Рішення

від 04.07.2022 по справі 640/16195/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2022 року м. Київ № 640/16195/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСІДА-IVF"

до Департаменту охорони здоров`я Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Управління ліцензування та контролю якості медичної допомоги Міністерства охорони здоров`я України

третя особа ОСОБА_1

про визнання протиправним та скасування висновку

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСІДА-IVF" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту охорони здоров`я Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа - ОСОБА_1 , в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати висновок за результатом клініко-експертної оцінки якості та обсягів наданої медичної допомоги ОСОБА_1 в умовах Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСІДА-IVF" від 20 лютого 2020 року, складений Департаментом охорони здоров`я Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що оскаржуваний висновок за результатом клініко-експертної оцінки якості та обсягів наданої медичної допомоги ОСОБА_1 в умовах Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСІДА-IVF" від 20 лютого 2020 року, складений Департаментом охорони здоров`я Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підлягає скасуванню з огляду на порушення Департаментом охорони здоров`я Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) процедури перевірки якості та обсягів наданої медичної допомоги, яка призвела до невідповідності дій відповідача вимогам пункту 2 розділу IV Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров`я України Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05 лютого 2016 року № 69, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2016 року за № 286/28416, та пункту 7 Порядку контролю якості медичної допомоги, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України 28 вересня 2012 року № 752.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві на позов представник Департаменту охорони здоров`я Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) заперечував проти задоволення позовних вимог та вказав, що Департамент охорони здоров`я Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснює по суті розпорядчу функцію - створення КЕК, а тому не вчиняв дій або бездіяльності та не приймав рішень щодо позивача у спірних правовідносинах.

Представник третьої особи у письмових поясненнях вказує, що клініко-експертна комісія як консультативно-дорадчий орган не є суб`єктом владних повноважень, її висновок містить рекомендації, а не рішення. Крім того, представник третьої особи вказує на законність та обґрунтованість оскаржуваного висновку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2020 року в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2021 року залучено Управління ліцензування та контролю якості медичної допомоги Міністерства охорони здоров`я України до участі у розгляді даної справи в процесуальному статусі співвідповідача.

Представник Управління ліцензування та контролю якості медичної допомоги Міністерства охорони здоров`я України у відзиві на позов заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що звернення від третьої особи або позивача про оскарження висновку за результатом клініко-експертної оцінки якості та обсягів наданої медичної допомоги ОСОБА_1 в умовах Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСІДА-IVF" від 20 лютого 2020 року не надходило, отже Управління ліцензування та контролю якості медичної допомоги Міністерства охорони здоров`я України клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування третьої особі не проводило.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Департаментом охорони здоров`я Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за результатом розгляду звернення представника третьої особи від 14 січня 2020 року №061/М-115 щодо проведення клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_1 в умовах Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСІДА-IVF" проведено клініко-експертну оцінку якості та обсягів наданої медичної допомоги ОСОБА_1 , за результатом чого складено висновок від 20 лютого 2020 року (далі - висновок).

Згідно висновку Клініко-експертна комісія вирішила:

-Медична допомога ОСОБА_1 в умовах Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСІДА-IVF" надана з порушенням техніки операції «Кесарів розтин», що призвело до післяопераційних ускладнень (метроендометріта, некрозу тонкого кишечника і кишкової непрохідності) з подальшою ексітрпацією матки з матковими трубами та резекцією тонкого кишківника;

-Медична документація Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСІДА-IVF" ведеться з порушенням вимог чинного законодавства України;

-Адміністрації: розглянути даний випадок на медичній раді, визначити міру відповідальності лікарів, що брали участь у наданні медичної допомоги (у тому числі оперативному втручанні) ОСОБА_1 та з урахуванням недоліків вжити заходів реагування; забезпечити у закладі належну організацію лікувально-діагностичного процесу та ведення медичної документації у відповідності до вимог законодавства України.

Незгода позивача із вказаним вище висновком зумовила звернення до суду з даним позовом.

У відповідності до статті 1 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" від 19 листопада 1992 року №2801-XII, законодавство України про охорону здоров`я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров`я.

Згідно приписів статті 6 Основ законодавства України про охорону здоров`я, кожний громадянин України має право на охорону здоров`я, що передбачає, в тому числі, достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров`я і здоров`я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь.

У відповідності до положень статті 7 Основ законодавства України про охорону здоров`я, зокрема її пункту "г", держава згідно з Конституцією України гарантує всім громадянам реалізацію їх прав у сфері охорони здоров`я шляхом здійснення державного і можливості громадського контролю та нагляду в сфері охорони здоров`я.

При цьому, згідно частини першої статті 12 та частини першої статті 14 Основ законодавства України про охорону здоров`я, охорона здоров`я - один з пріоритетних напрямів державної діяльності. Держава формує політику охорони здоров`я в Україні та забезпечує її реалізацію.

Реалізація державної політики охорони здоров`я покладається на органи виконавчої влади.

Так, наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28 вересня 2012 року №752 затверджено Порядок контролю якості медичної допомоги (Порядок №752), який згідно його пункту 1, було розроблено з метою впровадження та організації роботи щодо управління якістю медичної допомоги.

Цей Порядок, відповідно до пункту 2, спрямований на забезпечення одержання пацієнтами медичної допомоги належної якості.

За визначенням пункту 3 Порядку №752, якість медичної допомоги - надання медичної допомоги та проведення інших заходів щодо організації надання закладами охорони здоров`я медичної допомоги відповідно до стандартів у сфері охорони здоров`я. Оцінка якості медичної допомоги - визначення відповідності наданої медичної допомоги встановленим стандартам у сфері охорони здоров`я.

Контроль якості надання медичної допомоги, як зазначено в пункті 4 Порядку №752, здійснюється шляхом застосування методів зовнішнього та внутрішнього контролю якості медичної допомоги, самооцінки медичних працівників, експертної оцінки, клінічного аудиту, моніторингу системи індикаторів якості, атестації/сертифікації відповідно до вимог чинного законодавства України та законодавства Європейського Союзу.

Зовнішній контроль якості надання медичної допомоги, відповідно до пункту 6 Порядку №752, здійснюється органами державної виконавчої влади в межах повноважень, визначених законодавством, зокрема шляхом контролю за дотриманням ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, проведення акредитації закладів охорони здоров`я, атестації лікарів, молодших спеціалістів з медичною освітою, професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють у системі охорони здоров`я, проведення клініко-експертної оцінки якості та обсягів медичної допомоги.

За приписами пунктів 7 та 8 Порядку №752, контроль якості надання медичної допомоги здійснюється за такими складовими: структура, процес та результати медичної допомоги; організація надання медичної допомоги; контроль за реалізацією управлінських рішень; відповідність кваліфікаційним вимогам медичних працівників, у тому числі керівників закладів охорони здоров`я; вивчення думки пацієнтів щодо наданої медичної допомоги; забезпечення прав та безпеки пацієнтів під час надання їм медичної допомоги.

Контроль якості наданої медичної допомоги проводиться у випадках смерті пацієнтів, первинного виходу на інвалідність осіб працездатного віку, розбіжності встановлених діагнозів, недотримання закладами охорони здоров`я стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), клінічних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжувалися скаргами пацієнтів та/або близьких осіб, які доглядають за пацієнтами, шляхом клініко-експертної оцінки якості та обсягів медичної допомоги.

Клініко-експертна оцінка якості та обсягів медичної допомоги здійснюється шляхом експертизи клінічних питань діагностики, лікування та реабілітації медичними радами закладів охорони здоров`я, клініко-експертними комісіями Міністерства охорони здоров`я України та/або управлінь охорони здоров`я протягом 30 днів з дня надходження відповідного звернення або з ініціативи Міністерства охорони здоров`я України, про що складається висновок за результатами клініко-експертної оцінки за формою, наведеною в додатку до цього Порядку.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05 лютого 2016 року №69 затверджено, у тому числі, Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (Положення №69).

За пунктами 1-3 Розділу I Положення №69 клініко-експертна комісія Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі - КЕК) є консультативно-дорадчим органом, діючим на постійній (без виїзду на місце конкретного випадку) або тимчасовій основі (у разі виїзду на місце конкретного випадку), що утворюється для колегіального розгляду звернень фізичних та юридичних осіб, правоохоронних органів щодо клініко-експертних питань профілактики, діагностики, медичного лікування, реабілітації, оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування за конкретними випадками у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування (далі - ЗОЗ) та фізичних осіб - підприємців, що провадять господарську діяльність у сфері охорони здоров`я у відповідній адміністративно-територіальній одиниці України (далі - ФОП).

Підставою для розгляду КЕК відповідних клінічних питань профілактики, діагностики, медичного лікування та реабілітації у ЗОЗ та ФОП і здійснення клініко-експертної оцінки якості медичної допомоги та медичного обслуговування відповідно до цього Положення є наказ Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі - відповідний орган охорони здоров`я).

Рішення про утворення або ліквідацію КЕК, її кількісний та персональний склад затверджуються наказами Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурного підрозділу з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Згідно пунктів 1-4 Розділу II Положення №69 основним завданням КЕК є проведення експертної оцінки запитуваної КЕК документації, яка передбачає клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування шляхом експертизи первинної облікової документації, клінічних питань профілактики, діагностики, лікування та реабілітації, наявності відповідної кваліфікації спеціалістів за напрямом надання медичної допомоги та медичного обслуговування відповідно до вимог клінічних протоколів надання медичної допомоги, нормативно-правових актів у сфері охорони здоров`я.

Клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування проводиться у випадках смерті пацієнтів, розбіжності встановлених діагнозів, недотримання ЗОЗ або ФОП стандартів медичної допомоги та медичного обслуговування, клінічних локальних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжувалися скаргами заявника та/або особи, яка представляє інтереси заявника.

Клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування проводиться протягом 30 календарних днів з дня надходження запиту чи звернення фізичної або юридичної особи. У разі неможливості прийняття рішення за цей час строк розгляду може бути продовжений на 15 календарних днів.

За результатами проведеної клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування складається Експертний висновок за формою, наведеною у додатку до цього Положення, який затверджується висновком за результатами клініко-експертної оцінки КЕК за формою, наведеною у додатку до Порядку контролю якості медичної допомоги, затвердженого наказом МОЗ України від 28 вересня 2012 року №752, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2012 року за №1996/22308 (далі - висновок КЕО).

До прав та обов`язків КЕК, у відповідності до приписів Розділу III Положення №69, належать, зокрема: залучення до проведення клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування експертів КЕК та/або інших спеціалістів за наявності відповідної кваліфікації за напрямом надання медичної допомоги та медичного обслуговування (за їх згодою) для надання Експертного висновку; витребування у Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, ЗОЗ, установ, підприємств, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування або ФОП інформації (матеріалів) з питань, що належать до повноважень КЕК.

У пунктах 1-3 Розділу IV Положення №69 зазначено, що до складу КЕК входять працівники відповідного органу охорони здоров`я, спеціалісти, які мають відповідну кваліфікацію за спеціальністю, а також можуть входити інші фахівці та представники громадських організацій, асоціацій у сфері охорони здоров`я, представники професійних спілок, їх об`єднань у сфері охорони здоров`я, організацій роботодавців, їх об`єднань у галузі охорони здоров`я (за їх згодою).

КЕК проводить клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування, а саме оцінює: структуру, процеси та результати медичної допомоги та медичного обслуговування; якість надання медичної допомоги та медичного обслуговування; дотримання Основ законодавства України про охорону здоров`я; відповідність кваліфікаційним вимогам медичних працівників, у тому числі керівників ЗОЗ; вивчення думки пацієнтів щодо наданої медичної допомоги та медичного обслуговування; забезпечення прав та безпеки пацієнтів під час надання їм медичної допомоги та медичного обслуговування.

Під час проведення КЕК клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування без виїзду на місце конкретного випадку опрацьовуються офіційно надіслані копії (з печаткою закладу та підписом головного лікаря або заступника головного лікаря) або оригінали запитуваної документації.

Відповідно до пунктів 7, 8, 12, 13 Розділу IV Положення №69 до складу КЕК входять: голова, заступники голови (не більше двох), секретар та члени комісії.

Члени КЕК беруть участь у засіданнях КЕК особисто та повинні забезпечувати конфіденційність отриманої інформації.

У разі відсутності члена КЕК (відрядження, хвороба, відпустка) на засіданні КЕК повинна бути особа, кандидатуру якої надає відсутній член КЕК за погодженням голови комісії.

Персональний склад КЕК затверджується наказом відповідного органу охорони здоров`я.

До роботи в КЕК можуть бути залучені експерти з вищою освітою (за їх згодою).

Експерт КЕК проводить експертизу наданої документації (далі - експертиза) згідно з наказом відповідного органу охорони здоров`я та за дорученням голови КЕК.

Так, згідно приписів пункту 18 Розділу IV Положення №69 експерт КЕК має право: відмовитись від проведення експертизи до її початку, мотивуючи причину відмови (відпустка, відрядження, хвороба, сімейні обставини) з наданням копій підтвердних документів; запитувати додаткову інформацію (матеріали) від ЗОЗ та/або ФОП, щодо яких проводиться експертиза; запрошувати у разі потреби особу, щодо якої проводиться експертиза, для медичного огляду та надання Експертного висновку; надавати рекомендації ЗОЗ та/або ФОП стосовно усунення виявлених порушень.

До обов`язків експерта КЕК, за пунктом 19 Розділу IV Положення №69, відносяться: надання об`єктивної та обґрунтованої оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування у випадку, що ним розглядався; звітування КЕК про результати проведеної ним експертизи з наданням Експертного висновку; надання голові КЕК інформації про перебіг експертизи; забезпечення конфіденційності отриманої інформації.

Відповідно до положень пунктів 21-26 Розділу IV Положення №69 за результатами клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування експерти КЕК надають Експертний висновок.

Висновок КЕО, складений за результатами проведення КЕК клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування, підписується всіма членами КЕК.

Висновок КЕО ухвалюється простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів КЕК. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні.

КЕК подає копію висновку КЕО до структурного підрозділу МОЗ України, що є відповідальним за організацію та координацію діяльності КЕК, який контролює виконання рекомендацій, вказаних у висновку КЕО.

Копії висновку КЕО направляються для виконання до ЗОЗ або ФОП, щодо яких проводилася клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування, структурного підрозділу МОЗ, який є відповідальним за організацію та координацію діяльності КЕК, а також видаються заявникам на їх вимогу.

Висновок КЕО може бути оскаржено в установленому законодавством порядку.

Так, склад КЕК затверджений наказом Департаменту охорони здоров`я Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09 вересня 2019 року №1042, а саме: 13 членів КЕК, голова КЕК, заступник голови КЕК та секретар КЕК.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії протоколу засідання КЕК від 20 лютого 2020 року, під час розгляду звернення стосовно надання медичної допомоги громадянці ОСОБА_1 в умовах Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСІДА-IVF" та проведення клініко-експертної комісії якості та обсягів наданої медичної допомоги були присутні голова КЕК, секретар КЕК та члени КЕК ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , тобто 10 членів КЕК замість визначених наказом від 09 вересня 2019 року №1042 13 членів КЕК.

При цьому, відповідачами не надано суду доказів погодження головою КЕК осіб ( ОСОБА_3 , ОСОБА_11 ), кандидатури яких ймовірно були надані замість відсутніх членів КЕК ( ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ).

В той же час, матеріалами справи підтверджено доводи позивача, що відсутні члени КЕК ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 не надавали кандидатур на участь в засіданні КЕК замість себе.

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про порушення пункту 7 IV Положення №69 при проведенні засідання КЕК від 20 лютого 2020 року під час розгляду звернення стосовно надання медичної допомоги громадянці ОСОБА_1 в умовах Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСІДА-IVF" та проведення кілніко-експертної комісії якості та обсягів наданої медичної допомоги.

Також, відповідно до наявної в матеріалах справи копії оскаржуваного висновку, останній містить підписи біля прізвищ ОСОБА_3 та ОСОБА_11 , що спростовує доводи позивача про порушення пункту 22 Розділу IV Положення №69.

Згідно з пунктом 14 розділу IV Положення №69 у разі виникнення реального чи потенцій-ного конфлікту інтересів та неможливості через це брати участь у роботі експерт КЕК письмово повідомляє про це голову КЕК.

Відповідно до пункту 6 розділу І Положення №69 терміни, що використовуються у цьому Положенні, вживаються у значеннях, наведених в Законі України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" та Законі України "Про запобігання корупції".

Як визначено у статті 1 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1700-VII "Про запобігання корупції":

потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

пряме підпорядкування - відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконанням;

приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Так, зі змісту оскаржуваного висновку вбачається, що член КЕК ОСОБА_12 є ректором Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, а лікар-хірург ОСОБА_18., який брав участь у операції третьої особи в Клінічній лікарні «Феофанія» Державного управління справами та відповідно до наказу Департаменту охорони здоров`я Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14 червня 2017 року №264 був членом КЕК є професором кафедри акушерства та гінекології №1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

Вказані обставини, на думку суду, є достатнім підтвердженням існування ситуації, яка може бути сприйнята як така, що має ознаки реального чи потенційного конфлікту інтересів.

У даному випадку, проведення членом комісії клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування слід розглядати як виконання ними своїх службових повноважень. Водночас, відносини ОСОБА_12 , який є ректором Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, та лікаря-хірурга ОСОБА_17 , який є професором кафедри акушерства та гінекології №1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, що зумовлені роботою у вказаному університеті, є приватним інтересом.

Отже, наявність члена комісії приватного інтересу при здійсненні клініко-експертної оцінки надання медичної допомоги третій особі доводить наявність потенційного конфлікту інтересів, що, на переконання суду, міг вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття ним рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, а відтак зазначені особи повинні були подати голові КЕК МОЗ України відповідне письмове повідомлення, що всупереч пунктів 6, 14 розділу IV Положення №69 зроблено не було.

Водночас суд не вбачає реального конфлікту інтересів у зазначених осіб, позаяк позивачем не доведено, а судом не встановлено наявність суперечності між їх приватним інтересом і службовими повноваженнями.

Абзацом 2 пункту 14 розділу IV Положення №69 визначено наслідок, який наступає у разі неподання членом комісії інформації щодо існування конфлікту інтересів, якщо про нього стає відомо після прийняття рішення КЕК, - таке рішення скасовується головою КЕК та призначається повторне засідання КЕК.

Зважаючи на прийняття оскаржуваного висновку у мовах потенційного конфлікту інтересів, застосовуючи за аналогією закону правовий наслідок прийняття рішення КЕК МОЗ України за таких умов, передбачений абзацом 2 пункту 14 розділу IV Положення №69, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним і скасування оскаржуваного висновку.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог частини 1 статті 77 Кодексу административного самочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, покладений на них обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваного висновку з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконали, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСІДА-IVF" задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати висновок за результатом клініко-експертної оцінки якості та обсягів наданої медичної допомоги ОСОБА_1 в умовах Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСІДА-IVF" від 20 лютого 2020 року.

3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСІДА-IVF" (код ЄДРПОУ 21642567) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту охорони здоров`я Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 02012906) судовий збір в сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко