Ухвала

від 28.08.2022 по справі 127/11940/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

29 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 127/11940/21

провадження № 61-321 ск 22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пророка В. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та їх представника ОСОБА_4 про відвід судді Верховного Суду Воробйової Ірини Анатоліївни від участі у розгляді справи за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого теплопостачання, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 01 грудня 2021 року,

ВСТАНОВИВ:

1. В травні 2021 року Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» звернулось до суду із зазначеним позовом, у якому просило солідарно стягнути на свою користь з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 суму заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання за період з квітня 2018 року до лютого 2021 року включно, в розмірі 49 809,48 грн з яких: 48 205,84 грн сума заборгованості за спожиті послуги; 771,94 грн - 3 % річних від простроченої суми заборгованості; 831,70 грн суми втрат від інфляції.

2. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06 жовтня 2021 року позов задоволено. Стягнено солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» 49 809,48 грн, з яких 48 205,84 грн заборгованість за спожиті послуги централізованого теплопостачання за період з квітня 2018 року до лютого 2021 року, 771,90 грн - 3% річних та 831,70 грн витрати з інфляційних процесів. Вирішено питання розподілу судових витрат.

3. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 01 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повернено заявникам. Визнано, що звернення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з апеляційною скаргою на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 жовтня 2021 року є діями, що суперечать завданню цивільного судочинства та є зловживанням процесуальними правами. Застосовано до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 2 270,00 грн, та стягнено з кожного вказану суму в дохід Державного бюджету України.

4. У грудні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , подали до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просили скасувати ухвалу Вінницького апеляційного суду від 01 грудня 2021 року та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

5. Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2022 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовлено. Касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме, заявникам запропоновано на підтвердження сплати судового збору надати документ, що підтверджує його сплату у розмірі 454,00 грн з кожного заявника.

6. Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: заявникам запропоновано на підтвердження сплати судового збору надати документ, що підтверджує його сплату у розмірі 454,00 грн з кожного заявника.

7. Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 01 грудня 2021 року визнано неподаною та повернено заявникам. Відкрите касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 01 грудня 2021 року.

8. 16 серпня 2022 року від ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 надійшла заява про відвід судді Верховного Суду Воробйової І. А. від участі у розгляді справи № 127/11940/21.

9. У своїй заяві про відвід ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та ОСОБА_5 висловлюють сумніви в неупередженості та об`єктивності судді Воробйової І. А., оскільки, на їх думку, суддею не надано об`єктивної оцінки скрутного майнового стану ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , внаслідок чого ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2022 року було необґрунтовано та безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

10. Враховуючи, що ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 01 грудня 2021 року у справі № 127/11940/21 визнано неподаною та повернено заявникам, суд розглянув заяву ОСОБА_2 про відвід судді Воробйової І. А.

11. Ухвалою Верховного Суду від 26 серпня 2022 року заяву ОСОБА_2 про відвід судді Воробйової І. А., від участі у розгляді справи № 127/11940/21 визнано необґрунтованою, заяву про відвід судді передано для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), іншому судді.

12. Автоматизованою системою документообігу суду (протокол автоматизованого розподілу судової справі між суддями від 26 серпня 2022 року) визначено суддю Пророка В. В. для розгляду зазначеної заяви про відвід судді.

13. Перевіривши наведені у заяві про відвід судді доводи, вважаю, що вона підлягає поверненню з огляду на таке.

14. Пунктом 1 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.

15. Також учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

16. Частиною другою статті 2 ЦПК України встановлено, що неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства.

17. Тобто процесуальні права надано законом тим особам, які беруть участь у процесі, для сприяння суду під час розгляду справ, їх правильному вирішенню. І кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не із цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, затягування розгляду, створення перешкод опоненту тощо), вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто використовує його всупереч основним засадам цивільного судочинства, а отже, зловживає ним.

18. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (частина друга статті 44 ЦПК України).

19. Обґрунтовуючи свої доводи щодо відводу судді Воробйової І. А. , Мішина Т. В., Мішина Л. Г., Мішин С. Г. та Козяк В. В. вказали: «Дії судді ВСУ Воробйової І. А. внаслідок її очевидної недбалості, свідомого упередженого відношення порушують основоположні права людини».

20. Також в зазначеній заяві про відвід судді заявники голослівно звинуватили суддю у «приєднанні до злочинної організації, скоєні злочинів та поваленні конституційного ладу в Україні» вказавши: «Суддя Воробйова І. А. зловживаючи процесуальними правами, порушила присягу (клятвопорушниця) умисно використовувала своє службове становище та перевищила свої службові повноваження всупереч інтересам служби, приєдналася до ЗЛОЧИННОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ суддів Вінницького міського суду, Вінницького апеляційного суду, вчинила діяння спрямовані на повалення Конституційного ладу в країні та керуючись своїми особистими формальними міркуваннями стала на шлях приховування злочинів, самовільно, одноосібно ухвалила завідомо неправосудне рішення про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання, касаційної скарги, тобто скоїла злочин за ознаками статей 364-367, 396, 356 КК України, за сукупністю».

21. Верховний Суд звертає увагу заявників на те, що у процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасник судового процесу має ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, суду та конкретних суддів. Суд не має толерувати використання у процесуальних заявах образливих характеристик.

22. Аналогічного висновку дійшла і Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у своїх постановах від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц, від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19, від 07 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19, від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21, від 08 липня 2021 року у справі № 9901/235/20.

23. Учасник справи може мати сумніви у тому, чи відповідають дії суду чинному законодавству, а також у неупередженості або об`єктивності суддів. Він вправі висловлювати ці сумніви у поданій до суду заяві про відвід, проте повинен бути стриманим і коректним у словах, утримуватися від надання особистісних характеристик і оцінок, а тим паче від огульних та надуманих звинувачень суддів у вчиненні злочинів.

24. Крім цього, учасники справи не можуть використовувати інститут відводу суддів з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення.

25. З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , використовуючи у заяві про відвід судді зазначені висловлювання, явно спрямовували їх як на образу судді Воробйової І. А., так і на образу Верховного Суду, виражаючи при цьому глибоку неповагу до обох, загалом зловжили своїм правом на подання заяви про відвід судді, використавши відповідне процесуальне право всупереч завданню цивільного судочинства, тобто з іншою метою, ніж виконання такого завдання.

26. Частинами третьою та четвертою статті 44 ЦПК України передбачено, що, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

27. Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства (частина перша статті 143 ЦПК України).

28. Статтею 144 ЦПК України визначено, що заходами процесуального примусу є: попередження, видалення із залу судового засідання, тимчасове вилучення доказів для дослідження судом, привід, штраф.

29. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 148 ЦПК України у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

30. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлений прожитковий мінімум для працездатних осіб, який з 1 січня становить 2 481,00 грн.

31. Таким чином, оскільки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 допустили зловживання своїм процесуальним правом на подання заяви про відвід судді, виявивши у ній некоректність у спілкуванні з судом та намагання вплинути на позитивне для себе рішення шляхом вдавання до погроз про звернення із відповідною заявою до ЄСПЛ і таке зловживання суперечить основним засадам (принципам) цивільного судочинства, а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, Верховний Суд дійшов висновку про повернення заяви про відвід судді Верховного Суду Воробйової І. А., від участі у розгляді справи № 127/11940/21 та стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 штрафу у розмірі 744,30 грн з кожного.

32. Оскільки ОСОБА_4 діє як член громадської організації «Голос народу - до демократії через право», що захищає права позивачів, штраф слід стягнути з цієї громадської організації.

Керуючись статтями 2, 44, 143, 144, 148, 260, 261 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

1. Визнати подану ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та їх представником ОСОБА_4 заяву про відвід судді Верховного Суду Воробйової Ірини Анатоліївни від участі у розгляді справи № 127/11940/21 зловживанням процесуальними правами та повернути її заявникам.

2. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід державного бюджету (стягувач Державна судова адміністрація України, 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) штраф у розмірі 744,30 грн (сімсот сорок чотири гривні 30 копійок).

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в дохід державного бюджету (стягувач Державна судова адміністрація України, 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) штраф у розмірі 744,30 грн (сімсот сорок чотири гривні 30 копійок).

4. Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в дохід державного бюджету (стягувач Державна судова адміністрація України, 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) штраф у розмірі 744,30 грн (сімсот сорок чотири гривні 30 копійок).

5. Стягнути з Громадської організації «Голос народу - до демократії через право» (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 52, код ЄДРПОУ 38512074) в дохід державного бюджету (стягувач Державна судова адміністрація України, 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) штраф у розмірі 744,30 грн (сімсот сорок чотири гривні 30 копійок).

6. Копію ухвали направити особам, які подали заяву разом із доданими до неї матеріалами, а також Державній судовій адміністрації України для звернення до виконання.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Пророк