Ухвала

від 22.08.2022 по справі 183/3839/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/2465/22 Справа № 183/3839/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2022 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого

ОСОБА_6 на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022131370000669 щодо

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Сєвєродонецьк

Луганської області, який зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 ,

фактично проживає за адресою:

АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України , -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст оскарженого судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від

08 серпня 2022 року задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 строк тримання під вартою до 05 жовтня 2022 року включно, та вирішено обвинувальний акт у кримінальному проваджені відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.4 ст.185 КК України, направити до Дніпровського апеляційного суду для визначення підсудності.

Мотивуючи ухвалене рішення суд посилався на те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке у відповідності до ст. 12 КК України є тяжким, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. За таких обставин суд погоджується з думкою прокурора про те, що на цей час є наявним ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування обвинуваченого від суду, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення. Також суд зазначив, що ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, не доведено, оскільки будь-яких об`єктивних даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_6 буде вчиняти інші кримінальні правопорушення, суду надано не було.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка їх подала.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить змінити йому запобіжний захід на більш м`який.

Свої вимоги обвинувачений обґрунтовує тим, що прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Зазначає, що його не ознайомили з матеріалами кримінального провадження. Вказує на те, що заява потерпілої відсутня.

Позиції учасників судового провадження.

Відповідно довимог ч.4ст.422-1КПК Українирозгляд апеляційноїскарги наухвалу судупро обраннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою,про змінуіншого запобіжногозаходу назапобіжний західу вигляді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін. Враховуючи, що прокурор, захисник та обвинувачений ОСОБА_6 клопотань про їх особисту участь в судовому засіданні до суду не подавали, апеляційний суд приходить до висновку про здійснення розгляду провадження без участі сторін.

Мотиви суду.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Частиною другою цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

В силу вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених

ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На переконанняапеляційного судусуд першоїінстанції,вирішуючи питанняпро продовженнястроку триманняпід вартоюобвинуваченому ОСОБА_6 дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.

Як встановлено апеляційним судом у судовому засіданні та що знайшло своє підтвердження і у відповідних матеріалах провадження №183/3839/22, 08 серпня 2022 року в судовому засіданні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області в порядку ст.331 КПК України було розглянуто клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, вчиненому в умовах воєнного стану.

Апеляційний судвважає,що судпершої інстанціїретельно перевіривдоводи прокурорапро доцільністьпродовження запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюобвинуваченому ОСОБА_6 .

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 судом встановлено, що продовжує існувати ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Так, ОСОБА_6 офіційно не одружений, обвинувачується у вчиненні злочину проти власності, інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення за ч. 4 ст.185 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, а отже, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину та покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим, існує реальний ризик того, що він може здійснити спроби переховування від суду.

Крім того, беручи до уваги, що обвинувачений проживає за адресою: Луганська область, м.Севередонецьк, та у зв`язку з введенням воєнного стану на території України і активними боєвими діями на Сході країни, в тому числі у місцевості, наближеній до місця проживання обвинуваченого, ризик переховування останнього та неявки до суду у разі перебування на волі є обґрунтованим.

В контексті практики ЄСПЛ ризик втечі обвинуваченого оцінюється не лише на основі суворості можливого вироку, а має досліджуватися з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

На підставі наведеного, апеляційний суд погоджується з рішенням суду щодо необхідності задоволення клопотання прокурора, оскільки він довів обставини, які виправдовують подальше обмеження права обвинуваченого перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, та обвинуваченим в апеляційній скарзі не наведені.

Доводи обвинуваченого про відсутність доказів щодо наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки при розгляді клопотання прокурором доведено об`єктивне існування обставин, які виправдовують подальше тримання під вартою ОСОБА_6 , та встановлена наявність ризику, визначеного п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а будь-яких об`єктивних даних, які б безумовно свідчили про зміну або відсутність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, які раніше слугували підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обвинуваченим не наведено.

Щодо посилання обвинуваченого на те, що його не ознайомили з матеріалами кримінального провадження, слід зазначити, що матеріали контрольного провадження не містять будь-яких відомостей щодо звернення обвинуваченого ОСОБА_6 з зазначеним клопотанням.

Інші доводи, на які посилається в апеляційній скарзі обвинувачений, не свідчать про прийняття судом необґрунтованого рішення.

Також, апеляційний суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях підкреслив, що суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені в даній справі, були вивчені і була надана конкретна чітка відповідь на аргументи, які є вирішальними для вирішення справи (справи «Ван де Хурк проти Нідерландів», §61, «Болдеа проти Румунії», §30, «Морейра Феррейра проти Португалії», § 84).

Жодних нових обставин, які б впливали на обґрунтованість поданої апеляційної скарги, апеляційним переглядом не встановлено.

Приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою, суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу обвинуваченого, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

Істотних порушень КПК України при постановленні зазначеної ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому, за наслідками апеляційного розгляду, апеляційний суд вважає необхідним ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 , залишити без задоволення.

Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від

08серпня 2022року вчастині продовженнязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4