перебував та з приводу працевлаштування не звертався. Скарги з приводу не надання належної допомоги йому, як хворій людині, до районного центру зайнятості не надходили.

Згідно повідомлення Кременецької районної державної адміністрації Тернопільської області від 06.09.2017 слідує, що скарги громадян, звернення громадських чи інших органів, щоб стосувалися ОСОБА_4 стосовно не надання належної йому допомога його доньками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до райдержадміністрації протягом 2013-2017 років не надходили.

Із повідомлення Кременецької міської ради № 1582/388/02-22 від 06.09.2017 слідує, що в період 2013-2017 рр. до міської ради не надходило скарг від громадян, звернень громадських організацій чи інших органів державної влади та місцевого самоврядування щодо не надання гр. ОСОБА_4 належної допомоги, як такому, що перебуває у безпорадному стані.

Згідно довідок від 24.01.2018 та 20.01.2018, ОСОБА_4 , 1962 року народження, житель АДРЕСА_3 за психіатричною допомогою до лікаря - психіатра попередньо не звертався, на обліку в психіатричному кабінеті та в лікаря нарколога Кременецької РКЛ не перебуває.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про відшкодування на користь позивачки витрат на утримання майна спадкодавця: купівлі шиферу на суму 5500 грн., цементу на суму 880 грн. та цегли на суму 4000 грн. та витрат на догляд спадкодавця, у сумі 50000 грн. суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не надано доказів, що спадкодавець ОСОБА_4 хворів та потребував догляду, не представлено суду відомості про стан здоров`я померлого, заключення лікарів та призначення медичних препаратів для забезпечення його лікування, які б вказували на необхідність в утриманні, догляді та лікуванні а також реально проведених розумних витрат на утримання, догляд та лікування ОСОБА_4 .

Колегія суддів погоджується із наведеними висновками суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.1232 Цивільного кодексу України спадкоємці зобов`язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця. Такі витрати можуть бути стягнені не більше як за три роки до його смерті.

Твердження апеляційної скарги, що суд неправомірно відмовив у стягненні витрат, пов`язаних із утриманням спадкодавця та доглядом за ним, колегія суддів вважає безпідставними. Як встановлено із матеріалів справи позивачкою не доведено, що спадкодавець ОСОБА_4 потребував догляду, позивачкою не надано суду доказів про призначення лікування, які б вказували на необхідність його лікування та догляд за ним зі сторони позивачки, а також не доведено реальне понесення витрат на лікування, утримання брата та догляд за ним у визначеній позивачкою сумі 50000 грн. Жодних доказів на підтвердження понесених витрат у вказаній сумі не було подано ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду. Пред`явлені позивачкою до позову квитанції на ліки (а.с.5,7) та засоби гігієни (а.с.13) стосувалися надання допомоги померлій в 2015 році ОСОБА_5 , яка проживала по АДРЕСА_2 та заповіла належне їй майно її брату ОСОБА_4 , і який успадкував після ОСОБА_5 , а тому такі витрати не можуть вважатися проведеними позивачкою у розумінні вимог ст. 1232 ЦК України. ОСОБА_1 не ставила вимог до брата за його життя, як спадкоємця ОСОБА_5 , про відшкодування витрат на догляд за останньою. Окрім цього, вимог про стягнення витрат на ОСОБА_5 не зазначено позивачкою в заяві про уточнення позовних вимог (а.с.108)

Відповідачки, заперечуючи позов вказували, що їх батько ОСОБА_4 не потребував стороннього утримання, догляду та лікування, у тому числі й зі сторони позивачки, і остання таких витрат на їх батька ніколи не несла. Наявні захворювання, якими він дійсно хворів не перешкоджали батькові працювати, вести власне господарство, допомагати сусідам. Він мав достатньо коштів, працюючи по найму, використовував власний мінітрактор з пристроями для перевезення вантажів та обробки земельних ділянок, а тому не потребував стороннього утримання, догляду та лікування. Вказані доводи позивачкою не спростовані.

Із поданого сторонами до суду апеляційної інстанції висновку експерта від 02.12.2019 №98 судово-медичної експертизи у справі №601/1298/17 за медичними документами померлого ОСОБА_4 вбачається, що 03.06.2014 , 24.04.2015 та 07.04.2016 лікар загальної практики сімейної медицини при відвідуванні пацієнта на дому залишила у диспансерній карті записи щодо стану його здоров`я та діагнозу ішемічна хвороба серця, кардіосклероз СН (серцева недостатність) ІІ А, ізольована систологічна гіпертензія ДЕ І-ІІ,та про те, що ОСОБА_4 відмовляється від лікування та обстеження (відмова пацієнта документально не підтверджена). Жодне із вищенаведених захворювань у ОСОБА_4 та його стан здоров`я, що відображений у записах із 1994 року у наданих для проведення експертизи амбулаторній та диспансерних картках, не вимагали постійної допомоги та постійного медичного лікування. Чим також спростовуються твердження позивачки про надання догляду, утримання та лікування брата.

Не можуть бути прийняті апеляційним судом доводи ОСОБА_1 про безпідставність відмови суду у витратах на утримання майна спадкодавця- ремонту житлового будинку по АДРЕСА_2 за куплені у серпні 2014 року шифер на суму 5500 грн., цемент на суму 880 грн. та цегла на суму 4000 грн. Позивачкою не доведено необхідність таких витрат саме щодо майна спадкодавця ОСОБА_4 , а також використання вказаних матеріалів для цієї мети, а тому у суду були відсутні підстави для стягнення цих витрат із відповідачок в межах заявлених ОСОБА_1 вимог у відповідності до ст.1232 ЦК України. Враховуючи наведене, підстави відмови у позові в цій частині не впливають на правильність висновків суду про відмову у задоволенні вимог.

Відповідно до вимог ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб що визначений законом.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність ухваленого судового рішення в оскарженій частині, такі доводи по суті зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й правильної оцінки судом першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формування рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі змісту статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ у справі Проніна проти України).

Згідно із ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги висновків суду щодо оскарженої частини рішення не спростовують, на законність рішення суду в частині відмови у позові не впливають, що відповідно до приписів ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, понесені в апеляційному суді у вигляді сплаченого судового збору покласти на позивачку ОСОБА_1 в межах понесеної нею суми у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд , -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 1 червня 2022 року залишити без змін.

Судові витрати, понесені в апеляційному суді у вигляді сплаченого судового збору покласти на позивачку ОСОБА_1 в межах понесеної нею суми.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 22 серпня 2022 року.

Головуючий Дикун С.І.

Судді: Парандюк Т.С.

Храпак Н.М.