Постанова

від 22.08.2022 по справі 1522/12101/12

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/261/22

Справа № 1522/12101/12

Головуючий у першій інстанції Кузнецова В.В.

Доповідач Дришлюк А. І.

Категорія 57

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.,

при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Слуцького Костянтина Віталійовича на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01 березня 2021 року про часткове задоволення скарги на дії та рішення державного виконавця по цивільній справі за скаргою ОСОБА_2 , суб`єкт оскарження: заступник начальника Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Гончаренко Андрій Віталійович, стягувач: ОСОБА_1 , про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

09 грудня 2020 року ОСОБА_2 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси зі скаргою на дії та рішення державного виконавця, в якій просив суд визнати неправомірними дії заступника начальника Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Гончаренка Андрія Віталійовича , які виразилися у подачі до Одеської філії ДП «СЕТАМ» Заявки на реалізацію арештованого майна (квартири АДРЕСА_1 ) від 27.11.2020 року № 53751 разом із пакетом документів, в рамках виконавчого провадження ВП 62510439 з примусового виконання виконавчого листа № 1522/121010/12 від 07.04.2020 року, який видав Приморський районний суд м. Одеси без попереднього отримання дозволу органу опіки та піклування. Зобов`язати заступника начальника Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Гончаренко Андрія Віталійовича вчинити дії, направлені на зняття з реалізації арештованого майна (квартири АДРЕСА_1 ) від 27.11.2020 року № 53751 разом із пакетом документів, в рамках виконавчого провадження ВП 62510439 з примусового виконання виконавчого листа № 1522/121010/12 від 07.04.2020 року, який видав Приморський районний суд м. Одеси», шляхом скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 05.11.2020 року по виконавчому провадженню ВП 62510439 (а.с. 1-5).

01 березня 2021 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси скаргу ОСОБА_2 , суб`єкт оскарження: заступник начальника Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Гончаренко Андрій Віталійович, стягувач: ОСОБА_1 , про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Зобов`язано заступника начальника Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гончаренка Андрія Віталійовича вчинити дії направлені на зняття з реалізації арештованого майна (квартири АДРЕСА_1 ) від 27.11.2020 року №53751 разом із пакетом документів, в рамках виконавчого провадження ВП62510439 з примусового виконання виконавчого листа №1522/12101/12 від 07.04.2020 року, який видав Приморський районний суд м. Одеси, шляхом скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 05.11.2020 року по виконавчому провадженню ВП 62510439. В іншій частині задоволення скарги відмовлено (а.с. 159-166).

13 квітня 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Слуцького Костянтина Віталійовича на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01 березня 2021 року про часткове задоволення скарги на дії та рішення державного виконавця. Апелянт вважає оскаржувану ухвалу в частині задоволення скарги ОСОБА_2 такою, що не повною мірою відповідає нормам чинного законодавства. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції акцентував увагу на неможливості реалізації нерухомого майна - житла, право на користування яким має малолітня або неповнолітня дитина, без відповідного дозволу органу опіки та піклування. Апелянт, звертає увагу, що нормативно-правові акти, на які посилався суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, встановлюючи правило недопустимості примусової реалізації житла поки ним користується дитина, не встановлюють заборони із реалізації вказаного нерухомого майна після припинення дії обставин, що унеможливлювали примусову реалізацію, а саме до досягнення дитиною повноліття. Тому, апелянт вважає, що задоволення Приморським районним судом м. Одеси заяви ОСОБА_2 в частині скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 05.11.2020 року прямо суперечить та порушує приписи ЗУ «Про виконавче провадження», адже практично створює умови боржникові для відчуження майна, на яке може бути звернене стягнення, з метою приховування від такого стягнення. Апелянт просить суд ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01 березня 2021 року про часткове задоволення скарги на дії та рішення державного виконавця в частині задоволення скарги ОСОБА_2 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні скарги ОСОБА_2 відмовити повністю, апеляційну скаргу розглянути за участі представника ОСОБА_1 (а.с. 171-178).

12 липня 2021 року до Одеського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 зазначив, що оскільки попередній дозвіл органу опіки та піклування на реалізацію квартири не надано, то постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 05.11.2020 року має бути скасована з продовженням виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна виконавчий документ повертається стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». З огляду на викладене у відзиві на апеляційну скаргу, представник боржника просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 14, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам.

11 серпня 2022 року сторони в судове засідання не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Клопотання про розгляд справи в режимі відео конференції до суду не подавали.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга частково підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки попередній дозвіл органу опіки та піклування на реалізацію квартири не надано, то постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 05.11.2020 року має бути скасована (а.с. 165).

Апеляційний суд, частково задовольняючи апеляційну скаргу, вважає за потрібне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

12 грудня 2016 року рішенням Приморського районного суду м. Одеси вирішено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , суму боргу з урахуванням індексу інфляції - 5439414,8 грн та 3% річних - 228784,95 грн, а всього 5 668 199,75 грн.

21 лютого 2018 року постановою Апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 - залишено без задоволення; рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2016 року залишено без змін.

17 квітня 2019 року постановою Верховного Суду вирішено касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником - ОСОБА_6 , задовольнити частково; рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2016 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 21 лютого 2018 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 індексу інфляції за договором позики скасувати; у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення індексу інфляції за договором позики у розмірі 331983,05 грн відмовити; у решті рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2016 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 21 лютого 2018 року залишити без змін.

07 квітня 2020 року Приморським районним судом м. Одеси було видано виконавчий лист №1522/12101/12.

09 липня 2020 року заступником начальника відділу Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гончаренком А.В. відкрито виконавче провадження №62510439 з виконання виконавчого листа №1522/12101/12, виданого 07 квітня 2020 року Приморським районним судом м. Одеси про стягнення коштів у розмірі 5336216,70 грн з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , зобов`язання боржника подати декларацію про доходи та майно, стягнення з боржника виконавчого збору / основної винагороди приватного виконавця у розмірі 533621,7 грн (а.с. 7-8, 56-57).

Під час примусового виконання вищевказаного виконавчого листа заступником начальника відділу Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса були винесені наступні постанови: 09.07.2020 року - постанова про стягнення виконавчого збору (а.с. 60); постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; 10.07.2020 року - постанова про арешт майна боржника (а.с. 71-72); 15.07.2020 року - постанова про арешт майна боржника (а.с. 79-80); 20.07.2020 року - постанова про розшук майна боржника (а.с. 83-84); 24.07.2020 року - постанова про арешт коштів боржника (а.с. 89-90); 05.11.2020 року - постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника (а.с. 105-106); 10.11.2020 року - постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні (а.с. 108-109).

На даний час, відповідно до інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження ВП №62510439 завершено, 11 серпня 2021 року заступником начальника відділу Другого Малиновського ВДВС у м. Одесі прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (у зв`язку із надходженням заяви від представника стягувача щодо повернення виконавчого листа №1522/12101/12 без виконання).

З матеріалів справи вбачається, що 09 грудня 2020 року ОСОБА_2 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси зі скаргою на дії та рішення державного виконавця, в якій просив суд визнати неправомірними дії заступника начальника Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Гончаренка Андрія Віталійовича , які виразилися у подачі до Одеської філії ДП «СЕТАМ» Заявки на реалізацію арештованого майна (квартири АДРЕСА_1 ) від 27.11.2020 року № 53751 разом із пакетом документів, в рамках виконавчого провадження ВП 62510439 з примусового виконання виконавчого листа № 1522/121010/12 від 07.04.2020 року, який видав Приморський районний суд м. Одеси без попереднього отримання дозволу органу опіки та піклування (а.с. 1-5).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2020 року дану скаргу було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (а.с. 28-29).

Під час розгляду даної скарги представник ОСОБА_2 подав до суду заяву про уточнення скарги, в якій вказував на те, що такого способу усунення неправомірних дій як відкликання заявки на реалізацію арештованого майна законодавство не передбачає, з огляду на що вимоги в цій частині уточнив, виклавши їх в наступній редакції:

«Визнати неправомірними дії заступника начальника Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Гончаренко Андрія Віталійовича які виразилися у подачі до Одеської філії ДП «СЕТАМ» Заявки на реалізацію арештованого майна (квартири АДРЕСА_1 ) від 27.11.2020 року № 53751 разом із пакетом документів, в рамках виконавчого провадження ВП 62510439 з примусового виконання виконавчого листа № 1522/121010/12 від 07.04.2020 року, який видав Приморський районний суд м. Одеси без попереднього отримання дозволу органу опіки та піклування.

Зобов`язати заступника начальника Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Гончаренко Андрія Віталійовича вчинити дії, направлені на зняття з реалізації арештованого майна (квартири АДРЕСА_1 ) від 27.11.2020 року № 53751 разом із пакетом документів, в рамках виконавчого провадження ВП 62510439 з примусового виконання виконавчого листа № 1522/121010/12 від 07.04.2020 року, який видав Приморський районний суд м. Одеси», шляхом скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 05.11.2020 року по виконавчому провадженню ВП 62510439» (а.с. 146-147).

01 березня 2021 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Зобов`язано заступника начальника Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гончаренка Андрія Віталійовича вчинити дії направлені на зняття з реалізації арештованого майна (квартири АДРЕСА_1 ) від 27.11.2020 року №53751 разом із пакетом документів, в рамках виконавчого провадження ВП62510439 з примусового виконання виконавчого листа №1522/12101/12 від 07.04.2020 року, який видав Приморський районний суд м. Одеси, шляхом скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 05.11.2020 року по виконавчому провадженню ВП 62510439. В іншій частині задоволення скарги відмовлено (а.с. 159-166).

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

При цьому, оскільки в ст. 451 ЦПК України не визначено форму та зміст скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця, слід застосовувати аналогію закону на підставі ч. 9 ст. 10 ЦПК України, де передбачено наступне: у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду. При цьому, частиною другою цієї статті передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

У зв`язку з цим, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 15 грудня 2020 року (головуючий - суддя Домусчі Л.В.), провадження 4-с/522/27/21, вирішено прийняти до розгляду та відкрити провадження по цивільній справі за скаргою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: заступник начальника Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби м. Одесі ГТУЮ Гончаренко Андрій Віталійович, стягувач ОСОБА_1 , в якій однією з вимог є визнання неправомірною та скасування Постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 05.11.2020 року ВП 62510439.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що скарги в обох провадженнях були подані боржником в один день - 09 грудня 2020 року.

Тобто, на момент вирішення питання про відкриття провадження у даній справі за скаргою ОСОБА_2 останнім подано до Приморського районного суду м. Одеси ще одну скаргу з тих самих підстав, за участі тих самих осіб, при цьому вимоги даної скарги входять до предмету розгляду скарги у провадженні № 4-с/522/27/21, що є підставою для залишення скарги без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки скарга подана тим самим боржником, до того самого суду, з тих самих підстав та з тим самим предметом, апеляційний суд на підставі ст. 377 ЦПК України, частково задовольняючи апеляційну скаргу, скасовує ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01 березня 2021 року та постановляє нову, якою залишає скаргу ОСОБА_2 без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 377, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Слуцького Костянтина Віталійовича - задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01 березня 2021 року - скасувати та постановити нову.

Скаргу ОСОБА_2 , суб`єкт оскарження: заступник начальника Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Гончаренко Андрій Віталійович, стягувач: ОСОБА_1 , про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький