Постанова

від 24.08.2022 по справі 283/3154/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 283/3154/21

Провадження № 22-ц/801/1500/2022

Категорія: 19

Головуючий у суді 1-ї інстанції Царапора О. П.

Доповідач:Шемета Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2022 рокуСправа № 283/3154/21м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Шемети Т. М. (суддя - доповідач),

суддів: Сала Т. Б., Панасюка О. С.,

секретар судового засідання Михайленко А. В.,

учасники справи:

позивач (особа, яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_1 ,

відповідачі: державний кадастровий реєстратор Назаренко Назарій Володимирович відділу у Малинському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області;

фізична особа підприємець ОСОБА_2 ,

треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_3 ,

Брацлавська селищна рада Тульчинського району Вінницької області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 28 червня 2022 року про відмову в забезпеченні позову,постановлену у складі судді Царапори О. П. в м. Немирів, дата складення повного тексту ухвали відповідає даті її постановлення,-

в с т а н о в и в :

В грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до державного кадастрового реєстратора Назаренка Н. В. відділу у Малинському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ФОП ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_3 , Брацлавська селищна рада Тульчинського району Вінницької області про визнання протиправною документації із землеустрою на земельну ділянку та скасування державної реєстрації та кадастрового номеру земельної ділянки, внесених до Державного земельного кадастру Державним кадастровим реєстратором Назаренко Н.В. відділу у Малинському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Одночасно ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить, заборонити розгляд та затвердження на сесії Брацлавської селищної ради Тульчинського району Вінницької області виготовленої технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки розміром 0,0489 га землекористувачу ОСОБА_3 з присвоєним кадастровим номером 0523055300:04600360310, площею 0,0489га за місцем розташування: АДРЕСА_1 , що є предметом позову.

Заява мотивована тим, що третя особа ОСОБА_3 подала до Брацлавської селищної ради на затвердження технічну документацію із землеустрою, яка є предметом позову, тому забезпечення позову є доцільним та необхідним.

Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 28 червня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд послався на те, що заява є необґрунтованою, оскільки заява про забезпечення позову та її додатки не містять переконливих доказів, з яких можна зробити безспірний висновок про те, що Брацлавська селищна рада, знаючи про розгляд справи в суді, має намір затвердити зазначену документацію та видати державний акт на спірну земельну ділянку, а тому заява про забезпечення позову не містить належного переконливого обґрунтування про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову ОСОБА_1 .

Не погодившись із зазначено ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити матеріали справи для продовження розгляду.

Доводи апеляційної скарги зводять до того, що висновки суду першої інстанції є невірними та немотивованими. Суд тривалий час не може вирішити питання відкриття провадження у справі, суд першої інстанції вже неодноразово розглядав її заяву про забезпечення позову і розглядаючи втретє, необґрунтовано відмовив у її задоволенні, адже в разі затвердження технічної документації із землеустрою, яку вона оскаржує і вважає незаконною, вона змушена буде звертатися до суду із позовом про визнання незаконним рішення Брацлавської селищної ради. Суд розглянув заяву без її повідомлення, тому вона не змогла навести свої аргументи.

Від інших учасників справи відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Сторони в судове засідання не з`явилися, були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про перенесення судового засідання у зв`язку з перебуванням її представника адвоката Вишневської О. С. у відпустці.

Розглянувши дану заяву, колегія суддів прийшла до висновку про відмову у її задоволенні у зв`язку із тим, що згідно з ч. 1 ст. 371 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Апеляційне провадження у даній справі відкрито 26 липня 2022 року, тому перенесення судового засідання 25 серпня 2022 року призведе до порушення встановленого законом строку розгляду справи. При цьому клопотання про продовження строку розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 371 ЦПК України від сторони позивача не надходило.

Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В судовому засіданні суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, Вінницької апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Згідно з ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, одним із видів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №?? 381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного спору.

ОСОБА_1 , звертаючись із позовною заявою, просила визнати протиправною технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки розміром 0,489 га за місцем розташування АДРЕСА_1 та скасувати державну реєстрацію та кадастровий номер 0523055300:04600360310зазначеної земельної ділянки через невідповідність поданих документів вимогам законодавства.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, вона вказує на те, що це призведе до необхідності оскарження нею ще й відповідного рішення сесії про затвердження технічної документації.

Так, згідно з частиною 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до положень статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема розпорядження землями територіальних громад.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Колегія суддів вважає доцільним звернути увагу на тому, що формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема, внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб.

Такої ж правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц, від 01.10.2019 у справі №? ? 922/2723/17.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що відмова суду першої інстанції у вжитті заходів забезпечення позову відповідає приписам процесуального законодавства, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін та за даних фактичних обставин справи запропонований позивачем захід забезпечення позову є неспіврозмірним із заявленими вимогами, оскільки спричинятиме невиправдане обмеження у реалізації третьою особою Брацлавською селищною радою правомочностей власника землі за відсутності реальних передумов для висновку про ймовірність утруднення ефективного захисту прав Позивачки.? ?

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, а доводи апеляційної скарги не спростовують вірних висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що могло призвести до неправильного вирішення питання.

Тому, виходячи з положень статті 375 ЦПК України, подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 28 червня 2022 року залишити без змін, поновити дію ухвали.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуюча Т. М. Шемета

Судді Т. Б. Сало

О. С. Панасюк