Ухвала

від 28.11.2023 по справі 947/30544/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4018/23

Справа № 947/30544/19

Головуючий у першій інстанції Пучкова І. М.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційнийсуд ускладі колегіїсуддів судовоїпалати зрозгляду цивільних справ:

головуючого - Таварткіладзе О.М.,

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання: Трофименка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 березня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Професійної спілки працівників Морської пошуково-рятувальної служби про скасування протоколу профспілки, конференції профспілки та поновлення головою профспілки, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Професійної спілки працівників Морської пошуково-рятувальної служби про скасування протоколу профспілки та поновлення головою профспілки.

Позов обґрунтований тим, що з 04 травня 2016 року ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з Казенним підприємством «Морська пошуково-рятувальна служба», займав посаду психолога служби охорони праці КП «МПРС». 18 жовтня 2019 року позивача також було обрано головою професійної спілки працівників Морська пошуково-рятувальна служба на три роки згідно Статуту профспілки. 06 листопада 2019 року наказом № 752-к позивача звільнено із займаної посади психолога, у період тимчасової непрацездатності, що було оскаржено ним у судовому порядку. 27 листопада 2019 року на позачерговій профспілковій конференції головою профспілки обрано ОСОБА_3 .

Рішення конференції від 27 листопада 2019 року про обрання головою профспілки ОСОБА_3 позивач вважав незаконним, оскільки проведення конференції відбулося з порушенням приписів статуту профспілки та законів України, що стало підставою для звернення до суду.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18 березня 2020 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено повністю. Визнано протокол професійної спілки працівників Морської пошуково-рятувальної служби протиправним. Визнано позачергову профспілкову конференцію професійної спілки працівників Морської пошуково-рятувальної служби від 27.11.2019 року, як таку, що скликана з порушенням, усі рішення, які прийнятті на ній щодо ОСОБА_2 підлягають скасуванню. Поновлено ОСОБА_2 головою професійної спілки працівників Морської пошуково-рятувальної служби.

Дане рішення суду було оскаржено в апеляційному порядку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 26 серпня 2022 року, залишено без змін постановою Верховного Суду від 21 лютого 2023 року, апеляційні провадження у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 березня 2020 року закрито.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції від 18 березня 2020 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 березня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

У частині першій статті 130 ЦПК України зазначено, що у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Аналіз частини шостої статті 128, частини першої статті 130 ЦПК України дає підстави для висновку, що судова повістка надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи лише у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси (Постанова Верховного Суду від 08.05.2023 року у справі № 201/9898/19).

У постанові Верховного Суду від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18 сформульовано висновок про те, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то потрібно припустити, що учасник справи бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому потрібно виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Як вбачається з матеріалів справи апелянт ОСОБА_1 в якості засобу комунікації зазначив власну адресу електронної пошти та номер телефону мобільного зв`язку.

Судова повістка про виклик у судове засідання на 28.11.2023 року о 14-00 г. доставлена до електронної скриньки ОСОБА_1 09.10.2023 року о 17-17-36 г. (т. 3, а.с. 209).

Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

Так само про свої електронні адреси повідомили сторони по справі ОСОБА_2 та Професійна спілка працівників Морської пошуково-рятувальної служби, до електронних скриньок яких, судові повістки про виклик у судове засідання на 28.11.2023 року о 14-00 г. доставлені 09.10.2023 року о 17-17-28 г. та 09.10.2023 року о 17-17-32 г. відповідно (т. 3, а.с. 210-211).

Крім того, відповідно до рекомендованих повідомлень повернутих до апеляційного суду, судові повістки з викликом у судове засідання на 14-00 г. 28.11.2023 року вручені за адресою проживання ОСОБА_1 - 30.10.2023 року та адресою місцезнаходження Професійної спілки працівників Морської пошуково-рятувальної служби - 17.10.2023 року (т. 3, а.с. 212-213).

Будучи в розумінні ст. ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання, призначене на 28.11.2023 року на 14-00 г.апелянт ОСОБА_1 тапозивач ОСОБА_2 не з`явилися, про причини не явки не повідомили, належної ініціативи взяти участь у розгляді справи в режимі відеоконференції не виявили та заяв про відкладення судового засідання не подавали.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до висновків Верховного Суду по справі №361/8331/18 - якщо учасники процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 18.03.2020 року підлягає закриттю.

Статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи, а у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ст. 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси (ст. 18 ЦПК України).

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом із тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Підстави для не прийняття до розгляду і повернення апеляційної скарги, викладені в ст. 357 ЦПК України, а підстави для відмови у відкритті провадження передбачені ст. 358 ЦПК України і їх перелік є вичерпним.

Відповідно до п. 3 ч.І ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Системний аналіз наведених процесуальних норм свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» роз`яснено, що при поданні апеляційної скарги особою, яка не має передбаченого статтею 292 ЦПК України (в редакції 2003 року) права на апеляційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов`язки якої суд першої інстанції питання не вирішував, подання скарги на ухвалу суду, що не підлягає апеляційному оскарженню, суддя-доповідач постановляє ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги. Якщо зазначені обставини будуть встановлені після прийняття апеляційної скарги до розгляду, апеляційний суд постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі за такою скаргою.

При цьому, апеляційний суд враховує правові висновки, викладені в постановах Касаційного Цивільного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 360/1938/16, від 01.11.2018 року у справі №2-о-14/11.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що під час розгляду справи про оскарження ОСОБА_2 позачергової конференції,на якій ОСОБА_3 було обраноголовою профспілки,про що02.12.2019року внесеновідповідний записдо Єдиногодержавного реєстру,були вирішенніпитання щодоправ таобов`язків ОСОБА_1 ,який маєправо обиратита бутиобраним увсі органипрофспілки,має правовільно обговорювативсі питаннядіяльності Профспілки,має правона гарантіїдля членіввиборних органів.Тому надумку апелянта судмав залучити ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Колегія суддів ці доводи вважає необґрунтованими,оскільки воскаржуваному судовомурішенні судомпершої інстанціїне вирішувалисьпитання проправа таобов`язки фізичноїособи ОСОБА_1 так як 13.02.2020 року ОСОБА_1 подав письмову заяву про вибуття із членів профспілки працівників Пошуково-рятувальної служби (т.3, а.с. 175).

З матеріалів справи випливає, що позивачем у даній справі є ОСОБА_2 , який звернувся до суду з позовом до професійної спілки працівників Морської пошуково-рятувальної служби про скасування протоколу профспілки, конференції профспілки та поновлення головою профспілки.

Тобто предмет спору у даній справі стосується виключно прав, свобод та інтересів позивача ОСОБА_2 і відповідача - професійної спілки працівників Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба».

Зважаючи на те, що права та обов`язки ОСОБА_1 під час прийняття рішення Київського районного суду м. Одеси від 18.03.2020 року судом не вирішувались, доводи заявника апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що вказаним судовим рішенням були порушенні його права або будь-які інтереси, є безпідставними і не узгоджуються зі змістом рішення Київського районного суду м. Одеси від 18.03.2020 року та з наведеними вище обставинами.

Приймаючи до уваги, що оскаржуваним судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 не вирішувалися, апеляційне провадження підлягає закриттю.

З підстав викладеного, вимоги заявника (ініціатора подання) апеляційної скарги ОСОБА_1 , викладені ним у відповідному клопотанні про скасування судового рішення, відмови у позові ОСОБА_2 і закриття провадження у справі з тих підстав, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (порушення предметної підсудності (юрисдикції), не підлягають задоволенню, так як апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 підлягає закриттю, оскільки оскаржуваним судовим рішенням суд не вирішував питання про права та обов`язки ОСОБА_1 з наведених у мотивувальній частині цієї постанови підстав та обґрунтувань.

На підставі викладеного та керуючись ст. 367, 374, п.3 ч.1 ст. 362 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 березня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Професійної спілки працівників Морської пошуково- рятувальної служби про скасування протоколу профспілки, конференції профспілки та поновлення головою профспілки.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Повний текст ухвали складений: 11.12.2023 року.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

С.О. Погорєлова