Ухвала

від 02.07.2019 по справі 755/11612/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Київський апеляційний суд

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

2 липня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 42017101040000226 щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця м. Праги, Чехія, громадянина України,

що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України,

за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 26 лютого 2019 року,

у с т а н о в и л а :

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26.02.2019 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, повернуто прокурору.

Своє рішення суд мотивував тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п.5 ч.2 ст.291 КПК України, оскільки виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення є неконкретними, органом досудового розслідування не в повній мірі встановлено обставини, які підлягають доказуванню в

Справа № 11-кп/824/1733/2019

Категорія: ч.2 ст.191 КК України

Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_9

Доповідач: ОСОБА_1

кримінальному провадженні, що тягне за собою порушення права на захист та унеможливлює визначення підсудності кримінального провадження. Також, як встановив суд, до обвинувального акта не долучено цивільний позов та розписку ОСОБА_8 про отримання його копії.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні прокурор Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_10 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, зазначає, що висновки суду про неконкретність формулювання висунутого ОСОБА_8 обвинувачення не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Також суд першої інстанції, фактично, дав оцінку правильності кваліфікації дій обвинуваченого, спрямованості його умислу, чим вийшов за межі наданих йому повноважень під час підготовчого судового засідання і допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Звертає увагу прокурор і на те, що він може змінити обвинувачення у відповідності з вимогами ст.338 КПК України.

У запереченнях на апеляційну скаргу захисник ОСОБА_7 погоджується з викладеними в ухвалі суду висновками про неконкретність формулювання обвинувачення, що слугувало підставою для повернення обвинувального акта прокурору. Крім того, вказує, що обвинувальний акт не містить усіх анкетних відомостей потерпілого, в реєстрі матеріалів досудового розслідування не зазначено низку здійснених під час досудового розслідування процесуальних дій та прийнятих процесуальних рішень. Тому просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача; доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, вказуючи на відсутність підстав для повернення обвинувального акта; доводи представника потерпілого ОСОБА_6 на підтримку позиції прокурора; доводи захисника ОСОБА_7 та обвинуваченого, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу суду першої інстанції законною, обґрунтованою і вмотивованою; провівши судові дебати, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її належить задовольнити, з таких підстав.

Як встановив суд першої інстанції, у викладі фактичних обставин кримінального правопорушення та формулюванні обвинувачення відсутні дані стосовно часу виникнення у ОСОБА_8 умислу на розтрату грошових коштів ТОВ ПЕТ Формула, мотиву і мети вчинення кримінального правопорушення, прав та обов`язків ОСОБА_8 як директора ТОВ ПЕТ Формула згідно посадової інструкції або функціональних обов`язків, що має значення для вирішення питання про те, чи був він службовою особою, тобто суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України. З огляду на те, що розтрата була закінчена в момент отримання ОСОБА_11 грошових коштів на підставі чеків в якості повернення фінансової допомоги у банківській установі, і не вказана адреса банку, це впливає на вирішення питання дотримання правил територіальної підсудності, порушення яких може потягти скасування судового рішення, ухваленого в кримінальному провадженні за наслідками його розгляду по суті.

Одночасно з цим, посилаючись на положення ст.ст.91, 374 КПК України в контексті обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та мають викладатись у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винуватою, суд зазначив, що не визначене повною мірою органом досудового розслідування коло обставин перешкоджає призначенню судового розгляду, під час якого передбачено оголошення обвинувального акта та роз`яснення суті обвинувачення, яке не може бути зрозумілим і порушує право на захист.

Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно з п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Невідповідності обвинувального акта вказаним вимогам закону колегія суддів не вбачає, оскільки він містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію та формулювання обвинувачення.

Суд може повернути обвинувальний акт прокурору лише за наявності суттєвих недоліків у викладі фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, які можуть потягти за собою порушення права на захист з огляду на суперечливість або незрозумілість суті обвинувачення.

Між тим, викладаючи фактичні обставини кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, слідчий зазначив, що ОСОБА_8 обвинувачується у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовим становищем. Так, ОСОБА_8 , будучи разом з ОСОБА_12 співзасновником ТОВ ПЕТ Формула, а також директором товариства, яке здійснює діяльність за місцем реєстрації за юридичною адресою: м. Київ, вул. Жмаченка 4, кв. 284, будучи наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов`язками, маючи повноваження відповідно до статуту та чинного законодавства розпоряджатися грошовими коштами товариства, які були зараховані ОСОБА_12 на поточний рахунок товариства у ПАТ Айбокс Банк як зворотна фінансова допомога, період з 13.03.2017 року по 30.06.2017 року, діючи умисно, з корисливим мотивом, розтратив грошові кошти, які перебували в його віданні, в інтересах третіх осіб, шляхом видачі грошових чеків на ім`я своєї дружини ОСОБА_11 , на підставі яких вона отримала в установі банку грошові кошти як повернення фінансової допомоги на загальну суму 50000 гривень, чим завдав ОСОБА_12 майнової шкоди на вказану суму.

Таким чином суб`єктивна сторона складу кримінального правопорушення, що інкримінується ОСОБА_8 , характеризується умисною формою вини та корисливим мотивом, і відсутність у формулюванні обвинувачення даних про час, коли у обвинуваченого виник умисел на розтрату грошових коштів, і мету ніяким чином не впливає на конкретність висунутого обвинувачення та розуміння його суті.

Що стосується відсутності відомостей про права та обов`язки обвинуваченого як директора ТОВ ПЕТ Формула, то колегія суддів зауважує, що та обставина, чи був ОСОБА_8 службовою особою і, відповідно, суб`єктом кримінального правопорушення, має бути доведена стороною обвинувачення під час судового розгляду, і не є предметом підготовчого судового засідання.

Оскільки під час досудового розслідування не було встановлено адресу установи банку, де ОСОБА_11 отримала грошові кошти, і цього не заперечував в суді апеляційної інстанції захисник, кримінальне провадження було направлено до суду, в межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування, і відновлення досудового розслідування з метою з`ясування додаткових обставин кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Крім того, як зазначено в ухвалі, до обвинувального акта не долучено цивільний позов та розписку ОСОБА_8 про отримання його копії.

Згідно з п.п.2, 3 ч.4 ст.291 КПК України до обвинувального акта додається: цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 2971 цього Кодексу).

Дійсно, до обвинувального акта не долучено цивільний позов та розписку підозрюваного про отримання його копії. Однак сама по собі вказана обставина не свідчить про невідповідність обвинувального акта вимогам закону і не може бути перешкодою для призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.

Між тим, доводи прокурора про те, що суд дав оцінку правильності кваліфікації дій обвинуваченого та спрямованості його умислу, є безпідставними, оскільки таких висновків ухвала не містить.

Таким чином висновки суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акта вимогам закону не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, що є підставою для скасування ухвали згідно з положеннями ст.ст.409, 411 КПК з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, і задоволення апеляційної скарги прокурора.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 26 лютого 2019 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42017101040000226 щодо ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, повернуто прокурору, скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3