Постанова

від 10.08.2022 по справі 129/1337/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

11 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 129/1337/20

провадження № 61-4379св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Мартєва С. Ю., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Краснопільська сільська рада Гайсинського району Вінницької області,

особа, яка подавала апеляційну скаргу - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 14 квітня 2022 року в складі колегії суддів: Оніщука В. В., Медвецького С. К., Копаничук С. Г.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької областіпро встановлення юридичного факту прийняття спадщини.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 .

Після його смерті відкрилася спадщина, зокрема на земельну частку (пай) в розмірі 2,37 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території теперішньої Краснопільської сільської ради Гайсинського району. Вона, як спадкоємець за законом першої черги, спадщину прийняла шляхом отримання від батька сертифікату про право на земельну частку (пай) серії ВН № 0286008, що зареєстровано 30 квітня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) під номером 8. Згодом сертифікат було втрачено, а тому вона не може реалізувати свого законного права на нотаріальне оформлення спадщини.

З урахуванням наведеного ОСОБА_1 просила встановити факт прийняття нею спадщини після смерті її батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Нараївка Гайсинського району Вінницької області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 13 травня 2021 року позов задоволено. Встановлено факт прийняття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 спадщини у вигляді права на земельну частку (пай) в розмірі 2,37 в умовних кадастрових гектарах внаслідок розпаювання земель КСП «Україна», яке належало померлому на підставі втраченого сертифіката про право на земельну частку (пай) серії ВН № 0286008, зареєстрованого 30 квітня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) під номером 8.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що як встановлено рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 04 листопада 2019 року ОСОБА_1 є рідною дочкою ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та, як наслідок, його спадкоємцем першої черги за законом. ОСОБА_3 за життя мав право на земельну частку (пай) розміром 2,37 в умовних кадастрових гектарах внаслідок розпаювання земель КСП «Україна», розташовану на території теперішньої Краснопільської сільської ради Гайсинського району, яку ОСОБА_1 прийняла шляхом фактичного вступу у володіння та управління спадковим майном, отримавши від батька сертифікат про право на земельну частку (пай), який згодом нею було втрачено під час переїзду на інше місце проживання. Враховуючи наведене, позивачка позбавлена можливості інших чином ніж звернення до суду з цим позовом реалізувати своє законне право на нотаріальне оформлення спадщини після смерті свого батька.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Не погодившись з указаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 , який не брав участі у справі у місцевому суді, подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14 квітня 2022 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 13 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Краснопільської сільської ради про встановлення юридичного факту прийняття спадщини закрито.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішенням суду першої інстанції не вирішувалися питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_2 , а тому він не належить до кола осіб, які відповідно до положень статті 352 ЦПК України мають право на апеляційне оскарження рішення у цій справі.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

11 травня 2022 року ОСОБА_2 , засобами поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 14 квітня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга подана на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України та обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що рішенням суду першої інстанції не вирішувалися питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_2 , в результаті чого апеляційний суд безпідставно позбавив заявника доступу до захисту його порушених прав у судовому порядку.

Доводи відзиву на касаційну скаргу

ОСОБА_1 02 серпня 2022 року подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін та зупинити провадження у цій справі до закінчення розгляду у суді касаційної інстанції справи № 129/2098/19, у якій ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження.

Провадження в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У червні 2022 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.

Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2022 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження колегією у складі п`яти суддів.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Установлено, що рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 04 листопада 2019 року у справі № 129/2098/19 встановлений факт, що ОСОБА_1 є рідною дочкою ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою Вінницького апеляційного суду від 04 травня 2022 року у справі № 129/2098/19 рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 04 листопада 2019 року скасовано, заяву ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства, залишено без розгляду.

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької областіпро встановлення юридичного факту прийняття нею спадщини, зокрема на земельну частку (пай) в розмірі 2,37 га в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території теперішньої Краснопільської сільської ради Гайсинського району, після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 13 травня 2021 року у справі № 129/1337/20 позов ОСОБА_1 задоволено та встановлено факт прийняття нею після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 спадщини у вигляді права на земельну частку (пай) в розмірі 2,37 в умовних кадастрових гектарах внаслідок розпаювання земель КСП «Україна», яке належало померлому на підставі втраченого сертифіката про право на земельну частку (пай) серії ВН № 0286008, зареєстрованого 30 квітня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) під номером 8.

Не погоджуючись із таким рішенням суду, ОСОБА_2 , як особа, яка не брала участі в справі, подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, рішенням вирішено справу по суті за наявності спору про право на майно - земельну ділянку, який виник між громадянкою ОСОБА_1 та ним. Місцевим судом не було встановлено чи є інші, окрім заявниці, особи, заінтересовані у вирішенні цієї справи та не перевірено чи впливатиме встановлений факт на права та обов`язки інших осіб.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14 квітня 2022 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 13 травня 2021 року закрито з тих підстав, що рішенням суду не вирішувалися питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_2 , тому він не належить до кола осіб, які відповідно до статті 352 ЦПК України мають право апеляційного оскарження рішення у цій справі.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

За частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала Вінницького апеляційного суду від 14 квітня 2022 року вказаним вимогам процесуального закону не відповідає, виходячи з таких міркувань.

Згідно із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У пункті 8 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства належить забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04 грудня 1995 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21 жовтня 2010 року).

Статтею 17 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Згідно із частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

З огляду на наведені норми закону право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі в справі, проте ухвалене судом рішення певним чином впливає на їх права та обов`язки, завдає шкоди, що може виражатися у несприятливих для них наслідках.

При цьому на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі в справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06 липня 2022 року у справі № 591/1506/14-ц (провадження № 61-17709св21).

Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі в справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі пункту 4 частини третьої статті 376 ЦПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку обов`язковою підставою для скасування рішення місцевого суду, якщо суд першої інстанції прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, оскільки в такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Щодо доводів касаційної скарги ОСОБА_2 .

Оскаржуючи рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 13 травня 2021 року в апеляційному порядку, ОСОБА_2 вказував, що суд вирішив питання про його права та інтереси, оскільки ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з позовом про встановлення юридичного факту прийняття спадщини з метою оформлення права власності на земельну ділянку (кадастровий номер 052088500:01:004:0077), власником якої є він.

На підтвердження своїх доводів заявник в апеляційній скарзі навів судові рішення, які підтверджують наявність спору між ним та заявницею з приводу спірної земельної ділянки.

Зокрема відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, інформація в якому є відкритою, підтверджено таке.

У справі № 129/2098/19 рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 04 листопада 2019 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Встановлено юридичний факт, що ОСОБА_3 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Нараївка Гайсинського району Вінницької області, є рідним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Постановою Вінницького апеляційного суду від 04 травня 2022 року у справі № 129/2098/19 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 04 листопада 2019 року скасовано, заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи - Краснопільської сільської ради Гайсинського району, про встановлення факту батьківства, залишено без розгляду.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , як особи, яка не брала участі в справі, та залишаючи заяву ОСОБА_1 без розгляду, апеляційний суд у справі № 129/2098/19 виходив із того, що «особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2 , надав докази на обґрунтування доводів апеляційної скарги, вказавши, що їх він не мав змоги подати до суду першої інстанції, оскільки не був залучений до участі у справі.

З урахуванням наданих ОСОБА_2 таких доказів, суд апеляційної інстанції у справі № 129/2098/19 встановив, що згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ВН № 001179, виданим на підставі рішення 15 сесії 23 скликання Нараївської сільської ради від 11 жовтня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 321, ОСОБА_3 належала земельна ділянка загальною площею 3,72 га, що складалася з двох земельних ділянок площею 2,01 га і 1,71 га, розташованих на території Нараївської сільської ради Гайсинського району.

Рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 21 вересня 2017 року задоволено заяву Нараївської сільської ради Гайсинського району про визнання спадщини ОСОБА_3 відумерлою.

Визнано відумерлою спадщину, що відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 3,72 га, розташованої на території Нараївської сільської ради Гайсинського району, з цільовим призначенням - для ведення сільськогосподарського виробництва, що належала померлому на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ВН № 001179, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 321.

Рішення суду набрало законної сили 02 жовтня 2017 року і було виконане. Проте постановою Вінницького апеляційного суду від 04 листопада 2021 року скасоване і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви Краснопільської сільської ради Гайсинського району, як процесуального правонаступника Нараївської сільської ради, про визнання спадщини ОСОБА_3 відумерлою, відмовлено.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 у справі № 129/3714/21, поданої до Гайсинського районного суду 21 грудня 2021 року, із заявленими вимогами до Краснопільської сільської ради і ОСОБА_2 про визнання рішення незаконним та скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, вбачається, що ОСОБА_2 була передана земельна ділянка, місце розташування якої та межі входили в земельну ділянку 1 розміром 2,0084 га за № 179, яка згідно з Державним актом належала спадкодавцю ОСОБА_3 . Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 22 грудня 2020 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку розміром 2 га, кадастровий номер 0520885000:01:004:0077, згідно із записом про право власності № 30770478 від 18 березня 2019 року.

Таким чином із встановлених фактичних обставин справи випливає, що у даному випадку існує спір про право на спадкове майно, до складу якого, як зазначила заявник ОСОБА_1 у своїй заяві від 01 серпня 2019 року про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у справі № 129/2098/19, входить і право на земельну частку (пай), визначене земельним сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0286008, виданим на ім`я спадкодавця ОСОБА_3 , на підставі якого виданий Державний акт на право приватної власності на ім`я спадкодавця ОСОБА_3 , та надалі спірна земельна ділянка рішенням суду була визнана відумерлою спадщиною і згодом передана у власність ОСОБА_2 , оскільки встановлення такого факту необхідно заявниці ОСОБА_1 для отримання нею спадкового майна, яким є земельна ділянка, у власність, а тому такий спір має вирішуватися в порядку позовного провадження».

Крім того, ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 06 січня 2022 року у справі № 129/3714/21 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення її позову до Краснопільської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання рішення незаконним та скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки.

Заборонено ОСОБА_2 передавати чи іншим способом відчужувати земельну ділянку, розміром 2,00 га, кадастровий номер 0520885000:01:004:0077, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території колишньої Нараївської, теперішньої Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області.

Заборонено Краснопільській сільській раді передавати чи іншим способом відчужувати земельну ділянку, розміром 1,7061 га, кадастровий номер 0520885000:01:004:0072, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території колишньої Нараївської, теперішньої Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області.

Заборонено державним кадастровим реєстраторам Держгеокадастру України та державним кадастровим реєстраторам його територіальних органів, а також державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно земельної ділянки розміром 2,00 га, кадастровий номер 0520885000:01:004:0077, земельної ділянки розміром 1,7061 га, кадастровий номер 0520885000:01:004:0072, які розташовані на території колишньої Нараївської, теперішньої Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області.

На вказані обставини та судові рішення звертав увагу ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, у поданій ним у справі, яка переглядається, проте суд апеляційної інстанції, закриваючи апеляційне провадження за його апеляційною скаргою, такі доводи не перевірив.

На думку колегії суддів Верховного Суду, апеляційний суд, закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 13 травня 2021 року з підстав не порушення судовим рішенням прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків заявника виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами і поставленою метою, наслідком чого стало порушення права особи на судовий захист.

Враховуючи наведене, висновки апеляційного суду про те, що ОСОБА_2 не належить до кола осіб, які за положеннями статті 352 ЦПК України мають право апеляційного оскарження рішення у справі, яка переглядається, є передчасними.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням норм процесуального права.

У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити, оскаржену постанову апеляційного суду скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

За викладених обставин ухвала Вінницького апеляційного суду від 14 квітня 2022 року не може вважатися законною і обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню з передачею справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Щодо доводів відзиву ОСОБА_1 на касаційну скаргу про зупинення касаційного провадження до закінчення касаційного розгляду справи № 129/2098/19.

02 серпня 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому міститься клопотання про зупинення провадження у цій справі до закінчення розгляду у суді касаційної інстанції справи № 129/2098/19 за поданою нею заявою про встановлення факту батьківства, заінтересована особа - Краснопільська сільська рада Гайсинського району, особа, яка не брала участі у справі - ОСОБА_2

ОСОБА_1 у вказаному клопотанні посилалася на те, що підставою для обґрунтування доводів поданої ОСОБА_2 у справі, яка переглядається, касаційної скарги є відсутність доказів батьківства ОСОБА_3 щодо неї, у зв`язку із скасуванням рішення суду першої інстанції, яким такі обставини були встановлені.

Ухвалою Верховного Суду 27 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 129/2098/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 04 травня 2022 року, якою апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 04 листопада 2019 року скасовано, а заяву ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства залишено без розгляду. Роз`яснено заявниці, що вона має право подати до суду позов на загальних підставах.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Отже, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Наведена норма встановлює обов`язок суду зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості саме розгляду справи судом, тобто вирішення спору по суті з прийняттям остаточного судового рішення у справі.

У справі, яка переглядається, Верховний Суд дійшов висновку про скасування ухвали суду апеляційної інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції саме для встановлення фактичних обставин, на які посилається заявник у поданій ним касаційній скарзі.

З урахуванням наведеного колегія суддів Верховного Суду вважає, що розгляд цієї справи не є об`єктивно неможливим до вирішення Верховним Судом справи № 129/2098/19 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства, заінтересована особа - Краснопільська сільська рада Гайсинського району, особа, яка не брала участі у справі - ОСОБА_2 , а тому у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , викладеному у відзиві на касаційну скаргу, про зупинення провадження у цій справі до закінчення розгляду у суді касаційної інстанції справи № 129/2098/19 слід відмовити.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали апеляційного суду та передачу справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 402, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_5 про зупинення провадження у справі № 129/1337/20 до закінчення розгляду у суді касаційної інстанції справи № 129/2098/19 за поданою нею заявою про встановлення факту батьківства, заінтересована особа - Краснопільська сільська рада Гайсинського району, особа, яка не брала участі у справі - ОСОБА_2 , відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 14 квітня 2022 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська Судді: В. М. Ігнатенко С. Ю. Мартєв В. В. Сердюк В. А. Стрільчук