Вирок

від 22.08.2022 по справі 755/11612/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/11612/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" серпня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарях: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю прокурора: ОСОБА_4 ,

потерпілого: ОСОБА_5 ,

представника потерпілого: ОСОБА_6 ,

захисника: ОСОБА_7 ,

обвинуваченого: ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва кримінальне провадження №42017101040000226 від 01.12.2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Прага Республіки Чехії, громадянина України, з вищою освітою, працюючого станом на момент інкримінованих дій диретором ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА», одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

01.08.2016 року протоколом №1 Установчих Зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТ ФОРМУЛА», код ЄДРПОУ 40704019, (далі ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА»), ОСОБА_8 було обрано директором вказаного товариства.

Згідно зі ст.7 Статуту ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА», частки у статутному капіталі товариства розподілені між ОСОБА_5 70 % статутного капіталу та ОСОБА_8 30 % статутного капіталу відповідно.

Згідно з п.п.9.10, 9.11, 9.12 Статуту ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА» виконавчим органом товариства, який виконує керівництво його поточною діяльністю є директор. Директор має право без доручення здійснювати будь-які дії від імені товариства, за виключенням дій, що належать до компетенції Зборів Учасників. Крім того, до компетенції директора належать всі питання діяльності товариства, крім тих, які чинним законодавством, Статутом або рішенням Зборів Учасників віднесені до компетенції іншого органу Товариства. Також, Директор підзвітний у своїй діяльності Зборам Учасників товариства та зобов`язаний не пізніше, ніж через три місяці після завершення фінансового року представити Зборам Учасників товариства річний баланс та звіт про фінансові результати.

Впродовж періоду часу з 01.09.2016 року по 07.11.2016 року з метою розвитку поточної господарської діяльності ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА» співзасновником вказаного товариства ОСОБА_5 , шляхом зарахування на розрахунковий рахунок товариства № НОМЕР_1 , що був відкритий у ПАТ «Айбокс Банк», було надано ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА», яке зареєстроване за адресою: 02191, м.Київ, вулиця Генерала Жмаченка, 4, кв. 284, зворотню фінансову допомогу на загальну суму сто дев`ятнадцять тисяч (119 000,00) гривень, а саме: 01.09.2016 року у розмірі двадцяти тисяч (20 000,00) гривень; 06.10.2016 року у розмірі дванадцяти тисяч (12 000,00) гривень; 13.10.2016 в розмірі восьми тисяч (8 000,00) гривень; 20.10.2016 року у розмірі десяти тисяч (10 000,00) гривень; 27.10.2016 року у розмірі шістдесяти п`яти тисяч (65 000,00) гривень; 07.11.2016 року у розмірі чотирьох тисяч (4 000,00) гривень.

В період часу з 13.03.2017 року по 30.06.2017 року, ОСОБА_8 , обіймаючи посаду директора ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА», яке здійснювало свою діяльність за місцем юридичної реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , будучи наділеним організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, маючи, відповідно до Статуту та чинного законодавства повноваження розпоряджатися грошовими коштами товариства, що були розміщені на поточному рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в ПАТ Айбокс Банк, діючи умисно, з корисливих мотивів, здійснив розтрату грошових коштів ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА», які перебували в його віданні, в інтересах третіх осіб, шляхом видачі грошових чеків на ім`я своєї дружини ОСОБА_9 , а саме: від 13.03.2017 року №ЛИ 0741226 на суму десять тисяч (10 000) гривень та від 29.06.2017 року №ЛИ 0741227 на суму сорок тисяч (40 000) гривень, на підставі яких остання отримала в установі банку грошові кошти у якості повернення фінансової допомоги.

Однак, вищезазначені грошові кошти, видані з каси банку на підставі вказаних чеків, виданих ОСОБА_8 у якості повернення фінансової допомоги, які отримала ОСОБА_9 на загальну суму п`ятдесят тисяч (50 000) гривень, потерпілому співзасновнику ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА» ОСОБА_5 директором товариства ОСОБА_8 або іншою собою за його дорученням, не були повернуті.

Обвинувачений ОСОБА_8 , будучи допитаним в судовому засіданні, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.191ч.2 КК України не визнав, при цьому пояснив, що з потерпілим ОСОБА_5 він знайомий протягом тривалого часу, оскільки його дружина працювала на підприємстві потерпілого протягом багатьох років, в той час як він сам працював в компанії СК «Джонсон» на посаді регіонального менеджера, при цьому з потерпілим особливо не спілкувалися та відносин не підтримували. У 2016 році потерпілий звернувся до нього з пропозицією створити спільний бізнес в галузі реалізації ЗОО товарів. Дана пропозиція його зацікавила, оскільки це давало йому можливість мати власну справу. В подальшому, потерпілий займався всіма організаційними питаннями, пов`язаними зі створенням ТОВ «Пет Формула», при цьому спочатку вони домовилися про партнерство у розмірі по 50 відсотків кожному, однак пізніше ОСОБА_5 змінив умови та запропонував йому 20-30 відсотків. Будучи співзасновником ТОВ «ПЕТФОРМУЛА» він, ОСОБА_8 ,своїхкоштів узазначене товариствоне вносив,оскільки внісби своїкошти лишеу випадкупервинної домовленостіпро розподілприбутку по50відсотків кожному.На проханняпотерпілого вінпогодився бутидиректором зазначеноготовариства,про щобуло складенопротокол №1Установчих Зборівзасновників товаристваз обмеженоювідповідальністю «ПЕТФОРМУЛА»,при цьомув ходідіяльності він, ОСОБА_8 ,займайся лишереалізацією товару.Між нимта ОСОБА_5 були розбіжностіщодо орендиприміщення тащодо організаціїдіяльності товариства.Згідно домовленостіпотерпілий повиненбув керуватиданим товариством,а він, ОСОБА_8 ,займатися безпосередньореалізацією товарута веденнямпереговорів щодореалізації товару.Товариство булозареєстроване зайого місцемпроживання,а такожрозрахунковий рахунок ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА» було оформлено на нього, ОСОБА_8 , що був відкритий у ПАТ «Айбокс Банк», крім того, чекова книжка теж була оформлена на нього. Незважаючи на це, доступу ні до печатки, яка знаходилась у ОСОБА_5 , ні до рахунку ні до чекової книжки він не мав, в банку був лише один раз, коли підписував договір про відкриття рахунку. Разом з тим, обвинувачений зазначив, що йому не відомо, які саме грошові кошти та від кого надходили на рахунок, особисто він, ОСОБА_8 , з рахунку товариства гроші не знімав та ніяких чеків не видавав, при виконанні своїх обов`язків, він будь-яких протиправних дій на шкоду підприємства не вчиняв і до вказаних в обвинуваченні грошових коштів ніякого відношення не мав. Разом з тим, йому відомо, що його дружина знімала грошові кошти в розмірі 40 тисяч гривень, які вона використала для виплати заробітної плати працівникам, при цьому, йому не відомо на якій підставі його дружина отримала кошти. За весь час діяльності товариства він не пам`ятає скільки ним було укладено договорів, на всіх угодах ставили печатку товариства, яка знаходилась у потерпілого. Також обвинувачений зазначив, що на даний час він перебуває на посаді директора товариства, при цьому він не є власником частки у розмірі 30 відсотків, оскільки звернувся до нотаріуса з заявою про відмову від частки в товаристві та вихід з нього, а також написав заяву про звільнення з посади директора, однак відповіді не отримував, обставин подання даної заяви не пам`ятає. Цивільний позов потерпілого, заявлений на відшкодування матеріальної та моральної шкоди обвинувачений в судовому засіданні не визнав.

Провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, виходячи з наступного.

Так, потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що працює напосаді директораприватного підприємства«Мідланд».З обвинуваченимпознайомився черездружину останнього- ОСОБА_10 ,яка натой часпропрацювала найого підприємстві12років,з якоюсклались ділові стосунки.Зі слів ОСОБА_10 йомустало відомо,що ОСОБА_8 на тойчас непрацював,кандидатуру якоговона запропонуваладля веденняспільного бізнесу.У 2016році вінпочав вестиспільний бізнесз обвинуваченимв галузіреалізації ЗОО-товарів,з якимразом заснувалиТОВ «ПЕТФОРМУЛА».Згідно домовленостіз обвинуваченимвін, ОСОБА_5 , забезпечувавфінансування товариства,а ОСОБА_8 здійснював безпосередньосаму фінансово-господарськудіяльність товариства.Хоча засновникамитовариства «ПЕТФОРМУЛА» вонибули разомз обвинуваченим,однак,йому небуло відомопро діяльністьпідприємства та,що тамвідбувалося.На виконаннядомовленості він, ОСОБА_5 ,зі свогобоку вносивкошти нарозвиток підприємстваяк черезкасу,так частинукоштів передававготівкою наруки.Спочатку обвинуваченийприїздив донього танадавав інформаціюпро хідфінансово-господарськоїдіяльності підприємства,однак зчасом переставвідповідати найого дзвінки,повідомивши,що вінмає передатийому своючастину бізнесуі лишепісля цьоговін надастьйому всюінформацію щододіяльності товариства.Надалі,йому сталовідомо,що обвинуваченийчерез касузнімав коштидвічі 40000гривень та20000гривень,тобто сумигрошових коштів,які він, ОСОБА_5 ,надавав даномупідприємству увигляді фінансовоїдопомоги зметою розвиткузазначеного підприємства,та якіне булиповернуті підприємству.Про зняттяобвинуваченим коштіввін дізнавсявід працівниківбанку.На моментзняття коштівдружина обвинуваченогопрацювала найого, ОСОБА_5 ,іншому підприємстві.Поряд зцим,потерпілий зазначив,що всьоговін надавтовариству 119000гривень фінансовоїдопомоги,шляхом перерахуваннякоштів черезкасу банку,на підтвердженнячого вматеріалах даногопровадження євідповідні документи,однак зцих коштів,йому булоповернуто шляхомздійснення декількохплатежів коштиу сумілише приблизноу сумі4800гривень.Також,потерпілий вказавна те,що обвинуваченого ОСОБА_8 було призначенона посадудиректора товариства«ПЕТ ФОРМУЛА»за йогозгоди,оскільки вінповністю довірявостанньому.Поряд зцим,потерпілий підтримавсвій цивільнийпозов простягнення зобвинуваченого найого користь115200гривень 00копійок навідшкодування завданоїзлочином матеріальноїшкоди та30000гривень 00копійок навідшкодування моральноїшкоди.Згідно мотивівпозову позивачзазначив,що вінзвернувся доКиївської місцевоїпрокуратури №4(Дніпровськийрайон)із заявоюпро вчиненнякримінального правопорушення,а самещодо дійкерівника Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ПЕТФОРМУЛА» ОСОБА_8 про заволодінняостаннім грошовимикоштами назагальну суму115200гривень. Відповідно статті4Статуту ТОВ«ПЕТ ФОРМУЛА» засновниками (учасниками)товариства є:громадянин України ОСОБА_5 тагромадянин України ОСОБА_8 .01серпня 2016року напосаду керівникаТОВ «ПЕТФОРМУЛА» булопризначено - ОСОБА_8 . Згідно статті7Статуту ТОВ«ПЕТ ФОРМУЛА»:статутний капіталТовариства становить10000 гривень.Відповідно розподілучасток вСтатутному капіталі: ОСОБА_5 -власник часткив статутномукапіталі 7000(сімтисяч)грн.00коп.,в еквіваленті70%Статутного капіталу; ОСОБА_8 -власник часткив статутномукапіталі 3000(тритисячі)грн.00коп.,в еквіваленті30%Статутного капіталу.Згідно п.8.2ст.8Статуту порядок розподілучистого прибутку(доходу)та збитківвирішується ЗборамиУчасників Товариствапростою більшістюголосів учасників,що приймаютьучасть узборах.Відповідно п.9.12ст.9Статуту Директор підзвітнийу своїйдіяльності ЗборамУчасників Товариства.Директор зобов`язанийне пізніше,ніж черезтри місяціпісля завершенняфінансового рокупредставляти ЗборамУчасників Товаристварічний баланста звітпро фінансові результати.Крім того,згідно мотивівпозову потерпілийзазначає,що надавТОВ «ПЕТФОРМУЛА» зворотнуфінансову допомогуна загальнусуму врозмірі 119000,00грн.через касувідділення банкуз призначенням«зворотна фінансовадопомога»,а саме:01вересня 2016року врозмірі 20000грн.;06жовтня 2016року врозмірі 12000грн.;13жовтня 2016року врозмірі 8000грн.;20жовтня 2016року врозмірі 10000грн.;27жовтня 2016року врозмірі 65000грн.;07листопада 2016року врозмірі 4000грн.У жовтні2017року відспівробітників банкуйому сталовідомо,що директорТОВ «ПЕТФОРМУЛА» - ОСОБА_8 отримавгрошові кошти(поворотнуфінансову допомогу),а саме13.03.2017року врозмірі 10000грн.та 30.06.2017року врозмірі 40000грн.,але вказанігрошові коштивін,як інвесторзворотної фінансовоїдопомоги,не отримав.Йому були повернуті лише грошові кошти в розмірі 3 800 (три тисячі вісімсот) грн., а саме 12.10.2017 року в розмірі 1 000 грн. та 18.10.2017 року в розмірі 2 800 грн., шляхом зарахування на його особистий картковий рахунок, у зв`язку з чим, загальна заборгованість становить 115 200 грн.

Свідок ОСОБА_11 , будучи допитаним в судовому засіданні пояснив, що працював менеджером в компанії «Мідланд Роял» з дружиною обвинуваченого ОСОБА_10 , яка працювала бухгалтером, з якою склались хороші стосунки. Йому відомо, що ОСОБА_8 був директором товариства та їздив за дорученням своєї дружини. Про фінансові проблеми товариства йому не було відомо, при цьому зазначив, що він відвозив ОСОБА_10 до банку, однак в саме приміщення не заходив.

Свідок ОСОБА_9 , яка є дружиною обвинуваченого ОСОБА_8 , на підтвердження чого було надано суду копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 10.01.2006 року, в судовому засіданні відмовилась надавати показання з посиланням на те, що є дружиною обвинуваченого.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні зазначила, що працює на посаді офіс-менеджера на підприємстві, де ОСОБА_5 є її керівником. Про конфлікт між останнім та обвинуваченим їй нічого не відомо, з дружиною обвинуваченого вона давно не спілкується.

Свідок ОСОБА_13 , надаючи показання в судовому засіданні пояснила, що з обвинуваченим та потерпілим вона знайома, приблизно років 7-8, відносини з ними має нормальні. Вона була власником компанії ПП «Мідланд» з 2017 року по червень 2020 року, директором якої був ОСОБА_5 , яка мала фактичне місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_3 . З дружиною обвинуваченого вона знайома, про конфлікти фінансового характеру їй було відомо зі слів дружини ОСОБА_8 , яка і повідомила її про зняття нею коштів з рахунку підприємства та передачу їх ОСОБА_5 . Також, дружина обвинуваченого ОСОБА_9 просила її підтвердити дані обставини в присутності слідчого, на що вона відповіла відмовою.

Вищенаведені показання потерпілого ОСОБА_5 про вчинення ОСОБА_8 розтрати чужого майна, яке було йому ввірене, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем об`єктивно підтверджуються:

- даними реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «Пет Формула», код за ЄДРПОУ 40704019, відповідно до якої, згідно статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Пет Формула», засновниками вказаного товариства є ОСОБА_5 та ОСОБА_8 зі статутним капіталом товариства у розмірі 10000 гривень, який складається з грошових внесків учасників з грошовим еквівалентом відповідно 7000 гривень ( ОСОБА_5 ) та 3000 гривень ( ОСОБА_8 ), при цьому, згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань директором ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА» з 01.08.2016 року є ОСОБА_8 ;

- даними протоколу №1 Установчих зборів засновників ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА» від 01 серпня 2016 року, яким було затверджено розподіл часток Засновників у Статутному капіталі Товариства наступним чином: за ОСОБА_5 частка у статутному капіталі 70% та за ОСОБА_8 30%;

- даними виписки по особовим рахункам ПАТ «Айбокс Банк» за період з 05.08.2016 року по 06.04.2018 року, відповідно до яких ОСОБА_5 , шляхом зарахування на розрахунковий рахунок товариства № НОМЕР_1 , що був відкритий у ПАТ «Айбокс Банк», було надано ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА» зворотню фінансову допомогу на загальну суму сто дев`ятнадцять тисяч (119 000,00) гривень, а саме: 01.09.2016 року у розмірі двадцяти тисяч (20 000,00) гривень; 06.10.2016 року у розмірі дванадцяти тисяч (12 000,00) гривень; 13.10.2016 в розмірі восьми тисяч (8 000,00) гривень; 20.10.2016 року у розмірі десяти тисяч (10 000,00) гривень; 27.10.2016 року у розмірі шістдесяти п`яти тисяч (65 000,00) гривень; 07.11.2016 року у розмірі чотирьох тисяч (4 000,00) гривень, а також про зняття готівки з рахунку підприємства 13.03.2017 року №ЛИ 0741226 на суму десять тисяч (10 000) гривень та від 30.06.2017 року №ЛИ 0741227 на суму сорок тисяч (40 000) гривень на підставі чеків ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА»;

-даними заяв ОСОБА_5 про перерахуванняна розрахунковийрахунокТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА» № НОМЕР_1 , що був відкритий у ПАТ «Айбокс Банк» рахунок ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА» грошових коштів на загальну суму сто дев`ятнадцять тисяч (119 000,00) гривень, а саме: 01.09.2016 року у розмірі двадцяти тисяч (20 000,00) гривень; 06.10.2016 року у розмірі дванадцяти тисяч (12 000,00) гривень; 13.10.2016 в розмірі восьми тисяч (8 000,00) гривень; 20.10.2016 року у розмірі десяти тисяч (10 000,00) гривень; 27.10.2016 року у розмірі шістдесяти п`яти тисяч (65 000,00) гривень; 07.11.2016 року у розмірі чотирьох тисяч (4 000,00) гривень;

- даними чеків ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА»,виписаних відімені вказаноготовариства вособі директора ОСОБА_8 на ім`я ОСОБА_9 від13.03.2017року №ЛИ0741226на сумудесять тисяч(10000)гривень тавід 29.06.2017року №ЛИ0741227на сумусорок тисяч(40000)гривень,на підставіяких останньоюу ПАТ«Айбокс Банк»було отриманогрошові кошти13.03.2017року насуму десятьтисяч (10000)гривень та30.06.2017року насуму сороктисяч (40000)гривень;

- іншими зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Аналізуючи вищенаведені показання потерпілого ОСОБА_5 та вищевказані письмові докази, надані стороною обвинувачення у їх сукупності, що були досліджені судом під час судового розгляду, суд приходить до наступного.

Так, відповідно до вимог ч.1 ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно з положеннями ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні поряд з іншим підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення, а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення.

Відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права, що в тому числі закріплено положеннями ч.5 ст.9 КПК України щодо застосування кримінального процесуального законодавства України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, як один з принципів законності, визначених серед інших засадами кримінального провадження.

Разом з тим, згідно з рішенням Конституційного Суду України №12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

А тому, відповідно до вимог ст.94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку, що під час судового розгляду знайшла підтвердження доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні розтрати чужого майна, яке було йому ввірене, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Вищенаведені зібрані органом досудового розслідування докази, що були досліджені в судовому засіданні, які узгоджуються між собою та відповідають фактичним обставинам справи, суд визнає належними і допустимими та кладе їх в основу вироку.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_8 про те,що вінне отримувавгрошових коштів,та привиконанні своїхобов`язків невчиняв будь-якихпротиправних дійна шкодупідприємства табудь-якоговідношення догрошових коштівне має,суд визнаєнеобґрунтованими,оскільки данітвердження спростовуютьсясукупністю вищенаведених,наданих стороноюобвинувачення доказів,що булидосліджені судом,в томучисліданими виписки по особовим рахункам ПАТ «Айбокс Банк» за період з 05.08.2016 року по 06.04.2018 року, а також даними чеків ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА», виписаних від імені вказаного товариства директором ОСОБА_8 на ім`я ОСОБА_9 від 13.03.2017 року №ЛИ 0741226 на суму десять тисяч (10 000) гривень та від 29.06.2017 року №ЛИ 0741227 на суму сорок тисяч (40 000) гривень на підставі, на підставі яких останньою у ПАТ «Айбокс Банк» було отримано грошові кошти 13.03.2017 року на суму десять тисяч (10 000) гривень та 30.06.2017 року на суму сорок тисяч (40 000) гривень.

Поряд зцим слідзазначити,що відповіднодо положеньп.п. 9.10, 9.11, 9.12 Статуту ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА», виконавчим органом товариства, який виконує керівництво його поточною діяльністю є директор. Директор має право без доручення здійснювати будь-які дії від імені товариства, за виключенням дій, що належать до компетенції Зборів Учасників. До компетенції директора належать всі питання діяльності товариства, крім тих, які чинним законодавством, Статутом або рішенням Зборів Учасників віднесені до компетенції іншого органу Товариства. Директор підзвітний у своїй діяльності Зборам Учасників товариства. Директор зобов`язаний не пізніше, ніж через три місяці після завершення фінансового року представити Зборам Учасників товариства річний баланс та звіт про фінансові результати, що не заперечував в судовому засіданні сам обвинувачений ОСОБА_8 .

Посилання сторони захисту на те, що постановою слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м.Києві від 23.12.2017 року вищезазначене кримінальне провадження було закрите у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення є також необґрунтованими, оскільки надалі, після відповідної перевірки прокурором вказану постанову слідчого було скасовано 06 лютого 2018 року, як передчасну та за результатами подальшого досудового розслідування слідство дійшло висновку про наявність підстав, підтверджених доказами, для притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, у зв`язку з чим, було складено обвинувальний акт щодо останнього та направлено його до суду, що є предметом судового розгляду.

Таким чином,в ходісудового розглядуматеріалами кримінальногопровадження підтвердженофакт вчиненняобвинуваченим ОСОБА_8 протягом часуз 13.03.2017по 30.06.2017,на посадідиректора ТОВ«ПЕТ ФОРМУЛА»,розтрати грошовихкоштів ТОВ«ПЕТ ФОРМУЛА»,які перебувалив йоговіданні,в інтересахтретіх осіб,шляхомзловживання службовоюособою своїмслужбовим становищем, вчинене шляхом видачі грошових чеків на ім`я своєї дружини ОСОБА_9 , а саме: від 13.03.2017 №ЛИ 0741226 на суму десять тисяч (10 000) гривень та від 29.06.2017 №ЛИ 0741227 на суму сорок тисяч (40 000) гривень, на підставі яких остання отримала в установі банку грошові кошти у якості повернення фінансової допомоги, на загальну суму п`ятдесят тисяч (50 000) гривень, які потерпілому співзасновнику ТОВ «ПЕТ ФОРМУЛА» ОСОБА_5 директором товариства ОСОБА_8 або іншою собою за його дорученням, не були повернуті.

У суду немає підстав не довіряти показанням потерпілого ОСОБА_14 та свідків. В судовому засіданні не встановлено обставин для обмови потерпілим та свідками обвинуваченого ОСОБА_8 .

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, в повному обсязі пред`явленого йому обвинувачення.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_8 за ст.191 ч.2 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив розтрату чужого майна, яке перебувало у його віданні, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_8 покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу обвинуваченого, який працює, характеризується позитивно, одружений, раніше не судимий.

Обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_8 , судом не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_8 злочину, конкретних обставин справи, вищезазначених даних про особу обвинуваченого, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі з призначенням додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст.191 КК України, яке буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Поряд з цим, слід зазначити, що суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених ч.1 ст.49 КК України, закриває кримінальне провадження, у зв`язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним актом.

З урахуванням строків притягнення до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.191 КК України, визначених положеннями ч.1 ст.49 КК України, враховуючи, що кримінальне правопорушення, інкриміноване ОСОБА_8 мало місце в період часу з 13.03.2017 року по 30.06.2017 року, то з дня вчинення кримінального правопорушення минули строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Разом з тим, оскільки звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності не має реабілітуючого характеру і означає визнання факту вчинення особою злочину, то у цьому випадку провадження у справі продовжується у звичайному порядку, а тому, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, не визнав в повному обсязі, судом було проведено повний судовий розгляд у даному кримінальному провадженні.

Поряд з цим, у випадку постановлення обвинувального вироку суд повинен звільнити особу від покарання відповідно до вимог ч.5 ст.74 КК України на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

У зв`язку з наведеним, підстав для звільнення ОСОБА_8 саме від кримінальної відповідальності, як порушує про це питання сторона захисту в клопотанні, що надійшло до суду після стадії судових дебатів сторін, немає.

Процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні немає.

Що стосуєтьсяцивільного позовупотерпілого ОСОБА_5 ,про стягненння з ОСОБА_8 115200 гривень 00 копійок на відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди та 30000 гривень 00 копійок на відшкодування моральної шкоди, то з урахуванням мотивів позову, який підтримано в судовому засіданні з наведенням відповідних доводів, що зазначені вище, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково в частині стягнення матеріальної шкоди, а саме у розмірі 50000 гривень, що з урахуванням наданих суду доказів та

виходячи з меж судового розгляду, який відбувається лише в межах висунутого особі обвинувачення є доведеною доказами, що стосується позову потерпілого в частині стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого моральної шкоди, то з урахуванням характеру позовних вимог, характеру дій, особи, яка спричинила шкоду, моральних страждань потерпілого, то позов в цій частині підлягає задоволенню на суму 30000 гривень.

Керуючись ст.ст.368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,-

засудив:

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України і призначити йому покарання за цей злочин у виді 2 (двох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані зі здійсненням адміністративно господарських та організаційно розпорядчих функцій на строк 1 рік.

Звільнити ОСОБА_8 від призначеного покарання за ч.2 ст.191 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані зі здійсненням адміністративно господарських та організаційно розпорядчих функцій на строк 1 рік, відповідно до вимог ч.5 ст.74 КК України, на підставах, передбачених статтею 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні немає.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_5 50000 гривень 00 копійок на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди та 30000 гривень 00 копійок на відшкодування моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Суддя: