Рішення

від 16.08.2022 по справі 161/6421/22

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/6421/22

Провадження № 2/161/2795/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2022 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Олексюка А.В.,

при секретарі Гичці М.В.,

за участю представника позивача Матвіюк Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом адвоката Матвіюк Наталії Ростиславівни в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемент-Трейд"</a>, третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна сторонівідповідача Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа Страхування", про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

25 травня 2022 року адвокат Матвіюк Н.Р. звернулася в суд в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ТзОВ «Цемент-Трейд» про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 04 червня 2021 року у м. Луцьку сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля, належному ОСОБА_1 AUDI A6 д.н.з. НОМЕР_1 та транспортного засобу відповідача МАЗ 53240 д.н.з. НОМЕР_2 із напівпричіпом KRONE SPD 27 д.н.з. НОМЕР_3 , за кермом якого перебував ОСОБА_2 . Учасники ДТП склали «Європротокол». Цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована у ПрАТ «СК «Альфа Страхування». 07.06.2021 всі необхідні документи були наданні страховій компанії, але листом від 25.06.2021 було повідомлено ОСОБА_1 про те, що прийнято рішення про проведення виплати страхового відшкодування в розмірі 13844,70 грн. 20.07.2021 адвокатом позивача було надіслано претензію з вимогою відшкодувати різницю, за наслідками опрацювання якої, позивачу ще відшкодували 4376,68 грн. В сумі розмір фактичної виплати ПАТ «СК «Альфа Страхування» становить 18221,38. Однак, з даною сумою відшкодування позивач не погоджується, адже реальна вартість завданих збитків становить 44840грн.

На підставі викладеного позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ТзОВ «Цемент-Трейд» відшкодування матеріальної шкоди заподіяної у наслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 26618,62 грн, тобто різницю між розміром реальних збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу 44840 грн та виплати, здійсненою ПАТ «СК «Альфа Страхування» - 18221,38 грн, а також просить стягнути судові витрати у справі.

Ухвалою суду від 10.06.2022 ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження та залучити до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Стахова компанія «Альфа Страхування».

15.07.2022 року представником позивача було подано до суду заяву про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, згідно якої вона просить за наслідками розгляду даної справи стягнути з ПрАТ «СК «Альфа Страхування» на користь свого довірителя 7000 грн. витрат на правничу допомогу.

18.07.2022 від представника відповідача адвоката Остапук І.І. на адресу суду надійшов відзив, в якому вказав, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля згідно висновку експертного дослідження №13271, здійсненого ПрАТ «СК «Альфа Страхування» становить 18221,38 грн та є повністю виплаченою позивачу. Акт виконаних робіт від 04.10.2021 на суму 44840 грн є в два рази більшим за експертні висновки та підтвердження оплати за виконанні роботи для пред`явлення вимог до страховика не приєднанні до матеріалів справи. Вважають, позовні вимоги про стягнення з ТзОВ «Цемент-Трейд» відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП задоволенню не підлягають.

20.07.2022 до суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача адвоката Матвіюк Н.Р., яка зазначила, що позивач наголошує на реальній вартості завданих збитків, яка підтверджується документами, які отримав позивач від ФОП ОСОБА_3 , який і здійснював ремонт автомобіля, належного позивачу. А проведенні експертні дослідження не можуть братися до уваги судом, адже в них не вказано, що висновок підготовлено для подання до суду та не вказано, що експерт повідомлявся про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, відповідно до ст.ст. 102,106 ЦПК України.

21.07.2022 від представника відповідача адвоката Остапук І.І. на адресу суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, де вказує, що обов`язок з виплати страхового відшкодування лежить на страховику, адже сума збитків, що пред`являються не перевищує сумі ліміту відповідальності страховика. Також вказує, що витрати на правничу допомогу є необґрунтованими. У додаткових поясненнях зазначає, що належним відповідачем щодо стягнення суми відшкодування є ТОВ «СК «Альфа Страхування», адже відповідно до страхового полісу АР №5386380 від 24.02.2021 сума виплачена позивачу не перевищує ліміту відповідальності страховика у розмірі 130000 грн. У задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі. Подав заяву про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн, яку просив задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Матвіюк Н.Р. позов підтримала, просила задовольнити в повному обсязі, додатково пояснила, що позовні вимоги стосується відшкодування збитків не страховою компанією, а саме завдавачем шкоди, адже завдана особі чи майну особи шкода, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Щодо неприйняття до уваги документів, підтверджуючих реальні збитки позивача, оскільки не містять відомостей про розрахунок зносу пошкодженого транспортного засобу з посиланням на ст.ст.22,29 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ» не може братися до уваги під час розгляду справи щодо відшкодування збитків завдавачем шкоди, а не страховиком.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про відкладення розгляду справи. Однак при вирішення даного клопотання в судовому засіданні, суд визнав причини неявки неповажними, оскільки жодних доказів поважності причин неявки відкладення не вказано.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 24.02.2021 року між ПрАТ «СК «Альфа Страхування» та ТзОВ «Цемент-Трейд» укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - поліс № АР/5386380, відносно транспортного засобу Krone SPD 27, д.н.з. НОМЕР_3 , з лімітом відповідальності: за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю - 260000 грн.; за шкоду, заподіяну майну - 130000грн., та розміром франшизи - 0 грн (а.с.5).

Так, 04.06.2021 року відбулася ДТП за участі застрахованого транспортного засобу МАЗ 543240, д.н.з. НОМЕР_2 із напівпричепом Krone SPD 27, д.н.з. НОМЕР_3 , за кермом якого перебував ОСОБА_2 , внаслідок чого було пошкоджено належний позивачу автомобіль Аudi А6, д.н.з. НОМЕР_4 (а.с.6).

07.06.2021 року позивачем було подано до ПрАТ «СК «Альфа Страхування» заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (а.с.7).

Відповідно до листа ПрАТ «СК «Альфа Страхування» від 25.06.2021 №0838.609.21.01-001842.06 прийнято рішення про проведення виплати страхового відшкодування у розмірі 13844,70 грн. Дана сума була зарахована на банківський рахунок ОСОБА_1 30.06.2021 (а.с.9-10).

Листом ПрАТ «СК «Альфа Страхування» від 28.07.2021 № 0838.609.21.01-002239.07 було повідомлено про прийняття рішення про доплату з врахуванням зносу на замінні складові в розмірі 4376, 68 грн, які були перераховані на банківський рахунок ОСОБА_1 30.07.2021 (а.с.11-12).

Згідно із частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною першою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

На підставі ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Правовідносини щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, регулюються, зокрема, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (даліЗакон № 1961-IV).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону № 1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Стаття 1192 ЦК України вказує, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів`устраховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Саме такий висновок викладений у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі N 755/18006/15-ц.

Як вказує ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування», страховик має право вимагати компенсацію здійснених виплат від особи, відповідальної за заподіяний збиток в повному обсязі.

Відповідно до договору на ремонт та технічне обслуговування транспортного засобу №03-09/21від 03.09.2021 укладеного між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 , ОСОБА_3 зобов`язується виконати відновлювальний ремонт із заміною запчастин та технічне обслуговування транспортного засобу марки AUDI A6, р.н. НОМЕР_1 , орієнтовна вартість становить 45000грн. Відповідно до рахунку-фактури №0139 від 04.10.2021 та акту прийому-передачі виконаних робіт по ремонту автомобіля від 04.10.2021 становить - 44840 грн (а.с.13-15).

Таким чином, сукупний аналіз статей 22, 1166, 1187 та 1194 ЦК України дає підстави для висновку, що відшкодуванню позивачу підлягають ті витрати, які він фактично поніс для відновлення свого порушеного права. У разі недостатності страхового відшкодування для повноти відшкодування його дійсних витрат, цю різницю має сплатити винна особа.

Оскільки позивач здійснив відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля та фактично сплатив виконавцю 44840 грн., то саме ця сума є реальними збитками, які позивач має право відшкодувати за правилами зазначених норм.

Крім того, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про завищення суми ремонтних робіт станом на час проведення ремонту транспортного засобу належного позивачу.

Предметом спору є недостатність суми страхового відшкодування для відновлення пошкодженого майна, а саме: різниця між розміром фактичних збитків та сплаченим страховим відшкодуванням, визначена в розмірі 26618,62 грн.

З огляду на вищевикладене, оскільки відповідач добровільно, на підставі приписів ст.ст.993, 1194 ЦК України не відшкодував позивачу різницю між отриманим страховим відшкодування та фактичним розміром завданого збитку, суд дійшов висновку, що слід задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача;2) у разі відмови в позові - на позивача;3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Як слідує з правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01.10.2018 року в справі № 569/17904/17, - на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.?

Крім того, у своїй постанові від 13.12.2018 року у справі № 816/2096/17 Верховний Суд прийшов до висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Судом встановлено, що між Адвокатським об`єднанням «МСМ і Партнери» в особі керуючого партнера Матвіюк Н.Р. та позивачем ОСОБА_1 23.05.2022 року було укладено Договір про надання правничої допомоги № 27-22/05 (а.с. 33-34).

Як вбачається із акту приймання-передачі наданих послуг по Договору про надання правової допомоги №27-22/05 від 23.05.2022, адвокатом Матвіюк Н.Р. надано наступні правові послуги: консультування з приводу предмету спору, підготовка позовної заяви та інших процесуальних документів, в поданні яких виникла необхідність в ході розгляду справи, участь в судових засіданнях (а.с. 35).

На виконання вищевказаних зобов`язань, позивачем ОСОБА_1 було сплачено своєму представнику 7000 грн., що підтверджується відповідною квитанцією до прибуткового касового ордера №28 від 23.06.2022 року (а.с. 94).

З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи та значимості таких дій при розгляді справи, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими, підстави для їх зменшення у суду відсутні.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд виходить з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та складності), розумності їхнього розміру та конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, у рішеннях у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006 року (пункт 80), у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009 року (пункти 34-36), у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 року, у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 року (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розміробґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відтак, витрати на правничу допомогу, понесені позивачем підлягають відшкодуванню з відповідача в розмірі 7000 грн.

На підставі ст.ст.1166,1187,1192,1194 ЦК України, ст.ст.10,12,13,77-81,137, 141,259,263-268,354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемент-Трейд"</a>(код ЄДРПОУ 43166255) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) 26618 (двадцять шість тисяч шістсот вісімнадцять) грн 62 коп матеріальної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемент-Трейд"</a>(код ЄДРПОУ 43166255) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення виготовлено 19.08.2022.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк