Постанова

від 16.11.2022 по справі 640/16195/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/16195/20 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Федотова І.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 та Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальності "ІСІДА-IVF" до Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Управління ліцензування та контролю якості медичної допомоги Міністерства охорони здоров`я України, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування висновку, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальності "ІСІДА-IVF" звернулося до суду з адміністративним позовом до Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Управління ліцензування та контролю якості медичної допомоги Міністерства охорони здоров`я України, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування висновку за результатом клініко-експертної оцінки якості та обсягів наданої медичної допомоги ОСОБА_1 в умовах ТОВ "ІСІДА-IVF" від 20 лютого 2020 року, складеного Департаментом охорони здоров`я Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновок за результатом клініко-експертної оцінки якості та обсягів наданої медичної допомоги ОСОБА_1 в умовах ТОВ "ІСІДА-IVF" від 20 лютого 2020 року.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач та третя особа подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. На думку апелянтів, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема апелянти зазначили, що даний спір за своїм характером не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідач у апеляційній скарзі також зазначив, що висновок КЕО був ухвалений повноважним складом комісії КЕК та достатньою кількістю голосів членів КЕК.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що Департаментом охорони здоров`я Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за результатом розгляду звернення представника третьої особи від 14 січня 2020 року №061/М-115 щодо проведення клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_1 в умовах ТОВ "ІСІДА-IVF" проведено клініко-експертну оцінку якості та обсягів наданої медичної допомоги ОСОБА_1 , за результатом чого складено висновок від 20 лютого 2020 року.

Згідно висновку Клініко-експертна комісія вирішила:

-медична допомога ОСОБА_1 в умовах ТОВ "ІСІДА-IVF" надана з порушенням техніки операції «Кесарів розтин», що призвело до післяопераційних ускладнень (метроендометріта, некрозу тонкого кишечника і кишкової непрохідності) з подальшою ексітрпацією матки з матковими трубами та резекцією тонкого кишківника;

-медична документація ТОВ "ІСІДА-IVF" ведеться з порушенням вимог чинного законодавства України;

-адміністрації: розглянути даний випадок на медичній раді, визначити міру відповідальності лікарів, що брали участь у наданні медичної допомоги (у тому числі оперативному втручанні) ОСОБА_1 та з урахуванням недоліків вжити заходів реагування; забезпечити у закладі належну організацію лікувально-діагностичного процесу та ведення медичної документації у відповідності до вимог законодавства України.

Не погоджуючись з вказаним висновком позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку про порушення пункту 7 IV Положення №69 при проведенні засідання КЕК від 20 лютого 2020 року під час розгляду звернення стосовно надання медичної допомоги громадянці ОСОБА_1 в умовах ТОВ "ІСІДА-IVF" та проведення клініко-експертної комісії якості та обсягів наданої медичної допомоги. Також суд надав оцінку процедурі складення висновку та встановив факт наявності конфлікту інтересів у членів Комісії.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно статті 1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» законодавство України про охорону здоров`я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до статті 6 Закону кожний громадянин України має право на охорону здоров`я, що передбачає, в тому числі, достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров`я і здоров`я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь.

Держава згідно з Конституцією України гарантує всім громадянам реалізацію їх прав у сфері охорони здоров`я шляхом здійснення державного і можливості громадського контролю та нагляду в сфері охорони здоров`я (ст.7 Закону).

Охорона здоров`я - один з пріоритетних напрямів державної діяльності. Держава формує політику охорони здоров`я в Україні та забезпечує її реалізацію (ст.12,14 Закону).

Реалізація державної політики охорони здоров`я покладається на органи виконавчої влади.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28 вересня 2012 року №752 затверджено Порядок контролю якості медичної допомоги (далі - Порядок №752), який було розроблено з метою впровадження та організації роботи щодо управління якістю медичної допомоги.

У пунктах 7 та 8 Порядку №752 зазначено, що контроль якості надання медичної допомоги здійснюється за такими складовими: структура, процес та результати медичної допомоги; організація надання медичної допомоги; контроль за реалізацією управлінських рішень; відповідність кваліфікаційним вимогам медичних працівників, у тому числі керівників закладів охорони здоров`я; вивчення думки пацієнтів щодо наданої медичної допомоги; забезпечення прав та безпеки пацієнтів під час надання їм медичної допомоги.

Контроль якості наданої медичної допомоги проводиться у випадках смерті пацієнтів, первинного виходу на інвалідність осіб працездатного віку, розбіжності встановлених діагнозів, недотримання закладами охорони здоров`я стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), клінічних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжувалися скаргами пацієнтів та/або близьких осіб, які доглядають за пацієнтами, шляхом клініко-експертної оцінки якості та обсягів медичної допомоги.

Клініко-експертна оцінка якості та обсягів медичної допомоги здійснюється шляхом експертизи клінічних питань діагностики, лікування та реабілітації медичними радами закладів охорони здоров`я, клініко-експертними комісіями Міністерства охорони здоров`я України та/або управлінь охорони здоров`я протягом 30 днів з дня надходження відповідного звернення або з ініціативи Міністерства охорони здоров`я України, про що складається висновок за результатами клініко-експертної оцінки за формою, наведеною в додатку до цього Порядку.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про організацію клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування» від 05 лютого 2016 року №69 (далі - Наказ №69) було затверджено Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров`я України (далі - Положення про КЕК МОЗ) та Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі - Положення про КЕК відповідного органу охорони здоров`я).

Відповідно до цих Положень робота КЕК (МОЗ та відповідного органу охорони здоров`я) забезпечується ідентично.

Відмінним є те, що КЕО якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування КЕК МОЗ проводиться після розгляду скарг КЕК відповідного органу охорони здоров`я. Також КЕО якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування КЕК МОЗ проводиться у разі незгоди заявника з висновком за результатами КЕО КЕК відповідного органу охорони здоров`я.

МОЗ здійснює координаційну, консультативну та дорадчу функції з питань організації роботи КЕК чи відповідного органу охорони здоров`я.

За загальними принципами указаних Положень затверджених Наказом №69, КЕК (КЕК МОЗ) є консультативно-дорадчим органом, діючим на постійній (без виїзду на місце конкретного випадку) або тимчасовій основі (у разі виїзду на місце конкретного випадку), що утворюється для колегіального розгляду звернень фізичних та юридичних осіб, правоохоронних органів щодо клініко-експертних питань профілактики, діагностики, медичного лікування, реабілітації, оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування за конкретними випадками у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування (далі - ЗОЗ) та фізичних осіб - підприємців, що провадять господарську діяльність у сфері охорони здоров`я у відповідній адміністративно-територіальній одиниці України (далі - ФОП ).

Підставою для розгляду КЕК (КЕК МОЗ) відповідних клінічних питань профілактики, діагностики, медичного лікування та реабілітації у ЗОЗ та ФОП і здійснення клініко-експертної оцінки якості медичної допомоги та медичного обслуговування відповідно до цього Положення є наказ відповідного органу (МОЗ/відповідний орган охорони здоров`я).

Рішення про утворення або ліквідацію КЕК (КЕК МОЗ), її кількісний та персональний склад затверджуються наказами відповідного органу (МОЗ/відповідний орган охорони здоров`я).

Основним завданням КЕК (КЕК МОЗ) є проведення експертної оцінки запитуваної КЕК (КЕК МОЗ) документації, яка передбачає клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування шляхом експертизи первинної облікової документації, клінічних питань профілактики, діагностики, лікування та реабілітації, наявності відповідної кваліфікації спеціалістів за напрямом надання медичної допомоги та медичного обслуговування відповідно до вимог клінічних протоколів надання медичної допомоги, нормативно-правових актів у сфері охорони здоров`я.

Клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування проводиться у випадках смерті пацієнтів, розбіжності встановлених діагнозів, недотримання ЗОЗ або ФОП стандартів медичної допомоги та медичного обслуговування, клінічних локальних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжувалися скаргами заявника та/або особи, яка представляє інтереси заявника.

Клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування проводиться протягом 30 календарних днів з дня надходження запиту чи звернення фізичної або юридичної особи. У разі неможливості прийняття рішення за цей час строк розгляду може бути продовжений на 15 календарних днів.

За результатами проведеної клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування складається Експертний висновок за формою, наведеною у додатку до цього Положення, який затверджується висновком за результатами клініко-експертної оцінки КЕК (КЕК МОЗ) за формою, наведеною у додатку до Порядку контролю якості медичної допомоги, затвердженого наказом МОЗ України від 28 вересня 2012 року №752, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2012 року за №1996/22308 (далі - висновок КЕО).

Повторна клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування одного й того самого громадянина з одного й того самого питання КЕК (КЕК МОЗ) не проводиться.

На засіданні КЕК (КЕК МОЗ) у разі потреби або за особистою ініціативою може бути присутній заявник та/або особа, яка представляє інтереси заявника.

До прав та обов`язків КЕК (КЕК МОЗ), у відповідності до приписів розділу III Положень затверджених Наказом №69, належать, зокрема: залучення до проведення клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування експертів КЕК (КЕК МОЗ) та/або інших спеціалістів за наявності відповідної кваліфікації за напрямом надання медичної допомоги та медичного обслуговування (за їх згодою) для надання Експертного висновку; витребування у Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, ЗОЗ, установ, підприємств, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування або ФОП інформації (матеріалів) з питань, що належать до повноважень КЕК (КЕК МОЗ).

У пунктах 1-3 розділу IV Положень затверджених Наказом №69 зазначено, що до складу КЕК (КЕК МОЗ) входять працівники відповідного органу охорони здоров`я (МОЗ), спеціалісти, які мають відповідну кваліфікацію за спеціальністю, а також можуть входити інші фахівці та представники громадських організацій, асоціацій у сфері охорони здоров`я, представники професійних спілок, їх об`єднань у сфері охорони здоров`я, організацій роботодавців, їх об`єднань у галузі охорони здоров`я (за їх згодою).

КЕК (КЕК МОЗ) проводить клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування, а саме оцінює: структуру, процеси та результати медичної допомоги та медичного обслуговування; якість надання медичної допомоги та медичного обслуговування; дотримання Основ законодавства України про охорону здоров`я; відповідність кваліфікаційним вимогам медичних працівників, у тому числі керівників ЗОЗ; вивчення думки пацієнтів щодо наданої медичної допомоги та медичного обслуговування; забезпечення прав та безпеки пацієнтів під час надання їм медичної допомоги та медичного обслуговування.

Під час проведення КЕК (КЕК МОЗ) клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування без виїзду на місце конкретного випадку опрацьовуються офіційно надіслані копії (з печаткою закладу та підписом головного лікаря або заступника головного лікаря) або оригінали запитуваної документації.

Згідно пунктів 7, 8, 9,12, 13 Розділу IV Положень затверджених Наказом № 69 до складу КЕК (КЕК МОЗ) входять: голова, заступники голови (не більше двох), секретар та члени комісії.

Члени КЕК (КЕК МОЗ) беруть участь у засіданнях КЕК (КЕК МОЗ) особисто та повинні забезпечувати конфіденційність отриманої інформації.

У разі відсутності члена КЕК (КЕК МОЗ) (відрядження, хвороба, відпустка) на засіданні КЕК повинна бути особа, кандидатуру якої надає відсутній член КЕК за погодженням голови комісії.

Персональний склад КЕК (КЕК МОЗ) затверджується наказом відповідного органу охорони здоров`я (МОЗ).

Голова КЕК (КЕК МОЗ), що очолює комісію: контролює підготовку документів до засідання КЕК (КЕК МОЗ) та дотримання строків їх розгляду; визначає строк роботи експерта; визначає дату, час, місце проведення та порядок денний засідання; контролює питання щодо уникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів членів КЕК (КЕК МОЗ). У випадку відсутності голови КЕК (КЕК МОЗ) роботу організовує один із його заступників.

До роботи в КЕК (КЕК МОЗ) можуть бути залучені експерти з вищою освітою (за їх згодою).

Експерт КЕК (КЕК МОЗ) проводить експертизу наданої документації (далі - експертиза) згідно з наказом відповідного органу охорони здоров`я (МОЗ) та за дорученням голови КЕК (КЕК МОЗ).

Експерт КЕК (КЕК МОЗ) має право: відмовитись від проведення експертизи до її початку, мотивуючи причину відмови (відпустка, відрядження, хвороба, сімейні обставини) з наданням копій підтвердних документів; запитувати додаткову інформацію (матеріали) від ЗОЗ та/або ФОП, щодо яких проводиться експертиза; запрошувати у разі потреби особу, щодо якої проводиться експертиза, для медичного огляду та надання Експертного висновку; надавати рекомендації ЗОЗ та/або ФОП стосовно усунення виявлених порушень.

До обов`язків експерта КЕК (КЕК МОЗ) відносяться: надання об`єктивної та обґрунтованої оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування у випадку, що ним розглядався; звітування КЕК (КЕК МОЗ) про результати проведеної ним експертизи з наданням Експертного висновку; надання голові КЕК (КЕК МОЗ) інформації про перебіг експертизи; забезпечення конфіденційності отриманої інформації.

Відповідно до положень пунктів 21-26 Розділу IV Положень затверджених Наказом №69 за результатами клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування експерти КЕК (КЕК МОЗ) надають (до структурного підрозділу МОЗ, який є відповідальним за організацію та координацію діяльності КЕК МОЗ), Експертний висновок.

Висновок КЕО, складений за результатами проведення клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування, підписується всіма членами КЕК (КЕК МОЗ).

Висновок КЕО ухвалюється простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів КЕК (КЕК МОЗ). У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні.

КЕК (КЕК МОЗ) подає копію висновку (висновок) КЕО до структурного підрозділу МОЗ України, що є відповідальним за організацію та координацію діяльності КЕК (КЕК МОЗ), який контролює виконання рекомендацій, вказаних у висновку КЕО.

У постанові від 08 липня 2020 року у справі №569/17067/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що клініко-експертна комісія не є суб`єктом владних повноважень у розумінні положень КАС України, а її висновки не породжують обов`язкових юридичних наслідків для позивача, а є носієм певної інформації. Отже, спір про оскарження висновку, за своїм характером не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оскільки розгляд цього спору перебуває поза межами адміністративної юрисдикції, з метою роз`яснення скаржникові, до суду якої юрисдикції належить його вирішення або чи взагалі підлягає судовому розгляду такий спір, Верховний Суд направив справу на новий розгляд, зазначивши, що суди повинні з`ясувати суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася позивачка, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянтів про те, що оскаржуваний висновок не є рішенням суб`єкта владних повноважень, адже не створює змін у стані суб`єктивних прав і обов`язків особи, додаткових обов`язків не створює та на реалізацію суб`єктивних прав не впливає.

За своїм правовим характером та юридичним змістом Висновок є підсумком вжиття суб`єктом владних повноважень управлінських дій з приводу контролю за якістю надання медичної допомоги.

У постанові від 21.12.2021 у справі № 640/11087/19 Верховний Суд також зазначив, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються висновок КЕК, суд не може здійснювати власну оцінку обґрунтованості прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка висновку КЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку КЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Наказу №69, затверджених ним Положення про КЕК МОЗ, Положення про КЕК відповідного органу охорони здоров`я та Порядку №752.

Зміст самої медичної допомоги та оскаржуваного висновку не є предметом судової перевірки у порядку адміністративного судочинства. З`ясуванню підлягає саме правомірність винесення відповідачем оскаржуваного висновку у відповідності до вимог чинного законодавства, тобто в межах повноважень та у спосіб, передбачений відповідними нормативно-правовими актами.

Отже, висновок КЕО КЕК органу охорони здоров`я не може бути скасований. Одночасно, передбачена законодавством можливість оскарження такого висновку не виключає підстав для визнання його недійсним судом - у разі виявлення фактів порушення процедури перевірки якості, а КЕК Міністерства - у разі виявлення невідповідності приписам пункту 2 розділу IV Положення про КЕК МОЗ та пункту 7 Порядку №752.

В даному випадку, проаналізувавши матеріали справи та доводи позивача наведені у позовній заяві, колегія суддів дійшла висновку, що останні не стосуються дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень чи інших установ, правомірність яких може бути переглянута в порядку адміністративного судочинства.

Обставини, які на переконання позивача є ключовими в даній справ, зокрема, щодо наявності конфлікту інтересів не можуть буди дослідженні адміністративним судом в рамках розгляду цієї справи, оскільки відсутня притаманна ознака саме публічно-правовим відносинам.

Висновок суду першої інстанції про порушення пункту 7 IV Положення №69 при проведенні засідання КЕК від 20 лютого 2020 року під час розгляду звернення стосовно надання медичної допомоги громадянці ОСОБА_1 в умовах ТОВ "ІСІДА-IVF" та проведення клініко-експертної комісії якості та обсягів наданої медичної допомоги, колегія суддів вважає необгрунтованим з огляду на наступне.

Так, суд першої інстанції встановив, що склад КЕК затверджений наказом Департаменту охорони здоров`я Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09 вересня 2019 року №1042, а саме: 13 членів КЕК, голова КЕК, заступник голови КЕК та секретар КЕК.

Згідно копії протоколу засідання КЕК від 20 лютого 2020 року, під час розгляду звернення стосовно надання медичної допомоги громадянці ОСОБА_1 в умовах ТОВ "ІСІДА-IVF" та проведення клініко-експертної комісії якості та обсягів наданої медичної допомоги були присутні 10 членів КЕК замість визначених наказом від 09 вересня 2019 року №1042 13 членів КЕК.

З приводу наведеного колегія суддів зазначає, що згідно п.23 розділу 4 Положення №69 Висновок клініко-експертної оцінки ухвалюється простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів КЕК.

Як свідчать матеріали справи всі присутні 10 членів КЕК (більшість членів КЕК) проголосували за ухвалення висновку КЕО.

Відсутність трьох членів КЕК ніяким чином не вплинуло на результати розгляду даного питання.

Також, суд першої інстанції зазначив, що відповідачами не надано суду доказів погодження головою КЕК осіб ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ), кандидатури яких ймовірно були надані замість відсутніх членів КЕК ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ). Крім того на переконання суду матеріалами справи підтверджено доводи позивача, що відсутні члени КЕК ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 не надавали кандидатур на участь в засіданні КЕК замість себе.

Проте колегія суддів зазначає, що Положенням №69 не передбачена форма подання кандидатури замість відсутнього члена КЕК та погодження головою КЕК такої особи.

Колегія суддів вважає, що погодження головою КЕК ОСОБА_9 в усній формі зміни відсутніх членів КЕК та участь цих осіб у засіданні не суперечить чинному законодавству та не є порушенням процедури проведення засідання КЕК.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що позивачем не наведено фактів порушення процедури перевірки якості, або невідповідності КЕК Міністерства приписам пункту 2 розділу IV Положення про КЕК МОЗ та пункту 7 Порядку №752, а тому відсутні й підстави для визнання недійсним оскаржуваного висновку.

Згідно з частиною першою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 7 частини першої ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з п. 1 частини першої ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово підкреслював, що публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції не повністю встановив фактичні обставини справи та при ухваленні рішення допустив порушення норм матеріального та процесуального права, помилково віднісши даний спір до публічно-правового.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з частиною першою ст. 239 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Оскільки даний спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційних скарг та скасування рішення суду першої інстанції із закриттям провадження у справі.

Відповідно до частини першої ст. 319 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і, зокрема, провадження у справі закривається з підстав, встановлених ст. 238 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 242, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2022 року скасувати.

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальності "ІСІДА-IVF" до Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Управління ліцензування та контролю якості медичної допомоги Міністерства охорони здоров`я України, третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування висновку - закрити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.М. Єгорова

І.В. Федотов