Ухвала

від 24.08.2022 по справі 908/376/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 серпня 2022 року

м. Київ

cправа № 908/376/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М., Студенець В. І.,

за участю секретаря судового засідання - Шпорта О. В.,

та представників:

позивача - ОСОБА_1, Железняка В. К.,

відповідача 1 - Штабовенко Д. В.,

відповідача 2 - не з`явився,

відповідача 3 - не з`явився,

третьої особи - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2021 (головуючий - Чередко А. Є., судді Коваль Л. А., Кузнецов В. О.)

та рішення Господарського суду Запорізької області від 13.07.2021 (суддя Топчій О. А.)

у справі № 908/376/21

за позовом ОСОБА_1

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Віра-2", 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3

за участю третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергомашкомплекс"

про визнання частково недійсними рішень загальних зборів товариства, визнання недійсними свідоцтв про право власності на нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Віра-2" (відповідач 1), ОСОБА_2 (відповідач 2), ОСОБА_3 (відповідач 3), в якому просив визнати недійсними та скасувати:

- рішення зборів учасників ТОВ "Віра-2" від 13.03.2014, оформлене протоколом № 2-14, в частині виділення та передачі ОСОБА_3 нерухомого майна: приміщення НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_1 та зменшення статутного капіталу товариства;

- рішення зборів учасників ТОВ "Віра-2" від 05.05.2014, оформлене протоколом № 4-14, в частині виділення та передачі ОСОБА_2 нерухомого майна: приміщень НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6 за адресою: АДРЕСА_1 та зменшення статутного капіталу товариства;

- свідоцтво про право власності на нерухоме майно: приміщення НОМЕР_4 за адресою: АДРЕСА_1 , видане в 2014 році ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційною службою Запорізького міського управління юстиції Запорізької області;

- свідоцтво про право власності на нерухоме майно: приміщення НОМЕР_5 за адресою: АДРЕСА_1 , видане в 2014 році ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційною службою Запорізького міського управління юстиції Запорізької області;

- свідоцтво про право власності на нерухоме майно: приміщення НОМЕР_6 за адресою: АДРЕСА_1 , видане в 2014 році ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційною службою Запорізького міського управління юстиції Запорізької області;

- свідоцтво про право власності на нерухоме майно: приміщення НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_1 , видане в 2014 році ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , реєстраційною службою Запорізького міського управління юстиції Запорізької області.

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що:

- ТОВ "Віра-2" здійснило відчуження всього наявного майна значної вартості в березні-травні 2014 року після виникнення за рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Віра-2" від 02.12.2011 обов`язку сплатити позивачеві грошову вартість належної йому 21 частки майна в товаристві у встановлений строк - до 02.12.2012, а також: після подання ним 11.03.2013 позову до Господарського суду Запорізької області про стягнення з ТОВ "Віра-2" 585 000 грн станом на січень 2014 року;

- майно відчужене ТОВ "Віра 2" на підставі безвідплатних правочинів;

- майно, відчужене на користь учасників ТОВ "Віра 2" ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

- після відчуження майна у відповідача ТОВ "Віра 2" відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредитором ОСОБА_1 та іншими кредиторами.

- вказані правочини є фраудаторними.

3. Також позивач, серед іншого, посилається на фіктивність правочину щодо передання спірного майна відповідачу-2 та відповідачу-3 за спірними рішеннями загальних зборів.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

4. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.07.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2021, у задоволенні позову відмовлено.

5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження вчинення відповідачами дій щодо укладання правочинів, які суперечать закону, з наведеним висновком погодився і суд апеляційної інстанції.

6. Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що як свідчать матеріали справи та встановлено господарським судом, зокрема при розгляді справи № 908/1098/19, ОСОБА_1 02.12.2011 звернувся з нотаріально посвідченою заявою до ТОВ "Віра-2" про вихід зі складу учасників товариства, відповідно до якої просив провести розрахунок вартості належної йому частки в майні товариства виходячи з ринкової (справедливої) оцінки вартості майна товариства, підтвердженої висновком незалежної експертизи або надати погоджену частину майна в натуральній формі згідно зі статтею 54 Закону України "Про господарські товариства". 02.12.2011 на загальних зборах учасників ТОВ "Віра-2" було вирішено "виключити" ОСОБА_1 із учасників товариства, розрахунки провести згідно із законодавством.

7. Отже, оскільки на момент проведення загальних зборів учасників ТОВ "Віра-2", на яких були прийняті оскаржувані рішення, позивач вже не був учасником відповідача 1, останній не може вимагати визнання цих рішень недійсними, обґрунтовуючи позовні вимоги порушенням своїх корпоративних прав.

8. Також апеляційний господарський суд зазначив, що матеріалами справи підтверджується, що нерухоме майно, рішення про передання якого в якості компенсації вартості внеску до статутного фонду товариства позивач просить визнати недійсним, фактично було передано відповідачем 1 відповідачам 2 та 3, якими згодом було фактично внесено як вклад до статутного капіталу ТОВ "Енергомашкомплекс". Наведене свідчить про відсутність в прийнятті оскаржуваних рішень загальних зборів учасників ТОВ "Віра-2" ознак фіктивного правочину.

9. Разом з тим, суд апеляційної інстанції з посиланням на обставини, встановлені в ході розгляду справи № 331/748/20 зазначив, що у цій справі рішення зборів учасників ТОВ "Віра-2" про передачу нерухомого майна від 13.03.2014 та від 05.05.2014 були прийнятті до ухвалення Господарським судом Запорізької області рішення від 27.01.2016 у справі № 908/881/13-г про стягнення з ТОВ "Віра-2" на користь ОСОБА_1 446 170 грн, які є вартістю його частки у статутному капіталі товариства, та до відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого на підставі вказаного рішення, у зв`язку з чим положення частини четвертої статті 9 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягали застосуванню до спірних правовідносин. Тому доводи позивача щодо оспорювання ним фраудаторних правочинів безпідставні. Відтак, враховуючи правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 02.07.2021 у справі № 331/748/20, судова колегія суду апеляційної інстанції констатувала, що посилання позивача на фраудаторність спірних рішень загальних зборів є безпідставними.

10. Крім того, апеляційний господарський суд зауважив, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 цього Кодексу. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

11. З огляду на наведене, зважаючи на підстави та предмет позову у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем у цій справі обрано неефективний спосіб захисту, який не призведе до відновлення його порушених прав. Відтак, заявлені позивачем позовні вимоги, що є предметом розгляду у даній справі, не спрямовані на захист копоративних прав, які виходячи з встановлених обставин справи не порушені, наявність чого згідно з статтями 15, 16 ЦК України є необхідною передумовою для судового захисту особи та задоволення позовних вимог. Судом не встановлено фактів недійсності, фіктивності або фраудаторності правочину, яким також не можуть бути оскаржувані рішення зборів учасників товариства. При цьому, задоволення позовних вимог позивача не призведе до відновлення порушення його прав, які пов`язані з невиконанням судового рішення, що і є підставою для пред`явлення даного позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

12. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2021 і рішення Господарського суду Запорізької області від 13.07.2021 у справі № 908/376/21 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

13. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, при цьому, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 909/1294/15, від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц та постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 747/306/19, від 24.07.2019 у справі № 405/1820/17 та від 01.10.2020 у справі № 755/17944/18.

Позиція інших учасників справи

14. Відповідач 1 подав відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.

15. Інші учасники справи не надали відзивів на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

16. Суди встановили, що обставини, на які посилаються сторони у справі, вже були встановлені рішеннями різних судових інстанцій у інших справах, у яких брали участь ті самі особи, що і у справі, що розглядається.

17. Так, рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.10.2019 у справі № 908/1098/19 за позовом ОСОБА_1 до відповідачів ТОВ "Віра-2", ТОВ "Енергомашкомплекс", Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про відновлення становища, яке існувало до порушення; зобов`язання скасувати державну реєстрацію із закриттям розділів на об`єкти нерухомого майна та відновлення державної реєстрації прав на об`єкти нерухомого майна встановлено наступне:

"Відповідно до п.4.5 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Віра-2" (із змінами та доповненнями, затвердженого загальними зборами учасників ТОВ "Віра-2" протоколом від 07.02.03 № 2 та зареєстрованим у відділі реєстрації та Єдиного реєстру Запорізької міської ради 16.12.03 за № 0030019) ОСОБА_1 був учасником товариства з 21 часткою в статутному фонді.

31.01.06 між управлінням у справах приватизації Товариством з обмеженою відповідальністю "Віра-2" укладено договір купівлі-продажу об`єкта права комунальної власності № 22, згідно з яким (п.1.1 Договору), предметом цього договору є передача права власності на комунальне майно м. Запоріжжя, яке на підставі Свідоцтв про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 453696, № 453697, № 453698 від 15.09.05 є власністю територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради та перебуває на балансі КП "ВРЕЖО № 2", шляхом приватизації способом викупу на підставі рішення Запорізької міської ради від 05.03.97 № 11 та відповідно до наказу Органу приватизації від 28.11.05 № 930 (об`єкт приватизації).

Відповідно до п.1.2 Договору, об`єктом приватизації є нежитлове приміщення (літера А-9) продовольчого магазину № 2 у складі:

- приміщення НОМЕР_8 підвалу, а саме: коридор № 1 площею 11,2 кв. м; склад № 2 площею 19,7 кв. м; вентиляторна № 3 площею 5,4 кв. м; вентиляторна № 4 площею 8,7 кв. м; сходова клітина № 6 площею 12,5 кв. м; коридор № 7 площею 12,7 кв. м; холодильна камера № 8 площею 14,8 кв. м; приміщення № 9 площею 27,8 кв. м; приміщення № 10 площею 12,3 кв. м; коридор № 11 площею 38,3 кв. м; склад № 12 площею 31,7 кв. м; фасовочна № 13 площею 8,6 кв. м; коридор № 14 площею 7,2 кв. м; склад № 15 площею 39,4 кв. м; склад № 17 площею 14,8 кв. м; склад № 18 площею 31,3 кв. м; загальною площею 296,4 кв.м., що складає 9/10 частин приміщення № 199;

- приміщення НОМЕР_7 підвалу, а саме: електрощитова № 9 площею 8,8 кв. м; склад № 16 площею 18,3 кв. м; роздягальня № 17 площею 13,3 кв. м; душева № 19 площею 5,7 кв. м; кладова № 30 площею 2,9 кв. м; загальною площею 49,0 кв. м, що складає 11/10 частин приміщення НОМЕР_7;

- приміщення НОМЕР_3 напівпідвалу, загальною площею 716,6 кв. м;

- загальною площею за внутрішніми замірами 1 062,0 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно Витягу з Державного реєстру правочинів від 24.02.06 № 2114874:

- нежиле приміщення підвалу літ. А-9, за адресою: АДРЕСА_3 , опис майна: коридор № 1 площею 11,2 кв. м; склад № 2 площею 19,7 кв. м; вентиляторна № 3 площею 5,4 кв. м; вентиляторна № 4 площею 8,7 кв. м; сходова клітина № 6 площею 12,5 кв. м; коридор № 7 площею 12,7 кв. м; холодильна камера № 8 площею 14,8 кв. м; приміщення № 9 площею 27,8 кв. м; приміщення № 10 площею 12,3 кв. м; коридор № 11 площею 38,3 кв. м; склад № 12 площею 31,7 кв. м; фасовочна № 13 площею 8,6 кв. м; коридор № 14 площею 7,2 кв. м; склад № 15 площею 39,4 кв. м; склад № 17 площею 14,8 кв. м; склад № 18 площею 31,3 кв. м, загальною площею 296,4 кв. м, що складає 9/10 частин приміщення НОМЕР_8 підвалу літ.А-9;

- нежиле приміщення підвалу літ.А-9, за адресою: АДРЕСА_4 , опис майна: електрощитова № 9 площею 8,8 кв. м; склад № 16 площею 18,3 кв. м; роздягальня № 17 площею 13,3 кв. м; душева № 19 площею 5,7 кв. м; кладова № 30 площею 2,9 кв. м, загальною площею 49,0 кв. м, що складає 11/10 частин приміщення НОМЕР_7 підвалу літ. А-9;

- нежиле приміщення напівпідвалу літ.А-9, за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення 201 зареєстровані 24.02.06 на підставі договору купівлі-продажу за Товариством з обмеженою відповідальністю "Віра-2".

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24.07.06 у справі № 2-2853/06 позовну заяву ОСОБА_2 до Орендного підприємства "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" про виділ частки в натурі та державної реєстрації відокремленого об`єкту нерухомості - задоволено. За вказаним рішенням суд вирішив:

1) Виділити ТОВ "Віра-2" в натурі нежиле приміщення підвалу за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: складу № 16 площею 18,3 кв. м, роздягальні № 17 площею 9,3 кв. м, коридору № 17-1 площею 7,5 кв. м, кладової № 19 площею 1,3 кв. м, туалету № 19-1 площею 1,2 кв. м, душової № 19-2 площею 1,3 кв. м, загальною площею 38,9 кв. м з присвоєнням нового реєстраційного номеру - 206.

2) Виділити ТОВ "Віра-2" в натурі нежиле приміщення підвалу за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: електрощитової № 9 площею 8,8 кв. м, з присвоєнням нового реєстраційного номеру - 205.

3) Визнати за ТОВ "Віра-2" право власності на дані нежилі приміщення, як окремі об`єкти нерухомості.

4) Зобов`язати Орендне підприємство "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати право власності на відокремлене приміщення підвалу за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: складу № 16 площею 18,3 кв. м, роздягальні № 17 площею 9,3 кв. м, коридору № 17-1 площею 7,5 кв. м, кладової № 19 площею 1,3 кв. м, туалету № 19-1 площею 1,2 кв. м, душової № 19-2 площею 1,3 кв. м, загальною площею 38,9 кв. м, реєстраційний номер - 206.

5) Зобов`язати Орендне підприємство "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати право власності на відокремлене приміщення підвалу за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: електрощитової № 9 площею 8,8 кв. м, реєстраційний номер - 205.

Постановою апеляційного суду Запорізької області від 19.12.17 у справі № 2-2853/06, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24.07.06 у справі № 2-2853/06 скасовано та прийнято постанову, якою відмовлено у задоволені позову ОСОБА_2 до орендного підприємства "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" про виділ частки в натурі та державної реєстрації відокремленого об`єкту нерухомості.

Постановою Верховного Суду від 15.03.18 у справі № 2-2853/06, касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову апеляційного суду Запорізької області від 19.12.17 залишено без змін.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24.07.06 у справі № 2-2854/06 позовну заяву ОСОБА_2 до Орендного підприємства "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" про виділ частки в натурі та державної реєстрації відокремленого об`єкту нерухомості - задоволено. За вказаним рішенням суд вирішив:

1) Виділити ТОВ "Віра-2" в натурі нежиле приміщення підвалу за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: коридору № 1 площею 11,2 кв. м, складу № 2 площею 19,7 кв. м, вентиляційної № 3 площею 5,4 кв. м, вентиляційної № 4 площею 8,7 кв. м, сходової клітини № 6 площею 12,5 кв. м, коридору № 7 площею 12,7 кв. м, холодильної камери № 8 площею 14,8 кв. м, кімнати № 9 площею 40,6 кв. м, складу № 10 площею 71,1 кв. м, фасовочної № 11 площею 8,6 кв. м, коридору № 12 площею 7,2 кв. м, складу № 13 площею 39,4 кв. м, складу № 15 площею 14,8 кв. м, складу № 16 площею 31,3 кв. м, загальною площею 298,0 кв. м, з присвоєнням нового реєстраційного номеру - НОМЕР_9.

2) Визнати за ТОВ "Віра-2" право власності на дане нежиле приміщення, як окремий об`єкт нерухомості.

3) Зобов`язати Орендне підприємство "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати право власності на відокремлене приміщення підвалу за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: коридору № 1 площею 11,2 кв. м, складу № 2 площею 19,7 кв. м, вентиляційної № 3 площею 5,4 кв. м, вентиляційної № 4 площею 8,7 кв. м, сходової клітини № 6 площею 12,5 кв. м, коридору № 7 площею 12,7 кв. м, холодильної камери № 8 площею 14,8 кв. м, кімнати № 9 площею 40,6 кв. м, складу № 10 площею 71,1 кв. м, фасовочної № 11 площею 8,6 кв. м., коридору № 12 площею 7,2 кв. м., складу № 13 площею 39,4 кв. м., складу № 15 площею 14,8 кв. м, складу № 16 площею 31,3 кв. м, загальною площею 298,0 кв. м., з присвоєнням нового реєстраційного номеру - НОМЕР_9.

Постановою апеляційного суду Запорізької області від 05.04.17 у справі № 2-2854/06, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24.07.06 у справі № 2-2854/06 скасовано та прийнято постанову, якою відмовлено у задоволені позову ОСОБА_2 .

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.10.18 у справі № 0840/2683/18 закрито провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Нікітенко Людмили Олександрівни, Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, треті особи: 1) ТОВ "Віра-2", 2) ТОВ "Енергомашкомплекс" про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити певні дії.

Постановою третього апеляційного адміністративного суду від 30.01.19 у справі № 0840/2683/18, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 04.10.18 у справі № 0840/2683/18 залишено без змін.

У відповідності до заяви за вих. від 22.03.18 про скасування державної реєстрації, ОСОБА_1 просив департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ "Віра-2" на виділенні в натурі нежилі приміщення підвалу літ.А-9 приміщення НОМЕР_9, 205, 206, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Нікітенко Л. О. від 26.03.18 № 40302124 про відмову у скасуванні вирішено відмовити у скасуванні державної реєстрації, розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 38587523101 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У відповідному рішенні державного реєстратора прав на нерухоме майно Нікітенко Л. О. від 26.03.18 № 40302124 про відмову у скасуванні зазначено, що (дослівно): "…Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в розділі 38587523101 відкритому на приміщення 205 по АДРЕСА_1 , відсутній актуальний запис про право власності на нерухоме майно на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24.07.06 за ТОВ "Віра-2". Право власності на вищезазначений об`єкт нерухомого майна зареєстровано на підставі інших документів за іншим власником…".

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Нікітенко Л. О. від 26.03.18 № 40302655 про відмову у скасуванні вирішено відмовити у скасуванні державної реєстрації, розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 38661323101 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У відповідному рішенні державного реєстратора прав на нерухоме майно Нікітенко Л. О. від 26.03.18 № 40302655 про відмову у скасуванні зазначено, що (дослівно): "…Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в розділі 38661323101 відкритому на приміщення АДРЕСА_12, відсутній актуальний запис про право власності на нерухоме майно на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24.07.06 за ТОВ "Віра-2". Право власності на вищезазначений об`єкт нерухомого майна зареєстровано на підставі інших документів за іншим власником…".

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.07.14 за індексним номером 24447107, нежитлове приміщення напівпідвалу літ.А-9, за адресою: АДРЕСА_7, загальною площею 694,3 кв. м, з приватною формою власності та частки розміру 1/1 належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергомашкомплекс".

Згідно із Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 18.07.14 за індексним номером 24445319, нежитлове приміщення підвалу літ.А-9, за адресою: АДРЕСА_8, загальною площею 298,0 кв. м, з приватною формою власності та частки розміру 1/1 належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергомашкомплекс".

У відповідності до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.07.14 за індексним номером 24451029, нежитлове приміщення підвалу літ.А-9, за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 8,8 кв. м, з приватною формою власності та частки розміру 1/1 належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергомашкомплекс".

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.07.14 за індексним номером 24449390, нежитлове приміщення підвалу літ.А-9, за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 38,9 кв. м, з приватною формою власності та частки розміру 1/1 належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергомашкомплекс".

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.01.16 у справі № 908/881/13-г вирішено стягнути з ТОВ "Віра-2" на користь ОСОБА_1 446 170,00 грн вартості частки в статутному капіталі товариства. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.16 у справі № 908/881/13-г рішення Господарського суду Запорізької області від 27.01.16 у справі № 908/881/13-г залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 19.07.16 у справі № 908/881/13-г постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.16 та рішення Господарського суду Запорізької області від 27.01.16 у справі № 908/881/13-г залишено без змін.

Рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 908/881/13-г від 27.01.16 встановлено, що 02.12.11 позивач звернувся з нотаріально посвідченою заявою до відповідача про вихід зі складу учасників ТОВ "Віра-2", відповідно до якої просив провести розрахунок вартості належної йому частки в майні товариства виходячи з ринкової (справедливої) оцінки вартості майна товариства, підтвердженої висновком незалежної експертизи або надати погоджену частину майна в натуральній формі згідно зі ст.54 Закону України "Про господарські товариства". Зазначена вище заява була отримана відповідачем 02.12.11, що підтверджується підписом директора відповідача на зазначеній заяві з відміткою про її отримання.

02.12.11 на загальних зборах учасників ТОВ "Віра-2" було вирішено "виключити" ОСОБА_1 із учасників товариства, розрахунки провести згідно із законодавством. Відповідно до п.12.3 Статуту ТОВ "Віра-2" передбачено, що при виході учасника з Товариства йому виплачується вартість частини майна Товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата відбувається після затвердження звіту за рік і в якому він вийшов з ТОВ "Віра-2", та в строк до 12 місяців з дня виходу. За вимогою учасника та за згодою ТОВ "Віра-2" внесок може бути повернений повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, сплачується належна йому частина прибутку, одержана Товариством у даному році до моменту його виходу. Майно, яке передано учасником Товариства тільки у користування, повертається йому в натуральній формі без винагороди.

Рішення загальних зборів учасників ТОВ "Віра-2" від 02.12.11 про проведення розрахунків не було виконано в строк до 02.12.12, оскільки відповідачем не виплачено позивачу вартість належної йому частки майна товариства, у зв`язку з чим ОСОБА_1 11.03.13 звернувся з позовом до ТОВ "Віра-2".

Рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 908/881/13-г від 27.01.16 було визначено розмір частки майна, яку відповідач повинен був сплатити позивачу 02.12.12 у розмірі 446 170,00 грн.

Рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 908/881/13-г від 27.01.16 набрало законної сили 25.04.16, у зв`язку з чим вищезазначені обставини є такими, що встановлені судом та не підлягають доказуванню.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.07.17 у справі № 908/1152/17 позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Віра-2" про стягнення суми коштів у розмірі 579 636,50 грн задоволено частково. Вирішено стягнути з ТОВ "Віра-2" на користь ОСОБА_1 456 860,66 грн інфляційних втрат та 40 118,63 грн 3% річних. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.10.17 у справі № 908/1152/17 рішення Господарського суду Запорізької області від 03.07.17 у справі № 908/1152/17 залишено без змін.

Рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 908/881/13-г від 27.01.16 не виконано, тому позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою за вих. від 25.04.19 до ТОВ "Віра-2" (відповідач 1), до ТОВ "Енергомашкомплекс" (відповідач 2) та до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради з вимогами про:

1) визнання незаконними дії відповідача 1 щодо відчуження належного ТОВ "Віра-2" об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, право власності на який виникло на підставі Договору купівлі-продажу об`єкта права комунальної власності № 22 від 31.01.2006 (зареєстровано в реєстрі за № 137 від 24.02.2006) - ТОВ "Енергомашкомплекс";

2) зобов`язання відповідача - Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради здійснити наступні реєстраційні дії:

- до Державного реєстру прав внести запис про скасування державної реєстрації прав із закриттям розділу на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером: 38587523101- нежиле приміщення, підвалу, літ.А-9; опис об`єкта - загальна площа 8,8 м2; адреса об`єкта - АДРЕСА_10; номер об`єкта в РПВН: 15879869;

- до Державного реєстру прав внести запис про скасування державної реєстрації прав із закриттям розділу на об`єкт нерухомогомайна з реєстраційним номером: 38513523101- нежиле приміщення, підвалу, літ.А-9; опис об`єкта - загальна площа 38,9 м2; адреса об`єкта - АДРЕСА_11; номер об`єкта в РПВН: 15879910;

- в Державному реєстрі прав відкрити розділ на об`єкт нерухомого майна - нежиле приміщення, підвалу, літ.А-9, приміщення НОМЕР_7; опис об`єкта - загальна площа 49,0 м2; адреса об`єкта - АДРЕСА_1; номер об`єкта в РПВН: 12063211,назва власника - ТОВ "Віра-2", код ЄДРПОУ- 13624216; підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу, 137, 24.02.2006 приватний нотаріус Сенченко К. В.

- до Державного реєстру прав внести запис про скасування державної реєстрації прав із закриттям розділу на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером: 38661323101- нежиле приміщення, підвалу, літ.А-9; опис об`єкта - загальна площа 298,0 м2; адреса об`єкта - АДРЕСА_1, приміщення НОМЕР_9; номер об`єкта в РПВН: 15918925;

- в Державному реєстрі прав відкрити розділ на об`єкт нерухомого майна - нежиле приміщення, підвалу, літ.А-9, приміщення НОМЕР_8; опис об`єкта - загальна площа 296,4 м2; адреса об`єкта - АДРЕСА_1 ; номер об`єкта в РПВН: 12063197, назва власника - ТОВ "Віра-2", код ЄДРПОУ- 13624216; підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу, 137, 24.02.2006 приватний нотаріус Сенченко К. В.;

- до Державного реєстру прав внести запис про скасування державної реєстрації прав із закриттям розділу на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером: 38746723101 - нежиле приміщення напівпідвалу, літ.А-9; опис об`єкта - загальна площа 694,3 м2; адреса об`єкта - АДРЕСА_7 ; номер об`єкта в РПВН: 12063219;

- в Державному реєстрі прав відкрити розділ на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення напівпідвалу, літ.А-9; опис об`єкта - загальна площа 694,3 м2; адреса об`єкта - АДРЕСА_1 , номер об`єкта в РПВН: 12063219, назва власника ТОВ "Віра-2", код ЄДРПОУ- 13624216; підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу, 137, 24.02.2006. приватний нотаріус Сенченко К. В.

Наявні матеріали цієї господарської справи свідчать, що згідно із:

- свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 18.07.14 за індексним номером 24447107, нежитлове приміщення напівпідвалу літ.А-9, за адресою: АДРЕСА_7 , загальною площею 694,3 кв. м, з приватною формою власності, розмір частки 1/1 належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергомашкомплекс";

- свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 18.07.14 за індексним номером 24445319, нежитлове приміщення підвалу літ.А-9, за адресою: АДРЕСА_8 , загальною площею 298,0 кв. м, з приватною формою власності, розмір частки 1/1 належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергомашкомплекс";

- свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 18.07.14 за індексним номером 24451029, нежитлове приміщення підвалу літ.А-9, за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 8,8 кв. м, з приватною формою власності, розмір частки 1/1 належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергомашкомплекс";

- свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 18.07.14 за індексним номером 24449390, нежитлове приміщення підвалу літ.А-9, за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 38,9 кв. м, з приватною формою власності, розмір частки 1/1 належить товариству з обмеженою відповідальністю "Енергомашкомплекс".".

18. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.10.2019 у справі № 908/1098/19 відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2020 зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 28.07.2020 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2020 у справі № 908/1098/19 залишено без змін.

19. При цьому, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2020 у справі № 908/1098/19 встановлено наступне:

"Так, відповідно до протоколу № 1-14 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Віра-2" від 15.01.2014, зокрема, вирішено збільшити статутний капітал товариства та встановити його у розмірі 1 703 000,00 грн; частки учасників товариства у грошовому, відсотковому та кількісному вираженні складають: ОСОБА_2 - 30 часток на суму 510 900,00 грн, що дорівнює 30% у статутному капіталі; ОСОБА_3 - 70 часток на суму 1 192 100,00 грн, що дорівнює 70% у статутному капіталі.

Згідно протоколу № 2-14 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Віра-2" від 13.03.2014, зокрема, вирішено, у зв`язку з поданням ОСОБА_3 заяви про вихід з товариства, виключено ОСОБА_3 зі складу товариства; виплати вартості частини майна товариства вирішено замінити переданням наступного нерухомого майна в натурі: нежитлове приміщення, загальною площею 694,3 кв. м, розташоване: АДРЕСА_7 ; зменшити статутний капітал товариства та встановити його у розмірі 510 900,00 грн; частки учасників товариства, у грошовому, відсотковому та кількісному вираженні складають: ОСОБА_2 - 100 часток на суму 510 900,00 грн, що дорівнює 100 % у статутному капіталі.

За актом приймання-передачі нерухомого майна від 17.03.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Віра-2" передало, а ОСОБА_3 прийняв в якості компенсації вартості внеску до статутного фонду товариства, наступне нерухоме майно: нежитлове приміщення, загальною площею 694,3 кв. м, розташоване: АДРЕСА_7 .

Згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно за № 20543542 від 15.04.2014 нежитлове приміщення, напівпідвалу, літ.А-9, загальною площею 694,3 кв. м, розташоване: АДРЕСА_7 , належить ОСОБА_3 .

Відповідно до протоколу № 4-14 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Віра-2" від 05.05.2014, зокрема, вирішено, у зв`язку з поданням ОСОБА_2 заяви про вихід з товариства, виключити ОСОБА_2 із складу учасників товариства. Виплату вартості частини майна товариства вирішено замінити переданням наступного нерухомого майна в натурі: нежитлове приміщення, підвалу літ.А-9, загальною площею 298 кв. м, розташоване: АДРЕСА_8 ; нежитлове приміщення, підвалу літ.А-9, загальною площею 8,8 кв. м, розташоване АДРЕСА_5 ; нежитлове приміщення, підвалу літ.А-9, загальною площею 38,9 кв. м, розташоване: АДРЕСА_6 . Зменшено статутний капітал товариства та встановлено його у розмірі 5 161,00 грн; частки учасників товариства, у грошовому, відсотковому та кількісному вираженні складають: ОСОБА_3 - 100 часток на суму 5 161,00 грн, що дорівнює 100% у статутному капіталі.

Згідно акту приймання-передачі нерухомого майна від 07.05.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Віра-2" передало, а ОСОБА_2 прийняла в якості компенсації вартості внеску до статутного фонду товариства, зокрема, наступне нерухоме майно: нежитлове приміщення, підвалу літ.А-9, загальною площею 298 кв. м, розташоване: АДРЕСА_8 ; нежитлове приміщення, підвалу літ.А-9, загальною площею 8,8 кв. м, розташоване АДРЕСА_5 ; нежитлове приміщення, підвалу літ.А-9, загальною площею 38,9 кв. м, розташоване: АДРЕСА_6 .

Представлені сторонами справи докази свідчать про те, що у 2014 році ОСОБА_2 за рішенням загальних зборів вийшла з учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Віра-2" та за її вимогою і за згодою товариства її внесок було повернуто в натуральній формі шляхом передачі на її користь (їй у власність) належного підприємству нерухомого майна.".

20. У лютому 2020 ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду міста Запоріжжя з позовом до ТОВ "Віра-2", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ "Енергомашкомплекс" про визнання недійсними рішень зборів учасників товариства, визнання недійсними свідоцтв про право власності на нерухоме майно (з позовними вимогами тотожними вимогам у справі № 908/376/21).

21. Ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 11.06.2020 у справі № 331/748/20 провадження закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Постановою Запорізького апеляційного суду від 11.08.2020р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 11.06.2020 - без змін.

22. Постановою Верховного Суду від 02.07.2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 11.06.2020 та постанову Запорізького апеляційного суду від 11.08.2020 залишено без змін.

23. При цьому, Верховним Судом у зазначеній постанові, серед іншого, наведені наступні правові висновки:

"Доводи заявника про те, що рішення зборів учасників товариства та видані свідоцтва про право власності на нерухоме майно є фраудаторними (вчинені ТОВ "Віра-2" як боржником на шкоду йому як кредитору), а тому справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам) в українському законодавстві регулюються тільки в певних сферах (зокрема: у банкрутстві (стаття 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом"); при неплатоспроможності банків (стаття 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; у виконавчому провадженні (частина четверта статті 9 Закону України "Про виконавче провадження").

Так, згідно з частиною четвертою статті 9 Закону України "Про виконавче провадження" укладення протягом строку, зазначеного в частині третій цієї статті, правочину щодо майна боржника, який призвів до неможливості задовольнити вимоги стягувача за рахунок такого майна, є підставою для визнання такого правочину недійсним.

Відповідно до частини третьої статті 9 вказаного Закону державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб`єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, у разі звернення особи за вчиненням певної дії щодо майна, що належить боржнику, який внесений до Єдиного реєстру боржників, зобов`язані не пізніше наступного робочого дня повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа. Банки у разі відкриття рахунку на ім`я фізичної особи, внесеної до Єдиного реєстру боржників, у тому числі через відокремлені підрозділи банку, або закриття рахунку такою особою зобов`язані у день відкриття або закриття рахунку повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов`язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно та (або) на кошти на рахунках боржника в банках у порядку, визначеному статтею 56 цього Закону, крім випадку, коли на таке майно арешт уже накладено з тих самих підстав.

Отже, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника.

Разом з тим, у справі, яка переглядається, рішення зборів учасників ТОВ "Віра-2" про передачу нерухомого майна від 13.03.2014 та 05.05.2014 були прийнятті до ухвалення Господарським судом Запорізької області рішення від 27.01.2016 у справі № 908/881/13-г про стягнення з ТОВ "Віра-2" на користь ОСОБА_1 446 170 грн, які є вартістю його частки у статутному капіталі товариства, та до відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого на підставі вказаного рішення, у зв`язку з чим положення частини четвертої статті 9 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягали застосуванню до спірних правовідносин. Тому доводи позивача щодо оспорювання ним фраудаторних правочинів безпідставні, про що правильно зазначили суди попередніх інстанцій.".

Позиція Верховного Суду

24. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та заперечення проти задоволення касаційної скарги, викладені у відзиві, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 слід закрити, виходячи з наступного.

25. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).

26. Так, посилаючись на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає про застосування судами норм права без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 909/1294/15, від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц та постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 747/306/19, від 24.07.2019 у справі № 405/1820/17 та від 01.10.2020 у справі № 755/17944/18.

27. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

28. Відповідно до положень вказаної норми, касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

29. Колегія суддів враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття "подібні правовідносини", а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

30. Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

31. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 визначила наступні критерії подібності правовідносин у розумінні норм процесуального законодавства.

32. Для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 389 (пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України; пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України) та пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України (пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України; пункту 5 частини першої статті 339 КАС України) таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями, з-поміж яких змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

33. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

34. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи (див. постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі № 925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 у справі № 910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц (пункт 22) і № 522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (пункт 22)). Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

35. Задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин) Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 конкретизувала:

- висновок про те, що така подібність означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу правовідносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин);

- висновок про те, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, за змістом яких тотожними, аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.

36. Здійснена Великою Палатою Верховного Суду конкретизація полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

37. При цьому, слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

38. Відповідно, неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.

39. Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду, як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.

40. Проаналізувавши висновки, що викладені у постановах Верховного Суду у справах, на які посилався скаржник, суд касаційної інстанції вважає, що вони стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі, що переглядається, з огляду на таке.

41. Так у справі № 909/1294/15 розглядався позов фізичної особи до ТОВ про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників відповідача, оформлених протоколом від 13.05.2014, та скасування державної реєстрації змін до статуту ТОВ. Позов мотивовано тим, що оспорювані рішення прийняті з порушенням права позивача на повідомлення його про скликання і проведення загальних зборів учасників ТОВ та за відсутності кворуму. Позивач посилався на обставини підроблення його підпису у заяві від 12.05.2014 про вихід зі складу учасників товариства та передачу належної йому частки в статутному капіталі ТОВ у розмірі 100% на користь іншої фізичної особи, а також у протоколі загальних зборів учасників цього товариства від 13.05.2014. Крім того, стверджував, що оспорювані рішення порушують його права на частку в розмірі 100% статутного капіталу ТОВ "Моноліттрансбуд", оскільки він не складав, не підписував та не подавав заяву про передачу належної йому частки на користь іншої фізичної особи, а також не укладав жодного договору, спрямованого на відчуження належної йому частки

42. Колегія суддів зазначає, що постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 909/1294/15 хоча і ухвалена за схожого предмета спору з тим, що має місце в цій справі, але за інших підстав позову, іншої фактично-доказової бази та відмінних встановлених обставин справи, ніж у справі, що переглядається, тобто справи є відмінними за істотними правовими ознаками, що свідчить про неподібність правовідносин у них

43. У справі № 369/11268/16-ц Публічне акціонерне товариство "Банк Фамільний" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсними договорів дарування від 27.12.2012, а також скасування державної реєстрації права власності, посилаючись на те, що вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 19.06.2012 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину та визначено розмір нанесених збитків; 02.11.2012 суд видав виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Фамільний" боргу в розмірі 580 849,84 грн, а 19.11.2012 державна виконавча служба відкрила виконавче провадження № 35289688; однак, 27.12.2012 ОСОБА_4 уклав договори дарування зі своїми дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , передавши безоплатно у власність обдаровуваним по 1/2 частці будинку і земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_9 ; відчужуючи нерухоме майно на користь своїх дітей, ОСОБА_4 знав про судове рішення про стягнення з нього боргу на користь позивача, тому міг передбачити негативні наслідки для себе у випадку виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, а отже оспорювані правочини є фіктивними. Залишаючи без змін рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.11.2017 та постанову Апеляційного суду Київської області від 04.04.2018 у справі № 369/11268/16-ц про задоволення позову, Велика Палата Верховного Суду погодилася із судами першої та апеляційної інстанцій про визнання недійсними оспорюваних правочинів на підставі статті 234 Цивільного кодексу України, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій, встановивши, що ОСОБА_4 , відчужуючи належні йому на праві власності будинок і земельну ділянку, що знаходяться на АДРЕСА_9 , своїм синам - ОСОБА_6 і ОСОБА_5 був обізнаний про наявність вироку Голосіївського районного суду міста Києва від 02.11.2012, що набрав законної сили, яким стягнуто, в тому числі, з нього на користь Банку 580 849,84 грн, правильно вважали, що боржник міг передбачити негативні наслідки для себе у випадку виконання вказаного судового рішення. Крім того, з`ясувавши, що при укладенні 27.12.2012 оспорюваних правочинів воля сторін не відповідала зовнішньому її прояву та вони не передбачали реального настання правових наслідків, обумовлених вказаними правочинами, їх дії вчинені на перехід права власності на нерухоме майно з метою приховання майна від виконання в майбутньому вироку суду про стягнення грошових коштів з ОСОБА_4 на користь Банку.

44. Колегія суддів зазначає, що з огляду на відмінні предмет та підстави позову у справі № 369/11268/16-ц, а також встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи, висновки, викладені у наведеній вище постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 зроблені у справі, правовідносини в якій не є подібними по відношенню до справи, яка переглядається.

45. Разом з цим, враховуючи запроваджені Великою Палатою Верховного Суду критерії оцінки подібності правовідносин (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-16цс20)), колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає, що наведені скаржником висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16.06.2021 у справі № 747/306/19 (визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку та скасування державної реєстрації на нерухоме майно), від 24.07.2019 у справі № 405/1820/17 (визнання недійсним договору дарування квартири) та від 07.10.2020 у справі № 755/17944/18 (визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та скасування рішення про державну реєстрацію нерухомого майна) стосуються правовідносин, які не є подібними до правовідносин, які склалися між учасниками справи № 908/376/21, оскільки спір у наведених справах не стосується захисту корпоративних прав колишнього учасника товариства шляхом визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства. Правовідносини у наведених скаржником справах не відповідають терміну "подібність правовідносин" ні за змістовим (основним), ні за суб`єктним та об`єктним (додатковими) критеріями.

46. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

47. Враховуючи зазначене, оскільки після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України судом касаційної інстанції встановлено, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду та на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними, колегія суддів на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2021 і рішення Господарського суду Запорізької області від 13.07.2021 у справі № № 908/376/21.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2021 та рішення Господарського суду Запорізької області від 13.07.2021 у справі № 908/376/21.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді О. М. Баранець

В. І. Студенець