Постанова

від 13.09.2022 по справі 129/1337/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 129/1337/20

Провадження № 22-ц/801/1674/2022

Категорія: 62

Головуючий у суді 1-ї інстанції Бондар О. В.

Доповідач:Рибчинський В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2022 рокуСправа № 129/1337/20м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати

у цивільних справах:

судді-доповідача Рибчинського В.П.,

суддів Голоти Л.О., Денишенко Т.О.,

за участі секретаря судового засідання Кобенди Ю.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 13 травня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Краснопільської сільської ради про встановлення юридичного факту прийняття спадщини,

в с т а н о в и в :

У червні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Краснопільської сільської ради про встановлення юридичного факту прийняття спадщини, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який є батьком позивача і після смерті якого відкрилась спадщина, зокрема на земельну частку (пай) в розмірі 2,37 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території теперішньої Краснопільської сільської ради Гайсинського району. ОСОБА_2 , як спадкоємець за законом першої черги спадщину прийняла, оскільки мала отриманий від батька сертифікат про право на земельну частку (пай) серії ВН №0286008, що зареєстровано 30.04.1997 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) під номером 8, який згодом було втрачено, а тому вона не може реалізувати свого законного права на нотаріальне оформлення спадщини, у зв`язку з чим просить встановити факт прийняття нею спадщини після смерті її батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Нараївка Гайсинського району Вінницької області.

Рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 13 травня 2021 року заяву задоволено.

Встановлено факт прийняття ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_3 спадщини у виді права на земельну частку (пай) в розмірі 2,37 в умовних кадастрових гектарах внаслідок розпаювання земель КСП «Україна», яке належало померлому на підставі втраченого сертифіката про право на земельну частку (пай) серії ВН №0286008, зареєстрованого 30.04.1997 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) під номером 8.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає цим вимогам.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є рідною дочкою ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Нараївка Гайсинського району Вінницької області.

Зазначений факт встановлено рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 04.11.2019 р., спадкоємцем першої черги за законом спадкового майна є позивачка, ОСОБА_3 за життя мав право на земельну частку (пай) розміром 2,37 в умовних кадастрових гектарах внаслідок розпаювання земель КСП «Україна», розташовану на території теперішньої Краснопільської сільської ради Гайсинського району, яку прийняла ОСОБА_5 шляхом фактичного вступу у володіння та управління спадковим майном, отримала від батька сертифікат про право на земельну частку (пай) серії ВН №0286008, зареєстрований 30.04.1997 р. у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) під номером 8, який згодом нею було втрачено під час переїзду на інше місце проживання, тому не може реалізувати свого законного права на нотаріальне оформлення спадщини.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 , як спадкоємець за законом спадщини після смерті її батька ОСОБА_3 27.11.2000 р. шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном прийняла спадщину у виді права на земельну частку (пай) в розмірі 2,37 в умовних кадастрових гектарах внаслідок розпаювання земель КСП «Україна», розташовану на території теперішньої Краснопільської сільської ради Гайсинського району, однак через втрату правовстановлюючого документу сертифіката про право на земельну частку (пай) серії ВН №0286008, зареєстрованого 30.04.1997 р. у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) під номером 8, після смерті спадкодавця не може реалізувати свого законного права на нотаріальне оформлення спадщини.

З такими висновками суду не в повній мірі погоджується апеляційний суд, виходячи з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 21 вересня 2017 року задоволено заяву Нараївської сільської ради Гайсинського району про визнання спадщини ОСОБА_3 відумерлою.

Визнано відумерлою спадщину, що відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 3,72 га, розташованої на території Нараївської сільської ради Гайсинського району, з цільовим призначенням - для ведення сільськогосподарського виробництва, що належала померлому на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ВН № 001179, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 321.

Рішення суду набрало законної сили 02 жовтня 2017 року і було виконане.

Проте постановою Вінницького апеляційного суду від 04 листопада 2021 року скасоване і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви Краснопільської сільської ради Гайсинського району, як процесуального правонаступника Нараївської сільської ради, про визнання спадщини ОСОБА_3 відумерлою, відмовлено.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_5 у справі № 129/3714/21, поданої до Гайсинського районного суду 21 грудня 2021 року, із заявленими вимогами до Краснопільської сільської ради і ОСОБА_1 про визнання рішення незаконним та скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, вбачається, що ОСОБА_1 була передана земельна ділянка, місце розташування якої та межі входили в земельну ділянку 1 розміром 2,0084 га за № 179, яка згідно з Державним актом належала спадкодавцю ОСОБА_3 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 22 грудня 2020 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку розміром 2 га, кадастровий номер 0520885000:01:004:0077, згідно із записом про право власності № 30770478від 18 березня 2019 року.

Вказане свідчить, про те, що у даному випадку існує спір про право на спадкове майно, до складу якого, як зазначила ОСОБА_5 у своїй заяві від 01 серпня 2019 року про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у справі № 129/2098/19, входить і право на земельну частку (пай), визначене земельним сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0286008, виданим на ім`я спадкодавця ОСОБА_3 , на підставі якого виданий Державний акт на право приватної власності на ім`я спадкодавця ОСОБА_3 , та надалі спірна земельна ділянка рішенням суду була визнана відумерлою спадщиною і згодом передана у власність ОСОБА_1 .

Відтак, на даний момент власником спірної земельної ділянки є ОСОБА_1 , якого не було залучено судом першої інстанції до участі у справі, проте судом прийнято рішення про його права та інтереси.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Частиною 1 ст. 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.

Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто, не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), така особа є неналежним відповідачем.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17.

Питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача суд вирішує у підготовчому засіданні (пункт 4 частини другої статті 197 ЦПК України).

За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача. Водночас установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи.

Відповідний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17.

ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до відповідача Краснопільської сільської ради, вважаючи, що є підстави для встановлення факту прийняття нею спадщини, що залишилася після смерті батька ОСОБА_3 .

Вирішуючи спір, суд не врахував, що на даний момент власником спірної земельної ділянки є ОСОБА_1 , який мав бути співвідповідачем по справі, не з`ясував, що позов пред`явлено не до всіх належних відповідачів, проте вирішив спір по суті.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_5 не можуть бути розглянуті судом і вирішені без залучення до участі у справі в якості відповідача ОСОБА_1 , оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть.

Отже, враховуючи, що у даній справі наявні обставини обов`язкової процесуальної співучасті ОСОБА_1 , як співвідповідача, якого не залучено до участі у справі,то колегія суддів вважає, що позов ОСОБА_5 не підлягає до задоволення через неналежний суб`єктний склад.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, судове рішення першої інстанції не можна визнати законним та обґрунтованим, тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Апеляційний суд зауважує, що відмова в позові із вказаної підстави не перешкоджає ОСОБА_5 звернутися до суду з позовом на загальних підставах із визначенням належного складу учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що апелянт, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу, скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 , то з неї на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 261 грн 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 376, 381- 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 13 травня 2021 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Краснопільської сільської ради про встановлення юридичного факту прийняття спадщини відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 261 грн 20 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 14 вересня 2022 року.

Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський

Судді: Л.О. Голота

Т.О. Денишенко