Ухвала

від 16.08.2022 по справі 299/4116/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

17 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 299/4116/19

провадження № 61-3039св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - фермерське господарство «Колос»,

треті особи: Берегівська районна державна адміністрація Закарпатської області, Виноградівська міська рада Закарпатської області, Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи клопотання заяву фермерського господарства «Колос», яка підписана представником Тереком Ярославом Тамерлановичем, про ухвалення додаткового рішення у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Закарпатського апеляційного суду від 07 лютого 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 липня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , задоволено частково. Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 01 грудня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 07 лютого 2022 року у частині позовних вимог ОСОБА_1 до ФГ «Колос» про визнання протоколів зборів уповноважених КСГП «8-го Березня» від 10 березня 1998 року № 5 і від 30 грудня 1998 року № 7 недійсними змінено, виклавши їх мотивувальні частини у редакції цієї постанови. Постанову Закарпатського апеляційного суду від 07 лютого 2022 року у частині позовних вимог ОСОБА_1 до ФГ «Колос» про визнання передаточного (розподільчого) балансу КСГП «8-го Березня» від 30 грудня 1998 року недійсним залишено без змін. Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 01 грудня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 07 лютого 2022 року у частині позовних вимог ОСОБА_1 до ФГ «Колос» про визнання протоколів зборів уповноважених КСГП «8-го Березня» від 10 березня 1998 року № 5 і від 30 грудня 1998 року № 7, передаточного (розподільчого) балансу КСГП «8-го Березня» від 30 грудня 1998 року такими, що не підтверджують відображених в них фактів, скасовано. Провадження в справі № 299/4116/19 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ФГ «Колос» про визнання протоколів зборів уповноважених КСГП «8-го Березня» від 10 березня 1998 року № 5 і від 30 грудня 1998 року № 7, передаточного (розподільчого) балансу КСГП «8-го Березня» від 30 грудня 1998 року такими, що не підтверджують відображених в них фактів, закрито.

У липні 2022 року заяву ФГ «Колос» подало заяву, яка підписана представником Тереком Я. Т., про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ФГ «Колос» судовий збір при подачі апеляційної скарги в сумі 3 457,80 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000 грн.

Заява мотивована тим, що у зв`язку із зміною рішення судів попередніх інстанцій необхідним є перерозподіл судових витрат, оскільки у частині двох позовних вимог суд касаційної інстанції закрив провадження у справі.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу (частина перша статті 270 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).

Згідно частин третьої-п`ятої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що:

«із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України). Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Це підтверджується і такими нормами ЦПК України. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності».

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Аналіз матеріалів справи свідчить, що:

додатковою постановою Закарпатського апеляційного суду від 27 квітня 2022 року у складі колегії суддів: Кондора Р. Ю., Мацунича М. В., Собослоя Г. Г., заяву ФГ «Колос» про розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом цивільної справи № 299/4116/19 задоволено частково. Стягнуто на користь ФГ «Колос» з ОСОБА_1 у рахунок відшкодування витрат із оплати: судового збору у розмірі 493,97 грн, професійної правничої допомоги у розмірі 767,86 грн. В іншій частині заяву ФГ «Колос» про розподіл судових витрат залишено без задоволення (Т. 4, а. с. 18-24);

апеляційний суд вважав, що попри зміну мотивувальної частини рішення суду першої інстанції стягнуті на користь ФГ Колос» можуть бути з позивача ОСОБА_1 судові витрати в розмірі однієї сьомої від тих, що знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи: (3 457,80 грн : 7 = 493,97 грн) + (5 375,00 грн : 7 = 767,86 грн ) = 1261,83 грн. Тому заяву ФГ «Колос» про розподіл судових витрат слід задовольнити частково та стягнути на його користь із позивача ОСОБА_1 у рахунок відшкодування витрат із оплати судового збору з апеляційної скарги 493,97 грн, професійної правничої допомоги 767,86 грн, а в іншій частині залишити заяву без задоволення;

ФГ «Колос» не оскаржувало додаткову постанову Закарпатського апеляційного суду від 27 квітня 2022 року;

на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 000 грн ФГ «Колос» не надало детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (Т. 4, а. с. 107-118). Не додано таких доказів і до заяви про ухвалення додаткового рішення.

За таких обставин відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ФГ «Колос» судового збору при подачі апеляційної скарги в сумі 3 457,80 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 000 грн. Тому у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення належить відмовити.

Керуючись статтями 137, 141, 270 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви фермерського господарства «Колос», яка підписана представником Тереком Ярославом Тамерлановичем, про ухвалення додаткового рішення, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук