Рішення

від 15.11.2021 по справі 761/40506/16-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/40506/16-ц

Провадження № 2/761/94/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

секретаря судового засідання - Таратінова Д.І.,

за участю:

представника позивача - Катишева С.В.,

представника відповідача - Молчанова Д.В.,

представника третьої особи - Камбурова О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця», Публічного акціонерного товариства «Київський завод «Аналітприлад», Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», треті особи: Публічне акціонерне товариство «Унікомбанк», Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Євробанк», Публічне акціонерне товариство «ОКСІ Банк», Національний банк України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання майнових прав на об`єкт нерухомого майна та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця», Публічного акціонерного товариства «Київський завод «Аналітприлад», Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», ОСОБА_1 , треті особи: Публічне акціонерне товариство «Унікомбанк», Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Євробанк», Публічне акціонерне товариство «ОКСІ Банк», Національний банк України, ОСОБА_2 про визнання майнових прав на об`єкт нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця», Публічного акціонерного товариства «Київський завод «Аналітприлад», Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», треті особи: Публічне акціонерне товариство «Унікомбанк», Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Євробанк», Публічне акціонерне товариство «ОКСІ Банк», Національний банк України, про визнання майнових прав на об`єкт нерухомого майна.

У своїй позовній заяві просила суд визнати за ОСОБА_1 майнове право на об`єкт інвестиції за Договором №фк00261016 з ПАТ «Банк Столиця» про участь у фонді фінансування будівництва «Столиця-8» виду А- квартиру АДРЕСА_1 .

Свою позовну заяву обґрунтовувала тим, що між Позивачем та ПАТ «Банк Столиця» 12 лютого 2009 року було укладено Договір № фк00261016 про участь у фонді фінансування будівництва «Столиця-8» виду А, за умовами якого Довіритель на підставі повного визнання Правил фонду фінансування будівництва «Столиця-8» виду А, управителем за яким є ПАТ «Банк Столиця», забудовником - ПАТ «Київміськбуд-1», які затверджені рішенням Правління Управителя (протокол № 22 від 22.08.2008р.), дає згоду на участь у фонді фінансування будівництва «Столиця-8» виду А (далі - ФФБ), бере на себе зобов`язання виконувати Правила та передає Управителю грошові кошти в довірчу власність з метою отримання у власність об`єкту інвестування, а Управитель зобов`язується здійснювати від свого імені та в інтересах довірителя управління грошовими коштами, отриманими у довірчу власність від Довірителя. Позивач мав здійснити інвестування будівництва квартири будівельний номер АДРЕСА_2 , будівельний № ділянки - 26, вартість інвестицій складає 1 194 240,00 грн., що підтверджується Свідоцтвом про участь у ФФБ виду «А» від 12.02.2009 року, виданим Позивачу ПАТ «Банк Столиця». Позивач в повному обсязі та у строки, визначені договором, виконав свої обов`язки по проведенню розрахунків за договором. Відповідно до умов договору термін введення об`єкта в експлуатацію визначено - грудень 2009р., який може бути подовжений на строк не більше 90 днів. У вказаний термін об`єкт будівництва в експлуатацію не введений. На час звернення до суду об`єкт інвестування перебуває у незавершеному стані, тобто порушення прав Позивача як інвестора тривають протягом більше шести років, а ПАТ «Банк Столиця» як управитель ФФБ «Столиця-8» не забезпечив виконання своїх обов`язків, визначених договором від 12.02.2009 № фк00261016. Враховуючи викладене, Позивач не має можливості реалізувати свої права в частині передачі управителем йому майнових прав на об`єкт інвестування за договором про уступку майнових прав як довірителю, який повністю проінвестував закріплений за ним об`єкт інвестування.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 листопада 2016 року матеріали позовної заяви було передано на розгляду судді Гуменюк А.І.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 листопада 2016 року було відкрито провадження у справі.

07 березня 2017 року на адресу суду надійшли пояснення на позовну заяву від Публічного акціонерного товариства «Київський завод «Аналітприлад», відповідно до яких представник відповідача не заперечував проти позовних вимог.

31 жовтня 2017 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення на позовну заяву від Публічного акціонерного товариства «Київський завод «Аналітприлад», відповідно до яких представник відповідача не заперечував проти позовних вимог.

На підставі розпорядження щодо повторного автоматичного розподілу справи № 01-08-725 від 10 листопада 2017 року за підписом керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Марчук М.В., протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями матеріали позову передані на розгляд судді Малинникова О.Ф., у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_4 .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13 листопада 2017 року справу було прийнято у провадження судді Малинникова О.Ф.

На підставі розпорядження щодо повторного автоматичного розподілу справи № 01-08-1327 від 08 листопада 2018 року за підписом керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Марчук М.В., протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями матеріали позову передані на розгляд судді Фролової І.В., у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_5 .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2018 року справу прийнято до провадження судді Фролової І.В.

03 січня 2019 року на адресу суду надійшов відзив Публічного акціонерного товариства «Київський завод «Аналітприлад», відповідно до яких представник відповідача не заперечував проти позовних вимог.

У судовому засіданні, яке відбулося 31 січня 2019 року надійшла заява про зміну предмету позову від ОСОБА_1 , відповідно до якої позивачка просила суд визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) майнові права на двокімнатну квартиру загальною площею 76,50 кв.м. під номером АДРЕСА_3 .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 31 січня 2019 року клопотання представника позивача ОСОБА_6 про витребування доказів було задоволено.

Витребувано у ОСОБА_7 наступні докази: оригінал договору № фк00261016 від 12 лютого 2009 року між TOB КБ «Столиця» та ОСОБА_1 . Про участь у фонді фінансування будівництва «Столиця - 8» виду «А»; оригінал додатку №1 до договору № фк00261016 від 12 лютого 2009 року; оригінал додаткової угоди від 29 березня 2010 року договору № фк00261016 від 12 лютого 2009 року; оригінал довідки ліквідатора ГІАТ «Банк Столиця» від 12 березня 2012 року №14-2/369; свідоцтво про участь ОСОБА_8 у ФФБ №фк00261016 від 12 лютого 2009 року; оригінал платіжного доручення (меморіального ордеру, прибуткового касового ордеру, виписку по рахунку або іншого підтверджуючого документу) про сплату ОСОБА_1 1 194 240,00 грн. за об`єкт інвестування згідно договору №фк00261016 від 12 лютого 2009 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 31 січня 2019 року клопотання представника позивача ОСОБА_6 про витребування доказів було задоволено.

Витребувано у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця», Національного банку України, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «УНІКОМБАНК» наступні докази: підтвердження укладення між TOB КБ «Банк Столиця», як Управителем (правонаступником якого є ПАТ «Банк Столиця»), та ОСОБА_1 , як Довірителем, договору №фк00261016 від 12 лютого 2009 року «Про участь у фонді фінансування будівництва «Столиця - 8» виду А»; підтвердження видачі TOB КБ «Банк Столиця» Свідоцтва про участь ОСОБА_1 у фонді фінансування № фк00261016 від 12 лютого 2009 року; підтвердження видачі ліквідатором ПАТ «Банк Столиця» Куно Є.Г довідки від 12 березня 2012 року №14-2/369 про повне фінансування ОСОБА_1 об`єкту інвестування; належним чином засвідчені копії договору №фк00261016 від 12 лютого 2009 року; свідоцтва №фк00261016 від 12 лютого 2009 року та довідки ліквідатора ПАТ «Банк Столиця» від 12.03.2012 року №14-2/369; належним чином засвідчену копію платіжного доручення (меморіального ордеру, прибуткового касового ордеру, виписку по рахунку або іншого підтверджуючого документу) про сплату ОСОБА_1 1 194 240,00 грн. за об`єкт інвестування згідно договору №фк00261016 від 12 лютого 2009 року.

30 січня 20019 року на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця», Публічного акціонерного товариства «Київський завод «Аналітприлад», Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», ОСОБА_1 , треті особи: Публічне акціонерне товариство «Унікомбанк», Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Євробанк», Публічне акціонерне товариство «ОКСІ Банк», Національний банк України, ОСОБА_2 про визнання майнових прав на об`єкт нерухомого майна.

У своїй позовній заяві ОСОБА_3 просив суд визнати за ОСОБА_3 майнове право на об`єкт інвестиції за Договором від № фк00261016 з ПАТ "Банк Столиця" про участь у фонді фінансування будівництва «Столиця - 8» виду А - квартиру АДРЕСА_4 .

Свою позовну заяву обґрунтував тим, що 27 січня 2017 р. ОСОБА_3 укладено договір про відступлення права вимоги, за яким ОСОБА_1 , як первісний кредитор передала належне їй право вимоги за договором від 12 лютого 2009 року № фк00261016 з ПАТ «Банк Столиця» (основний договір), а ОСОБА_3 , як новий кредитор прийняв право вимоги, яке належить первісному кредитору за основним договором. Відповідні розрахунки, які визначені договірними зобов`язаннями, проведені сторонами в повному обсязі.

14 березня 2019 року на адресу суду надійшли письмові пояснення від Національного банку України.

25 квітня 2019 року на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову від ОСОБА_3 .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2019 заяву про забезпечення позову від ОСОБА_3 було повернуто заявнику.

16 травня 2019 року на адресу суду надійшли пояснення щодо виконання ухвали від 31 січня 2019 року від ОСОБА_7

16 травня 2019 року на адресу суду надійшли заперечення щодо клопотання адвоката Катишева С.В. про недопущення до представництва інтересів ОСОБА_3 у даній справі адвоката Савченка В.І.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 травня 2019 року клопотання представника позивача ОСОБА_6 про витребування доказів було задоволено.

Витребувано у посадової особи Національного банку України, уповноваженого на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця» Болдирева О.О. наступні докази: підтвердження укладення між TOB КБ «Банк Столиця», як Управителем (правонаступником якого є ПАТ «Банк Столиця»), та ОСОБА_1 , як Довірителем, договору №фк00261016 від 12 лютого 2009 року «Про участь у фонді фінансування будівництва «Столиця - 8» виду А»; підтвердження видачі TOB КБ «Банк Столиця» Свідоцтва про участь ОСОБА_1 у фонді фінансування № фк00261016 від 12 лютого 2009 року; підтвердження видачі ліквідатором ПАТ «Банк Столиця» Куно Є.Г довідки від 12 березня 2012 року №14-2/369 про повне фінансування ОСОБА_1 об`єкту інвестування; належним чином засвідчені копії договору №фк00261016 від 12 лютого 2009 року; свідоцтва №фк00261016 від 12 лютого 2009 року та довідки ліквідатора ПАТ «Банк Столиця» від 12.03.2012 року №14-2/369; належним чином засвідчену копію платіжного доручення (меморіального ордеру, прибуткового касового ордеру, виписку по рахунку або іншого підтверджуючого документу) про сплату ОСОБА_1 1 194 240,00 грн. за об`єкт інвестування згідно договору №фк00261016 від 12 лютого 2009 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 травня 2019 заяву про забезпечення позову від ОСОБА_3 було повернуто заявнику.

20 червня 2019 року на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_3 про залучення його до справи в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

20 червня 2019 року на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову від ОСОБА_3

20 червня 2019 року на адресу суду надійшли письмові пояснення від Національного банку України

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2019 року було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, ОСОБА_3 .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2019 року заяву про забезпечення позову від ОСОБА_3 було повернуто заявнику.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2019 року позовну заяву ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця», Публічного акціонерного товариства «Київський завод «Аналітприлад», Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», ОСОБА_1 , треті особи: Публічне акціонерне товариство «Унікомбанк», Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Євробанк», Публічне акціонерне товариство «ОКСІ Банк», Національний банк України, ОСОБА_2 про визнання майнових прав на об`єкт нерухомого майна було повернуто.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2019 року клопотання представника позивача ОСОБА_6 про відмову у допуску адвоката Савченка Віктора Івановича до участі у справі було задоволено.

Відмовлено в допуску адвоката Савченка Віктора Івановича (свідоцтво № 186 від 23 вересня 1998 року) до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця», Публічного акціонерного товариства «Київський завод «Аналітприлад», Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», треті особи: Публічне акціонерне товариство «Унікомбанк», Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Євробанк», Публічне акціонерне товариство «ОКСІ Банк», Національний банк України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_3 , про визнання майнових прав на об`єкт нерухомого майна, в якості представника ОСОБА_3 .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2019 року клопотання представника позивача ОСОБА_6 про витребування доказів було задоволено.

Витребувано у Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «УНІКОМБАНК» наступні документи: оригінал договору № фк00261016 від 12 лютого 2009 року між TOB КБ «Столиця» та ОСОБА_1 . Про участь у фонді фінансування будівництва «Столиця - 8» виду «А»; оригінал додатку №1 до договору № фк00261016 від 12 лютого 2009 року; оригінал додаткової угоди від 29 березня 2010 року договору № фк00261016 від 12 лютого 2009 року; оригінал довідки ліквідатора ГІАТ «Банк Столиця» від 12 березня 2012 року №14-2/369; свідоцтво про участь ОСОБА_8 у ФФБ №фк00261016 від 12 лютого 2009 року; оригінал платіжного доручення (меморіального ордеру, прибуткового касового ордеру, виписку по рахунку або іншого підтверджуючого документу) про сплату ОСОБА_1 1 194 240,00 грн. за об`єкт інвестування згідно договору №фк00261016 від 12 лютого 2009 року.

Протокольною ухвалою суду від 20 червня 2019 року було зобов`язано Національний банк України повідомити відомі адреси проживання та реєстрації колишнього працівника Національного банку України ОСОБА_9 .

27 червня 2019 року на адресу суду надійшов супровідний лист від Національного банку України.

Постановою Київського апеляційного суду від 22 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 було задоволено частково, ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2019 року про повернення позовної заяви ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця», Публічного акціонерного товариства «Київський завод «Аналітприлад», Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», ОСОБА_1 , треті особи: Публічне акціонерне товариство «Унікомбанк», Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Євробанк», Публічне акціонерне товариство «ОКСІ Банк», Національний банк України, ОСОБА_2 про визнання майнових прав на об`єкт нерухомого майна для продовження розгляду до суду першої інстанції.

16 жовтня 2019 року на адресу суду надійшло клопотання від ОСОБА_2 про залучення останнього до справи в якості третьої особи.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2019 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, ОСОБА_3

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2019 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 .

05 листопада 2019 року на адресу суду надійшла заява про виправлення описки від ОСОБА_3

18 листопада 2019 року на адресу суду надійшла заява від представника третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_10 , про відвід судді.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26 листопада 2019 року було відмовлено в задоволенні заяви про відвід судді Фролової І.В. в справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця», Публічного акціонерного товариства «Київський завод «Аналітприлад», Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», треті особи: Публічне акціонерне товариство «Унікомбанк», Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Євробанк», Публічне акціонерне товариство «ОКСІ Банк», Національний банк України, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання майнових прав на об`єкт нерухомого майна.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 листопада 2019 року заяву ОСОБА_3 про відвід судді Фролової І.В. в справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця», Публічного акціонерного товариства «Київський завод «Аналітприлад», Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», треті особи: Публічне акціонерне товариство «Унікомбанк», Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Євробанк», Публічне акціонерне товариство «ОКСІ Банк», Національний банк України, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання майнових прав на об`єкт нерухомого майна було залишено без задоволення.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06 грудня 2019 року було відновлено провадження у справі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 лютого 2020 року заяву представника третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_10 про виправлення описки в ухвалі суду від 20 червня 2019 року про відмову в допуску адвоката Савченка Віктора Івановича до участі в справі № 761/40506/16-ц в якості представника ОСОБА_3 було задоволено. Було виправлено описки.

11 лютого 2020 року на адресу суду надійшли пояснення від Публічного акціонерного товариства «Київський завод «Аналітприлад».

12 лютого 2020 року на адресу суду надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

07 травня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання про прийняття та приєднання до матеріалів справи письмових доказів

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 19 листопад 2020 року було закрито підготовче провадження у справі, призначено до розгляду по суті.

16 лютого 2021 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_3 про відвід судді.

Протокольною ухвалою суду від 16 лютого 2021 року заяву ОСОБА_3 про відвід судді було залишено без розгляду.

16 березня 2021 року надійшла заява про приєднання до справи доказів від ОСОБА_1 .

У судовому засіданні, яке відбулося 16 листопада 2021 року ОСОБА_1 було подано клопотання про приєднання до справи доказів, а саме копію постанови Верховного Суду у цивільній справі №7691/31024/19.

Представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити позов, щодо позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами заперечував.

Представник відповідача Публічного акціонерного товариства «Київський завод «Аналітприлад» - Молчанов Д.І. щодо задоволення позовних вимог первісної позовної заяви не заперечував. Щодо вимог позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги заперечував у повному обсязі, просив відмовити.

Представник третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_11 заперечував щодо задоволення позовних вимог.

Відповідач - Публічне акціонерне товариство «Банк Столиця» своїх представників в судове засідання не забезпечили, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідач - Приватне акціонерне товариство «Трест Київміськбуд-1» своїх представників в судове засідання не забезпечили, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Третя особа - Публічне акціонерне товариство «Унікомбанк» своїх представників в судове засідання не забезпечили, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Третя особа - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Євробанк» своїх представників в судове засідання не забезпечили, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Третя особа - Публічне акціонерне товариство «ОКСІ Банк» своїх представників в судове засідання не забезпечили, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Третя особа - Національний банк України своїх представників в судове засідання не забезпечили, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимог на предмет спору - ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, повідомлявся судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).

За таких підстав судом визнано за можливе розглядати справу на підставі доказів, наявних у матеріалах справі, та за погодженням сторін, третіх осіб й згідно поданих ними заяв.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.

За змістом ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

Судом під час розгляду справи було встановлено наступне.

Як встановлено судом 28 травня 2003 року між ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» як інвестором-забудовником, правонаступником якого є ПрАТ «Трест Київміськбуд-1», та ВАТ «Київський завод «Аналітприлад» як замовником, правонаступником якого є ПАТ «Київський завод «Аналітприлад», укладений договір про будівництво житлового комплексу з об`єктами соціально-культурного призначення на просп. Перемоги, 26 у м. Києві.

14 жовтня 2010 року між сторонами укладена додаткова угода № 2 до договору про будівництво житлового комплексу з об`єктами соціально-культурного призначення на просп. Перемоги, 26, яка є невід`ємною частиною договору про будівництво від 28 травня 2003 року, згідно з якою договір про будівництво викладено у новій редакції.

Відповідно до пункту 1.1 цієї додаткової угоди № 2 сторони зобов`язуються шляхом власних інвестицій замовника, інвестора-забудовника та залучених коштів населення, фізичних та юридичних осіб спільно діяти в сфері виконання і будівництва об`єкта за цим договором. Об`єкт будівництва - житловий комплекс із вбудованими торговими та офісними приміщеннями за цим договором знаходиться за адресою: проспект Перемоги, 26 в м. Києві та являє собою: два житлових будинки з вбудованими офісними та торгівельними приміщеннями; торгівельно-офісний центр; паркінг для автомобілів (пункт 1.2 додаткової угоди від 14 жовтня 2010 року № 2).

Згідно з пунктом 3.5 додаткової угоди № 2 від 14 жовтня 2010 року до договору про будівництво у випадку порушення інвестором-забудовником терміну будівництва, не поновлення об`єкта будівництва на просп. Перемоги, 26 та будь-яких інших причин до 01 липня 2011 року, договір буде вважатися розірваним, шляхом повідомлення про це однією із сторін іншу рекомендованим листом протягом 60 календарних днів. З моменту отримання іншою стороною такого повідомлення договір є розірваним.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2015 року у справі №910/18487/14 ПрАТ «Трест Київміськбуд-1» було передано на підставі Акту приймання-передачі об`єкту нерухомого майна від 25.06.2015 року до ПАТ «Київський завод «Аналітприлад»: незавершений будівництвом житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями, що складається з 3-х секцій, а саме: двох 25 поверхових житлових секцій та прибудованої громадсько офісної 15- ти поверхової секції з вбудованим паркінгом та складає 49% готовності, який розташований за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 26.

Право власності ПАТ «Київський завод «Аналітприлад» на цей об`єкт незавершеного будівництва зареєстровано 10.12.2014 року, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.12.2014 року індексний номер 31027591. Найменування об`єкту реєстрації: незавершене будівництво, об`єкт житлової нерухомості АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 529197680000.

Вказані обставини встановлені рішенням Господарського суду м. Києва від 26 січня 2016 року в справі № 910/13531/15.

Також було встановлено, що з метою залучення коштів населення, фізичних та юридичних осіб для організації спорудження об`єкта будівництва та його фінансування, відповідно до пункту 1.1. додаткової угоди № 2, ПрАТ «Трест Київміськбуд-1» як забудовником, було укладено з ТОВ КБ «Столиця» Генеральний договір організації спорудження об`єктів будівництва та їх фінансування № 8-ФФБ від 22 серпня 2008 року та договір № 8-ФФБ-01 про організацію спорудження об`єкта будівництва та його фінансування від 22 серпня 2008 року. Згідно із зазначеними договорами для залучення коштів довірителів (фізичних та юридичних осіб) було створено ФББ «Столиця-8» виду «А» житлового будинку з об`єктами соціальної сфери, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 . Відповідно до пункту 1.1. Генерального договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, управитель, який діє на праві довірчої власності в інтересах довірителів, замовляє забудовнику шляхом укладення договорів про спорудження об`єктів будівництва збудувати належної якості об`єкти житлового та нежитлового будівництва, ввести їх в експлуатацію та передати об`єкти інвестування довірителям у власність у встановлені у договорах про спорудження об`єктів будівництва строки та на умовах, визначених правилами ФФБ, а управитель зобов`язується забезпечити фінансування будівництва за рахунок грошових коштів, отриманих у довірчу власність за укладеними з довірителями договорами про участь у ФФБ. У рамках ФФБ «Столиця-8» довірителями було повністю профінансовано будівництво 19 квартир, що підтверджується листом-довідкою ТОВ КБ «Столиця» від 05 березня 2012 року № 14-21347, згідно з яким загальна сума сплачених довірителями коштів складає 18 830 626,29 грн.

12 лютого 2009 року між ОСОБА_1 та ТОВ КБ «Столиця» укладений договір № фк00261016 про участь у фонді фінансування будівництва «Столиця-8» виду А, за умовами якого довірителем здійснено інвестування будівництва квартири АДРЕСА_1 .

Повне виконання обов`язків довірителем щодо проведення розрахунків за договором підтверджується довідкою про здійснення повного розрахунку за об`єкт інвестування від 12 березня 2012 року № 14-2/369, наданою управителем ФФБ, якою також підтверджено закріплення за ОСОБА_1 100 % загальної кількості вимірних одиниць об`єкту інвестування відповідно до пункту 1.5 договору № фк00261016.

Відповідно до підпункту 3.4.3 пункту 3.4. договору від 12 лютого 2009 року № фк00261016 про участь у фонді фінансування будівництва «Столиця-8» виду А довіритель має право на відступлення права вимоги за цим договором третім особам на закріплені за довірителем вимірні одиниці в об`єкті інвестування за згодою управителя тільки при 100 % (сто відсотків) сплаті вимірних одиниць об`єкта інвестування.

У випадку досягнення взаємної згоди та сплати довірителем на користь управителя винагороди - 3 (три) % (з рахуванням ПДВ) від суми фактично сплачених грошових коштів за вимірні одиниці об`єкту інвестування сторони укладають, відповідно, додаткову угоду до цього договору про заміну сторони за цим договором шляхом відступлення права вимоги. До підписання сторонами договору про заміну сторони за цим договором шляхом відступлення права вимоги, довіритель та особа, на користь якої переуступаються майнові права на придбані вимірні одиниці об`єкта інвестування, укладають нотаріально посвідчений договір відступлення права вимоги.

Постановою Правління Національного банку України від 30.01.2012р. №30 «Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця» з 31.01.2012 р. було відкликано банківську ліцензію ПАТ «Банк Столиця» та ініційовано процедуру його ліквідації.

Таким чином, згідно із ч. 1. ст. 4 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», відповідач не може виконувати функції управителя ФФБ «Столиця 8» виду «А», необхідні для завершення будівництва житлового будинку з об`єктами соціальної сфери, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 та передачі об`єктів інвестування довірителям ФФБ «Столиця 8» виду «А».

Постановою Правління Національного банку України від 02 лютого 2015 року № 79 продовжено процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця» з 31 січня 2015 до 01 липня 2015 року та припинено з 31 січня 2015 року повноваження як ліквідатора ЛАТ «Банк Столиця» Оніщенка Сергія Костянтиновича. Водночас ліквідатором ЛАТ «Банк Столиця» призначено службовця Національного банку України Болдирєва Олександра Олександровича, головного економіста відділу контролю за дотриманням процедури ліквідації банків Управління припинення діяльності банків Генерального департаменту банківського нагляду.

13 травня 2014 року рішенням Оболонського районного суду міста Києва у .праві № 756/4960/14-ц за позовом ОСОБА_12 , який не є установником чи довірителем ФФБ, було змінено управителя ФФБ «Столиця 8» виду «А», а саме ПАТ Банк Столиця» на ПАТ «Унікомбанк» та зобов`язано передати ПАТ «Унікомбанк» документацію в повному обсязі та кошти оперативного резерву цього Фонду.

Зазначене рішення було скасоване рішенням Апеляційного суду міста Києва від 31.07.2014 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.09.2014 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічному акціонерному товариству «Унікомбанк» на рішення апеляційного суду м. Києва від 31 липня 2014 року було відмовлено.

До постановлення рішення апеляційного суду на виконання рішення Оболонського районного суду, ПАТ «Банк Столиця» були передані ПАТ «Унікомбанк» всі документи Фонду фінансування будівництва «Столиця-8» виду «А» за Актом прийому-передачі від 17.06.2014 року. Тому при скасуванні цього рішення місцевого суду апеляційним судом застосовано поворот виконання рішення, зобов`язано ПАТ «Унікомбанк» передати ПАТ «Банк Столиця» отриману документацію в повному обсязі та суму коштів оперативного резерву ФФБ «Столиця 8» виду «А».

Встановлено, що ПАТ «Унікомбанк» не приступав до виконання обов`язків управителя ФФБ «Столиця - 8», не звітував перед Національним банком України, як органом, що здійснює нагляд та регулювання діяльності управителя ФФБ.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 15 жовтня 2015 р. № 704/БТ «Про віднесення Публічного Акціонерного Товариства «Унікомбанк» до категорії неплатоспроможних», відкрита ліквідаційна процедура банку. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 15 жовтня 2015 р. № 188 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Унікомбанк».

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13 серпня 2014 року в справі № 910/16117/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26 листопада 2014 року, змінено управителя ФФБ «Столиця-8» виду «А» багатоповерхового житлового будинку за адресою: м. Київ, Шевченківський р-н, пр-т. Перемоги, 26, а саме: ТОВ КБ «Столиця» на ПАТ КБ «Євробанк».

09 грудня 2014 року ПАТ «КБ «Євробанк» направив лист № 01-24/3945 на ім`я ліквідатора ПАТ «Банк Столиця» ОСОБА_13 , в якому просив на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 13 серпня 2014 року в справі № 910/16117/14, що набрало законної сили, передати ПАТ «КБ «Євробанк» документацію ФФБ та залишок коштів оперативного резерву вказаного фонду.

На запит Національного банку України уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Унікомбанк» повідомила про відсутність документів ФФБ «Столиця - 8» та, що на балансі банку цей ФФБ не обліковуються. Викладене свідчить про втрату документів ФФБ «Столиця - 8», які знаходились у первинного управителя.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18 травня 2015 року в справі № 910/18487/14 зобов`язано ПАТ «Трест Київміськбуд-1» передати ПАТ «Київський завод «Аналітприлад» об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво, об`єкт житлової нерухомості, а саме: житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями, що складається з 3-х секцій, а саме: двох 25-ти поверхових житлових секцій та прибудованої громадсько- офісної 15-ти поверхової секції з вбудованим паркінгом та складає 49 % готовності, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , шляхом укладення акту приймання-передачі об`єкта нерухомого майна.

В указаному рішенні судом встановлено факт розірвання договору про будівництво житлового комплексу з об`єктами соціально-культурного призначення на АДРЕСА_5 від 28 травня 2003 року та факт державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, об`єкт житлової нерухомості - житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями, що складається з 3-х секцій, а саме: двох 25-ти поверхових житлових секцій та прибудованої громадсько-офісної 15-ти поверхової секції з вбудованим паркінгом та складає 49 % готовності, - у ПрАТ «Трест Київміськбуд-1» відсутні будь-які правові підстави для утримання майна (перебування на балансі відповідача), яке є власністю ПАТ «Київський завод «Аналітприлад» (об`єкт незавершеного будівництва).

Вказані обставини встановлені рішенням Господарського суду м. Києва від 02 серпня 2016 року у справі № 910/10370/16, у якому також зазначено про зміну управителя ФФБ «Столиця-8» виду «А» багатоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_6 , а саме: ТОВ КБ «Столиця» на ПАТ «Оксі Банк».

26 травня 2016 року Державною архітертурно-будівельною інспекцією України видано дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 115161471478 ПАТ «Київський завод «Аналітприлад» торгово-розважального і спортивно-оздоровчого комплексу з підземним паркінгом, кінотеатром ім. О. Довженка та житловим будинком з вбудовано-прибудинковими приміщеннями на просп. Перемоги, 24 (літ. А) 26, у Шевченківському районі міста Києва».

Вказаний об`єкт будівництва введено в експлуатацію, що підтверджується Сертифікатом серії ІУ № 165170541586, який виданий 23 лютого 2017 року.

27 січня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладений договір про відступлення права вимоги, за умовами якого останній отримав право вимоги за договором від 12 лютого 2009 року № фк00261016, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ КБ «Столиця».

Відповідно до наказу від 29 листопада 2017 року № 1129-1/ОД «Про внесення змін до наказу по підприємству від 28 листопада 2017 року № 1128-2/ОД «Про затвердження нумерації квартир», об`єкт нерухомості (квартира), що відноситься до предмету спору, має наступні характеристики: секція С-1, поверх 6, будівельний номер 1, кількість кімнат 2 (дві), загальна проектна площа 76,50 кв. м.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20 квітня 2019 року № 164336804, вбачається, що право власності на квартиру АДРЕСА_7 зареєстровано за ОСОБА_14 . Підставою набуття права власності зазначено: витяг, серія та номер: б/н, видавник ПАТ «Київський завод «Аналітприлад»; договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру, серія та номер: 06/07/001, виданий 06 липня 2016, видавник: сторони; довідка, серія та номер: 505, видана 03 грудня 2018 року, видавник ПАТ «Київський завод «Аналітприлад»; акт приймання-передачі об`єкта нерухомості, серія та номер: 18/12/30, виданий 03 грудня 2018 року, видавник: сторони; додатковий договір, серія та номер: № 1, виданий 03 грудня 2018 року, видавник: сторони.

У подальшому право власності на цей об`єкт нерухомого майна зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 30 травня 2019 року, про що внесено дані до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З листа Голови Правління АТ «Оксі Банк» від 10 квітня 2020 року № 1121-408 вбачається, що АТ «Оксі Банк» не надавало згоди ОСОБА_1 на відступлення права вимоги за договором про участь у ФФБ «Столиця-8» виду А від 12 лютого 2009 року № фк00261016; ОСОБА_1 не сплачувала АТ «Оксі Банк» жодних винагород; АТ «Оксі Банк» не відомо про жодні договори відступлення права вимоги за договором про участь у ФФБ «Столиця-8» виду А від 12 лютого 2009 року № фк00261016; АТ «Оксі Банк» не укладало жодних додаткових угод до цього договору про заміну сторони шляхом відступлення права вимоги.

Суд зауважує, що за змістом ч. ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Відповідно до правового висновку, відображеного в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 18 лютого 2020 року в справі № 917/154/15, постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 06 лютого 2020 року в справі № 922/5787/15, постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 21 січня 2020 року в справі № 911/3883/16, постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 11 грудня 2019 року в справі 923/1382/16 та багатьох інших: «Преюдицію утворюють ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта».

Згідно з постановою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 21 січня 2020 року в справі № 911/3883/16: «Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Преюдиціальне значення мають рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини».

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання майнових прав на об`єкт нерухомого майна, суд дійшов наступних висновків.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Закон України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» (далі Закон) встановлює загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами, а також правові засади та особливості випуску, розміщення та обліку сертифікатів фондів операцій з нерухомістю. Відповідно до ст. 13 цього Закону, система функціонування ФФБ передбачає, зокрема укладання договору між забудовником та управителем ФФБ, визначення характеристик об`єктів будівництва і об`єктів інвестування, передачу забудовником управителю ФФБ переліку об`єктів інвестування в об`єктах будівництва; затвердження Правил ФФБ; відкриття управителем ФФБ фінансування об`єктів будівництва; надання управителем довірителю інформації про умови участі у ФФБ для прийняття довірителем рішення про участь у ФФБ; укладання управителем ФФБ договору з довірителем про участь у ФФБ; внесення довірителем коштів до ФФБ та передачу їх управителю ФФБ в управління за договором про участь у ФФБ; закріплення управителем за довірителем обраного ним об`єкта інвестування, що є підтвердженням замовлення на спорудження цього об`єкта інвестування як складової частини об`єкта будівництва; відкриття управителем рахунку довірителю у системі обліку прав вимоги довірителів ФФБ; передачу управителем довірителям, які повністю проінвестували закріплені за ними об`єкти інвестування, майнових прав на ці об`єкти інвестування за договором про уступку майнових прав тощо.

Після введення об`єкта будівництва в експлуатацію забудовник письмово повідомляє про це управителя та надає дані щодо фактичної загальної площі об`єктів інвестування, що передбачено ст. 19 Закону. Управитель ФФБ надає забудовнику перелік довірителів, які мають право отримати у власність закріплені за ними об`єкти інвестування, відповідно до отриманих довірителями від управителя майнових прав на ці об`єкти інвестування, і повідомляє кожного довірителя про введення об`єкта будівництва в експлуатацію, а на письмову вимогу довірителя надає йому копію відповідного акта. Згідно даних щодо фактичної загальної площі об`єктів інвестування довіритель за поточною ціною вимірної одиниці об`єкта інвестування здійснює остаточні розрахунки з управителем ФФБ та отримує в управителя ФФБ в обмін на свідоцтво про участь у ФФБ довідку за встановленою формою. Ця довідка є документом, що підтверджує право довірителя на набуття у власність закріпленого за ним об`єкта інвестування. Отриману від управителя ФФБ довідку про право довірителя на набуття у власність об`єкта інвестування довіритель надає забудовнику для подальшої державної реєстрації за довірителем права власності на закріплений за ним об`єкт інвестування.

Відповідно ч. 5 ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність», інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій відповідно до законодавчих актів.

Згідно ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» об`єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь - яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів) цільові грошові вклади, науково - технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об`єкти власності, а також майнові права.

Згідно ст. 177 ЦК України до об`єктів цивільних прав відносять речі, майнові права та інше.

Відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Згідно з ч. 2 ст. 190 ЦК України майнові права визнаються речовими правами.

Згідно ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та права вимоги.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважаться набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 ЦК України, до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Згідно ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва, а якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації - з моменту прийняття його до експлуатації, а в разі, коли право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Згідно з п. 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 року, прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до І -ІІІ категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України № 19-50-2309 від 22.06.2007 року квартира є об`єктом інвестування в об`єкті будівництва, який після завершення будівництва стає окремим майном. До завершення будівництва проінвестованого об`єкта нерухомого майна (квартири) та прийняття його до експлуатації Інвестору належать майнові права на нього.

Таким чином, до завершення будівництва проінвестованого позивачем об`єкту нерухомого майна: вид об`єкту інвестування - квартира, район забудови - АДРЕСА_5 , секція - С-1, поверх 6, № 26, кількість кімнат - 2, загальна площа - 76,50 кв.м., та прийняття його в експлуатацію, позивачу, як інвестору, належать майнові права на цей об`єкт нерухомого майна.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно вимог ст. ст. 57, 58, 59, 60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, оскільки ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах, беручи до уваги, що управитель ФФБ «Столиця-8» не має можливості передати Позивачу, який повністю проінвестував закріплений за ним об`єкт інвестування, майнові права на цей об`єкт інвестування за договором про участь у фонді фінансування будівництва, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, управитель ФФБ «Столиця-8» не отримав від колишнього управителя вказаного ФФБ ПАТ «Банк Столиця» майна та документів, що регламентують функціонування ФФБ «Столиця-8», суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 , суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства (ч. 1 та ч. 2 ст. 319 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Згідно висновку Верховного Суду України, викладеному в рішенні від 7 грудня 2016 року по справі № 6-1111цс16, майнове право, яке є предметом договору купівлі-продажу, це обумовлене право придбання в майбутньому права власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, необхідні і достатні для придбання речового права.

Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна і яке засвідчує правочинність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.

За приписам ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо не право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, яким засвідчує його право власності.

Стаття 387 ЦК України визначає, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Зазначений засіб захисту права власності застосовується в тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти й користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває з його володіння.

Позовні вимоги обґрунтовуються наявністю Договору про відступлення права вимоги від 27.01.2017 року, за яким ОСОБА_1 як первісний кредитор передала належне їй право вимоги згідно з договором від 12 лютого 2009 року № фк00261016 з ПАТ «Банк Столиця» про участь у фонді фінансування будівництва «Столиця-8» виду А, а ОСОБА_3 , як новий кредитор прийняв право вимоги, яке належить первісному кредитору за основним договором.

У відповідності до підпункту 3.4.3 пункту 3.4. Договору №фк00261016 про участь у фонді фінансування будівництва «Столиця-8» виду А від 12 лютого 2009 року, довіритель має право на відступлення права вимоги за цим Договором третім особам на закріплені за Довірителем вимірні одиниці в Об`єкті інвестування за згодою Управителя тільки при і 100% (сто відсотків) сплаті вимірних одиниць Об`єкту інвестування:

У випадку досягнення взаємної згоди та сплати Довірителем на користь Управителя винагороди - 3 (три) % (з рахуванням ПДВ) від суми фактично сплачених грошових коштів за вимірні одиниці Об`єкту інвестування. Сторони укладають, відповідно, додаткову угоду то цього Договору про заміну сторони за цим Договором шляхом відступлення права вимоги. До підписання Сторонами договору про заміну сторони за цим Договором шляхом відступлення права вимоги, Довіритель та особа, на користь якої переуступаються майнові права на придбані вимірні одиниці Об`єкту інвестування, укладають нотаріально посвідчений договір відступлення права вимоги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як визначено ч.ч. 1, 2, 4 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України, договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Згідно листа Національного банку України від 07.04.2020 №63-0005/17699 за результатами розгляду адвокатського запиту про надання інформації/документів щодо відступлення ОСОБА_1 як довірителем права вимоги за договором про участь у Фонді фінансування будівництва «Столиця-8» виду А №фк00261016 від 12.02.2009, в описах архівних справ ПАТ «Банк Столиця» не значиться та на архівне зберігання до Національного банку ліквідатором Банку не передавалися документи, які б підтверджували/спростували надання банком, як управителем за договором, згоди ОСОБА_1 на відступлення права вимоги за Договором; сплату ОСОБА_1 на користь Банку, як управителя за Договором, винагороди 3% (з урахуванням ПДВ) від суми фактично сплачених грошових коштів за вимірні одиниці об`єкту інвестування; укладання ОСОБА_1 з особою, на користь якої переуступаються майнові права на придбані вимірні одиниці об`єкту інвестування, нотаріально посвідченого договору відступлення права вимоги за Договором; укладання Банком, як управителем за Договором, додаткової угоди до Договору про заміну сторони шляхом відступлення права вимоги.

Як вбачається з листа Голови Правління АТ «Оксі Банк» №1121-408 від 10 квітня 2020 року, АТ «Оксі Банк» не надавало згоди ОСОБА_1 на відступлення права вимоги за договором про участь у Фонді фінансування будівництва «Столиця-8» виду А №фк00261016 від 12.02.2009; ОСОБА_1 не сплачувала АТ «Оксі Банк» жодних винагород; АТ «Оксі Банк» не відомо про жодні договори відступлення права вимоги за договором про участь у Фонді фінансування будівництва «Столиця-8» виду А №фк00261016 від 12.02.2009; АТ «Оксі Банк» не укладало жодних додаткових угод до цього договору про заміну сторони шляхом відступлення права вимоги.

Як вбачається із підпункту 3.4.3 пункту 3.4. Договору №фк00261016 про участь у фонді фінансування будівництва «Столиця-8» виду А від 12 лютого 2009 року, сторони домовились, що довіритель та особа, на користь якої переуступаються майнові права на придбані вимірні одиниці об`єкту інвестування, укладають нотаріально посвідчений договір про відступлення права вимоги.

Однак, даний договір нотаріально не посвідчений, що також не заперечувалось стороною позивача.

Враховуючи вищевикладене, оскільки договір нотаріально не посвідчений, як цього вимагає підпункт 3.4.3 пункту 3.4. договору, даний договір є неукладеним, а тому, не створив взаємні права та обов`язки для сторін цього договору.

Крім того, ті факти, що АТ «Оксі Банк» не надавало згоди ОСОБА_1 на відступлення права вимоги за договором про участь у Фонді фінансування будівництва «Столиця-8» виду А №фк00261016 від 12.02.2009; ОСОБА_1 не сплачувала АТ «Оксі Банк» жодних винагород; АТ «Оксі Банк» не відомо про жодні договори відступлення права вимоги за договором про участь у Фонді фінансування будівництва «Столиця-8» виду А №фк00261016 від 12.02.2009; АТ «Оксі Банк» не укладало жодних додаткових угод до цього договору про заміну сторони шляхом відступлення права вимоги, як закріплено підпунктом 3.4.3 пункту 3.4. договору, є додатковими підставами вважати, що Договір про відступлення права вимоги від 27.01.2017 року укладено не було.

Таким чином, оскільки Договір про відступлення права вимоги від 27 січня 2017 року, на який посилається позивач як на документ, на підставі якого за ним має бути визнано право власності, є неукладеним, визнати за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_8 , неможливо.

Керуючись ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Інші доводи сторін, які наведені у позові, не впливають на висновку суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При розгляді справи принципи змагальності учасників процесу та рівності між собою є основоположними. Засада рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині 1 статті 55 Конституції України. Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного частиною 1 статті 24 Основного Закону, і стосується, зокрема, сфери судочинства.

Слід зважати, що рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав. При цьому слід зважати, що рівність учасників процесу встановлюються не обмежено в конкретному судовому процесі, а стосовно всіх суб`єктів, які звернулися до суду за захистом своїх прав. Рівність має забезпечуватися навіть в окремих непов`язаних судових провадженнях.

Європейський суд з прав людини приділяє особливу увагу дотриманню аналізованих принципів як невід`ємної складової права на справедливий суд, практичне застосування яких відбувається при дослідженні доказів та оскарженні невмотивованих рішень суду, коли влучні аргументи сторін судом просто проігноровані.

Рішенням у справі «Руїз-Матеос проти Іспанії» від 23.05.1993 р. ЄСПЛ вказав, що принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, а також, що вкрай важливо, відповісти на них (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз-Матеос проти Іспанії», заява №12952/87 від 23.05.1993 року).

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №18390/91 від 09 грудня 1994 року).

Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, проте зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Суомінен проти Фінляндії», заява №37801/97 від 01 липня 2003 року).

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захистити себе у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В зв`язку з тим, що позивач не заявляє вимог про стягнення з відповідача на її користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст. 13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно ст. 141 ЦПК України.

Щодо судових витрат третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_3 суд зауважує, оскільки в задоволенні позовних вимог було відмовлено, понесені ОСОБА_3 судові витрати не підлягають відшкодуванню.

На підставі ст. ст. 11, 177, 190, 204, 319, 328, 331, 387, 388, 392, 512, 514, 525, 526, 530, 629, 638-640 ЦК України, ст. ст. 13, 19 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», ст. ст. 4, 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність», ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність», та керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 55, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця», Публічного акціонерного товариства «Київський завод «Аналітприлад», Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», треті особи: Публічне акціонерне товариство «Унікомбанк», Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Євробанк», Публічне акціонерне товариство «ОКСІ Банк», Національний банк України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання майнових прав на об`єкт нерухомого майна - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 майнові права на двокімнатну квартиру загальною площею 76,50 кв.м. під номером АДРЕСА_3 .

Позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця», Публічного акціонерного товариства «Київський завод «Аналітприлад», Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», ОСОБА_1 , треті особи: Публічне акціонерне товариство «Унікомбанк», Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Євробанк», Публічне акціонерне товариство «ОКСІ Банк», Національний банк України, ОСОБА_2 про визнання майнових прав на об`єкт нерухомого майна - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_9 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

Публічне акціонерне товариство «Банк Столиця», адреса місцезнаходження - 04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, буд. 29-б, код ЄДРПОУ 26520464,

Публічне акціонерне товариство «Київський завод «Аналітприлад», адреса місцезнаходження - 03067, м. Київ, вул. Полковника Шутова, буд. 16. Код ЄДРПОУ 14311181,

Приватне акціонерне товариство «Трест Київміськбуд-1», адреса місцезнаходження - 04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, буд. 29-б, код ЄДРПОУ 31176312,

Публічне акціонерне товариство «Унікомбанк», адреса місцезнаходження - 79019, м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, буд. 117а, код ЄДРПОУ 26287625,

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Євробанк», адреса місцезнаходження - 01032, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, буд. 35, код ЄДРПОУ 33305163,

Публічне акціонерне товариство «ОКСІ Банк», адреса місцезнаходження - 79035, м. Львів, вул. газова, буд.17, код ЄДРПОУ 09306278,

Національний банк України, адреса місцезнаходження - 01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд.9, код ЄДРПОУ 00032106,

ОСОБА_2 , адреса місця проживання - АДРЕСА_10 , РНОКПП: НОМЕР_2 ,

ОСОБА_3 , адреса місця проживання - АДРЕСА_11 , РНОКПП: НОМЕР_3 ,

Повний текст рішення виготовлений 09 лютого 2022 року.

Суддя: