Постанова

від 24.08.2022 по справі 906/1400/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2022 року Справа № 906/1400/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В. , суддя Саврій В.А.

секретар судового засідання Романець Х.В.

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом - не з`явився;

відповідача за первісним позовом - Левчук Т.В. - адвокат (в режимі відеоконференції);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільського споживчого товариства "Раставицьке" на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 30 червня 2022 року (повний текст складено 05.07.2022) у справі №906/1400/20 (суддя Прядко О.В.)

за позовом Сільського споживчого товариства "Раставицьке"

до Фізичної особи - підприємця Крилова Миколи Миколайовича

про стягнення 234 598,19 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) за договором оренди об`єкта нерухомості від 08.12.2007

та за зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця Крилова Миколи Миколайовича

до Сільського споживчого товариства "Раставицьке"

про визнання відсутності права орендодавця на одержання орендної плати

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 30 червня 2022 року у справі №906/1400/20 заяву Фізичної-особи підприємця Крилова Миколи Миколайовича про ухвалення додаткового рішення від 21.01.2022 задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Сільського споживчого товариства "Раставицьке" на користь Фізичної особи - підприємця Крилова Миколи Миколайовича 21000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині заяви Фізичної-особи підприємця Крилова М.М. про ухвалення додаткового рішення від 21.01.2022 відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції додатковим рішенням, Сільське споживче товариство "Раставицьке" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 30.06.2022 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ФОП Крилова М.М. про ухвалення додаткового рішення від 21.01.2022 відмовити повністю.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення Господарським судом Житомирської області норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09 серпня 2022 року у справі №906/1400/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільського споживчого товариства "Раставицьке" на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 30 червня 2022 року у справі №906/1400/20; призначено справу №906/1400/20 до розгляду на 25 серпня 2022 року об 11:30 год.

В судове засідання представник ССТ "Раставицьке" не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

При цьому, ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 09 серпня 2022 року у справі №906/1400/20 про відкриття апеляційного провадження направлено представнику ССТ "Раставицьке" на електронну пошту: katyuha_k_55@ukr.net.

Крім того, відповідно до ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Слід зазначити, що з 20.06.2022 відновлено загальний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень та роботу сервісу "Стан розгляду справ", який було обмежено з 24.02.2022 (внаслідок введення в Україні воєнного стану).

Ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.08.2022 у справі №906/1400/20 було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 11.08.2022 (https://reestr.court.gov.ua/Review/105658487), а тому апелянт міг ознайомитися з текстом даної ухвали.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує і правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", згідно із якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, апелянт не був позбавлений об`єктивної можливості дізнатися про рух поданої апеляційної скарги відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень та скористатись наданими процесуальними правами.

Частинами 11,12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів, вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представника ССТ "Раставицьке".

Безпосередньо в судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом вважає оскаржуване додаткове рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника відповідача за первісним позовом, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, додаткове рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Житомирської області від 17.01.2022 у задоволенні первісного позову Сільського споживчого товариства "Раставицьке" до Фізичної особи - підприємця Крилова Миколи Миколайовича про стягнення 234598,19 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) відмовлено; зустрічний позов Фізичної особи - підприємця Крилова Миколи Миколайовича до Сільського споживчого товариства "Раставицьке" про визнання відсутності права орендодавця Сільського споживчого товариства "Раставицьке" на одержання орендної плати задоволено частково. Ухвалено визнати відсутність права орендодавця Сільського споживчого товариства "Раставицьке" на одержання орендної плати, починаючи з 20 червня 2017 року, на підставі Договору від 08 грудня 2007 року оренди нежитлового приміщення - магазину, загальною площею 367, 6 кв. м, що знаходиться за адресою: 13600, смт. Ружин Житомирської області, вул. Бурди, 62, укладеного строком з 08.12.2007 до 01.12.2017, який посвідчено приватним нотаріусом Ружинського районного нотаріального округу Житомирської області й зареєстрованого в реєстрі за № 1529. В іншій частині зустрічного позову відмовлено. Присуджено до стягнення з Сільського споживчого товариства "Раставицьке" на користь Фізичної особи - підприємця Крилова Миколи Миколайовича 1135 грн судового збору.

27.01.2022 до суду від представника ФОП Крилова М.М. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ССТ "Раставицьке" витрат на правничу допомогу у справі №906/1400/20. До заяви додано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, витяг з ЄРАУ, угоду про надання правничої допомоги від 05.01.2021, додаткову угоду від 18.11.2021, акт виконаних робіт від 17.01.2022 (т.2, а.с. 137-146).

Місцевий господарський суд, розглянувши заяву представника ФОП Крилова М.М. про ухвалення додаткового рішення, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються дані вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду даного клопотання, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для часткового її задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною 1 ст.123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст.15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст.16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та постанові Верховного суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18.

Як вбачається, відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу до справи надано копії угоди про надання правничої допомоги на стадії розгляду справи №906/1400/20 судом першої інстанції від 05.01.2021, додаткову угоду від 05.01.2021 та акт виконаних робіт при наданні правничої допомоги на стадії розгляду справи №906/1400/20 судом першої інстанції від 17.01.2022.

У відповідності до абз.10, 11 угоди про надання правничої допомоги на стадії розгляду справи №906/1400/20 судом першої інстанції від 05.01.2022, укладеної між Фізичною особою-підприємцем Криловим Миколою Миколайовичем та адвокатом Левчук Тетяною Василівною, адвокат обов`язується надати ФОП Крилову М.М. правничу допомогу, а саме: ознайомитись із усіма документами, наявними у вiдповiдача, які стосуються предмета спору, надати юридичну консультацію щодо доцільності й обгрунтованості позовних вимог, надати правничу допомогу в зібранні письмових доказiв для спростування позовних вимог та відсутніх документів, що стосуються предмета спору консультаціями та шляхом складення адвокатських запитів, скласти відзив на позовну заяву, подати його суду i надiслати рекомендованим листом з описом вкладення позивачу, скласти необхiднi клопотання суду щодо доказiв у справі та інші процесуальні документи в ходi пiдготовчого судового засiдання, надати юридичну консультацію щодо доцільності заявлення зустрічних позовних вимог, скласти зустрічну позовну заяву, подати її суду i надiслати рекомендованим листом з описом вкладення ССТ "Раставицьке", скласти необхiднi клопотання суду щодо витребування доказiв у справі, в отриманні яких існують об`єктивні труднощі, та інші заяви i клопотання в ходi пiдготовчого судового засiдання, здійснювати представництво інтересів ФОП Крилова М.М. у справі №906/1400/20 в суді першої інстанції з усіма правами позивача i вiдповiдача, якими користується в цивільному процесі у справі ФОП Крилов М.М. до постановлення судом першої інстанції рiшення у справі по суті позовних вимог. За надання правової допомоги за погодженням сторін обумовлено гонорар, розмір якого визначено в додатковій угоді, яка є додатком до цієї угоди, та відпрацювання якого підтверджується актом виконаних робіт (абз.13 угоди) (т.2, а.с.143).

18.11.2021 між сторонами підписана додаткова угода від 05.01.2021 до угоди про надання правничої допомоги про встановлення гонорару за надання правничої допомоги на стадії досудової пiдготовки та правового супроводження справи №906/1400/20 в судi першої інстанції - Господарському судi Житомирської областi у розмірі 28 000,00 гривень. Виплата вказаного гонорару здійснюється в повному обсязі після спливу строку на апеляційне оскарження рiшення Господарського суду Житомирської областi у справі №906/1400/20 i набрання судовим рішенням законної сили (абз. 3-4 додатової угоди) (т.2, а.с.144).

Також до справи додано копію акту виконаних робіт при наданні правничої допомоги на стадії розгляду справи №906/1400/20 судом першої інстанції від 17.01.2022, згідно якого були надані такі види правничої допомоги у справі №906/1400/20: первинна консультація по суті порушених ФОП Криловим М.М. питань щодо предмета спору у справі №906/1400/20; ознайомлення з документами у справі №906/1400/20 в судi першої інстанції в Господарському судi Житомирської областi та вивчення зазначених документів з метою випрацювання правової позиції захисту i визначення способів захисту вiд вимог позивача; складання відзиву на позовну заяву, подання його суду i надіслання рекомендованим листом з описом вкладення позивачу; складення клопотання про приєднання письмових доказiв до матеріалів справи; надання правничої допомоги в зібранні письмових доказiв, що стосуються предмета спору консультаціями та шляхом складення адвокатських запитів; надання консультацій щодо доцільності заявлення зустрічних позовних вимог i оцінка їх підставності та обгрунтованості відповідно до правових позицій Верховного Суду; складення зустрічної позовної заяви, подання її суду i надіслання рекомендованим листом з описом вкладення ССТ "Раставицьке"; складення клопотання суду щодо витребування доказів у справi, в отриманні яких існують об`єктивні труднощі; складення клопотань та заяв суду в ході підготовчого судового засідання; здійснення представництва інтересів ФОП Крилова М.М. у справi №906/1400/20 в судi першої інстанції в судових засіданнях до постановлення судом першої інстанції рiшення по справі по суті позовних вимог; складення клопотання про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат ФОП Крилова М.М. на правничу допомогу (в порядку ч.8 ст.129 ГПК України) (абз.3 акта) (т.2, а.с.145).

Згідно абз. 4,5 Акту загальна вартість наданої правничої допомоги за ведення справи №906/1400/20 за період з 05 сiчня 2021 року по 17 січня 2022 року в судi першої інстанцiї складає 28000,00 грн. Правнича допомога ФОП Крилову М.М. адвокатом Левчук Т.В. надана належної якостi та в повному обсязі.

Проаналізувавши надані суду докази в підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що заявником в повній мірі, відповідно до вимог ст.74 ГПК України, доведено та документально обґрунтовано розмір понесених витрат ФОП Криловим М.М. на професійну правничу допомогу у справі №906/1400/20 в сумі 28 000 грн.

Разом з тим, представником ССТ "Раставицьке" до суду подано клопотання про відмову у стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу від 30.06.2022, яке обґрунтоване тим, що дані витрати є неспiвмірними зі складнiстю виконаної адвокатом роботи, її обсягом та часом, витраченим нею на виконання робіт (незначний обсяг юридичної та технiчної роботи щодо пiдготовки справи до розгляду та незначна тривалiсть судових засідань), не вiдповідають критерію реальностi таких витрат. Посилається на те, що в судових засіданнях не вирішувались питання про проведення експертизи та вчинення інших дій, якi б вимагали надання професійної правничої допомоги, а було лише досліджено ті письмові докази, якi були додані сторонами до заяв по суті спору. крім того, вказує на те, що представником позивача за зустрічним позовом не надано суду жодного доказу (квитанцію чи iншi банківські документи), якi б пiдтверджували реальнiсть сплати ФОП Криловим М.М. гонорару адвокату саме в сумі 28 000,00 грн (т.2, а.с.228).

Колегія суддів зазначає, що процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання. Слід зауважити, що на сторону, яка подає клопотання про зменшення витрат, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат.

Разом з тим, позивачем за первісним позовом не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів з метою доведення неспівмірності понесених відповідачем за первісним позовом витрат на професійну правничу допомогу зі складністю даної справи та наданим адвокатом обсягом послуг, нерозумності розміру таких витрат, як і не надано доказів на їх спростування.

Самі лише посилання на неспівмірність витрат та незгода із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви відповідача за первісним позовом про розподіл судових витрат (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №910/5410/19).

Крім того, колегія суддів зазначає, що у поданій позивачем за первісним позовом заяві про відмову у стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, останній одночасно порушує питання як щодо відмови у задоволенні заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 28000,00 грн, так і питання щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, позивач не надає власного розрахунку витрат на професійну правничу допомогу (із обґрунтуванням/запереченням), які на його думку, підтверджують розмір витрат відповідача на оплату послуг адвоката за розгляд справи в суді першої інстанції, та не зазначає до якої саме суми повинно бути зменшено розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Колегія суддів зазначає, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Зважаючи на доведеність відповідачем за первісним позовом розміру понесених витрат, доводи позивача про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат колегія суддів оцінює критично та зазначає, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалено рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання сторін від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасного вчинення дій, необхідних для поновлення порушених прав та інтересів юридичних осіб.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на обставини даної справи, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для відшкодування ФОП Крилову М.М. понесених ним на професійну правничу допомогу витрат частково в розмірі 21 000,00 грн, що є пропорційним до суми задоволених позовних вимог (14000,00 грн - за первісним позовом та 7000,00 грн - зустрічним позовом ).

При цьому, доводи скаржника про недоведеність відповідачем за первісним позовом суми понесених витрат на правову допомогу у зв`язку з відсутністю доказів (квитанції або банківської виписки) щодо фактичного здійснення сплати гонорару адвокату саме в сумі 28 000,00 грн, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.126 ГПК України).

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, за змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Таким чином, зазначені доводи скаржника не приймаються судом до уваги, оскільки за наявності інших доказів надання послуг, зокрема, підписаного сторонами акту наданих послуг, сам факт неоплати таких послуг або подання неналежних доказів оплати, не може бути підставою для відмови у розподілі таких витрат між сторонами за результатами розгляду справи.

Також безпідставними є доводи скаржника щодо відсутності детального опису робіт, виконаних адвокатом при надані професійної правничої допомоги, передбаченого положеннями ч.3 ст.126 ГПК України, оскільки за змістом цієї норми, вона запроваджена для визначення розміру витрат. Разом з тим, розмір гонорару адвоката встановлений сторонами в Додатковій угоді від 18.11.2021 до Угоди про надання правничої допомоги від 05.01.2022 у фіксованому розмірі, а отже є визначеним.

Тобто зміст норми про детальний опис робіт (наданих послуг) необхідний "для визначення розміру витрат", в той час як в межах даної справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником відповідача за первісним позовом, а отже є визначеним (правова позиція Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19).

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржниками не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування додаткового рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржників, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що додаткове рішення Господарського суду Житомирської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сільського споживчого товариства "Раставицьке" залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 30 червня 2022 року у справі №906/1400/20 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

4. Справу №906/1400/20 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "30" серпня 2022 р.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Саврій В.А.