Постанова

від 24.08.2022 по справі 523/5311/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/7435/22

Справа № 523/5311/18

Головуючий у першій інстанції Дяченко В. Г.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2022 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 523/5311/18

Номер провадження: 22-ц/813/7435/22

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя доповідач),

- суддів Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря судового засідання Рибачук О.І.,

учасники справи:

- позивач Публічне акціонерне товариство «Райфайзен Банк Аваль»,

- відповідачі 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 ,

- заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРТЕХФІНАНС»,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРТЕХФІНАНС» про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі № 523/5311/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою адвоката Ульянова Ігора Миколайовича, діючого від імені ОСОБА_1 , на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси, постановлену у складі судді Дяченко В.Г. 21 червня 2022 року про заміну сторони стягувача,

встановив:

2. Описова частина

2.1 Короткий зміст вимог

У лютому 2022 року ТОВ «Фінансова компанія «УКРТЕХФІНАНС» звернулося до Суворовського районного суду м. Одеси із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просить замінити стягувача АТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «УКРТЕХФІНАНС» (ЄДРПОУ - 42563968) щодо виконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси, справі № 523/5311/18, від 14.06.2006 року, за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №014/0077/74/56621.

ТОВ «Фінансова компанія «УКРТЕХФІНАНС» обґрунтовує свою заяву тим, що 14.06.2006 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №014/0077/74/56621.

Умови кредитного договору, з урахуванням додаткової угоди, ані Боржником ані поручителем належним чином виконані не були, внаслідок чого Банком станом на 24.11.2017 року була нарахована заборгованість в розмірі - 18 993,17 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку складала - 510 183,90 гривень.

Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 18.02.2019 по справі № 523/5311/18 задоволено позов публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль». Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/0077/74/56621 від 14.06.2006 року, яка становить заборгованість за основним кредитом у розмірі - 18 993,17 доларів США, що еквівалентно сумі у розмірі - 510 183 гривні 90 копійки. Стягнуто з відповідачів в рівних частинах понесені судові витрати в розмірі - 7 652,76 гривень.

На виконання вказаного рішення 19.04.2019 Суворовським районним судом м. Одеси видано виконавчі листи по справі № 521/5311/18, боржниками за якими є - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

На теперішній час Боржники свої зобов`язання не виконали, стягувачем за вказаним рішенням суду є - АТ «Райффайзен Банк Аваль».

03.09.2020 між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» (первісний кредитор) та АТ «ОКСІ БАНК» (новий кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги, умовами якого передбачено, що первісний кредитор відступає Право вимоги новому кредитору за Кредитним договором №-014/0077/74/56621 від 14.06.2006, укладеним між Акціонерним поштово-пенсійним/банком «Аваль» та ОСОБА_1 та Договором поруки б/н від 14.06.2006 укладеним між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та ОСОБА_2 з додатками.

10.09.2020 року між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» (Первісний Іпотекодержатель) та АТ «ОКСІ БАНК» (новий кредитор) укладено договір про відступлення прав за договорами іпотеки, зокрема за договором б/н від 19.06.2006, посвідченим 19.06.2006 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенком О.В. за реєстровим номером 1116.

03.09.2020 між АТ «ОКСІ БАНК» (первісний кредитор) та ТОВ «ФК «УКРТЕХФІНАНС» (новий кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги, умовами якого передбачено, що первісний кредитор відступає Право вимоги новому кредитору за Кредитним договором № 014/0077/74/56621 від 14.06.2006, укладеним між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та ОСОБА_1 та Договором поруки б/н від 14.06.2006 укладеним між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та ОСОБА_2 з додатками.

10.09.2020 між АТ «ОКСІ БАНК» (первісний кредитор) та ТОВ «ФК УКРТЕХФІНАНС» (новий кредитор) укладено договір про відступлення прав за договорами іпотеки, зокрема за договором б/н від 19.06.2006, посвідченим 19.06.2006 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенком О.В. за реєстровим номером 1116 (а. с. 1 - 4).

2.4 Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 21 червня 2022 року задоволено заяву ТОВ «Фінансова компанія «УКРТЕХФІНАНС» про заміну сторони виконавчого провадження.

Замінено стягувача - АТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «УКРТЕХФІНАНС» (ЄДРПОУ - 42563968) щодо виконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси, справі № 523/5311/18 від 14.06.2006 року за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №014/0077/74/56621.

Ухвала суду першої інстанції з посиланням на низку норм матеріального і процесуального права мотивована необхідністю задоволення вищевказаних вимог заяви ТОВ «Фінансова компанія «УКРТЕХФІНАНС» про заміну сторони виконавчого провадження (а. с. 108 - 111).

2.5 Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній сказі адвокат УльяновІ.М.,діючий відімені ОСОБА_1 ,просить скасувати ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 21 червня 2022 року про заміну сторони виконавчого провадження. Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

2.6 Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала постановлена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.

Апелянт вказує на несповіщення ОСОБА_1 про дату,час тамісце розглядусправи.Зазначає проте,що місцевийсуд фактичнопозбавив сторону ОСОБА_1 права щодореалізації процесуальноїможливості прийматиучасть урозгляді справи(а. с. 114 - 115).

Таким чином, ухвала суду першої інстанції оскаржується тільки стороною боржника - ОСОБА_1 ..

2.7 Узагальнені доводи позивача, нового кредитора та іншого боржника в апеляційному суді

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ТОВ «Фінансова компанія «УКРТЕХФІНАНС», ОСОБА_2 не скористались правом надання відзиву на апеляційну скаргу. Відзиви на апеляційну скаргу не надійшли.

2.8 Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08.07.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката УльяноваІгора Миколайовича,діючого відімені ОСОБА_1 ,на ухвалуСуворовського районногосуду м.Одеси від21червня 2022року(а. с. 128 - 128 зворотна сторона).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09.08.2022 року призначено справу до розгляду у приміщенні Одеського апеляційного суду (а. с. 137).

Учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін,а неможливістьвирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників.

3. Мотивувальна частина

3.1 Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката УльяноваІгора Миколайовича,діючого відімені ОСОБА_1 ,підглядає частковому задоволенню.

3.2 Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій та неоспорені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 18.02.2019 року позовні вимоги АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/0077/74/56621 від 14.06.2006 року, яка становить заборгованість за основним кредитом складає суму в розмірі - 18 993,17 доларів США, що еквівалентно сумі у розмірі - 510 183 гривні 90 копійки. Стягнуто в рівних частинах понесені судові витрати в розмірі - 7 652,76 гривень.

03.09.2020 між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» (первісний кредитор) та АТ «ОКСІ БАНК» (новий кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги, умовами якого передбачено, що первісний кредитор відступає Право вимоги новому кредитору за Кредитним договором №-014/0077/74/56621 від 14.06.2006, укладеним між Акціонерним поштово-пенсійним/банком «Аваль» та ОСОБА_1 , за договором поруки б/н від 14.06.2006 укладеним між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та ОСОБА_2 з додатками.

10.09.2020 між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» (Первісний Іпотекодержатель) та АТ «ОКСІ БАНК» (новий кредитор) укладено договір про відступлення прав за договорами іпотеки, зокрема за договором б/н від 19.06.2006, посвідченим 19.06.2006 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенком О.В. за реєстровим номером 1116.

03.09.2020 між АТ «ОКСІ БАНК» (первісний кредитор) та ТОВ «ФК «УКРТЕХФІНАНС» (новий кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги, умовами якого передбачено, що первісний кредитор відступає Право вимоги новому кредитору за Кредитним договором № 014/0077/74/56621 від 14.06.2006, укладеним між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та ОСОБА_1 , за договором поруки б/н від 14.06.2006 укладеним між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та ОСОБА_2 з додатками.

10.09.2020 між АТ «ОКСІ БАНК» (первісний кредитор) та ТОВ «ФК УКРТЕХФІНАНС» (новий кредитор) укладено договір про відступлення прав за договорами іпотеки, зокрема за договором б/н від 19.06.2006, посвідченим 19.06.2006 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенком О.В. за реєстровим номером 1116.

Згідно вказаних Договорів про відступлення прав вимоги. Банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває належні банку права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців та/або поручителів, зазначених у Додатку до цього Договору.

Також, факт відступлення підтверджується платіжним дорученням (квитанцією) про оплату за договором відступлення прав вимоги від 03.09.2020 № 628.

Між сторонами виникли правовідносини щодо заміни стягувача його правонаступником.

3.3 Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився/непогодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Оскільки ухвала суду першої інстанції оскаржується тільки стороною боржника - ОСОБА_1 , законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції щодо заміни стягувача відносно іншого боржника ОСОБА_2 в апеляційному порядку не переглядається.

Згідно зположеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача ОСОБА_1 , зазначивши, що він належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, а тому дійшов передчасного висновку про необхідність задоволення в повному обсязі заяви ТОВ «ФК УКРТЕХФІНАНС» про заміну сторони виконавчого провадження.

3.4 Мотиви прийняття/відхиленняаргументів, викладених в апеляційній скарзі

Згідно частини 3 статті 442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Відповідно до частини шостоїстатті 128 ЦПК Українисудова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 47, 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17-ц (провадження № 14-507цс18) вказано, що «приписиЦПК Українияк на момент ухвалення заочного рішення, так і на момент розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду не дозволяють дійти висновку, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Окрім того, за змістом висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду» (пункт 31 постанови від 20 червня 2018 року у справі № 127/2871/16-ц)».

Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

З матеріалів справи вбачається, що судові повістки про судове засідання були направлені судом першої інстанції учасникам справи, зокрема ОСОБА_1 .. Між тим, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень повернулись до місцевого суду з відмітками «повернено за відсутністю марок», а отже не були доставлені учасникам справи і зокрема ОСОБА_1 ..

Інших відомостей щодо сповіщення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи матеріали справи також не містять.

Таким чином, вказані порушення є підставою для обов`язкового скасування судового рішення і ухвалення нового судового рішення (п. 3 ч. 3ст. 376 ЦПК України).

Доводи апеляційної скарги щодо необхідності скасування оскаржуваного судового рішення з підстав неналежного сповіщення апелянта про дату, час та місце розгляду справи є доведеними.

Щодо інших доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Водночас відповідно до статті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Згідно з частинами першою, другою, п`ятоюстатті 442 ЦПК Україниу разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17.

У постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, дійшла до висновку про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження.

У постанові від 08 лютого 2022 року по справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що неможна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення. Разом з тим, і заміна стягувача у виконавчому документі як сторони справи має мати дійсну процесуальну мету, а підстави такої заміни належним чином аргументовані. Саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом, оскільки не відповідає вимогам частини першої статті 2 ЦПК України. Заміна будь-якого учасника справи носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства. Якщо, наприклад, суд підтвердив зобов`язання однієї сторони договору перед іншою та відповідне судове рішення набрало законної сили, то суд не здійснює заміну його сторони у випадку уступки відповідним кредитором за цим договором своїх прав та обов`язків іншій особі на цю іншу особу лише заради процесуальної констатації цього матеріального правонаступництва. Суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог частини першої статті 2 ЦПК України.

Частиною 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У справі, що переглядаєтьсяТОВ «Фінансова компанія «УКРТЕХФІНАНС» проситьзамінити стягувача - ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» на правонаступника - ТОВ «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП» щодо виконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси по справі № 523/5311/18, від 14.06.2006 року за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №014/0077/74/56621.

Згідно відомостей єдиного державного реєстру виконавчих проваджень: 1) завершено виконавче провадження щодо боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (стягувач - АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ»); 2) завершено виконавче провадження щодо боржника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (стягувач - АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ»).

За правилами, передбаченими ч. ч. 1, 5 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до вікриття виконавчого провадження.

Встановлено, що виконавчі провадження відносно обох боржників були відкритті та на час розгляду заяви про заміну стягувача завершені, тому ч. 5 ст. 442 ЦПК України не підлягає застосуванню до правовідносин, які виникли на даний час.

Враховуючи вищевказані висновки Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів приймає до уваги, що по даній справі заявник просить замінити стягувача, разом з тим не просить відновити виконавче провадження.

Щодо доводів апелянта про направлення справи на новий розгляд, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно із вимогами статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Ухвала суду першої інстанції про заміну сторони виконавчого провадження не є ухвалою, що перешкоджає подальшому провадженню у справі у розумінні ст. 379 ЦПК України.

Тому, вимоги апеляційної скарги про направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неспроможними, вони не підлягають задоволенню.

3.5Висновки зарезультатами розглядуапеляційної скарги,з посиланнямна нормиправа,якими керувавсясуд апеляційноїінстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є доведеними, а тому вона підлягає задоволенню частково.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374, пункту 4 статті 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

Оскільки судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, висновки суду щодо можливості заміни стягувача відносно боржника ОСОБА_1 не відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія «УКРТЕХФІНАНС» про заміну стягувача відносно боржника ОСОБА_1 за вищевказаного обґрунтування.

3.6 Порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Ульянова Ігора Миколайовича, діючого від імені ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 21 червня 2022 року про заміну стягувача в частині заміни стягувача відносно боржника ОСОБА_1 скасувати. Ухвалити в цій частині нове судове рішення.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРТЕХФІНАНС» про заміну сторони стягувача по цивільній справі № 523/5311/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині заміни стягувача відносно боржника ОСОБА_1 відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 30 серпня 2022 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

О. М. Таварткіладзе