Постанова

від 29.08.2022 по справі 564/2640/18

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2022 року

м. Рівне

Справа № 564/2640/18

Провадження № 22-ц/4815/988/22

Головуючий у Костопільському районному суді

Рівненської області: суддя Грипіч Л.А.

Рішення суду першої інстанції ухвалено 18 квітня 2022 року

у м. Костопіль Рівненської області

(фіксування судового засідання за допомогою

звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось).

Повний текст рішення складено: 28 квітня 2022 року

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: суддя Хилевич С.В.

судді: Ковальчук Н.М., Шимків С.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 18 квітня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,: ОСОБА_2 ; про відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

У кримінальному провадженні №12018180150000333 про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України ОСОБА_1 заявлено позов до Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області (далі Рівненська РДА), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,: ОСОБА_2 ; про відшкодування моральної шкоди. З урахуванням поданих заяв про заміну неналежного відповідача та зміну позовних вимог просив стягнути на свою користь з Рівненської РДА 150 000 грн. моральної шкоди та 7 000 грн. процесуальних витрат.

Мотивуючи позовні вимоги, покликався на те, що 24.05.2018 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) з вини ОСОБА_2 , зазнав тілесних ушкоджень його батько ОСОБА_3 , який в подальшому від отриманих тілесних ушкоджень помер. Стверджував, що смертю батька йому було завдано моральної шкоди, яка полягала в душевних стражданнях. В момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 виконував свої посадові обов`язки, працюючи водієм у Відділі культури і туризму Костопільської районної державної адміністрації. Цивільно-правову відповідальність Відділу було застраховано у Приватному акціонерному товаристві "НАСК "Оранта" (далі ПрАТ "НАСК "Оранта" або страховик). Згодом страховик виконав свій обов`язок із відшкодування моральної шкоди потерпілим в межах належного стартового відшкодування, а саме по 11 169 грн. Однак позивач вважав цю виплату недостатньою для повного відшкодування понесених душевних страждань. На переконання ОСОБА_1 , через ліквідацію Костопільського району та утворення, зокрема, зі складу його територій Рівненського району належним відповідачем повинна бути Рівненська РДА.

Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 18 квітня 2022 року позов задоволено.

Стягнуто з Рівненської РДА на користь ОСОБА_1 150 000 грн. моральної шкоди.

Стягнуто з Рівненської РДА на користь ОСОБА_1 7 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На рішення суду відповідачем подано апеляційну скаргу, де вона покликалась на його незаконність та необґрунтованість, які полягали в неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, порушенні норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначалось, що полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/9590429 Відділ культури і туризму Костопільської РДА застрахував у страховика автомобіль ВАЗ 3210740, номерний знак НОМЕР_1 , яким керував винуватець ДТП, на 200 000 грн. за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю. Тому позивач дійшов помилкового висновку про стягнення всього розміру заподіяної моральної шкоди виключно з Рівненської РДА.

Також йшлося про те, що автомобіль ВАЗ 3210740 не перебував і не перебуває у володінні, власності, оренді або на будь-якому іншому речовому праві в користуванні Рівненської РДА. Згідно з ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Зважав заявник й на те, що Костопільська РДА, самостійним структурним підрозділом якої був Відділ культури та туризму, де працював винуватець ДТП, не припинена, а лише перебуває в стані припинення. Крім того, ОСОБА_2 не перебував у трудових відносинах з Рівненською РДА, а відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. На думку заявника, заявлена позивачем сума грошових коштів у рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі не відповідає принципам розумності, виваженості та справедливості. Зазначалось про те, що загиблий був похилого віку, не був пов`язаний спільним побутом із позивачем, з ним не проживав і не потребував від нього якогось виду допомоги. Вважає необґрунтованими та неспівмірними стягнуті судом попередньої інстанції витрати на оплату правничої допомоги адвоката, оскільки відповідна справа, на думку заявника, є нескладною.

З наведених підстав Рівненська РДА просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення - про відмову позивачу у задоволенні вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Як відомо з матеріалів справи, ці обставини сторонами не заперечуються та визнаються, а також їх встановлено вироками судів у кримінальному провадженні, які в силу ч.6 ст. 82 ЦПК України є обов`язковим при вирішенні цієї справи, 24.05.2018 близько 08:56 год. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки ВАЗ 210740, номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. 1 Травня у м. Костопіль Рівненської області в напрямку від вул. Бурова, до вул. Нова проявив неуважність до дорожньої обстановки, відволікся від керування транспортним засобом, неправильно та невчасно відреагував на зміну дорожньої обстановки, яка виразилась у перебуванні на проїзній частині біля лівого у напрямку вул. Бурова в нерухомому стані автомобіля марки Peugeot Expert, номерний знак НОМЕР_2 , та допустив зіткнення з вказаним автомобілем, який зупинився біля лівого у напрямку вул. Бурова, краю проїзної частини. В момент зіткнення з салону автомобіля Peugeot Expert виходив водій - ОСОБА_3 .

Вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 29.03.2019 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.

Вироком Рівненського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року вирок Костопільського районного суду Рівненської області від 29.03.2019 стосовно ОСОБА_2 в частині призначеного покарання скасовано. Призначено ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 286 КК України покарання - 4 роки позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. ОСОБА_2 взято під варту із залу суду негайно. Строк відбування покарання ОСОБА_2 постановлено рахувати з 02 грудня 2019 року. В решті - вирок залишено без змін

Згідно з вироком ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він грубо порушив п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху та допустив зіткнення з автомобілем марки Peugeot Expert під керуванням ОСОБА_3 . Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, від яких настала його смерть.

Постановою Верховного Суду від 03 лютого 2021 року касаційну скаргу захисника Цуняка В.Й. залишено без задоволення, касаційну скаргу цивільного відповідача - Відділу культури, молоді і спорту Костопільської районної державної адміністрації в особі начальника Петренчук Н.В. задоволено частково. Вирок Костопільського районного суду Рівненської області від 29 березня 2019 року та вирок Рівненського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року стосовно ОСОБА_2 у частині вирішення цивільного позову скасовано і призначено в цій частині новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

З`ясовано, що на момент вчинення злочину ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з Відділом культури і туризму Костопільської РДА.

Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/9590429 ПАТ "НАСК "Оранта" Відділ культури і туризму Костопільської РДА застрахував автомобіль ВАЗ 3210740 на суму завданих збитків, але не більше встановленого в договорі ліміту страхової суми: 200 000,00 грн. - за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю; 100 000,00 грн. - за шкоду, заподіяну майну.

Публічним акціонерним товариством "НАСК "Оранта" відшкодовано потерпілим: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 44 676 грн. Тобто в порядку та розмірі, що передбачений п. 27.2. ст. 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Спірні правовідносини виникли між сторонами з того приводу, що ОСОБА_1 вважав виплачені йому страховою компанією грошові кошти в розмірі 11 169 грн. недостатніми для відшкодування моральної шкоди, що полягала в душевних стражданнях.

Частиною першою ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, немайнових втрат, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч.3 ст. 23 ЦК України).

За змістом ч.2 та 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Суд попередньої інстанції при визначені розміру відшкодування врахував, що позивачу завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях з приводу втрати близької людини батька. Було порушено нормальний спосіб життя, у зв`язку з чим він змушений був докладати значних зусиль для його налагодження та організації. При цьому враховував й те, що ОСОБА_2 жодного разу не висловив щирого каяття у вчиненому, не перепросив у потерпілих та позивача.

Повно і правильно встановивши обставини справи та застосувавши при вирішенні спірних правовідносин норми матеріального права, які підлягали застосуванню, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

З присудженим розміром компенсації моральної шкоди погоджується і колегія суддів.

Очевидно, що завдана моральна шкода позивачу смертю батька спричинила та буде спричиняти протягом усього життя ОСОБА_1 душевні страждання, зазначені обставини істотно змінили і в подальшому змінять його життя. Відновити становище, яке існувало до смерті батька, у житті позивача неможливо. За наслідками смерті він позбавлений підтримки моральної та у побуті з боку померлого у житті в майбутньому.

Апеляційний суд відхиляє доводи автора апеляційної скарги про те, що вона є неналежним відповідачем в справі, оскільки Костопільська РДА, в структурному підрозділі якої працював винуватець ДТП, не припинена.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1321 затверджено "Порядок здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються".

Пунктом 8 цієї постанови Кабінету Міністрів України визначено, що перехід майна, майнових прав та обов`язків райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з дня затвердження передавального акта комісії з реорганізації.

Розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 25.03.2021 № 211 затверджено передавальний акт балансових рахунків, майна, активів та зобов`язань Костопільської районної державної адміністрації до правонаступника - Рівненської районної державної адміністрації.

Не заслуговують на увагу й аргументи заявника щодо неспівмірності понесених позивачем витрат на правничу допомогу внаслідок нескладності спірних відносин.

При з`ясуванні складності даної справи колегією суддів береться до уваги "Додаток до Класифікатору Коефіцієнти складності справ за категоріями, коефіцієнти складності окремих процесуальних питань, коефіцієнти форми участі судді та коефіцієнти адміністративних посад" до затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 21 грудня 2018 року №622 "Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ".

Так, відповідно до вказаного додатку, справа про відшкодування шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, а також шкоди завданої внаслідок ДТП, є складними.

Беручи до уваги категорію складності справи, обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення цієї справи для позивача, то понесені ним витрати на правничу допомогу є обґрунтованими та співмірними, що спонукає до їхнього відшкодування саме в повному обсязі.

Отже, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Підставою для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при його ухваленні.

Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення від 27 вересня 2001 року у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", п. 32).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення у справах Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області залишити без задоволення, а рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 18 квітня 2022 року без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: С.В. Хилевич

Судді: Н.М. Ковальчук

С.С. Шимків