Рішення

від 26.05.2022 по справі 911/2735/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2022 р. м. Київ Справа № 911/2735/21

Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Білов М.В. розглянувши справу

За позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України, м. Київ

до Вишгородського районного комунального підприємства Комунальник, Київська обл., смт. Димер

про стягнення 3 979 650 грн. 00 коп.

за участю представників сторін:

від позивача Акберов А.Е.;

від відповідача Бай С.Е.;

від прокуратури Набок Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України до Вишгородського районного комунального підприємства Комунальник про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в розмірі 3 979 650 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не здійснюється сортування відходів як вторинної сировини, що є у складі побутових відходів. Відходи повністю не ущільнені, зберігаються насипом, не вкриваються ізолюючим матеріалом. Відсутнє обвалювання по периметру об`єкту. Відсутні дренажні канави, а наявні під`їзні шляхи без твердого покриття, в зв`язку з чим Державною екологічною інспекцією Столичного округу складено акт від 17.06.2020 № 2/425/0/18-20, яким засвідчено факти порушення п. 1.6 Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 01.12.2010 за № 435, а також п. 1.5 ДБН В 2.4-2-2005 «Полігони твердих побутових відходів» та нараховано суму відшкодування збитків у розмірі 3 979 650 грн. 00 коп.

Прокурор та представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги та просили суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти позову посилаючись на те, що акт № 2/425/0/18-20 від 17.06.2020 року не є належним доказом, не відображає об`єктивну дійсність, не свідчить про наявність будь-яких порушень.

Власниками земель є приватні особи та ДП "Київська лісова науково-дослідна станція", а отже відповідальність за них мають нести саме власники чи користувачі, оскільки право власності зобов`язує. Доказів засмітчення вказаних земельних ділянок саме відповідачем не надано та нічим не встановлено. Покази свідка є недостовірними (ст. 78 ГПК України), оскільки свідок не є фахівцем в галузі природоохоронного законодавства, не володіє спеціальними знаннями нормативів організації сміттєзвалища. У справі відсутні протоколи замірів як першоджерел і перевірити тверження позивача неможливо, а також вони є не доведеними. Матеріалами справи недоведена наявність шкоди як і протиправність дій відповідача, а отже і причинного зв`язку бути не може.

За заявою прокурора було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Петрівську сільську раду, про що зазначено в ухвалі від 24.11.2021 року.

На виконання вимог суду від 15.12.2021 року третя особа Петрівська сільська рада 18.01.2022 р. через загальний відділ суду надала письмові пояснення, в яких зазначила, що полігон побутових відходів, яким користується відповідач знаходиться в межах Петрівської сільської територіальної громади. Сміттєзвалище вже давно є переповненим, на ньому відсутні процеси контролю, зважування та сортування сміття. Також відсутня огорожа, що спричиняє забруднення сміттям навколишні земельні ділянки та лісосмуги, що поруч розташовані. Вказані факти спрачиняють забруднення навколишнього природного середовища, розвиток небезпечних геологічних процесів чи інших негативних процесів і явищ, які можуть спричинити екологічну катастрофу для всього Вишгородського району, позовні вимоги просить задовільнити в повному осязі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що Киі?вською обласною прокуратурою за результатами досудового розслідування кримінального провадження №42021110000000063 від 03.03.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу Украі?ни, виявлено факт порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища відповідачем - Вишгородським раи?онним комунальним підприємством Комунальник, внаслідок чого державі завдано збитки, які не відшкодовані в добровільному порядку.

В ході досудового розслідування встановлено, що Державною екологічною інспекцією Столичного округу у 2020 році проведено позапланову перевірку діяльності Вишгородського раи?онного комунального підприємства Комунальник на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства.

За результатами позаплановоі? перевірки Державною екологічною інспекцією Столичного округу складено Акт №2/425/0/18-20 від 17.06.2020 року, яким зафіксовано порушення п. 1.6 Правил експлуатаціі? полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства Украі?ни №435 від 01.12.2010 року, а також, п. 1.5 ДБН В 2.4-2-2005 Полігони твердих побутових відходів.

Зокрема, встановлено, що Вишгородським районним комунальним підприємством Комунальник не здіи?снюється сортування відходів як вторинноі? сировини, що є у складі побутових відходів. Відходи повністю не ущільнені, зберігаються насипом, не вкриваються ізолюючим матеріалом. Відсутнє обвалювання по периметру об`єкту. Відсутні дренажні канави, а наявні під`і?здні шляхи без твердого покриття.

В ході перевірки Державною екологічною інспекцією Столичного округу встановлено факти самовільного користування земельною ділянкою, відсутність ведення паспорту місця видалення відходів, відсутність моніторингу місць утворення, зберігання і видалення відходів, виявлено факти не забезпечення захисту земель від забруднення і засмічення, а також, встановлено факти не дотримання правил експлуатаціі? об`єктів поводження з побутовими відходами і і?х складування. На момент перевірки встановлено 97% заповнення сміттєзвалища відходами, із проектного обсягу 500000 тон.

За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією Столичного округу Вишгородському раи?онному комунальному підприємству Комунальник внесено припис від 17.06.2020 року, яким зобов`язано комунальне підприємство: не здіи?снювати планову діяльність у сфері поводження з побутовими відходами без висновку з оцінки впливу на довкілля; оформити речові права на земельну ділянку та не допускати самовільного користування; забезпечити захист земель від псування (забруднення) та вжити заходи щодо запобігання негативному і еколого-небезпечному впливу на земельні ділянки; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованому об`єкті.

Державною екологічною інспекцією Столичного округу на адресу Вишгородського раи?онного комунального підприємства Комунальник надіслано претензію №37/08-06 від 08.09.2020 року про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення земель.

Згідно Акту від 17.06.2020 №2/425/0/18-20 виявлено факт забруднення Вишгородським раи?онним комунальним підприємством Комунальник сульфатами, фосфором та хлоридами земель в адміністративних межах Старопетрівськоі? сільськоі? ради Вишгородського раи?ону, що є порушенням вимог ст. ст. 96, 163, 164, 211 Земельного кодексу Украі?ни та ст. ст. 17, 32, 33 Закону Украі?їни Про відходи та підтверджується протоколом вимірювання показників складу та властивостеи? ґрунтів №31/09 від 09.07.2020 року.

Листом ДП Київська лісова науково-дослідна станція №58 від 23.03.2021 року повідомила, що земельна ділянка, яка знаходиться у постіи?ному користуванні Вишгородського раи?онного комунального підприємства Комунальник та має вид користування для сміттєзвалища, межує з кварталом 61 Першотравневого лісництва державного підприємства Киі?вська лісова науково-дослідна станція.

На підставі ухвали Шевченківського раи?онного суду м. Києва від 06.04.2021 року у справі №761/12646/21 в ході досудового розслідування кримінального провадження №42021110000000063 прокурором Киі?вськоі? обласноі? прокуратури Карновим А.О. за участі спеціалістів Державноі? екологічноі? інспекціі? Столичного округу, Головного управління Держгеокадастру у Киі?вськіи? області, представника лісництва державного підприємства Киі?вська лісова науково-дослідна станція, сертифікованих інженерів-геодезистів ТОВ Інтелектуальнии? Геодезичнии? Альянс 2010, а також, адвоката Пічуріна А.А. - начальника юридичного відділу Вишгородського раи?онного комунального підприємства Комунальник та ОСОБА_1 - виконувача обов`язків начальника Вишгородського раи?онного комунального підприємства Комунальник проведено огляд сміттєзвалища - полігону твердих побутових відходів Вишгородського раи?онного комунального підприємства Комунальник в адміністративних межах Старопетрівськоі? сільськоі? ради Вишгородського раи?ону - земельноі? ділянки з кадастровим номером: 3221887801:03:015:0001, а також, прилеглоі? до неі? територіі?. Відповіднии? матеріал огляду оприлюднено Національною поліцією Украі?ни на офіціи?ному веб-саи?ті.

Так, інженерами-геодезистами виконано геодезичні заміри щодо визначення площі, конфігураціі?, розмірів та об`єму сміттєзвалища з навколишньою територією засмічення та встановлено, що площа засмічення земель Першотравневого лісництва ДП Киі?вська ЛНДС складає 0,5176 га.; площа засмічення в межах земель, не наданих у власність і користування складає 2,4626 га.; площа засмічення земельноі? ділянки державноі? форми власності з кадастровим номером 3221887800:03:017:0001 складає 0,2900 га.; загальна площа засмічення територіі? складає 21,4793 га; об`єм насипу сміттєзвалища складає 585533 метри кубічних.

Проведеним оглядом встановлено, що всупереч Правил експлуатаціі? полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства Украі?ни 01.12.2010 року №435, на територіі? полігону Вишгородського раи?онного комунального підприємства Комунальник відсутніи? інформаціи?нии? щит на в`і?зді до полігона побутових відходів; відсутніи? контрольно-пропускнии? пункт із встановленими автомобільними вагами, відсутня вишка для візуального контрою виду відходів; на основних напрямках поширення легких фракціи? відходів не встановлено тимчасові сітчасті переносні елементи огорожі; відсутніи? дезбар`єр (контрольно-дезинфікуюча зона); територія полігона не обмежена нагірною канавою для запобігання витіканню за межі полігона забруднюючих поверхневих вод; відсутня система захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату; відсутнє тверде покриття на в`їзді на територію полігону; відходи не ізольовано та не ущільнено шаром ґрунту та ізолючим матеріалом по периметру території; відсутнє спеціальне звукове та біоакустичне обладнання; відсутня суцільна огорожа по периметру території полігона побутових відходів; відсутні межові знаки земельної ділянки Вишгородського районного комунального підприємства Комунальник, а реальна площа та конфігурація ділянки полігону не відповідає площі та конфігурації ділянки з кадастровим номером 3221887801:03:015:0001; опори ліній електропередач засипано сміттям.

В подальшому, враховуючи необхідність у визначенні розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, прокурором у кримінальному провадженні Карновим А.О. на адресу Державної екологічної інспекції Столичного округу надіслано лист №15/3-915вих-21 від 14.06.2021 року щодо зазначення розмірів такої шкоди відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 №171.

09.04.2021 року Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України Прем`єр-міністру України скеровано лист №25/1-21/7324-21 щодо надання останнім доручення Державній екологічній інспекції України провести позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності санкціонованих сміттєзвалищ, зокрема, і діяльності відповідача.

За дорученням Прем`єр-міністра України від 20.04.2021 року №10815/3/1-21 та на підставі наказу Держекоінспекції від 16.06.2021 року №287 Про проведення позапланової перевірки, направлення від 16.06.2021 року №59, Держекоінспекцією здійснено позапланову перевірку об`єкта поводження з відходами - Вишгородського районного комунального підприємства Комунальник.

Направлення про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 16.06.2021 року №59 видано головою Держекоінспекції Мальованим А.М. на підставі звернення громадянина Кучерявого І.А. від 27.05.2021 року. Направлення 22.06.2021 року отримано начальником юридичного відділу Вишгородського районного комунального підприємства Комунальник Пічуріним А.А., що підтверджується відміткою про отримання та підписом на такому направленні.

За наявності звернення громадянина ОСОБА_2 від 27.05.2021 року, наказом Держекоінспекції від 16.06.2021 року №287 для проведення позапланової перевірки утворено комісію у складі 8 державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища, 4 з яких є працівниками територіального органу Держекоінспецїї - Державної екологічної інспекції Столичного округу.

Згідно п. п. 4, 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2021 року №275, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування). Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Листом від 23.06.2021 року №348 Вишгородське районне комунальне підприємство Комунальник (за підписом виконувача обов`язків начальника Василевського Д.Г.), розглянувши направлення від 16.06.2021 року №59, повідомило Держекоінспекцію про безпідставність звернення громадянина ОСОБА_2 та незаконність позапланової перевірки оскільки останню, на думку комунального підприємства, можуть проводити виключно територіальні органи Держекоінспекції.

Державною екологічною інспекцією Столичного округу листом від 24.06.2021 №3/3/7-28/2378 на адресу Державної екологічної інспекції України скеровано матеріали кримінального провадження № 42021110000000063, надані процесуальним керівником. В ході проведеної 24.06.2021 року позапланової перевірки Вишгородського районного комунального підприємства Комунальник Державною екологічною інспекцією України виявлено порушення вимог природоохоронного законодавства, за результатами такої перевірки складено Акт від 01.07.2021 №4.2-19/13.

Так, перевіркою встановлено, що проектна документація з розділом Оцінка впливу на довкілля та висновок державної екологічної експертизи або висновок з оцінки впливу на довкілля не отримано, що є порушенням ст. ст. 28, 29, 51 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, ст. ст. 13, 14, 39 Закону України Про екологічну експертизу.

Відповідно до ст. 51 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, підприємства, діяльність яких пов`язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Згідно ст. 13 Закону України Про екологічну експертизу, здійснення державної екологічної експертизи є обов`язковим для видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Перелік видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження переліку видів діяльності та об`єктів, що становить підвищену екологічну небезпеку від 28.08.2013 року №808, до таких об`єктів відносять об`єкти поводження з побутовими відходами (оброблення, перероблення, утилізація, знешкодження і захоронення).

Статтею 39 Закону України Про екологічну експертизу встановлено, що реалізація проектів і програм чи діяльності без позитивних висновків державної екологічної експертизи забороняється.

Перевіркою встановлено, що сміттєзвалище на території с. Старі Петрівці Вишгородського району Київської області на земельній ділянці з кадастровим номером 3221887801:03:015:0001 не обладнано системами відводу біогазу та фільтрату, що є порушенням ст. 35-1 Закону України Про відходи, відповідно до якої забороняється проектування, будівництво та експлуатація полігонів побутових відходів без оснащення системами захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату.

Захоронення побутових відходів дозволяється тільки на спеціально обладнаних для цього полігонах/звалищах.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля, забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Відповідно до ч. 6 ст. 3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля, забороняється провадження господарської діяльності, експлуатація об`єктів, інші втручання в природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, якщо не забезпечено в повному обсязі додержання екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об`єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження.

Законом України Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності затверджено Перелік таких документів (додаток до Закону), пунктом 4 якого передбачено висновок з оцінки впливу на довкілля.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України Про оцінку впливу на довкілля, висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 15 Закону України Про оцінку впливу на довкілля визначено відповідальність за порушення законодавства про оцінку впливу на довкілля, а також, встановлено, що правопорушеннями у сфері оцінки впливу на довкілля є провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

В ході позапланової перевірки виявлено відсутність у Вишгородського районного комунального підприємства Комунальник висновку з оцінки впливу на довкілля або висновку державної екологічної експертизи на діяльність із зберігання, видалення та захоронення побутових відходів на вищезазначених земельних ділянках під розміщення сміттєзвалища для захоронення відходів.

Також, відповідно до п. 1.14.11 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 №7, зазначено що неорганізований викид це викид, який надходить в атмосферу у вигляді ненаправлених потоків газопилевої суміші від джерел забруднення не оснащених спеціальними спорудами для відведення газів газоходами, трубами та іншими спорудами.

Відповідно до п. 2.12 Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 09.03.2006 №108, встановлено, що для неорганізованих стаціонарних джерел нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин не встановлюються. Регулювання викидів від цих джерел здійснюється шляхом встановлення вимог.

Згідно паспорту місця видалення відходів від 19.10.2000 року за реєстраційним номером №4-3-9 виданого на сміттєзвалище Вишгородського районного комбінату комунальних підприємств та затвердженого головою місцевої райдержадміністрації 15.09.2000, (пункт 4 розділу 5 Загальна характеристика відходів) визначено наявність газових виділень, викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: метан (СН4) та оксид вуглецю (СО).

Пунктом 5.2 Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 01.12.2010 №435, встановлено, що дослідження проб повітря проводиться за такими показниками: азот, діоксид вуглецю, ангідрид сірчаний, вуглецю оксид, сірководень, фенол, формальдегід.

Статтею 10 Закону України Про охорону атмосферного повітря визначено обов`язки підприємств, установ, організацій та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря.

Так, підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані здійснювати організаційно- господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Пунктом 30 Переліку передбачено дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Згідно п. 2 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №302, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб`єкт господарювання) експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб`єкту господарювання за формою, встановленою Мінприроди (Міндовкілля).

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від неорганізованого стаціонарного джерела, а саме, місця видалення та захоронення відходів на сміттєзвалищі Вишгородського районного комунального підприємства Комунальник, здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням ч.ч. 5, 6 ст. 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря.

Крім того, відповідно до ст. 32 Закону України Про відходи, забороняється з 01.01.2018 захоронення на полігонах неперероблених (необроблених) побутових відходів.

Вказаний пункт складений у відповідності до двох Директив ЄС - 1999/31/ЕС та 2008/98/ЕС, які врегульовують поводження із сміттям у країнах Європи. Ці документи вказують, що саме необхідно робити з відходами, класифікують сміття і описують стратегію скорочення кількості вивезених на сміттєзвалища відходів або полігони.

Тобто, з 01.01.2018 суб`єкти господарювання, що здійснюють діяльність у сфері поводження з відходами, зобов`язані сортувати все сміття за видами матеріалів, а також розділяти його на придатне для повторного використання.

Згідно ст. 1 Закону України Про відходи визначено, оброблення (перероблення) відходів - це здійснення будь-яких технологічних операцій, пов`язаних із зміною фізичних, хімічних і біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення.

За результатами проведеного огляду 21.04.2021 року в рамках кримінального провадження №42021110000000063 із залученням головного спеціаліста - державного інспектора охорони навколишнього природного середовища відділу державного екологічного нагляду (контролю) за поводженням із відходами управління державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів, надр, водних ресурсів, атмосферного повітря та поводження із відходами Державної екологічної інспекції Столичного округу Майбороди І.В. та кваліфікованих спеціалістів-геодезистів ТОВ Інтелектуальний Геодезичний Альянс 2010 встановлено, що загальна площа засмічення земель складає 21,4793 га. В тому числі, в межах земельних ділянок приватної власності складає - 13,2091 га.; в межах земельних ділянок державної власності, які перебувають у користуванні - 5,8076 га. (з них до земель ДП Київська лісова науково-дослідна станція відноситься - 0,5176 га, в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 3221887801:03:015:0001 - 5,0000 га та 3221887800:03:017:0001 - 0,2900 га.); в межах державних земель не наданих у власність та користування на землях державної власності в адміністративних межах Старопетрівської сільської ради - 2,4626 га.

Відповідно до звіту №1-відходи (річна) утворення та поводження з відходами за 2020 рік Вишгородського районного комунального підприємства Комунальник зазначено, що загальний обсяг відходів, накопичених протягом експлуатації, у спеціально відведених місцях чи об`єктах (місця видалення відходів) складає - 299778,760 тон., що не відповідає дійсності з урахуванням попереднього Акту перевірки, складеного Державною екологічною інспекцією Столичного округу від 17.06.2020 року №2/425/0/18-20, згідно якого рік тому сміттєзвалище максимально-допустимим об`ємом в 500000 тон було заповнене на 97 %, тобто об`ємом в 485000 тон.

Згідно інформаційної довідки Щодо космічного моніторингу сміттєзвалищ твердих побутових відходів на території Київської області Національного центру управління та випробувань космічних засобів Державного агентства України лист №315-3-04.03-2021 від 12.02.2021 року, сміттєзвалище у Вишгородському районі за координатами: широта: 50,6214, довгота: 30,3636 загальною площею - 22,3 га.

Відповідно до звіту Вишгородського районного комунального підприємства Комунальник №1-відходи (річна) утворення та поводження з відходами за 2020 рік зазначено, що ВРКП Комунальник зібрано, отримано змішані комунальні відходи від виробників відходів (у т. ч. сміття з урн) у кількості - 50824,00 тон та видалено - 50824,00 тон.

Встановлено, що Вишгородське районне комунальне підприємство Комунальник здійснює захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів, змішані побутові відходи у такому ж вигляді як і приймаються від місця їх накопичення, без попереднього сортування та оброблення (перероблення), зокрема: полімери (пластик, ПЕТ пляшки, плівка, поліетиленові пакети тощо), текстиль, макулатура, скло, деревина, метал, харчові відходи на земельних ділянках, зазначених у п.п. 2, 5 розділу Опису виявлених порушень вимог законодавства Акту перевірки Держекоінспекції.

Перевіркою також встановлено, що на сміттєзвалищі в адміністративних межах Вишгородського району Київської області поблизу с. Старі Петрівці здійснюється захоронення змішаних відходів, а саме, ПЕТ пляшки, пакети, тверді відходи тощо та допускається зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях. Зазначені факти також підтверджуються протоколом №4.2-19/13 та претензіями від 01.07.2021 року.

Відповідачем не розроблено проект будівництва полігону побутових відходів відповідно до ДБН В.2.4-2-2005 Полігони твердих побутових відходів. Основи проектування, що включає санітарно-технічний паспорт.

Згідно вимог чинного законодавства, придатні для повторного використання відходи повинні відправлятися на відповідні підприємства, безпечні - захоронюються на полігонах ТПВ, а з небезпечними проводяться необхідні для знешкодження операції. При цьому на полігони та сміттєзвалища не мають потрапляти відходи, які розкладаються біологічним шляхом, а саме (продукти харчування, папір, текстиль тощо), що складаються з органічних речовин, які піддаються процесам біологічного розпаду (гниття) (норма Директиви ЄС 1999/31/ЕС).

Також на полігони та сміттєзвалища не мають потрапляти складові побутових відходів, що підлягають утилізації, а саме ті відходи, що підлягають використанню як вторинний матеріал чи енергетичний ресурс (п. 2.28 Державних санітарних норм та правил утримання населених територій, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.03.2011 №145 (далі - ДСП №145).

Пунктом 2.27 ДСП № 145 зазначено, що видалення побутових відходів обов`язково повинно включати їх оброблення (перероблення) шляхом промислового сортування з подальшим перевезенням вторинної сировини, небезпечних відходів, органічної складової та складової побутових відходів, що не підлягає утилізації (після її глибокого пресування до щільності природних ґрунтів (більше 1 т/куб.м) і подальшого брикетування), до місць чи об`єктів утилізації, знешкодження або захоронения відповідно до вимог законодавства про відходи та санітарного законодавства. Залежно від вмісту органічних речовин окремі складові побутових відходів підлягають утилізації шляхом їх оброблення (перероблення) на спеціалізованих підприємствах з отриманням кінцевого продукту - біогумусу або біопродукції на його основі.

Пунктом 2.28 ДСП №145 зазначено, що складова побутових відходів, яка не підлягає утилізації, повинна знешкоджуватись на спеціалізованих підприємствах (сміттєспалювальні заводи, піролізні установки тощо) або захоронюватись на спеціально обладнаних для цього полігонах/звалищах.

Відповідно до п. 1.3 ДСП №145 визначено, що дія цих санітарних норм поширюється на відносини, що виникають у сфері благоустрою населених пунктів та поводження з відходами, та вони є обов`язковими для виконання органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та підпорядкування і громадянами.

Згідно п. 1.1 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 01.12.2010 №435, Правила експлуатації полігонів побутових відходів є обов`язковими для суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, які здійснюють діяльність, пов`язану з експлуатацією та утриманням полігонів побутових відходів.

Тобто, Вишгородським районним комунальним підприємством Комунальник в ході здійснення операцій у сфері поводження з відходами, порушено вимоги Закону України Про відходи, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 01.12.2010 №435 та ДСП №145.

Відповідачем всупереч вимог п. в ч. 1 ст. 17 Закону України Про відходи не вжито заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельних ділянках, всупереч вимог п. 5.8 Правил, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 01.12.2010 №435 і ч. 1 ст. 29 Закону України Про відходи останнім не здійснюється в повному обсязі моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів, не проводяться дослідження ґрунтів в межах санітарно-захисної зони сміттєзвалища (на відстані в 50, 100, 200 і 500 метрів).

За результатами позапланової перевірки складено Акт перевірки від 01.07.2021 №4.2-19/13, здійснено розрахунки розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок засмічення земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок державної власності не за цільовим призначенням, а в подальшому складено відповідні претензії від 01.07.2021 за № № 6, 7, 8, 9, 10, 11.

Згідно претензії №6 від 01.07.2021 про відшкодування збитків у розмірі 3 979 650,00 грн., заподіяних державі внаслідок засмічення земельних ділянок державної власності, загальна площа засмічення земель в межах ділянок державної власності складає 5,0 га.

Вишгородське районне комунальне підприємство Комунальник від підпису в Акті перевірки від 01.07.2021 року №4.2-19/13 та надання пояснень з питань перевірки відмовилось, у зв`язку з чим, Держекоінспекцією на адресу відповідача надіслано лист №6985/4.2/7-21 від 02.07.2021 року щодо повідомлення про результати проведеної перевірки, а також претензії від 01.07.2021 року за №6, 7, 8, 9, 10, 11 та копію Акту перевірки від 01.07.2021року №4.2-19/13.

У відповідь на зазначений лист відповідач 09.07.2021 року надіслав на адресу Держекоінспекції заперечення №371 на Акт перевірки від 01.07.2021 року №4.2-19/13 і претензії за №6, 7, 8, 9, 11 (заперечення щодо претензії № 10 відсутнє).

У запереченнях відповідач заперечив щодо обов`язку мати в наявності висновок з оцінки впливу на довкілля і дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (через наявність висновку державної екологічної експертизи у підприємства).

Так, у Вишгородського районного комунального підприємства Комунальник відсутній чинний висновок державної екологічної експертизи (такий висновок не надано в ході позапланової перевірки), у тому числі і щодо суміжних земельних ділянок, які засмічено внаслідок протиправної діяльності підприємства, а також, мотивований висновок з оцінки впливу на довкілля, а тому, посилання на положення ч. 3 ст. 17 Закону України Про оцінку впливу на довкілля є безпідставними.

Відповідно до ст. ст. 11, 25 Закону України Про охорону атмосферного повітря викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання.

Для визначення безпеки для здоров`я людини та екологічної безпеки під час проектування, розміщення, будівництва нових і реконструкції діючих підприємств та інших об`єктів проводяться оцінка впливу на довкілля та державна санітарно-гігієнічна експертиза в порядку, визначеному законодавством.

Таким чином, документально не підтверджені доводи щодо наявності у підприємства висновку державної екологічної експертизи не спростовують висновків щодо наявності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а також мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля щодо суміжних земельних ділянок, засмічених підприємством.

Факт засмічення комунальним підприємством прилеглих територій підтверджується наявними доказами, які долучено до позовної заяви, зокрема, Актом перевірки контролюючого органу у 2020 році, актом перевірки Держекоінспекції від 01.07.2021 року, протоколом огляду від 21.04.2021 року в рамках кримінального провадження, допитами свідків, зверненням громадянина, проведеними сертифікованими інженерами-геодезистами геодезичних замірів щодо визначення площі, конфігурації, розмірів та об`єму сміттєзвалища з навколишньою територією засмічення.

Статтями 2, 35 Закону України Про охорону земель передбачено, що об`єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України. Власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Статтею 56 Закону України Про охорону земель передбачено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Згідно п. е ч. 1 ст. 41 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до ст. ст. 68, 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 №171, передбачено порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності. Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення, засмічення земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих, непередбачених проектами, дозволами скидів, викидів речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів (п.п. 1.2, 1.3 Методики).

Пунктом 3.2 Методики визначено, що землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Статтею 17 Закону України Про відходи передбачено, що суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів, на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку, не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах, відшкодувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров`ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України Про відходи, видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов`язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронения залишкових продуктів за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Забороняється змішування чи захоронения відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія (ч. 5 ст. 33 Закону України Про відходи).

Факти засмічення земель, їх незаконне самовільне зайняття і використання не за цільовим призначенням встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель (п. 3.3 Методики).

Згідно п. 5.1 Методики розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Так, для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, уповноваженими особами Державної екологічної інспекції України здійснено розрахунок збитків, зумовлених засміченням земельних ділянок Вишгородським районним комунальним підприємством Комунальник загальною площею 5,0 га у розмірі 3 979 650,00 грн.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань.

Для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини заподіювача шкоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності Вишгородського РКП Комунальник є оброблення та видалення твердих побутових відходів на сміттєзвалищі полігоні твердих побутових відходів в адміністративних межах Старопетрівської сільської ради Вишгородського району, а тому, комунальне підприємство мало забезпечити належне складання та захоронения твердих побутових відходів на місці, відведеному для вказаних цілей, зокрема на земельній ділянці площею 5,0000 га з кадастровим номером 3221887801:03:015:0001, на якій розміщується полігон твердих побутових відходів, щоб це забезпечувало дотримання вимог, зокрема природоохоронного законодавства.

Відповідно до положень природоохоронного законодавства необхідною підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким правопорушенням як засмічення, нецільове використання земель, їх самовільне зайняття, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини тощо.

Статтею 211 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства зокрема за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Згідно п. п. а, б ч. 1 ст. 42, ст. 43 Закону України Про відходи, особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність, зокрема, за: порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини та економічних збитків; самовільне розміщення чи видалення відходів. Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Однак, відповідачем в добровільному порядку шкоду, завдану державі порушенням вимог природоохоронного законодавства не відшкодовано.

Судом не приймаються твердження відповідача щодо наявності паспорту місця видалення відходів. Так, у ВРКП Комунальник наявний паспорт місця видалення відходів (МВВ) від 19.10.2000 №4-3-9, виданий на сміттєзвалище Вишгородського районного комбінату комунальних підприємств та затверджений головою місцевої Держадміністрації 15.09.2000 р. Відповідно до листа Департаменту екології та природних ресурсів Київської ОДА №06.3-05/4616 від 14.08.2018 погоджено внесення змін до вищезазначеного паспорту МВВ. Крім того, у листі зазначено, що суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані дотримуватись законодавства про відходи та вимог природоохоронного законодавства. Однак, відповідно до п. 19 Порядку, затвердженого ПКМУ №1216, паспорти МВВ щорічно підлягають перегляду за результатами спостережень, контрольних замірів, додаткових робіт тощо і погоджуються міськими Держадміністраціями. Отже, відповідачем не надано підтвердження щодо наявності погодженого паспорту МВВ за 2019 та 2020 рік, що є порушенням ч. 2 ст. 33 Закону України Про відходи, абз. 2 п. 9 Порядку, затвердженого ПКМУ №2034, п. 19 Порядку, затвердженого ПКМУ №1216. Твердження відповідача щодо необов`язковості екологічної експертизи або висновку з оцінки впливу на довкілля не приймаються судом до уваги, оскільки, під час перевірки встановлено, що відповідно до статуту відповідача одним із основних завдань та напрямків діяльності підприємства є захоронення твердих побутових відходів на сміттєзвалищі та виконання робіт по утриманню сміттєзвалища в належному санітарному стані; встановлено факт здійснення відповідачем захоронення відходів без відповідних документів дозвільного характеру; відсутність у відповідача висновку з оцінки впливу на довкілля, висновку державної екологічної експертизи на діяльність із зберігання, видалення та захоронення побутових відходів на земельних ділянках під розміщення сміттєзвалища для захоронення відходів, що є порушенням ст. 13 Закону України Про екологічну експертизу та ст. 51 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища.

Суд також звертає увагу відповідача, що пунктом 3.3. Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженного наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища 27.10.1997 №171 зазначено, що, факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Як зазначено позивачем, саме використання інших матеріалів, таких як лист Державної екологічної інспекції Столичного округу №3/3/07-28/2378 від 24.06.2021 року та матеріалів Київської обласної прокуратури у кримінальному провадженні №42021110000000063 від 03.03.2021 року є підставою для встановлення фактів засмічення земель.

Твердження відповідача про наявність у нього усіх документів дозвільного характеру, а саме, паспорта на полігон твердих побутових відходів та паспорту місця видалення відходів спростовується положенням Закону України Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, яким затверджено саме Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, а саме, висновку з оцінки впливу на довкілля (п. 4 Переліку), дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п. 30 Переліку). Зазначені документі дозвільного характеру є обов`язковим для експлуатації об`єктів поводження з відходами. Відповідно до пп. 11 ч. 3 ст. 3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля, діяльність з утилізації, видалення, оброблення, знешкодження, захоронення побутових відходів, відносяться до другої категорії видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля, підлягають оцінці впливу на довкілля. Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватись після отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел.

Усі інші твердження та заперечення відповідача не спростовують вищевикладених висновків суду.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвеція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, №4241/03, від 28.10.2010).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом також взято до уваги, що рішенням Петрівської сільської ради від 19.03.2021 року №167 Про комісію з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Петрівської сільської територіальної громади затверджено Положення про комісію з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Петрівської сільської територіальної громади та посадовий склад комісії. Керуючись Положенням, комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, на засіданні 04.06.2021 року складено протокол №4, яким вирішено заборонити подальшу експлуатацію сміттєзвалища твердих побутових відходів на території Петрівської територіальної громади (с. Старі Петрівці) у зв`язку з його переповненням та незадовільними показниками проб водного горизонту за результатами лабораторних досліджень МВЛД ДУ Київський ОЛЦ МОЗ України. Відповідно до Результатів мікробіологічного дослідження від 21.04.2021 року Вишгородським МРВЛД ДУ Київський ОЛЦ МОЗ України, вода спостережних свердловин №1 та №2, які відібрані зі сміттєзвалища ВРКП Комунальник, який знаходиться на території Петрівської сільської ради, не відповідає нормативним документам.

Підставою для представництва інтересів держави є об`єктивна обставина порушення інтересів держави у зв`язку з бездіяльністю позивача, яка полягає у відсутності активних дій (підготовка проекту позову, сплата судового збору тощо), спрямованих на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земель, їх самовільного зайняття та нецільового використання з відповідача.

Вказане свідчить про те, що з боку позивача має місце усвідомлена пасивна поведінка, результатом чого є не здійснення саме суб`єктом владних повноважень захисту інтересів держави, а тому у розумінні ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" надає право прокурору здійснювати представництво інтересів держави в суді.

Таким чином, Київська обласна прокуратура звернулась з даним позовом до суду на захист інтересів держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах в порядку ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" у зв`язку з нездійсненням Державною екологічною інспекцією України захисту інтересів держави в суді, як суб`єктом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи встановлені факти та вимоги правових норм, за наслідками розгляду спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог прокурора, у зв`язку із доведеністю в сукупності наданих прокурором доказів та встановлених судом фактичних обставин порушення відповідачем вимог земельного та природоохоронного законодавства та, як наслідок, заподіяння шкоди державі.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 123, 129, 233, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Вишгородського районного комунального підприємства Комунальник (07330, Київська область, Вишгородський район, смт. Димер, вул. Ярослава Мудрого, буд. 18, код ЄДРПОУ 32537622) на користь державного бюджету України, обласного бюджету Київської області, місцевого бюджету Петрівської сільської ради шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в розмірі 3 979 650 (три мільйони девятсот сімдесят девять тисяч шістсот пятдесят) грн. 00 коп. за засмічення земельних ділянок на рахунок: UA 778999980333189331000010834 (одержувач: ГУК у Київській області/Петрівська сіл/2406100), банк отримувача: Державне казначейство України, код банку: 37955989).

3.Стягнути з Вишгородського районного комунального підприємства Комунальник (07330, Київська область, Вишгородський район, смт. Димер, вул. Ярослава Мудрого, буд. 18, код ЄДРПОУ 32537622) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, код ЄДРПОУ 02909996; реквізити: отримувач Київська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909996; банк отримувача Держказначейська служба України м. Київ; МФО 820172; рахунок отримувача UA028201720343190001000015641) 59 694 (п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот дев`яносто чотири) грн. 75 коп. витрат по сплаті судового збору.

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання 22.08.2022 року.

Суддя Л.Я. Мальована