Рішення

від 27.06.2022 по справі 640/2575/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 червня 2022 року м. Київ № 640/2575/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., за участю секретаря судового засідання Лук`янович В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Агроволодар»доГоловного управління ДПС у м. Києвіпровизнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,за участю сторін:

представника відповідача - Осадчий О.А.,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Агроволодар» (далі - позивач, ТОВ «Агроволодар») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Агроволодар» (ЄДРПОУ 40419480, 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд.2-А) з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за вересень 2021 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2021 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.10.2021 №9310517748), яка оформлена актом від 02.12.2021 №89182/Ж5/26-15-07-01-05/40419480 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроволодар» (Код 40419480);

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 30.12.2021 №00964600701;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 30.12.2021 №00964680701.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що контролюючим органом порушено встановлений законом порядок проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а висновки перевірки є неправомірними, оскільки будь-які порушення норм податкового законодавства з боку позивача відсутні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою від 17.05.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позову та вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті у повній відповідності до чинного законодавства України, а тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій зазначив, що аргументи, які представник відповідача навів у відзиві на позов не мають жодного доказового значення та не підтверджують позицію відповідача щодо законності перевірки та її висновків, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві, та просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі наказу від 17.11.2021 №9137-п, повідомлення від 19.11.2021, відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами і доповненнями Головним управлінням ДПС у м. Києві проведена документальна позапланова невиїзна перевірка TOB «Агроволодар» (код 40419480) з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за вересень 2021 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2021 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.10.2021 №9310517748), за результатами якої складено акт від 02.12.2021 №89182/Ж5/26-15-07-01-05/40419480.

Перевіркою встановлено порушення:

п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 439 412 грн, в тому числі: за вересень 2021 року та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації з ПДВ), на загальну суму 6 086 300 грн., у тому числі: за вересень 2021 року - 6 086 300 грн.

п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами і доповненнями, посадовим особам контролюючого органу не надано документи під час перевірки.

Не погоджуючись із висновками акта перевірки позивачем подано заперечення до акту від 15.12.2021.

За результатами розгляду заперечень контролюючим органом надано відповідь від 29.12.2021, якою повідомлено про залишення без змін висновків акту перевірки.

На підставі висновків акту перевірки, 30.12.2021 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

№00964600701, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1 439 412 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції - 359 853,00 грн.;

№00964680701, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6 086 300 грн.

Позивач, не погоджуючись із діями відповідача щодо проведення перевірки та прийнятими, за її наслідками рішеннями, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені у статті 79 Податкового кодексу України.

Згідно пунктів 79.2, 79.3, 79.5 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.

Отже, документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки у спосіб, визначений законом, до її початку.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Як вбачається з матеріалів справи, що не заперечуються відповідачем, копію наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 17.11.2021 №9137-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Агроволодар» разом з повідомленням від 19.11.2021 №1917/26-15-07-01-05 про початок та місце проведення перевірки надіслано позивачу засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення за податковою адресою TOB «Агроволодар»: 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 2-А та отримано ним 26.11.2021.

Згідно пункту 1 наказу від 17.11.2021 №9137-п встановлено провести документальну позапланову невиїзну перевірку TOB «Агроволодар» з 19.11.2021 по дату завершення перевірки, тривалістю 5 робочих днів.

Доказів продовження строку проведення перевірки відповідачем не надано.

Таким чином, судом встановлено недотримання контролюючим органом вимог ст.ст.78, 79 Податкового кодексу України при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки позивача та не вручено йому копію наказу про проведення перевірки у спосіб, визначений законом, до її початку.

При цьому, перелік обставин, за наявності яких у контролюючого органу виникає право на здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки, закріплено у статті 78 Податкового кодексу України.

Згідно підпункту 78.1.8 пункту 78.1 Податкового кодексу України, який був підставою для проведення перевірки позивача, передбачено, що перевірка здійснюється за наявності такої обставини: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначеної у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Агроволодар» на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 Податкового кодексу України ГУ ДПС у м. Києві направлено на податкову адресу позивача запит «Про надання документів» від 24.11.2021 №35867/1/26-15-07-01-05.

В акті перевірки від 02.12.2021 №89182/Ж5/26-15-07-01-05/40419480 контролюючим органом зазначено про порушення позивачем п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, а саме не надано посадовим особам контролюючого органу документи під час перевірки.

Разом з тим, з матеріалів справи судом встановлено, що запит щодо надання необхідних документів, які підтверджують дані податкових декларацій від 24.11.2021 направлено позивачу засобами поштового зв`язку, який отримано останнім 03.12.2021, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення. Тобто уже після проведення перевірки та складання за її результатами акта.

Як передбачено пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

В свою чергу, згідно абзацу 18 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

З огляду на викладене, для надання відповіді на запит від 24.11.2021 відповідачем фактично надано позивачу лише один день, що суперечить положенням ст.73 Податкового кодексу України та на наступний день 25.11.2021 складено акт №6340/ж6/26-15-07-01-05 про ненадання документів.

Зі встановлених обставин справи вбачається, що позивач позбавлений був права на подання первинних документів в підтвердження законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за вересень 2021 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2021 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.10.2021 №9310517748), у зв`язку з невчасним отриманням запиту, а також, як встановлено вище, наказу на проведення перевірки та повідомлення про початок та місце проведення перевірки.

В контексті встановлених обставин справи, суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, в постанові 02 вересня 2020 року у справі № 820/3426/16, яка полягає у тому, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому особисто чи його уповноваженому представнику копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова, проте брати участь у проведенні такої перевірки є правом платника податків, а відтак з наказом про перевірку та письмовим повідомленням про дату початку та місце проведення такої перевірки платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до початку її проведення. Невиконання вимог щодо повідомлення платника податків про перевірку до початку її проведення призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме, підстав для прийняття за її результатами актів індивідуальної дії, зокрема і податкового повідомлення-рішення.

Аналогічна позиція висловлена неодноразово Верховним Судом України, зокрема, в постанові від 27 січня 2015 року у справі № 21-425а14.

Наведені обставини свідчать про недотримання контролюючим органом обов`язкових умов для призначення проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, визначених ст.78 Податкового кодексу України та не дотримано вимог ст.79 Податкового кодексу України щодо вручення платнику податків до початку перевірки оскаржуваного наказу.

За таких обставин, оскільки контролюючий орган як суб`єкт владних повноважень діяв не у спосіб, що визначений чинним податковим законодавством України, порушив процедуру проведення перевірки, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Агроволодар» з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за вересень 2021 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2021 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.10.2021 №9310517748), яка оформлена актом від 02.12.2021 №89182/Ж5/26-15-07-01-05/40419480.

Водночас, позивачем в підтвердження законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за вересень 2021 року подано до суду усі необхідні первинні документи.

Так, до податкової декларації і додатку 2 до податкової декларації за вересень 2021 року, ТОВ «Агроволодар» задекларовано податкові зобов`язання у розмірі 1439412,00 грн. (рядок 9 декларації), податковий кредит в загальній сумі 758 700,00 грн. (рядок 10.1 та рядок 10.3 декларації), які було сформовано по господарським операціям, здійсненим у звітному (податковому) періоді - вересні 2021 року.

В рядку 16 та 16.1 податкової декларації за вересень 2021 року було зараховано та включено, відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, податковий кредит у розмірі 6 767 012 грн., що сформувався з від`ємних значень по господарським операціям, які були здійснені в минулих звітних (податкових) періодах і які були задекларовані у березні, квітні, травні, червні, липні, серпні - на суму 6 767 012 грн.

В силу вимог податкового законодавства, ТОВ «Агроволодар» зобов`язано вносити відомості про сформовані від`ємні значення у попередні звітні (податкові) періоди та зараховувати їх до складу податкового кредиту в наступні звітні (податкові) періоди.

Однак, як пояснив позивач та підтверджується матеріалами справи, зазначені відомості, які були задекларовані у березні, квітні, травні, червні, липні, серпні 2021 року - на загальну суму 6 767 012 грн. не впливають на загальну суму нарахованого та сплаченого податкового зобов`язання за вересень 2021 року, оскільки не мають відношення до господарських операцій з контрагентами, які були здійснені у вересні 2021 року.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктами 200.1-200.3 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пп.5 п. 4 розділу 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 № 21 у рядку 16 відображається від 'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.

Отже, як вбачається з поданих документів, позивачем до податкової декларації за вересень 2021 року лише перенесено і включено до податкового кредиту від`ємні значення, які сформувались в минулих звітних (податкових) періодах, і які відповідно до пп. в) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України повинні зараховуватися платником податків до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Господарська діяльність товариства пов`язана з вирощуванням сільськогосподарських культур, тому починаючи з березня товариство закуповує насіння, добрива, дизельне паливо, запасні частини для сільськогосподарської техніки, отримує послуги з обробки землі та інше, у зв`язку з цим ним формується від`ємне значення з податку на додану вартість.

Таким чином, заниження податкового зобов`язання на суму 1 439 412,00 грн. та завищення від`ємного значення податкового кредиту на суму 6 086 300,00 грн., відповідно до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, ґрунтується виключно на зарахуванні суми від`ємних значень, які вже були сформовані та задекларовані TOB «Агроволодар» у попередні (звітні) періоди.

Згідно з пунктом 17.1 статті 17 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків має право, зокрема: представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника; бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом; вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків.

Суд зазначає, що сам вид перевірки (позапланова невиїзна) без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень чи документів, що стосуються предмету перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення.

Відповідно до пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

На підставі викладеного, суд зазначає, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України. Лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема, документальних позапланових невиїзних, може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення такої перевірки платник податків має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Таким чином, оскільки судом встановлено недотримання контролюючим органом вимог статті 79 Податкового кодексу України при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, суд зазначає, що акт перевірки, отриманий в результаті такої перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених ч. 2 КАС України, не може вважатися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками незаконної перевірки, на підставі висновків акту перевірки, який є недопустимим доказом, а також без дослідження поданих платником податків первинних документів на підтвердження відображених у податковій звітності показників, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.

Суд звертає увагу, що правова позиція щодо необхідності визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, у разі встановлення в судовому порядку обставин проведення відповідної податкової перевірки, за результатами якої вони були прийняті, з порушенням вимог законодавства, неодноразово підтверджена обов`язковою для врахування судовою практикою Верховного Суду, яку відображено, зокрема, в постановах від 11.07.2019 у справі №804/8855/14, від 11.06.2019 у справі №815/348/18, від 07.02.2020 у справі №815/5748/15, від 20.03.2020 у справі №804/8592/15, від 02.09.2020 по справі №820/3426/16, від 06.11.2020 у справі №826/6329/16, від 25.02.2021 у справі № 826/10069/15.

Отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 30.12.2021 №00964600701 та від 30.12.2021 №00964680701, прийняті відповідачем за наслідками спірної перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність своїх дій та обґрунтованість прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно, беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агроволодар» задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Агроволодар» (код ЄДРПОУ 40419480) з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за вересень 2021 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2021 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.10.2021 №9310517748), яка оформлена актом від 02.12.2021 №89182/Ж5/26-15-07-01-05/40419480 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроволодар» (код 40419480)».

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України в м. Києві від 30.12.2021 №00964600701.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України в м. Києві від 30.12.2021 №00964680701.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агроволодар» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 27 291,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 06.07.2022 року.

Суддя В.П. Шулежко