Номер провадження: 22-ц/813/1497/22
Справа № 947/30544/19
Головуючий у першій інстанції Пучкова І. М.
Доповідач Сегеда С. М.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.08.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Гірняк Л.А.,
Комлевої О.С.,
за участю:
секретаря Хухрова С.В.,
апелянта ОСОБА_1 ,
представника ПС працівників МПРС - адвоката Вовка О.Є.,
розглянувши в режимі відеоконференції, за допомогою програмного забезпечення «ВКЗ», апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 березня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до професійної спілки працівників «Морської пошуково-рятувальної служби» про скасування протоколу профспілки, конференції профспілки та поновлення головою профспілки,
встановив:
13.12.2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до професійної спілки працівників Морської пошуково-рятувальної служби про скасування протоколу профспілки, конференції профспілки та поновлення головою профспілки, посилаючись на те, що перебував у трудових відносинах з Казенним підприємством «Морська пошуково-рятувальна служба» з 04.05.2016 року, займав посаду психолога служби охорони праці КП «МПРС».06.11.2019 року наказом № 752-к його було звільнено з займаної посади, під час знаходження на лікарняному.Рішення конференції профспілки від 27.11.2019, на його думку, не можна вважати законним, оскільки проведення конференції відбулося з порушенням приписів статуту профспілки та законів України, під час проведення конференції позивачеві блокували можливість потрапити на неї, тому на конференції позивач присутній не був.
Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 18.03.2020 року позов ОСОБА_3 задоволено (т.1, а.с.104-107).
Визнано протиправним протокол професійної спілки працівниківМорської пошуково-рятувальної служби.
Визнано позачергову профспілкову конференцію професійної спілки працівників Морської пошуково-рятувальної служби від 27.11.2019 року, як таку, що скликана з порушенням, усі рішення, які прийнятті на ній щодо ОСОБА_3 підлягають скасуванню.
Поновлено ОСОБА_3 головою професійної спілки працівників Морської пошуково-рятувальної служби.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , який небрав участіу розглядісправи,ставить питання про скасування рішення Київського районного суду м. Одеси від 18.03.2020 року, ухвалення нового судового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (т.1, а.с.109-113).
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , яка також не приймала участі у розгляді справи, ставить питання про зміну рішення Київського районного суду м. Одеси від 18.03.2020 року, у зв`язку з чим просила виключити з мотивувальної частини рішення абзац 19 наступного змісту: «Пункт 7 цього протоколу свідчить, що ОСОБА_2 зобов`язує підготувати звернення до заступника профспілки працівників МПРС ОСОБА_4 щодо необхідності безперервної роботи профспілки та необхідністю внесення змін до Єдиного державного реєстру» та частину абзацу 21 наступного змісту: «12 листопада 2019 року керівник підприємства фактично видала усний наказ про внесення змін до реєстру…» (т.1, а.с.124-128).
Заслухавши суддю-доповідача,дослідивши доводи,наведенні вапеляційних скаргах,перевіривши матеріалисправи,відзив наних (т.2,а.с.18-25),колегія суддіввважає,що апеляційніпровадження заапеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м.Одеси від 18.03.2020 року підлягають закриттю.
Статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи, а у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ст. 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси (ст. 18 ЦПК України).
Європейський Суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Разом із тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Підстави для не прийняття до розгляду і повернення апеляційної скарги, викладені в ст. 357 ЦПК України, а підстави для відмови у відкритті провадження передбачені ст. 358 ЦПК України і їх перелік є вичерпним.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Системний аналіз наведених процесуальних норм свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.
У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» роз`яснено, що при поданні апеляційної скарги особою, яка не має передбаченого статтею 292 ЦПК України (в редакції 2003 року) права на апеляційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов`язки якої суд першої інстанції питання не вирішував, подання скарги на ухвалу суду, що не підлягає апеляційному оскарженню, суддя-доповідач постановляє ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги. Якщо зазначені обставини будуть встановлені після прийняття апеляційної скарги до розгляду, апеляційний суд постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі за такою скаргою.
Крім того, апеляційний суд враховує правові висновки, викладені в постановах Касаційного Цивільного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 360/1938/16, від 01.11.2018 року у справі № 2-о-14/11.
Так, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що під час розгляду справи були вирішенні питання щодо його прав та обов`язків, оскільки на позачерговій конференції від 27.11.2019 року, яку оскаржив ОСОБА_3 , ОСОБА_1 було обрано головою профспілки, про що 02.12.2019 року внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру. Тому суд мав залучити ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
Однак, колегія суддів вважає ці доводи необгрунтованими, так як суд в оскаржуваному судовому рішенні не вирішував питання про права та обов`язки фізичної особи ОСОБА_1 . Останній дійсно приймав участь у даній справі, однак не як фізична особа, а як представник професійної спілки працівників «Морської пошуково-рятувальної служби». На даний час представником останньої є адвокат Вовк О.Є., а ОСОБА_1 переобраний 03.02.2020 року і на посаду голови професійної спілки працівників Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» було обрано ОСОБА_5 , що не заперечувалось учасниками справи та підтверджується копією Протоколу № 1 позачергової профспілкової конференції Професійної спілки працівників Морської пошуково-рятувальної служби від 03.02.2020 року (т.2, а.с.71-72). А 13.02.2020 року ОСОБА_1 взагалі написав заяву про вибуття із членів профспілки працівників Пошуково-рятувальної служби (т.2, а.с.75).
В свою чергу, в апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що під час розгляду справи були вирішенні питання щодо її прав та обов`язків, як виконуючого обов`язки директора Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба», оскільки суд в мотивувальній частині свого рішення від 18.03.2020 року зазначив: «пункт 7 цього протоколу свідчить, що ОСОБА_2 зобов`язує підготувати звернення до заступника профспілки працівників МПРС ОСОБА_4 щодо необхідності безперервної роботи профспілки та необхідності внесення змін до Єдиного державного реєстру»; «12 листопада 2019 року керівник підприємства фактично видала усний наказ про внесення змін до реєстру, 22 листопада 2019 року були направлені повідомлення про скликання позачергової конференції». Тому суд першої інстанції мав залучити ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
Проте, колегія суддів зазначає, що оскаржуваним судовим рішенням жодним чином не вирішувались питання про права та обов`язки ОСОБА_2 , оскільки зазначені обставини підтверджуються текстом оскаржуваного судового рішення.
Крім того, 14.02.2020 року ОСОБА_2 також написала заяву про вихід із профспілки працівників Морської пошуково-рятувальної служби (т.2, а.с.76-77).
Більше того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем у даній справі є ОСОБА_3 , який звернувся до суду з позовом до професійної спілки працівників Морської пошуково-рятувальної служби про скасування протоколу профспілки, конференції профспілки та поновлення головою профспілки.
Тобто предмет спору у даній справі стосується виключно прав, свобод та інтересів позивача ОСОБА_3 і відповідача професійної спілки працівників Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба».
Таким чином, зважаючи на те, що права та обов`язки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час прийняття рішення Київського районного суду м. Одеси від 18.03.2020 року судом не вирішувались, доводи заявників апеляційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про те, що вказаним судовим рішенням були порушенні права або будь-які інтереси ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є безпідставними і спростовуються рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18.03.2020 року.
Приймаючи до уваги, що після відкриття провадження у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , подані особами з підстав вирішення судом питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не вирішувалися, апеляційні провадження підлягають закриттю.
З підстав викладеного, вимоги заявника апеляційної скарги ОСОБА_1 , викладені ним у відповідному клопотанні (т.2, а.с.139-141), про скасування судового рішення і закриття провадження у справі з тих підстав, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, не підлягають задоволенню, так як апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 підлягає закриттю, оскільки оскаржуваним судовим рішенням суд не вирішував питання про права та обов`язки ОСОБА_1 , про що вказано вище.
Керуючись ст.ст. 352, 362, 367, 368, 381 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційні провадженняу справіза апеляційнимискаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м.Одеси від 18 березня 2020 року закрити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 31.08.2022 року.
Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда
Л.А. Гірняк
О.С. Комлева
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.08.2022 |
Оприлюднено | 02.09.2022 |
Номер документу | 105987784 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про поновлення на роботі, з них |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Сегеда С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні