Ухвала

від 03.08.2022 по справі 2-949/11

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-949/11

Провадження №4с/359/10/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2022 року м.Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.,

при секретарі Сем`янків Д.О.

за участю

скаржника ОСОБА_1 ,

представника скаржника ОСОБА_2

державного виконавця Писька Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на постанову головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 10.09.2018 року про відкриття виконавчого провадження

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною скаргою та мотивує її тим, що в провадженні Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області перебувало виконавче провадження№57166342 про примусове виконання виконавчого листа № 2-а-949/2011 виданого 03.08.2011 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області.

10.09.2018 року державним виконавцем Письком Ю.В. при примусовому виконанні вказаного виконавчого листа № 2-а-949/2011 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. При цьому, жодного листа від державного виконавця щодо виконавчого провадження №57166342 на адресу, вказану у виконавчому листі не надходило. Про виконавче провадження він дізнався 18.08.2021 року під час ознайомлення з провадженням в приміщення виконавчої служби.

Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження, скаржник ОСОБА_1 вважає, що його права порушено державним виконавцем, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження винесена з пропуском строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Тому скаржник просить визнати причину пропуску подання ним до суду скарги на постанову про відкриття виконавчого провадження №57166342 від 10.09.2018 року та поновити строк для її оскарження, а також визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Писька Ю.В. про відкриття 10.09.2018 року виконавчого провадження №57166342.

В судовому засіданні скаржник та його представник скаргу підтримали та просили її задовольнити.

В судовому засіданні державний виконавець Письок Ю.В. проти задоволення скарги заперечував та просив відмовити в повному обсязі.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно дост.74 Закону України «Про виконавче провадження»рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно вимогст. 449 ЦПК Українискаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

За нормамист. 123 ЦПК Україниперебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з ч.1,6ст. 124 ЦПК Українистрок, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч.1,2ст.126ЦПК України).

Відповідно до ч.1,2ст. 127 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ч.2ст.449ЦПК України).

Судом поновлено строк на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження №57166342 від 10.09.2018 року.

Заслухавши пояснення учасників цивільного процесу, дослідившиписьмові матеріали справисуд дійшовнаступноговисновку.

Відповідно до ч.1 ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Приписами ч.2ст.19 Конституції Українивизначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Спірні правовідносини регулюютьсяЗаконом України «Про виконавче провадження» за№606-ХІV від 21.04.1999 року(у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних постанов в межах виконавчого провадження ВП №30869907, надалі Закон №606-ХІV) таЗаконом України "Про виконавче провадження"за№1404-VIII від 02.06.2016 року(у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних постанов в межах виконавчого провадження ВП №57166342, надалі Закон №1404-VIII), а такожрозділом VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України.

Судом встановлено, що 03 серпня 2011 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області видано виконавчий лист по справі №2-а-949/2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №106 від 16 липня 2007 року, що становить: заборгованість по тілу кредиту 49709,38 доларів США, заборгованість по процентах 9573,25 доларів США, заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту 10203,87 грн., заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів 20911,24 грн., а всього 59282,63 доларів США та 31115,11 грн. та штраф за договором іпотеки в розмірі 15600 грн. із зазначенням строку його пред`явлення протягом одного року, тобто до 13 липня 2012 року.

На виконанні у ВДВС Бориспільського МРУЮ перебувало виконавче провадження ВП №30869907 від 27.01.2012 року з примусового виконання виконавчого листа про стягнення ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №106 від 16 липня 2007 року, що становить 59282,63 доларів США та 31115,11 грн. та штраф за договором іпотеки в розмірі 15600 грн.

27.01.2012 року державним виконавцем державної ВДВС Бориспільського МРУЮ Соломонюк А.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №30869907 з примусового виконання виконавчого листа №2-а-949/11, виданого Бориспільським міськрайонним судом Київської області 03.08.2011 року.

31.08.2015 року головним державним виконавцем Чернишом О.В. в межах виконавчого провадження ВП №30869907 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Виконавчий документ повернуто стягувану з тих підстав, що встановлена заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника.

10.09.2018 року головним державним виконавцем державної Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області Письком Ю.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №57166342 з примусового виконання виконавчого листа № №2-а-949/11, виданого Бориспільським міськрайонним судом Київської області 03.08.2011 року.

Виконавче провадження ВП №57166342 відкрите на підставі наступних документів: заява представника стягувача АБ «Укргазбанк» Пархомчук С.В.; виконавчий лист Бориспільського міськрайонного суду №2-а-949/2011 від 03.08.2011 року; оригінал платіжного доручення від 18.06.2018 року; копія довіреності.

10.05.2019 року головним державним виконавцем Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Письком Ю.В. в межах виконавчого провадження ВП №57166342 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Виконавчий документ повернуто стягувану з тих підстав, що до відділу надійшла заява стягувача про повернення виконавчого документа без виконання.

21.02.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Телявським А.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61360369.

18.02.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Трофименком М.М. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Виконавчий документ повернуто стягувану на підставі п.3 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження»

Посилання скаржника на ту обставину, що постанова про відкриття виконавчого провадження №57166342 була винесена державним виконавцем Письком Ю.В. від 10.09.2018 року поза межами трирічного строку є безпідставним.

Статтею 22 Закону №606-XIVвизначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом одного року, якщо інше не передбачено законом, крім посвідчень комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

За змістом ч. 1, 2, 3 ст. 23 Закону України № 606-XIV строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред`явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (пункт 4 Рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року у справі № 3-рп/2001).

З матеріалів справи вбачається, що рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19.04.2011 року, зміненим рішенням Апеляційного суду Київської області набрало законної сили 13.07.2011 року.

Згідно ст.22 ЗУ «Про виконавче провадження»(в редакції, яка діяла на момент отримання виконавчого листа) виконавчі листи можуть бути пред`явлені до виконання протягом одного року.

Заява представника стягувача про примусове виконання рішення суду подана та зареєстрована працівником канцелярії державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області 24.01.2012 року. 27.01.2012 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття ВП №30869907.

Тобто, стягувач звернув ухвалене судом рішення до виконання в визначені законом строки.

Постановою від 31.08.2015 року головного державного виконавця ВП №30869907 було завершено. Під час винесення зазначеної постанови, головний державний виконавець Черниш О.В. керується вимогами п.9 ч.1 ст.47 Закону №606-ХІV (наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення).

05.10.2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон України № 1404-VIII).

07.09.2018 року представником АБ «Укргазбанк» Пархомчук С.В. було повторно пред`явлено виконавчий лист №2-а-949/2011 від 03.08.2011 року.

Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент повторно пред`явлення виконавчого листа, Закон №1404-VIII) передбачено, що державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує на необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.1ст.12 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції, яка діяла на момент повторного пред`явлення виконавчого листа) передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно пункту 1 частини 4статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до частини 5статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Абзацами 2 та 3 пункту 21 Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачено, що при закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця. Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.

Відповідно до пункту 5розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Зі змісту наведеного положення Закону України № 1404-VIII слідує, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності цим Законом. Для пункту 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм Закону № 1404-VIII від 02 червня 2016 року до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 16 січня 2020 року у справі №260/904/19 та від 16 квітня 2020 року у справі №420/970/19.

Встановлено, що рішення суду набрало законної сили 13.07.2011 року. Починаючи з наступного дня розпочався строк пред`явлення виконавчого документа. Перебіг цього строку закінчувався 13.07.2012 року. Однак зі змісту відміток державного виконавця про виконання судового рішення, що містяться у виконавчому листі, вбачається, що виконавчий документ тричі пред`являвся до виконання. 31.08.2015 року та 10.05.2019 року державні виконавці повертали виконавчий документ.

Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2018 року (справа № 727/1256/16-ц), аналізуючи положення статей 22, 23, 47 Закону «Про виконавче провадження «№ 606-XIV, дійшла висновку, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривається пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, а повернення стягувачу виконавчого документа не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання.

Тобто, після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення, і час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Статтею 37 Закону України №1404-VIII наведено випадки, за яких виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, повертається стягувачу.

Зокрема, виконавчий документ повертається, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення (пункт 9 частини першої статті 37 Закону України №1404-VIII ). Аналогічна норма містилася в Законі України №606, а саме п.9 ч.1 ст. 47.

Частиною п`ятою статті 37 Закону України №1404-VIII визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону. Аналогічна норма містилася в Законі України №606, а саме ч.5 ст. 47.

Отже, стягувач не позбавлений права звернутись до виконавчого органу з заявою щодо відкриття виконавчого провадження на підставі певного виконавчого документу, а виконавець відповідно прийняти постанову у відповідності до вимог закону та певних обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, річний строк пред`явлення виконавчого листа №2-а-949/2011 від 03.08.2011 року в 2012 році дотримано, проте його було повернуто 31.08.2015 року згідно ст. 47 п. 9 Закону України №606.

На законодавчому рівні виникли умови за яких в період чинності приписів ч.3 ст.23 Закону України «Про виконавч е провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, ч.5 ст. 12, пункту 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, трирічний строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання мав початися з моменту закінчення дії відповідної заборони встановленої законом.

Однак, скаржник та його представник не надали суду жодних доказів, що станом на момент винесення оскаржуваної постанови 10.09.2018 року закінчився трирічний строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, який розпочався з моменту закінчення дії відповідної заборони встановленої законом.

Зазначене свідчить, що прийняття оскаржуваної постанови 10.09.2018 року здійснено без порушення строків пред`явлення виконавчого листа №2-а-949/2011 від 03.08.2011 року до виконання.

Вказану постанову державним виконавцем Бориспільського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області Письком Ю.В. надіслано на адресу скаржника ОСОБА_1 .

Це свідчить про те, що у державного виконавця були відсутні підстави для повернення виконавчого листа стягувачу без прийняття його до виконання.

Такі дії державного виконавця цілком відповідають вищенаведеним положеннямст.ст. 12, 26 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки державний виконавець за заявою стягувача прийняв виконавчий лист, за яким не закінчився строк його пред`явлення до виконання, який відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений він до виконання до належного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець у передбачений цією статтею строк виніс відповідну постанову, зміст якої ґрунтується на положеннях закону, і вчасно після винесення направив її боржнику та стягувачу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що головним державним виконавцем Письком Ю.В. при прийнятті оскаржуваної постанови враховано положення ст.12 та ст.26Закону України«Про виконавчепровадження» від 02.06.2016 року №1404-VІІІ, а відтак вимоги скарги є необґрунтованими та безпідставними.

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених скаржником та його представником в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті вимог скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 12, 13, 76-81, п.1 ч.1 ст.258, 259, 260, 268, 387, 447-453 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на постанову головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 10.09.2018 року про відкриття виконавчого провадження залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 09 серпня 2022 року.

Суддя С.С. Чирка