Постанова

від 17.08.2022 по справі 460/3537/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/3537/21 пров. № А/857/9377/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

за участю секретаря судового засідання: Кардаш В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу керівника Сарненської окружної прокуратури на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 січня 2022 року, ухвалене суддею Дудар О.М. у м.Рівне за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників у справі №460/3537/22 за адміністративним позовом керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави до Немовицької сільської ради Рівненської області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2021 року позивач - керівник Сарненської окружної прокуратури в інтересах державизвернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача Немовицької сільської ради Сарненського району Рівненської області, у якому просив визнати протиправною бездіяльність щодо невжиття заходів для взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а саме: земляної греблі та водоскидної споруди, що знаходиться на території Немовицької сільської ради Сарненського району Рівненської області; зобов`язати вчинити дії, спрямовані на взяття на облік безхазяйного майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на території Немовицької сільської ради розташований водний об`єкт загальнодержавного значення площею 5,11 га, на якому наявна гідротехнічна споруда. Власник (балансоутримувач) гідротехнічних споруд на вказаному водному об`єкті відсутній, тобто гідротехнічніспоруди є безхазяйними. Заходи щодо оформлення права власності на гідротехнічну споруду відповідачем не вжиті, чим допущена протиправна бездіяльність, оскільки взяття у комунальну власність сільської ради безхазяйної гідротехнічної споруди дасть можливість вирішувати питання збереження водних об`єктів для загального та спеціального водокористування, надавати в оренду шляхом укладення договорів оренди нерухомого майна, забезпечивши збереження та належну експлуатацію гідротехнічних споруд, заробігти виникненню надзвичайним ситуаціям, пов`язаних з водним фактором, забезпечити безаварійний пропуск льодоходу, повені та паводків на водних об`єктах.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року до участі у справі залучено ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21 січня 2022 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, керівник Сарненської окружної прокуратури в інтересах державиподав апеляційну скаргу. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, наведених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судове засідання сторони не з`явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.4ст.229 Кодексу адміністративного судочинства Українифіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, що на території Немовицької сільської ради розташований водний об`єкт загальнодержавного значення, ставок-старицязагальною площею 6,39 га, де наявна гідротехнічна споруда - земляна гребля та водоскидна споруда.

28.09.2009 між Сарненською районною державною адміністрацією(орендодавець) та громадянином ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди вказаного водного об`єкту строком на 49 років (зареєстровано у Сарненському управлінні водного господарства 28.09.2009 за №6) (а.с.11-13).

Об`єктом оренди за вказаним договором є: вода (водний простір) водного об`єкта 119,09 тис.куб. метрів,землі водного фонду загальною площею 6,39 га, площа водного дзеркала 5,11 га.

Як свідчить зміст п.1.2 договору, у межах об`єкта оренди розміщені гідротехнічні споруди: земляна гребля та водоскидна споруда.

За умовами цього договору оренди, об`єкт оренди передається разом з гідроспорудами та земляною греблею.

Відповідно до акту прийому-здачі водного об`єкта від 28.09.2009 орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування водний об`єкт (ставок стариця) з площею водного дзеркала 5,11га, який надається для риборозведення на території Немовицької сільської ради Сарненського району Рівненської області. Орендодавець передає орендарю водний об`єкт у належному стані та на умовах договору оренди водного об`єкта від 28.09.2009 (а.с.14).

08.02.2021 Сарненська місцева прокуратура звернулася до Немовицької об`єднаної територіальної громади з листом №36/5-265вих21, яким просила вказати власника/балансоутримувача земляної греблі та водоскидної споруди, орієнтовну вартість земляної греблі та водоскидної споруди, інформацію щодо наявності правовстановлюючих документів на зазначені гідротехнічні споруди або вжити заходів щодо виготовлення таких документів (а.а.с.19-20).

Листом від 10.02.2021 №162/02-30 Немовицька сільська рада повідомила Сарненську місцеву прокуратуру про те, що 28.09.2009 між Сарненською районною державною адміністрацією та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди водного об`єкта. За умовами цього договору ОСОБА_1 були передані в оренду землі водного фонду загальною площею 6,39 га, в тому числі водне дзеркало площею 5,11 га. Крім цього за умовами договору оренди водного об`єкта в оренду були також передані гідротехнічні споруди, а саме земляна гребля та водоскидна споруда. Орієнтовна вартість земляної греблі та водоскидної споруди становить близько 2 млн. 582 тис.грн. Зазначені гідроспоруди входять до складу осушувальної системи «Клітне» «Бодашівська» Сарненського району Рівненської області. Зазначені осушувальна система таводний об`єкт на баланс Немовицької сільської ради не приймався, питання з цього приводу на сесії не розглядалося та відповідно рішення не приймалося (а.с.21).

На запит Сарненської місцевої прокуратури від 08.02.2021 №36/6-273вих-21 (а.с.48). Північне міжрайонне управління водного господарства відповіддю від 09.02.2021 №89 проінформувало Сарненську місцеву прокуратуру, що на території новоствореної Немовицької об`єднаної територіальної громади знаходяться безгосподарські меліоративні фонди Немовицької сільської ради, Тинненської сільської ради, Зносицької сільської ради, зокрема, Немовицької сільської ради: 29,6 км меліоративних каналів та 28 шт. гідротехнічних споруд. Вищевказані меліоративні фонди взяти на баланс Немовицька сільська рада відмовилася (а.а.с.49-50).

Вважаючи бездіяльність відповідача, яка полягає у невжитті заходів щодо оформлення права власності на гідротехнічні споруди протиправною, керівник Сарненської окружної прокуратури звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка, на якій знаходиться ґрунтова гребля, є власністю держави, і вказана земляна гребля нерозривно пов`язана із цією землею, а тому відсутні будь-які підстави вважати протиправною бездіяльність органу місцевого самоврядування, у даному випадку Немовицької сільської ради, щодо не вжиття дій, спрямованих на набуття права власності на безхазяйне нерухоме майно (земляну греблю та водоскидну споруду).

При цьому суд зауважив, що у даному випадку оформлення відповідачем права комунальної власності на вказані гідротехнічні споруди можливе лише у разі передачі земельної ділянки державної власності, на якій вони знаходяться, у комунальну власність територіальної громади Повчанської сільської ради. Однак, жодних доказів прийняття Немовицькою сільською радою на баланс спірних гідротехнічних споруд як єдиного комплексу об`єкта водного фонду, позивач суду не надав та в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність протиправностіу бездіяльності відповідача у спірних правовідносинах, а відтак відсутні правові підстави для визначення Немовицькій сьльській раді зобов`язання вчинити дії щодо набуття права власності на безхазяйне майно гідротехнічні споруди.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

Так, відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 16 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР«Про місцеве самоврядування в Україні»органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частиною 1 статті 10 Закону №280/97-ВР встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначеніКонституцією України, цим та іншими законами.

Згідно приписів статті 25 Закону №280/97-ВР сільські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесеніКонституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об`єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади (п.30 ч.1статті 25 Закону №280/97-ВР).

Таким чином, питання визначення, ведення обліку комунального майна та право на розпорядження вказаним майном належить до повноважень органу місцевого самоврядування.

За змістом статті 60 Закону №280/97-ВР територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, на рухоме та нерухоме майно. Від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності органи місцевого самоврядування. Підставою набуття права комунальної власності є передача майна комунальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування, та розпорядження об`єктами права комунальної власності. Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад, передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

З аналізу наведених положень слід зробити висновок, що орган місцевого самоврядування наділений повноваженнями щодо вирішення питань у сфері управління майном, яке перебуває у комунальній власності відповідних територіальних громад.

Матеріали справи свідчать, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, загальною площею 6,39 га, з кадастровим номером 5625485400:05:003:0242, на якій серед іншого розташовані вказані гідротехнічні споруди,та цільовим призначенням для рибогосподарських потреб зареєстрована 05.12.2018.Форма власності цієї ділянки - державна. Власником є Держава Україна в особі Рівненської обласної державної адміністрації (а.с.76-77).

Відповідно до п.7 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності»від 06.09.2012 №5245-VI (чинний з 01.01.2013), з дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Згідно із пунктами 3, 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: - на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;

- які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

У державній власності залишаються:

а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки:

- на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності;

- які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;

- які належать до земель оборони;

б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

в) землі зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу, а також земель, які відповідно до закону віднесені до комунальної власності.

Таким чином, вказані нормами закону конкретизують яке саме майно залишається у комунальній власності, а яке у державній власності.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що власники земельної ділянки чи водного об`єкта автоматично не являються власниками спірних у справі гідротехнічних споруд, оскільки оформлення права власності передбачає вчинення ряду процедурних дій.

Разом з тим, вчиняти дії з оформлення права власності може відповідний уповноважений орган, у віданні якого перебуває відповідна земельна ділянка чи на праві власності.

Спірним у даній справі є те, чи має вчиняти дії власник земельної ділянки, у даному випадку, орган місцевого самоврядування, який не взяв на баланс гідротехнічну споруду, що відноситься до земель державної форми власності.

Нормами ч.1ст. 182 Цивільного кодексу (ЦК)України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно абз.1 ч.1 ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Статтею 183 ЦК Українивстановлено, що подільною є річ, яку можнаподілити без втрати її цільового призначення, а неподільною, відповідно, яку не можна поділити без втрати такого призначення.

Відповідно ж до ст. 186 ЦК Україниріч, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення (ч.1 ст. 187 ЦК України).

Якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ) (ч.1 ст. 188 ЦК України).

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 №507, під спорудами розуміється будівельні системи, пов`язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт.

За визначенням статті 1 Закону України«Про аквакультуру»від 18.09.2012 №5293-VI, гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди)об`єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.

Згідно із пунктом 1.9.18 Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затвердженого наказом Державного комітету у справах містобудування і архітектури від 19.12.1995 № 252, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1995 за №466/1002, гідротехнічні спорудице споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тонелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

З урахуванням наведених законодавчих норм суд апеляційної інсанції поділяє висновок суду першої інстанції, що земляна гребля та водоскидна споруда, належать до гідротехнічних споруд.

Водночас, незалежно від того чи є земляна гребля та водоскидна спорудагідротехнічними чи інженерними спорудами, ці об`єкти є спорудами, призначеними для використання водних ресурсів, для боротьби зі шкідливим впливом вод, захистом земель від водної та вітрової ерозії, інших негативних процесів.

Тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що такий об`єкт як земляна гребля та водоскидна споруда є нерухомим майном, оскільки вони нерозривно пов`язані з землею та їх переміщення в інше місце може призвести до надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. Крім того, переміщення зазначених об`єктів є неможливим без їх знецінення та зміни призначення.

Враховуючи, що земельна ділянка, на якій знаходяться спірні об`єкти, є власністю держави, і така земляна гребля та водоскидна споруда нерозривно пов`язана із землею, на якій розташовані, суд першої інстанції правильно вказав на відсутність протиправної бездіяльності відповідача як органу місцевого самоврядування щодо не звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік вказаного безхазяйного нерухомого майна. Оформлення відповідачем права комунальної власності на вказані гідротехнічні споруди можливе лише у разі передачі земельної ділянки, на якій вони розташовані, у комунальну власність територіальної громади Немовицької сільської ради.

Крім цього, колегія суддів апеляційного суду враховує, що процедура взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначенаЦивільним кодексом України.

Так, відповідно до частини другоїстатті 335 ЦК України безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Таким чином, законодавство визначає особливі правила щодо набуття права власності на безхазяйні нерухомі речі. Перш за все такі речі мають бути взяті на облік як безхазяйні за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони знаходяться, з обов`язковим оголошенням про це у друкованих засобах масової інформації.

Законодавець визначив саме такий порядок за для того аби встановити власника або іншу особу, яка має право вимагати повернення такої речі, або ж заявити про свої права на вказану річ. Необхідність постановки на облік речі як безхазяйної обумовлена також тим, що лише по закінченню чітко визначеного періоду - 1 року, що обчислюється з моменту взяття такої речі на облік, виникнуть правові підстави для визнання власником речі іншої особи.

При цьому, слід зазначити, що саме орган місцевого самоврядування є зацікавленою особою щодо набуття права власності на безхазяйну нерухому річ.

У розглядуваній адміністративній справі суд апеляційної інстанції зауважує, що цей позов керівника Сарненської окружної прокуратури Рівненської області поданий в інтересах держави, а не в інтересах територіальної громади. Мета ж позовузахист державних, а не комунальних інтересів щодо реєстрації прав на нерухоме майно.

Таким чином, відсутні правові та фактичні підстави для примусового спонукання (зобов`язання) відповідача вчиняти дії щодо взяття на облік безхазяйного майна, що знаходиться на території сільської ради.

За наведених фактичних обставин справи та їх правового регулювання, суд апеляційної інстанції поділяє висновки суду першої інстанції про відсутність підстав вважати бездіяльність органу місцевого самоврядування щодо невжиття дій, спрямованих на набуття права власності на нерухоме майно, що знаходиться на земельній ділянці державної власності, протиправною.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись статтями 242, 308, 309, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу керівника Сарненської окружної прокуратури залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 січня 2022 року у справі №460/3537/22 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний Постанова складена в повному обсязі 24 серпня 2022 року.