Рішення
від 03.07.2022 по справі 640/26053/20
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2022 року м. Київ № 640/26053/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Колодяжного В.Є., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІГМА"до:Київської обласної державної адміністрації, Бучанської районної державної адміністраціїтреті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору:Служба автомобільних доріг у Київській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 провизнання протиправними та скасування рішеньпредставники учасників справи:позивача - Дубчак С.Є. ; відповідача-1 - не з`явилися; відповідача-2 - Таракан Ю.І.; третіх осіб: ОСОБА_1. , ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_6.; від Служби автомобільних доріг - Забенюк О.В.,

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю "НІГМА" (адреса: 08292, м. Буча, вул. Богдана Хмельницького, 6, офіс. 264, ідентифікаційний код - 32630126) (далі - позивач, ТОВ "НІГМА", Товариство) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Київської обласної державної адміністрації (адреса: 01196, м. Київ, пл. Лесі Українки, 1, ідентифікаційний код - 00022533) (надалі - відповідач-1, КОДА) та Макарівської районної державної адміністрації (08001, смт. Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 30, ідентифікаційний код - 24217537) (нижче - відповідач-2, Макарівська РДА), у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської обласної державної адміністрації, оформлене протоколом погодження генерального напрямку проходження Великої окружної автомобільної дороги навколо міста Києва від 17.07.2007, в частині погодження генерального напрямку проходження Великої окружної автомобільної дороги навколо міста Києва (пункт 1 протоколу) в межах Макарівського району Київської області та накладення обмежень (сервітутів) на земельні ділянки уздовж напрямку проходження траси згідно генерального напрямку Великої окружної автомобільної дороги навколо міста Києва, з розрахунку 250 метрів від осі траси в обидві сторони (тимчасове обмеження на період проектування) (пункт 2 протоколу) в межах Макарівського району Київської області;

- визнати протиправними та скасувати Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки № 112/2011 від 10.08.2011 на будівництво з`єднувальної ділянки великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06) в межах Макарівського району, видані начальником відділу містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Макарівської районної державної адміністрації.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що визначення генерального напрямку та здійснення розробки проектно-кошторисної документації на будівництво великої кільцевої автомобільної дороги, в тому числі внесення змін та доповнень до завдання на проектування, проводиться з порушенням вимог законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2020 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у даній адміністративній справі; постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання; залучено Службу автомобільних доріг у Київській області (адреса: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 11-А, ідентифікаційний код - 26345736) до участі у справі в якості третьої особи-1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.2021 відмовлено у задоволенні заяви № 04/01 від 07.04.2021 "Про забезпечення позову" представника ТОВ "НІГМА" - Постернака І.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.05.2021 постановлено здійснити розгляд справи № 640/26053/20 у судовому засіданні з повідомленням сторін, призначено справу до розгляду у судове засіданні на 03.06.2021.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2021 постановлено здійснити розгляд адміністративної справи № 640/26053/20 за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні на 24.06.2021; замінено відповідача-2 - Макарівську районну державну адміністрацію (адреса: 08001, смт. Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 30, ідентифікаційний код - 24217537) на правонаступника - Бучанську районну державну адміністрацію (адреса: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Енергетиків, 12, ідентифікаційний код - 44014159); залучено ОСОБА_1 (адреса для листування: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) в якості третьої особи-2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору; залучено ОСОБА_2 (адреса для листування: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) в якості третьої особи-3, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору; залучено ОСОБА_3 (адреса для листування: АДРЕСА_1 ) в якості третьої особи-4, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

24.06.2021, 29.07.2021, 19.08.2021 та 23.09.2021 у судових засіданнях судом оголошувались перерви, призначено справу до судового розгляду на 13.10.2021.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2021 задоволено клопотання представника ТОВ "Нігма" - адвоката Дубчака С.Є. від 23.06.2021 б/н "Про витребування доказів"; витребувано у Київської обласної державної адміністрації (адреса: 01196, м. Київ-196, площа Лесі Українки, 1, ідентифікаційний код: 00022533): належним чином засвідчені копії протоколу погодження генерального напрямку проходження великої окружної автомобільної дороги навколо міста Києва від 17.07.2007 та належним чином засвідчені копії додатків №№ 1, 2, 3; належним чином засвідчені копії документів, які стали підставою для оформлення додатку № 1 (генеральний напрямок проходження великої окружної автомобільної дороги м. Києва) до протоколу погодження генерального напрямку проходження Великої окружної автомобільної дороги навколо міста Києва від 17.07.2007, зокрема: рішення, розпорядження, листи, пропозиції, договори, інші документи; належним чином засвідчені копії документів, що засвідчують право власності чи землекористування земельними ділянками для будівництва з`єднувальної ділянки великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06); витребувано від Бучанської районної державної адміністрації (адреса: 08292, Київська обл., місто Буча, вул. Енергетиків, будинок 12, ідентифікаційний код: 44014159): належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких передані земельні ділянки для проектування та будівництва Великої окружної автомобільної дороги навколо м. Києва на виконання рішення Київської обласної державної адміністрації, оформлене протоколом погодження генерального напрямку проходження Великої окружної автомобільної дороги навколо міста Києва від 17.07.2007 в межах Макарівського району Київської області; належним чином засвідчені копії документів, що засвідчують право власності чи землекористування земельними ділянками для будівництва з`єднувальної ділянки великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06); належним чином засвідчені копії документів, на підставі розгляду яких начальником відділу містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Макарівської районної державної адміністрації були видані Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки № 112/2011 від 10.08.2011 на будівництво з`єднувальної ділянки великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06), зокрема, правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких планується вказане будівництво; інформацію, чи були накладені обмеження (сервітути) на земельні ділянки уздовж напрямку проходження траси згідно генерального напрямку великої окружної автомобільної дороги навколо міста Києва, з розрахунку 250 метрів від осі траси в обидві сторони (тимчасове обмеження на період проектування) у Бучанському (Макарівському) районі Київської області від автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06) з 2007 року по даний час; надати копії відповідних актів, якщо обмеження накладались; інформацію щодо того, чи мало місце та яка кількість прийнятих рішень щодо виділення в натурі з наступним оформленням у приватну власність фізичним та/або юридичним особам, земельних ділянок уздовж напрямку проходження траси згідно генерального напрямку великої окружної автомобільної дороги навколо міста Києва, з розрахунку 250 метрів від осі траси в обидві сторони у Бучанському (Макарівському) районі Київської області від автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06) з 2007 року по даний час; витребувано від Служби автомобільних доріг у Київській області (адреса: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 11А, ідентифікаційний код: 26345736): належним чином засвідчені копії документів, що засвідчують право власності чи землекористування земельними ділянками для будівництва з`єднувальної ділянки великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06); інформацію, чи були накладені обмеження (сервітути) на земельні ділянки уздовж напрямку проходження траси згідно генерального напрямку великої окружної автомобільної дороги навколо міста Києва, з розрахунку 250 метрів від осі траси в обидві сторони (тимчасове обмеження на період проектування) у Бучанському (Макарівському) районі Київської області від автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06) з 2007 року по даний час.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2021 відмовлено у задоволенні заяви б/н від 28.07.2021 "Про забезпечення позову", з урахуванням уточнень згідно заяви б/н від 30.07.2021, представника ТОВ "НІГМА" - Дубчака С.Є. (адвоката).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2021 витребувано повторно у Київської обласної державної адміністрації (адреса: 01196, м. Київ-196, площа Лесі Українки, 1, ідентифікаційний код: 00022533): належним чином засвідчені копії додатків №№ 1, 2, 3 до протоколу погодження генерального напрямку проходження великої окружної автомобільної дороги навколо міста Києва від 17.07.2007; належним чином засвідчені копії документів, які стали підставою для оформлення додатку № 1 (генеральний напрямок проходження великої окружної автомобільної дороги м. Києва) до протоколу погодження генерального напрямку проходження Великої окружної автомобільної дороги навколо міста Києва від 17.07.2007, зокрема: рішення, розпорядження, листи, пропозиції, договори, інші документи.

Призначеного дня розгляд справи відкладено до 23.11.2021.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.12.2021.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2021 залишено без задоволення заяву № 563 від 22.09.2021 "Про застосування строків позовної давності" представника Київської обласної державної адміністрації - Машина В.А.; задоволено заяву б/н від 21.07.2021 "Про поновлення строку звернення до адміністративного суду" представника Товариства з обмеженою відповідальністю "НІГМА" - Дубчака С.Є.; поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "НІГМА" строк звернення до суду.

Поряд з цим у судових засіданнях 21.12.2021, 25.01.2022 та 15.02.2022 судом оголошувалася перерва; розгляд справи призначено на 14.06.2022.

Вказаного дня судом, з огляду на клопотання представників сторін, ухвалено про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ "НІГМА" вказує, що є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3222782600:05:036:0396, розташованої за адресою: вул. Лелеча, 5, с. Колонщина, Макарівський р-н, Київська обл. (за текстом - Земельна ділянка), яка була отримана Товариством у власність на підставі рішення Колонщинської сільської ради від 27.05.2006 № 27-02-V (право власності посвідчується Державним актом на право власності на земельну ділянку від 25.11.2009 серія ЯЕ № 744296).

09.09.2020 на сайті державних закупівель було опубліковано оголошення про проведення тендеру «ДСТУ Б Д.1.1.-7:2013 Розробка проектно-кошторисної документації будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва на ділянці від автомобільної дороги Київ - Ковель - Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ - Чоп (М-06) (Київська область) (зміни та доповнення) (71320000-7 Послуги з інженерного проектування)».

Згідно змісту тендерної документації вбачається, що Служба автомобільних доріг у Київській області є замовником з розробки проектно-кошторисної документації будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва на ділянці від автомобільної дороги Київ - Ковель - Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ - Чоп (М-06) (альтернативно - ВКАД). При цьому, предмет договору, проект якого наданий до тендерної документації, співпадає з предметами договорів, що укладалися між третьою особою-1 та Державним підприємством - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор», а саме: договору від 15.10.2007 № 610/6062-07, договорів на додаткові роботи від 04.12.2008 № 76-08, від 18.03.2014 № 2ВК-14/6-14, а технічне завдання, що додане до тендерного договору є змінами та доповненнями до завдання на розробку проектно-кошторисної документації № 10-12/07 від 17.07.2007, яке є невід`ємною частиною договору від 15.10.2007 № 610/6062-07.

За інформацією щодо будівництва ВКАД, яка була отримана від власників сусідніх ділянок, Київська обласна державна адміністрація повідомила листом від 30.07.2020 № 01- 11/2119, що генеральний напрямок автомобільної дороги проходитиме по восьми районах Київської області на відстані від 27 до 43 км від Києва та був визначений у 2007 році.

Як з`ясувалося, відповідно до протоколу погодження генерального напрямку проходження Великої окружної автомобільної дороги навколо міста Києва від 17.07.2007, затвердженого Головою Київської обласної державної адміністрації, вирішено: 1. Погодити генеральний напрямок проходження Великої окружної автомобільної дороги навколо міста Києва. 2. Головам районних державних адміністрацій спільно з районними радами забезпечити накладення обмежень (сервітутів) на земельні ділянки уздовж напрямку проходження траси згідно генерального напрямку Великої окружної автомобільної дороги навколо міста Києва, з розрахунку 250 метрів від осі траси в обидві сторони (тимчасове обмеження на період проектування).

Позивач звертає увагу, що зазначений акт став підставою для схвалення генерального напрямку ВКАД Кабінетом Міністрів України шляхом прийняття розпорядження від 22.02.2008 № 326-р.

Таким чином, проходження ВКАД передбачається в тому числі й по Земельній ділянці, належній на праві приватної власності ТОВ «НІГМА», що підтверджується схемою проходження ВКАД, яка була отримана власниками сусідніх земельних ділянок від Служби автомобільних доріг Київської області на їх запит.

Водночас, на думку позивача, визначення генерального напрямку та здійснення розробки проектно-кошторисної документації на будівництво ВКАД, в тому числі внесення змін та доповнень до завдання на проектування, проводиться з порушенням вимог законодавства.

Так, по-перше, Товариство акцентує на невиконанні відповідачами вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 № 326-р, та відсутності законних підстав для обмеження у користуванні земельними ділянками.

Зауважує, що в тендерній документації відображено, що 17.07.2007 Київською обласною державною адміністрацією було визначено генеральний напрямок проходження великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва. Даний напрямок було схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 № 326-р (далі - Розпорядження № 326-р).

Відповідно до п. 6 Розпорядження № 326-р, Мінтрансзв`язку, Укравтодору, Державному комітетові із земельних ресурсів, Мінрегіонбуду, Мінагрополітики, Мінекономіки, Мінфіну, Держкомлісгоспу необхідно було розробити проект Закону України «Про особливості проектування, будівництва, фінансування та відчуження земельних ділянок для великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва», передбачивши в ньому особливі умови проектування, будівництва кільцевої дороги та вилучення відповідних земельних ділянок. Дана вимога також була передбачена в п. 2 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 березня 2009 року № 296-р, згідно якого Укравтодору доручено разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати Кабінетові Міністрів України проект Закону України «Про особливості проектування, будівництва та експлуатації великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва».

Тобто, як визначає позивач, фактично, проектування ВКАД повинно було здійснюватися на підставі окремого нормативно-правового акту, в якому мав передбачатися порядок розробки проектно-кошторисної документації щодо будівництва ВКАД, а також порядку вилучення земельних ділянок під ВКАД, належних на праві приватної власності іншим особам.

Втім, вказаний вище закон не був розроблений та прийнятий, подібного закону на даний час не існує (в тому числі проекту), проектно-кошторисна документація щодо будівництва ВКАД розробляється без окремо визначеного порядку для проектування та будівництва ВКАД, що є порушенням вимог Розпорядження № 326-р.

Також пунктом 3 Розпорядження № 326-р доручено Мінтрансзв`язку, Укравтодору, Мінекономіки, Мінфіну, Мінрегіонбуду, Київській облдержадміністрації протягом 2008 року забезпечити розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України техніко- економічного обґрунтування, проектів та титулів будов (за чергами) кільцевої дороги.

Згідно з пунктом 8 Розпорядження № 326-р, Київській облдержадміністрації, Державному комітетові із земельних ресурсів, Мінприроди, Держкомлісгоспу, Держводгоспу, МОЗ, Мінрегіонбуду, MKT (Міністерство культури і туризму України), Мінтрансзв`язку, МВС доручалося:

подати Укравтодору необхідні матеріали щодо погодження місця розташування кільцевої дороги, висновки та технічні умови для її проектування та будівництва;

розробити план заходів щодо вилучення земельних ділянок під будівництво кільцевої дороги та об`єктів дорожнього сервісу і забезпечити його виконання.

Рекомендувати органам місцевого самоврядування забезпечити в межах своїх повноважень подання зазначених матеріалів та розроблення плану заходів.

В межах вказаного позивач звертає увагу, що Міністерство інфраструктури України на запит щодо надання інформації та документів щодо погодження розташування ВКАД, плану заходів щодо вилучення земельних ділянок, висновків та технічних умов для проектування та будівництва ВКАД відповіло, що запитувана інформація в міністерстві відсутня (лист від 01.09.2020 № 12155/25/10-20). Аналогічні відповіді надійшли з Міністерства внутрішніх справ України (лист від 31.08.2020 № 518A3/38), Державного агентства лісових ресурсів України (лист від 04.09.2020 № 02-33/6243-20).

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (Міндовкілля) листом від 04.09.2020 № 25/7-13/4365-20 повідомило, що запитувана інформація також відсутня, а проекти документів державного планування щодо проектування та будівництва ВКАД навколо м. Києва для проведення стратегічної екологічної оцінки до Міндовкілля не надходили. Державне агентство водних ресурсів України листом від 08.09.2020 № 5336/3/6/11-20 повідомило, що матеріали на погодження місця розташування кільцевої дороги, висновків та надання технічних умов її проектування та будівництва не надходили.

Отже, профільні міністерства та відомства не погоджували матеріали вибору, планування та будівництва ВКАД у Макарівському районі Київської області.

В аспекті відзначеного позивачем акцентується, що відповідно до ст. 100 Земельного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки.

За домовленістю сторін договір про встановлення земельного сервітуту може бути посвідчений нотаріально.

Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Однак, відповідач-1, встановивши у 2007 році обов`язок голів районних державних адміністрацій спільно з районними радами забезпечити накладення обмежень (сервітутів) на земельні ділянки уздовж 250 метрів від осі ВКАД, не визначив географічні, геодезичні та інші параметри розташування такої ОСІ. Хто, яким чином та на підставі яких даних прокреслив вісь ВКАД - невідомо. Розпорядження, рішення або іншого нормативного акта, який би затвердив таку вісь, не існує.

Відтак, визначення напрямку, будь-які обмеження чи обов`язок встановити обмеження щодо користування земельними ділянками, без точного визначення розташування на місцевості лінії проходження ВКАД є порушенням прав та інтересів позивача, перевищенням повноважень відповідача-1, тому є протиправним і підлягає скасуванню.

По-друге, Товариство відзначає про порушення порядку видачі архітектурно-планувального завдання та містобудівних умов та обмежень для проектування ВКАД.

Пояснює, що до 2011 року відповідно до Закону України «Про основи містобудування» та «Типового положення про розробку та видачу архітектурно-планувальних завдань і технічних умов на проектування об`єктів: нового будівництва, розширення, реконструкції, капітального ремонту та комплексного благоустрою територій», затвердженого наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 04.04.1997 № 54 (надалі - Положення про АПЗ), проектування об`єктів будівництва здійснювалося на підставі виданих архітектурно-планувальних завдань.

Відповідно до п. 2.3 Положення про АПЗ архітектурно-планувальне завдання повинно містити, зокрема, розпорядження відповідної місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування про попереднє погодження місця розташування об`єкта чи дозвіл на виконання проектно-вишукувальних робіт; відомості про право власності або право користування земельною ділянкою.

Згідно з п. 4.3 Положення про АПЗ для розробки і отримання АПЗ на нове будівництво, розширення та реконструкцію промислового об`єкта замовник (забудовник) надає місцевому органу містобудування та архітектури такі матеріали і документи:

- згоду землевласника чи землекористувача на вилучення або тимчасове зайняття ділянки (якщо ділянка знаходиться не у власності чи користуванні замовника);

- основні характеристики об`єкта або відповідні обґрунтування;

- план земельної ділянки (замовник отримує разом із попереднім погодженням місця розташування об`єкта);

- акт вибору земельної ділянки (для промислових об`єктів);

- висновок державного органу в справах охорони і реставрації пам`яток історії, культури і архітектури (в разі потреби);

- техніко-економічний прогноз ресурсопотреб, висновок державного органу екобезпеки (для промислових об`єктів);

- технічні умови на інженерне забезпечення об`єкта проектування;

- викопіювання із генерального плану або ситуаційного плану;

- у разі експериментального будівництва, зведення технічно складних об`єктів, а також у випадках необхідності внесення змін до проекту забудови населеного пункту чи ПДП або при відсутності проекту забудови чи ПДП замовник може надати свої передпроектні чи проектні пропозиції щодо забудови земельної ділянки.

Таким чином, у разі здійснення проектування ВКАД відповідно до архітектурно- планувальних завдань, третя особа-1 (замовник процедури закупівлі) для отримання архітектурно-планувального завдання зобов`язана була надати відомості про право власності або право користування земельною ділянкою (земельними ділянками), а також отримати згоду ТОВ «НІГМА» на вилучення або тимчасове зайняття земельної ділянки, яка належить на праві приватної власності ТОВ «НІГМА».

В свою чергу, ТОВ «НІГМА» не надавало таку згоду, будь-яких запитів або пропозицій щодо вказаних питань позивач не отримував.

В цій площині Товариством окреслюється, що про оскаржувані документи відповідачів ТОВ «НІГМА» стало відомо після ознайомлення у серпні 2020 року з презентацією проекту спорудження нової об`їзної дороги навколо Києва. Як виявилось, новий проект не втілюється за процедурою, передбаченою законодавством, а до його виконання залучені старі дані, які не відповідали законодавству на момент їх створення, а тим більше не відповідають вимогам чинного законодавства.

Це підтверджується тим, що третьою особою-1 не були здійснені заходи щодо отримання державних актів на право власності (користування) земельними ділянками, по яких проходитиме ВКАД. Зазначена інформація підтверджується листом Держгеокадастру від 29.09.2020 № 29-10-0.222-12726/2-20, в якому, серед іншого, вказано, що від Служби автомобільних доріг у Київській області не надходили матеріали щодо погодження місця розташування земельних ділянок для проектування та будівництва ВКАД у Макарівському районі Київської області.

По-третє, відповідно до ст.ст. 116, 125 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону з моменту державної реєстрації цих прав.

Позивач наголошує, що відповідачі не приймали рішень про передачу права власності або права постійного користування земельними ділянками третій особі-1 з метою проектування та будівництва ВКАД, державна реєстрація цих прав не проводилась.

На підтвердження зазначеного, Головне управління Держгеокадастру у Київській області листом від 29.09.2020 № 29-10-0.222-12726/2-20 повідомило представника Товариства про те, що Служба автомобільних доріг у Київській області в межах Макарівського району володіє на праві постійного користування лише двома земельними ділянками з кадастровими номерами 3222789200:03:014:0002 та 3222789200:03:035:0047, під розміщення уже існуючої автомобільної дороги.

Відповідно до частин першої та другої статті 151 Земельного кодексу України (редакція від 09.04.2011) юридичні особи, зацікавлені у викупі земельних ділянок, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності, зобов`язані до початку проведення проектних робіт погодити з власниками землі, крім викупу земельних ділянок з підстав, що допускають можливість їх примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності, і органами державної влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, місце розташування об`єкта, розмір земельної ділянки та умови її викупу з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об`єктів та умови проживання населення і охорону довкілля.

Відтак, відповідачі були зобов`язані погодити до початку проведення проектних робіт місце розташування об`єкта, розмір земельної ділянки та умови її викупу з урахуванням комплексного розвитку території, при цьому, проект автомобільної дороги повинен відповідати вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

По-четверте, позивач висвітлює, що ВКАД не передбачена схемами планування територій, генеральними планами населених пунктів.

Відповідно до пп.4.4.1 ДБН В.2.3-4:2007 «Автомобільні дороги», затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України (Мінрегіонбуд) від 31.10.2007 № 292 розташування автомобільної дороги повинно базуватися на відповідній містобудівній документації:

генеральній схемі планування території України;

схемі планування території Автономної Республіки Крим;

схемі планування територій областей, районів, їх окремих територій, які мають регіональне значення;

генеральних планах або схемах планування територій населених пунктів та сільських рад;

детальних планах територій.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону про містобудування містобудівна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій. Планування територій здійснюється на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Однак, на генеральній схемі планування території України, схемі планування Київської області ВКАД відсутня. Більше того, генеральні плани або схеми планування території Макарівського району Київської області не містять даних щодо місця розташування ВКАД.

Також Головне управління Держгеокадастру у Київській області листом від 29.09.2020 № 29-10-0.222-12726/2-20 повідомило позивача, що межі адміністративно- територіальних одиниць с. Миколаївка, с. Мар`янівка, с. Березівка, с. Новосілки Макарівського району Київської області не внесені до Державного земельного кадастру.

Що стосується с. Ясногородка Макарівського району Київської області, то межі вказаного села визначені на підставі рішення сесії № 348-36-VII від 27.06.2019, при цьому, ні в межах села Ясногородка, ні в її околицях не передбачається проходження ВКАД (лист від 05.10.2020 № 04 з додатками).

По-п`яте, схема розташування ВКАД передбачає проходження автомобільної дороги в тому числі через Земельну ділянку, яка належить на праві приватної власності Товариству.

Зміст права власності складається із правомочностей володіння, користування і розпорядження річчю (майном) власника.

Таким чином, за переконання позивача, помилки держави (а саме - недотримання відповідачами порядку розробки проектної документації для будівництва ВКАД) не повинні виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, а саме - власників земельних ділянок, права яких порушуються в зв`язку з проектними роботами на їх земельних ділянках.

Окремо позивач примічає про неправомірність видачі Містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки № 112/2011 від 10.08.2011 на будівництво з`єднувальної ділянки великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ - Ковель - Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ - Чоп (М-06) в межах Макарівського району (по тексту - МБУО).

Відмічає, що починаючи з 2011 року, будівництво будь-яких об`єктів, в тому числі автомобільних доріг, здійснюється відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038 (далі - Закон про містобудування) (дата набрання чинності - 12.03.2011).

Відповідно до ч. 9 ст. 29 Закону про містобудування (редакція 2011 року) склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Порядок ведення реєстру містобудівних умов та обмежень визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування. Тобто, видача містобудівних умов та обмежень має здійснюватися відповідно до порядку, затвердженого окремим нормативно-правовим актом.

Такий «Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст», затверджений наказом від 07.07.2011 № 109 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі - Порядок надання МБУО), та набрав чинності 12.08.2011.

Однак, Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки № 112/2011 від 10.08.2011 на будівництво з`єднувальної ділянки великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ - Ковель - Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ - Чоп (М-06) в межах Макарівського району були видані за два дні до набрання чинності вказаним порядком їх видачі. Тобто, Макарівська районна державна адміністрація, порушуючи вимоги статті 19 Конституції України, статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» протиправно, перевищуючи владні повноваження, за два дні до набрання чинності Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки видала для Служби автомобільних доріг у Київській області містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки №112/2011, які за своїм змістом грубо порушують вимоги зазначеного вище Порядку надання МБУО та Закону про містобудування.

У вказаному аспекті позивачем пояснюється, що відповідно до п. 2.2 Поряду надання МБУО для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються, зокрема, засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою.

Оскільки вказаний Порядок надання МБУО діяв до 26.12.2017, на даний час (момент звернення з позовом до суду), як зазначалося, відповідні положення закріплені в ст. 29 Закону про містобудування, згідно ч. 1 якої встановлений перелік вихідних даних для проектування, основними складовими яких є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону про містобудування містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:

копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Таким чином, у разі здійснення проектування ВКАД відповідно до містобудівних умов і обмежень, третя особа-1 для отримання МБУО зобов`язана надати відомості про право власності або право користування земельною ділянкою (земельними ділянками), а також отримати згоду ТОВ «НІГМА» на вилучення або тимчасове зайняття земельної ділянки.

Це підтверджується також порядком виконання підготовчих робіт з будівництва об`єктів», а саме відповідно до п. 4 «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт», затверджених постановою KM України від 13.04.2011 № 466 (дата набрання чинності - 13.05.2011), в редакції від 04.07.2020, підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, можуть виконуватися замовником після набуття права на земельну ділянку відповідного иільового призначення та подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Тому, для початку виконання інженерних вишукувань, проектування, а тим більше будівництва ВКАД, враховуючи що автомобільна дорога має чіткі фізичні параметри, необхідно встановити параметри земельної ділянки в натурі (на місцевості), оскільки відповідно до ч. 1 ст. 91 Земельного кодексу України одним з обов`язків власника земельної ділянки є утримання від порушення прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а власник земельної ділянки має право на підставі ч. 1 ст. 106 Земельного кодексу України вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Не зважаючи на наведені вище положення, Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки № 112/2011 від 10.08.2011 на будівництво з`єднувальної ділянки великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ - Ковель - Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ - Чоп (М-06) в межах Макарівського району були видані з порушенням вимог законодавства (до набрання чинності нормативно- правовим актом, який регулює порядок їх видачі та без зазначення чітких координат земельної ділянки, її власника тощо).

Підсумовуючи викладені у позові обставини Товариство вказує, що визначення напрямку ВКАД та обмеження власників земельних ділянок, які можуть бути застосовані на підставі протоколу погодження генерального напрямку проходження Великої окружної дороги навколо міста Києва від 17.07.2007, як і містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки № 112/2011 від 10.08.2011, отримані третьою особою-1 для будівництва з`єднувальної ділянки великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва на ділянці від автомобільної дороги Київ - Ковель - Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ - Чоп (М-06) (Київська область) не відповідають вимогам Закону про містобудування та підлягають скасуванню.

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач подав на розгляд суду відповідний позов.

Третя особа-1 у запереченнях на позов вказала, що будівництво ВКАД передбачено Законом України «Про Генеральну схему планування території України» від 07.02.2002 № 3059-ІІІ, а саме затверджено Генеральну схему планування території України, визначено будівництво обходів і в першу чергу кільцеву автодорогу навколо м. Києва для забезпечення функціонування єдиної транспортної системи України, як транзитної держави, а також регламентовано низкою рішень, які прийняті на державному рівні за участю органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування Київської області та м. Києва.

Київською обласною державною адміністрацією 17.07.2007 затверджено протокол погодження напрямку проходження великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва.

Зазначений протокол було підписано всіма головами районних державних адміністрацій, зокрема і Головою Макарівської районної державної адміністрації. Протоколом було вирішено, що голови районних державних адміністрацій спільно з районними радами повинні забезпечити накладення обмежень (сервітутів) на земельні ділянки уздовж напрямку проходження траси згідно генерального напрямку Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва, з розрахунку 250 метрів в обидві сторони (тимчасові обмеження на період проектування).

Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 28.11.2007 № 1308 «Про заходи щодо участі Київської області в проектуванні та будівництві Великої автомобільної дороги навколо Києва» утворено комісію з вибору та обстеження земельних ділянок під будівництво Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва.

22.02.2008 Кабінет Міністрів України відповідним розпорядженням № 326-р «Про заходи щодо прискорення проектування та будівництва великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва» схвалив погоджений протоколом Київської облдержадміністрації від 17.07.2007 генеральний напрямок проходження Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва.

Пунктом 2 розпорядження Кабінету Міністрів України № 326-р від 22.02.2008 «Про заходи щодо прискорення проектування та будівництва великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва» доручено Київській облдержадміністрації, Державному комітетові із земельних ресурсів, Держкомлісгоспу не вчиняти дії, спрямовані на передачу в оренду або відчуження земельних ділянок та об`єктів у зоні відведення земель для будівництва кільцевої дороги.

Пунктом 3 вказаного розпорядження Мінтрансзв`язку, Укравтодору, Мінекономіки, Мінфіну, Мінрегіонбуду, Київській облдержадміністрації протягом 2008 року було доручено забезпечити розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України техніко-економічного обґрунтування, проектів та титулів будов (за чергами) кільцевої дороги.

Розпорядженням Макарівської районної державної адміністрації від 08.02.2008 № 636 надано дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельних ділянок, намічених до відведення у користування Службі автомобільних доріг у Київській області для будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва на території Макарівського району. Також за вказаним розпорядженням Макарівської районної державної адміністрації створена комісія з вибору та попереднього обстеження земельних ділянок, намічених до відведення у користування Службі автомобільних доріг у Київській області для будівництва Великої кільцевої автомобільної дорога навколо м. Києва на території Макарівського району. Комісією складено та підписано акт вибору на попередньо обстежену земельну ділянку під будівництво автодороги в межах Макарівського району та прийнято на час проектування і будівництва зберегти статус земельних ділянок, які потрапляють у 500-метровий коридор під будівництво ВКАД.

Пунктом 2, 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.03.2009 № 296-р «Про невідкладні заходи щодо прискорення будівництва великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва» Київській облдержадміністрації та Укравтодору було доручене разом з Мінрегіонбудом, Держкомземом і Держкомлісгоспом у тижневий строк виявити всі факти передачі в оренду або відчуження земельних ділянок для будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва після набрання чинності розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 № 326-р та вжити відповідно законодавства заходів щодо відновлення статусу земельних ділянок.

Також, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.03.2009 № 296-р «Про невідкладні заходи щодо прискорення будівництва великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва» Київській облдержадміністрації і Укравтодору доручено:

разом з Мінприроди і Держкомземом визначити в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видобування ґрунту для будівництва кільцевої дороги;

разом з Мінрегіонбудом, Мінпромполітики і Держкомземом забезпечити розроблення схеми планування територій районів, через які проходитиме кільцева дорога, з визначенням земельних ділянок для будівництва промислової та комерційної інфраструктури та провести у разі необхідності коригування генеральних планів населених пунктів, околицями яких проходитиме кільцева дорога навколо м. Києва», та постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2003 № 1221, щодо покладання на служби автомобільних доріг в Автономій Республіці Крим, областях і м. Севастополі функцій замовника виконання робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування.

Таким чином, Службі автомобільних доріг у Київській області доручено здійснити функції замовника у проектуванні Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва.

Третя особа зауважила, що проектування на вказаній ділянці Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва здійснюється виключно у відповідності діючих норм чинного законодавства України та розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 28.11.2007 № 1308 «Про заходи щодо участі Київської області в проектуванні та будівництві Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва» і розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 № 326-р «Про заходи щодо прискорення проектування та будівництва великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва».

Службою автомобільних доріг у Київській області замовлено та отримано будівельний паспорт № 226/08 від 21.07.2008 на розробку проектно-кошторисної документації на будівництво з`єднувальної ділянки ВКАД від автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06) в межах Макарівського району Київської області, що затверджений відділом містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Макарівської райдержадміністрації та погодженого управлінням містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Київської облдержадміністрації, в якому зібрані всі необхідні погодження, висновки та технічні умови щодо проходження Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва на вищевказаній ділянці в межах Макарівського району.

В подальшому, на вимогу чинного законодавства України, Службою автомобільних доріг у Київській області від 10.08.2011 № 112/2011 були отримані Містобудівні умови і обмеження на будівництво з`єднувальної ділянки ВКАД від автомобільної дороги Київ-Ковель- Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06) в межах Макарівського району видані Макарівською районною державною адміністрацію, які чинні до завершення будівництва.

Таким чином, як зазначається третьою особою-1, проектування вказаної ділянки Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва здійснюється з дотриманням всіх вимог чинного законодавства України, рішень прийнятих на державному та регіональному рівні і у відповідності до вимог ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».

З викладеними позивачем у позові твердженнями відповідач-1 не погоджується, та у своєму відзиві виклав заперечення, аналогічні запереченням третьої особи-1.

Відповідач-2 відзиву на позов до суду не надав, в той же час у своїй заяві № 01.3-35/1041 від 17.08.2021 просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. При цьому відзначив відсутність порушення оскаржуваним протоколом права приватної власності Товариства на Земельну ділянку, через генеральний напрям ВКАД, позаяк в матеріалах справи самим же позивачем надано копію листа третьої особи-1 від 15.07.2020 № 19с/2427 зі схемою проходження ВКАД, в якому визначено, що відстань від границі відводу ВКАД до належних TOB «НІГМА» ділянок складає щонайменше 93,44м, а до визначеного об`єкту нерухомо майна - 250м. Ділянки, належні ТОВ «НІГМА» потрапляли в межі визначеного генерального напрямку коридору ВКАД, проте на етапі проектування границі генерального напрямку ВКАД не розглядаються як границі відводу самої ВКАД (що є значно вужчими - 50 м по обидва доки від осі проти визначених раніше 250м по обидва боки від осі). Відтак, відчуження земельних ділянок, належних ТОВ «НІГМА» для потреб суспільної необхідності здійснюватися не буде.

Треті особи 2, 3, 4 пояснень щодо позову та/або відзиву до суду не надали.

У відповіді на заперечення третьої особи-1 позивач вказав, що в текстовій частині Закону України «Про Генеральну схему планування території України» від 07.02.2002 № 3059-ІІІ не має жодної згадки саме про ВКАД.

Товариство вкотре наголосило, що Мінтрансзв`язку, Укравтодору, Державному комітетові із земельних ресурсів, Мінрегіонбуду, Мінагрополітики, Мінекономіки, Мінфіну, Держкомлісгоспу необхідно було розробити проект Закону України «Про особливості проектування, будівництва, фінансування та відчуження земельних ділянок для великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва», однак на даний час закон так і не розроблений.

Додатково позивач примітив, що при затвердженні рішення Київської обласної державної адміністрації, оформлене протоколом погодження генерального напрямку проходження Великої окружної автомобільної дороги навколо міста Києва від 17.07.2007, були відсутні додатки № 2 довідки районних державних адміністрацій про цільове призначення земель, зазначені в протоколі без кількості аркушів, а земельні ділянки під ВКАД були невідомі, що, між іншим, підтверджує і згадка (останній абз. стор. 2) розпорядження відповідача-2 від 08.02.2008 № 636, яким надано дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельних ділянок, намічених до відведення у користування третій особі-1 для будівництва ВКАД.

Крім того, як видно з копії архітектурно-планувального завдання від 21.07.2008 № 226/08, у пункті 6 «державні акти на право власності (користування) на земельні ділянки» відсутня інформація про державні акти на земельні ділянки.

Вирішуючи спір по суті, суд зауважує на таке.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

В площині питань процедури адміністративного оскарження рішень за означеним спором, суд констатує наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В рамках означеного в частині другій статті 19 Конституції України критерію, а саме: «На підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України», суд вказує, що за своєю сутністю цей критерій випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України - фундаментальна юридична категорія, що є критерієм правового життя суспільства і громадян. Це «комплексне політико-правове явище, що відображає правовий характер організації суспільного життя, органічний зв`язок права і влади, права і держави»; законність - це принцип, метод та режим суворого, неухильного дотримання, виконання норм права всіма учасниками суспільних відносин.

«На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» має значення, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями розуміються як ті, на наявність яких прямо вказує закон - так звані «прямі повноваження», так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб`єктом владних повноважень своїх функцій (завдань) - «похідні повноваження».

«У спосіб» значить, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Поряд з цим, суд виокремлює, що за ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Даний конституційний припис закріплений у ст. 6 КАС України, згідно якої суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Розкриваючи зміст верховенства права, Європейський суд з прав людини зауважує, що верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом. Дані позиції знаходять своє практичне застосування і у практиці Верховного Суду (постанова від 28 серпня 2018 року, справа № 820/3789/17).

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Таким чином прийняті відповідачами спірні рішення мають відповідати критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, якою передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, для встановлення обставин протиправності оспорюваних рішень, необхідним є перевірка судом таких на відповідність критеріям, що встановлені в ч. 2 ст. 2 КАС України.

У контексті нормативного регулювання спірних правовідносин та обставин справи, суд акцентує увагу на такому.

Відповідно до положень Закону України "Про Генеральну схему планування території України" генеральна схема планування території України визначає пріоритети та концептуальні вирішення планування і використання території країни, вдосконалення систем розселення та забезпечення сталого розвитку населених пунктів, розвитку виробничої, соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури, формування національної екологічної мережі.

Для створення повноцінного життєвого середовища та сприятливих умов розвитку економіки, забезпечення ефективного використання потенціалу територій із збереженням їх природної та історичної самобутності на підставі результатів оцінки природних і антропогенних чинників (вид та щільність забудови, екологічний

стан тощо) визначено за видами та режимами переважного використання, зокрема, території з інтенсивною, переважно промисловою, міською житловою та громадською забудовою (зона урбанізації), в тому числі: з критичним рівнем виробничо-містобудівного освоєння (центральна частина Донбасу, міста з населенням понад 500 тис. чоловік.

Межі територій (зон) уточнюються у процесі планування територій на регіональному і місцевому рівнях та визначаються в порядку, встановленому законом.

З метою задоволення потреб населення та економіки в пасажиро- і вантажоперевезеннях, у водних та енергетичних ресурсах забезпечити будівництво транспортних обходів міст з населенням понад 500 тис. чоловік.

Реалізація Генеральної схеми розрахована на два етапи: 2001-2010 та 2011-2020 роки.

На першому етапі передбачається:

удосконалення законодавчого, наукового, інформаційного, проектного, організаційного забезпечення планування території на загальнодержавному рівні;

організація проведення моніторингу реалізації Генеральної схеми;

здійснення першочергових заходів щодо планування території відповідно до вирішень Генеральної схеми, які забезпечуватимуть досягнення найбільшого економічного, соціального та екологічного ефекту.

На другому етапі передбачається здійснення заходів щодо планування території відповідно до вирішень Генеральної схеми та проведення моніторингу її реалізації.

Згідно ст.ст. 17, 20, 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація, зокрема, розробляє та вносить пропозиції до проектів державних програм соціального та економічного розвитку України, а також довгострокових прогнозів та проектів індикативних планів розвитку відповідних галузей народного господарства, їх фінансово-економічного забезпечення; організовує розробку та проведення експертизи містобудівної документації населених пунктів відповідно до державних норм і стандартів; розробляє та забезпечує виконання затверджених у встановленому законом порядку програм раціонального використання земель, лісів, підвищення родючості ґрунтів, що перебувають у державній власності.

За ст.ст. 2, 23 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» до основних завдань Кабінету Міністрів України належать, зокрема, розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, культурного розвитку, охорони довкілля, а також розроблення, затвердження і виконання інших державних цільових програм.

Кабінет Міністрів України спрямовує і координує діяльність місцевих державних адміністрацій щодо виконання Конституції та законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня, здійснення на відповідній території інших наданих місцевим державним адміністраціям повноважень.

Кабінет Міністрів України розглядає пропозиції обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань, що потребують вирішення Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України постановою від 14.02.2007 № 217 викладено у новій редакції «Державну програму розвитку автомобільних доріг загального користування на 2007-2011 роки», згідно якої основним завданням з розвитку доріг державного значення є поліпшення опорної мережі автомобільних доріг, насамперед тих, що

суміщаються з національними та міжнародними транспортними коридорами.

Для виконання завдання передбачається здійснити реконструкцію і капітальний ремонт автомобільних доріг за кредитні кошти, зокрема, М-07 Київ - Ковель - Ягодин (на Люблін).

Будівництво автомобільних доріг в обхід великих міст залишається одним з основних завдань. Передбачається розробити до 2011 року відповідно до Законів України "Про автомобільні дороги" та "Про Генеральну схему планування території України" техніко-економічне обґрунтування їх будівництва навколо великих міст, насамперед на маршрутах міжнародних і національних транспортних коридорів.

Додатком № 2 цієї постанови визначений обсяг робіт з розвитку основних магістральних автомобільних доріг у 2007 - 2011 роках, до якої включена, зокрема, автомобільна дорога «Велика кільцева автомобільна дорога навколо м. Києва», 206 кілометрів.

Кабінет Міністрів України розпорядженням від 10.10.2007 № 872-р «Про організацію проектування та будівництва великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва» утворив робочу групу з питань проектування та будівництва великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва (далі - кільцева дорога).

Доручено Укравтодору визначити строки і етапи проектування та будівництва кільцевої дороги.

Укравтодору, Київській облдержадміністрації на підставі передпроектної документації будівництва кільцевої дороги розробити пропозиції щодо резервування смуги відводу під будівництво автомобільної дороги, транспортних розв`язок та об`єктів дорожнього сервісу.

З огляду на наведене суд визначає, що як свідчать матеріали справи 16.06.2007 головою Макарівської районної державної адміністрації Забела Ю.В. затверджено висновок комісії, наданий щодо питання можливості проходження траси генерального напрямку Великої кільцевої автомобільної дороги м. Києва на території Макарівського району згідно плану заходів по реалізації окремого доручення Прем`єр міністра України від 28.09.2006 № 35587/01-06, за яким комісія прийняла загальний план прокладання автомобільної дороги генеральний напрямок Великої кільцевої автомобільної дороги м. Києва та рекомендувала його для наступної стадії проектування.

17.07.2007 заступником голови Укравтодору затверджено завдання № 10-12/07 на розробку проектно-кошторисної документації будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо міста Києва на ділянці від автомобільної дороги Київ - Ковель -Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ - Чоп (М-06) (Київська область), у якому вказано, зокрема: стадійність проектування - проект; основні архітектурно-планувальні вимоги - згідно архітектурно-планувального завдання; відвід земель у постійне та тимчасове користування - виготовити проект землеустрою.

17.07.2007 Головою КОДА ОСОБА_5 затверджено протокол погодження генерального напрямку проходження Великої окружної автомобільної дороги навколо міста Києва, складений в результаті роботи районних комісій по розгляду варіантів траси генерального напрямку проходження Великої окружної автомобільної дороги навколо міста Києва та підготовлених висновків щодо можливостей проходження її по території районів Київської області, всього - 8-ми районах, у тому числі Макарівського району: проходження околицями с. Миколаївка, с. Мар`янівка, с. Березівка, с. Новосілки, с. Ясногородка.

Згідно протоколу вирішено:

« 1. Погодити генеральний напрямок проходження Великої окружної автомобільної дороги навколо міста Києва.

2. Головам районних державних адміністрацій спільно з районними радами забезпечити накладення обмежень (сервітутів) на земельні ділянки уздовж напрямку проходження траси згідно генерального напрямку Великої окружної автомобільної дороги навколо міста Києва, з розрахунку 250 метрів від осі траси в обидві сторони (тимчасове обмеження на період проектування)».

Надалі, цей протокол схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 № 326-р «Про заходи щодо прискорення проектування та будівництва великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва».

В силу вказаного розпорядження, серед іншого:

« 2. Київській облдержадміністрації, Державному комітетові із земельних ресурсів, Держкомлісгоспу не вчиняти дії, спрямовані на передачу в оренду або відчуження земельних ділянок та об`єктів у зоні відведення земель для будівництва кільцевої дороги.

3. Мінтрансзв`язку, Укравтодору, Мінекономіки, Мінфіну, Мінрегіонбуду, Київській облдержадміністрації протягом 2008 року забезпечити розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України техніко-економічного обґрунтування, проектів та титулів будов (за чергами) кільцевої дороги.

4. Визначити Мінтрансзв`язку відповідальним за координацію робіт з проектування та будівництва кільцевої дороги.

6. Мінтрансзв`язку, Укравтодору, Державному комітетові із земельних ресурсів, Мінрегіонбуду, Мінагрополітики, Мінекономіки, Мінфіну, Держкомлісгоспу розробити проект Закону України "Про особливості проектування, будівництва, фінансування та відчуження земельних ділянок для великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва", передбачивши в ньому особливі умови проектування, будівництва кільцевої дороги та вилучення відповідних земельних ділянок.

8. Київській облдержадміністрації, Державному комітетові із земельних ресурсів, Мінприроди, Держкомлісгоспу, Держводгоспу, МОЗ, Мінрегіонбуду, МКТ, Мінтрансзв`язку, МВС:

подати Укравтодору необхідні матеріали щодо погодження місця розташування кільцевої дороги, висновки та технічні умови для її проектування та будівництва;

розробити план заходів щодо вилучення земельних ділянок під будівництво кільцевої дороги та об`єктів дорожнього сервісу і забезпечити його виконання.

Рекомендувати органам місцевого самоврядування забезпечити в межах своїх повноважень подання зазначених матеріалів та розроблення плану заходів.

11. Київській обласній та міській держадміністраціям, Мінрегіонбуду, Мінтрансзв`язку, Укравтодору, Держмитслужбі, МВС, Мінекономіки, Мінфіну, Державному комітетові із земельних ресурсів розробити план розвитку придорожньої інфраструктури кільцевої дороги і порушити перед Київською обласною та міською радами питання щодо внесення відповідних змін до генеральних планів розвитку м. Києва та Київської області, передбачивши, зокрема, розташування товарних та вантажно-митних комплексів, торговельних підприємств, центрів сервісного обслуговування, відпочинку водіїв та пасажирів, облаштування стоянок і місць зупинки транспорту.

Визнано таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2007 року № 872 «Про організацію проектування та будівництва великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва»».

З урахуванням наведених фактичних обставин, в площині порушених Товариством питань про недотримання порядку розробки проектної документації для будівництва ВКАД, а також порядку видачі архітектурно-планувального завдання, а відповідно і спірності містобудівних умов та обмежень від 10.08.2011, суд зазначає, що як свідчать матеріали справи спірним рішенням вирішено накласти обмеження (сервітути) на земельні ділянки уздовж напрямку проходження траси згідно генерального напрямку Великої окружної автомобільної дороги навколо міста Києва, з розрахунку 250 метрів від осі траси в обидві сторони.

В той же час, матеріали відповідної передпроектної документації будівництва не містять відомостей про встановлення визначеного в оскаржуваному рішенні (в межах Макарівського району Київської області) сервітуту на конкретні земельні ділянки з дотриманням вимог щодо такого порядку, визначеного ст. 100 Земельного кодексу України.

Крім того, з висновку комісії Макарівської райдержадміністрацій про можливість проходження траси генерального напрямку ВКАД (додаток № 3) випливає про обстеження лише загального плану прокладання автомобільної дороги.

Додатків № 2 (довідки районних держадміністрацій про цільове призначення земель) до оспорюваного рішення матеріали справи не містять.

Водночас, питання створення комісії для складання акту вибору та обстеження земельної ділянки для виготовлення проектно-кошторисної документації будівництва ВКАД порушується Службою автомобільних доріг у Київській області у листі від 04.09.2007 № 08С/1868.

Комісію з акту вибору та обстеження земельних ділянок під будівництво великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва утворено відповідно до розпорядження КОДА від 28.11.2007 № 1308.

Накладення тимчасових обмежень на вилучення та зміну цільового призначення земельних ділянок, які співпадають з генеральним напрямком проходження Великої кільцевої дороги, з передбаченням ширини обмеження не менше 250 метрів від умовної вісі траси в обидві сторони до вирішення питання щодо вилучення в межах Макарівського району ділянок згідно з чинним законодавством України, визначено згідно розпорядження Макарівської РДА від 08.02.2008 № 636.

Таким чином, вирішення спірним рішенням питання забезпечення накладення обмежень (сервітутів) щодо користування земельними ділянками відбулось без точного визначення розташування таких на місцевості.

З матеріалів справи також видно про отримання 21.07.2008 третьою особою-1 Архітектурно-планувального завдання.

Згідно даних «Картка об`єкта будівництва» Архітектурно-планувального завдання термін дії архітектурно-планувального завдання - липень 2010 року.

Також з вказаного завдання з розділу «Основні відомості» убачається, що до заяви Служби автомобільних доріг у Київській області на розроблення архітектурно-планувального завдання від 23.04.2008 № 8/п, додано, серед іншого, завдання на проектування від 17.07.2007; документ, що засвідчує право власності (користування) земельною ділянкою - акт обстеження земельної ділянки від 23.04.2018. Поряд із цим зауважується, що проектом необхідно остаточно визначити конкретні ділянки та їх площі, що підлягають постійному та тимчасовому вилученню для будівництва з`єднувальної ділянки дороги, а також їх власників та землекористувачів на підставі матеріалів державного земельного кадастру.

У вказаному, судом визначається, що відповідно до положень Закону України «Про архітектурну діяльність» об`єкти архітектурної діяльності (об`єкти архітектури) - будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об`єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів.

Проект - документація для будівництва об`єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об`єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

Архітектурно-планувальні завдання - документ, який містить комплекс містобудівних та архітектурних вимог і особливих умов проектування і будівництва об`єкта архітектури, що випливають з положень затвердженої містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, відповідних рішень органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, включаючи вимоги і умови щодо охорони пам`яток історії та культури, довкілля, законних прав і інтересів громадян та юридичних осіб при розташуванні об`єкта архітектури на конкретній земельній ділянці.

Розроблення проектів об`єктів архітектури здійснюється на підставі вихідних даних на проектування, до яких належать:

архітектурно-планувальне завдання;

завдання на проектування;

технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта архітектури.

Законодавство про архітектурну діяльність складається з Конституції України, законів України "Про основи містобудування", "Про планування і забудову територій", "Про відповідальність підприємств, їх об`єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування", цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1999 року № 2328 затверджено «Порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об`єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу».

Архітектурно-планувальне завдання і технічні умови є складовими частинами вихідних даних.

Видача вихідних даних заінтересованим юридичним та фізичним особам (далі - замовник) у повному обсязі забезпечується: для міст обласного значення - управліннями містобудування та архітектури виконавчих органів міських рад, для міст Києва і Севастополя - управліннями містобудування та архітектури Київської та Севастопольської міськдержадміністрацій, для інших населених пунктів і територій - відділами містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства райдержадміністрацій (далі - місцеві органи містобудування та архітектури).

Архітектурно-планувальне завдання та технічні умови розробляються і надаються замовнику:

якщо він є власником (користувачем) земельної ділянки - в разі надання місцевою держадміністрацією або виконавчим органом місцевої ради дозволу на виконання проектно-вишукувальних робіт на зазначеній ділянці за умови, що наміри замовника не суперечать затвердженій містобудівній документації, місцевим правилам забудови. До цього дозволу додається викопіювання з генерального або ситуаційного плану відповідної території та план земельної ділянки;

якщо він не є власником (користувачем) земельної ділянки - в разі прийняття місцевою радою рішення про попереднє погодження (далі - рішення про погодження) місця розташування об`єкта архітектури на зазначеній ділянці, яке одночасно є дозволом на виконання проектно-вишукувальних робіт. До цього рішення додається схематичний план місця розташування об`єкта архітектури.

Архітектурно-планувальне завдання - це комплекс містобудівних та архітектурних вимог і особливих умов проектування і будівництва об`єкта архітектури, що випливають з положень затвердженої містобудівної документації, державних будівельних норм, місцевих правил забудови населених пунктів, відповідних рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, включаючи вимоги і умови щодо охорони пам`яток історії та культури, довкілля, законних прав і інтересів фізичних та юридичних осіб при розташуванні об`єкта архітектури на конкретній земельній ділянці.

Архітектурно-планувальне завдання надається на проектування об`єктів архітектури (будинків і споруд житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплексів, об`єктів благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва) для нового будівництва, розширення, реконструкції, реставрації (крім пам`яток історії та культури), капітального ремонту (далі - будівництво).

Тобто, «Порядком надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об`єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу» передбачена можливість розробки та надання замовнику архітектурно-планувального завдання та технічних умови у випадку, якщо він не є власником (користувачем) земельної ділянки - в разі прийняття місцевою радою рішення про попереднє погодження місця розташування об`єкта архітектури на зазначеній ділянці, яке одночасно є дозволом на виконання проектно-вишукувальних робіт.

В той же час, згідно п. 26 «Порядку надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об`єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу» для розроблення та отримання архітектурно-планувального завдання на нове будівництво або розширення об`єкта архітектури замовник подає заяву до місцевого органу містобудування та архітектури.

До заяви додаються такі документи, зокрема: рішення про погодження місця розташування об`єкта архітектури (дозвіл на виконання проектно-вишукувальних робіт) разом з матеріалами попереднього погодження;

належним чином завірена згода власника земельної ділянки (землекористувача) на вилучення або тимчасове використання ділянки, якщо ділянка не перебуває у власності (користуванні) замовника.

Дане положення також знаходить своє відображення в п. 4.3. «Типового положення про розробку та видачу архітектурно-планувальних завдань і технічних умов на проектування об`єктів: нового будівництва, розширення, реконструкції, капітального ремонту та комплексного благоустрою територій», згідно якого для розробки і отримання АПЗ на нове будівництво, розширення та реконструкцію промислового об`єкта замовник (забудовник) надає місцевому органу містобудування та архітектури такі матеріали і документи, зокрема, згоду землевласника чи землекористувача на вилучення або тимчасове зайняття ділянки (якщо ділянка знаходиться не у власності чи користуванні замовника).

Як свідчать матеріали справи, на момент подачі третьою особою-1 заяви на розроблення архітектурно-планувального завдання від 23.04.2008, а також станом на момент отримання нею 21.07.2008 Архітектурно-планувального завдання у власності чи користуванні останньої відповідна земельна ділянка не перебувала (обставини визнаються Службою автомобільних доріг у Київській області у листі № 12с/2423 від 19.07.2021).

В той же час, позивачем відзначається, а відповідачами та третьою особою-1 не спростовано, що ТОВ «НІГМА» не надавало згоду на вилучення або тимчасове зайняття Земельної ділянки, належної йому на праві приватної власності.

За таких обставин, видача третій особі-1 Архітектурно-планувального завдання від 21.07.2008 відбулася в розріз приписів «Порядку надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об`єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу» та «Типового положення про розробку та видачу архітектурно-планувальних завдань і технічних умов на проектування об`єктів: нового будівництва, розширення, реконструкції, капітального ремонту та комплексного благоустрою територій».

З огляду на вказане, судом акцентується, що Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

За ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» фізична або юридична особа, яка подала до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати вихідні дані для проектування об`єкта будівництва.

Основними складовими вихідних даних є:

містобудівні умови та обмеження;

завдання на проектування, що визначають обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об`єкта містобудування, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складаються з урахуванням містобудівних умов та обмежень, технічних умов.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

В силу наведеного вище «Порядку надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об`єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу» архітектурно-планувальне завдання і технічні умови є складовою частиною вихідних даних.

Пунктами 5, 6 розд. V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вихідні дані для проектування, експертні висновки до проектно-кошторисної документації на будівництво об`єктів, експертні висновки до проектів містобудівної документації, отримані до набрання чинності цим Законом, є чинними протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом рішення щодо визначення та надання містобудівних умов і обмежень приймають спеціально уповноважені органи містобудування та архітектури з урахуванням попередніх планувальних рішень у межах встановленого законодавством строку.

Тим самим, з урахуванням попередніх планувальних рішень у межах встановленого законодавством строку спеціально уповноважені органи містобудування та архітектури приймають рішення щодо визначення та надання містобудівних умов і обмежень.

Відповідно до п. 5 «Порядку надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об`єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу» архітектурно-планувальне завдання та технічні умови діють протягом нормативного терміну проектування і будівництва об`єкта архітектури, але в будь-якому випадку не менше двох років з дати видачі вихідних даних. Після закінчення терміну дії архітектурно-планувальне завдання підлягає перереєстрації та продовженню в місцевому органі містобудування та архітектури, який його видав, а технічні умови - в організаціях, які їх надали.

Таким чином, строк дії Архітектурно-планувального завдання від 21.07.2008 визначався в межах до 21.07.2010.

Водночас, 14.10.2008 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву», за п. 1 «Прикінцеві положення» якого він набирає чинності з дня його опублікування, крім: підпунктів 2, 4 пункту 4, абзаців третього та четвертого підпункту 1 та підпункту 2 пункту 7, підпунктів 1-4 та абзацу п`ятого підпункту 6 пункту 9, абзаців сьомого та восьмого підпункту 2, підпунктів 5, 10, 11, 13, 16, 17, 20 пункту 10 розділу I цього Закону, які набирають чинності через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом. Дозвіл на будівництво об`єкта містобудування, вихідні дані (архітектурно-планувальне завдання та технічні умови щодо інженерного забезпечення) та дозвіл на виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності підпунктів, вказаних у першому реченні цього пункту, зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом, а щодо об`єктів містобудування, будівництво яких розпочато, - до завершення їх будівництва.

За такого, з урахуванням отримання третьою особою-1 Архітектурно-планувального завдання станом на 21.07.2008, чинність Архітектурно-планувального завдання від 21.07.2008, як складової частини вихідних даних, визначався до 14.10.2010.

Тому, можливість використання спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури Архітектурно-планувального завдання від 21.07.2008 при вирішенні питання щодо надання містобудівних умов і обмежень визначався в рамках до 14.10.2010 (у межах встановленого законодавством строку).

В цьому контексті суд відмічає, що у листі № 189/н від 12.07.2011 третьої особи до Макарівської РДА вказувалося про можливість використання архітектурно-планувального завдання лише протягом двох років. Тому, замовник просив надати містобудівні умови та обмеження забудови земельних ділянок під розташування ВКАД в межах Макарівського району з використанням відповідного архітектурно-планувального завдання.

Згоду на використання виданого у 2008 році архітектурно-планувального завдання для підготовки та надання містобудівних умов і обмежень було висловлено і КОДА (лист № 01-06-406 від 07.07.2011).

Врахування листа № 189/н від 12.07.2011 Служби автомобільних доріг у Київській області при наданні Відділом містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Макарівської районної державної адміністрації замовнику спірних містобудівних умов вбачається зі змісту самого ж оскаржуваного рішення.

В аспекті правової оцінки видачі Містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки № 112/2011 від 10.08.2011 суд, відповідно до частин 1, 2 ст. 6 КАС України, застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, відповідно до ст. 1 Першого протоколу про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішення ЄСПЛ в справі "EAST/WEST ALLIANCE LIMITED" ПРОТИ УКРАЇНИ" (Заява № 19336/04) згідно з усталеною практикою Суду стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах "Іммобіліаре Саффі проти Італії" [ВП], заява N 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та "Вістіньш і Перепьолкінс проти Латвії" [ВП], заява N 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).

В п. 167 вказаного рішення зазначено, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).

Відповідно до п. 168 зазначеного рішення ЄСПЛ, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Суд також визнав (п. 72 наведеного рішення), що "система, яка допускає спричинення власникам майна шкоди внаслідок тривалої дії заборон, не може існувати в державі, що керується верховенством права".

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Іншою тісно пов`язаною з принципом верховенства права засадою національного правопорядку є вимога належного врядування (good governance).

Зміст цього принципу визначений практикою Європейського суду, яку в силу статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ як джерело права на рівні з Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у пункті 74 рішення від 20.05.2010 у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, Європейський суд вказав, що не має бути обов`язком особи слідкувати за дотриманням державними органами своїх власних внутрішніх правил та процедур, недоступних для громадськості та спрямованих, перш за все, на забезпечення відповідальності та ефективності в рамках самого державного органу. Державі, органи якої не дотримуються своїх власних внутрішніх правил та процедур, не може бути дозволено отримувати вигоду зі своїх протиправних дій та уникнення своїх зобов`язань. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, допущеної державними органами, має нести держава, а самі такі помилки не можуть виправлятись за рахунок зацікавленої особи, особливо коли відсутні будь-які інші конфлікти приватних інтересів

Подібно, Європейський суд у пункті 71 рішення від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України», заява № 29979/04, прийшов до висновку, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Аналогічна позиція була висловлена Європейським судом у рішенні від 16.05.2013 року у справі «Максименко та Герасименко проти України» (Maksymenko and Gerasymenko v. Ukraine), заява № 49317/07, пункти 63 та 64.

У пункті 51 рішення Європейського суду від 15.09.2009 року у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, висловлено позицію, що принцип «належного врядування» вимагає, щоб в питаннях, що становлять загальний інтерес, органи влади повинні діяти вчасно, належним чином і з максимальною послідовністю.

З огляду на відзначене, приймаючи до уваги наведені нормативні приписи, з урахуванням накладення обмежень (сервітутів) щодо користування земельними ділянками відбулось без точного визначення розташування таких на місцевості, зважаючи, що ТОВ «НІГМА» не надавало згоду на вилучення або тимчасове зайняття Земельної ділянки, враховуючи надання третій особі-1 Містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки № 112/2011 від 10.08.2011 на будівництво з`єднувальної ділянки великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ - Ковель - Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ - Чоп (М-06) в межах Макарівського району за обставин використання відповідачем-2 Архітектурно-планувального завдання від 21.07.2008, чинність яких, як складової частини вихідних даних, обмежувалася 14.10.2010, вмотивованими, за висновками суду, є позовні вимоги позивача.

За ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

За переконанням суду відповідачами не доведено правомірності прийнятих оскаржуваних рішень.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом в рішенні підкреслювалося, що у відповідності до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, як то відповідача-2 у справі.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НІГМА" - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської обласної державної адміністрації, оформлене протоколом погодження генерального напрямку проходження Великої окружної автомобільної дороги навколо міста Києва від 17.07.2007, в частині погодження генерального напрямку проходження Великої окружної автомобільної дороги навколо міста Києва (пункт 1 протоколу) в межах Макарівського району Київської області та накладення обмежень (сервітутів) на земельні ділянки уздовж напрямку проходження траси згідно генерального напрямку Великої окружної автомобільної дороги навколо міста Києва, з розрахунку 250 метрів від осі траси в обидві сторони (тимчасове обмеження на період проектування) (пункт 2 протоколу) в межах Макарівського району Київської області

3. Визнати протиправними та скасувати Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки № 112/2011 від 10.08.2011 на будівництво з`єднувальної ділянки великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06) в межах Макарівського району, видані начальником відділу містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Макарівської районної державної адміністрації.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НІГМА" (адреса: 08292, м. Буча, вул. Богдана Хмельницького, 6, офіс. 264, ідентифікаційний код - 32630126) за рахунок бюджетних асигнувань Бучанської районної державної адміністрації (адреса: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Енергетиків, 12, ідентифікаційний код - 44014159) понесені ТОВ "НІГМА" витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ст. 250 КАС України).

Суддя К.С. Пащенко

СудОкружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення03.07.2022
Оприлюднено30.08.2022
Номер документу105921334
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері містобудування; архітектурної діяльності

Судовий реєстр по справі —640/26053/20

Ухвала від 03.02.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Стародуб О.П.

Постанова від 08.12.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Лічевецький Ігор Олександрович

Постанова від 08.12.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Лічевецький Ігор Олександрович

Ухвала від 26.10.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Лічевецький Ігор Олександрович

Ухвала від 25.10.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Лічевецький Ігор Олександрович

Ухвала від 28.08.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Лічевецький Ігор Олександрович

Рішення від 03.07.2022

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Пащенко К.С.

Ухвала від 21.12.2021

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Пащенко К.С.

Ухвала від 21.12.2021

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Пащенко К.С.

Ухвала від 23.11.2021

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Пащенко К.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні