Ухвала

від 31.08.2022 по справі 183/1760/17

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/1760/17

№ 1-р/183/6/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2022 року Дніпропетровська обл.

м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про роз`яснення судового рішення у кримінальному провадженні № 12012040000000155 від 28.12.2012 р. відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла заява захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про роз`яснення ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.06.2022 р. про відмову у задоволенні заяви про відвід судді ОСОБА_5 від участі у розгляді кримінального провадження № 12012040000000155 від 28.12.2012 р. відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 24 червня 2022 року суддею Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 , прийнято ухвалу у задоволенні заяви про відвід судді цього ж суду ОСОБА_5 від участі у розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_7 за ч. 2 ст.286 КК України.

Підставами для подачі заяви про відвід судді ОСОБА_5 були:

1. обставини які викликали певні сумніви щодо неупередженості судді, а саме: встановивши факт відсутності в обвинувальному акті щодо ОСОБА_3 , складнику : «формулювання обвинувачення» суддя ОСОБА_5 грубо порушив вимоги ст. ст. 291, 374 КПК України, та ухвалив самостійно формулювати обвинувачення (тобто виконувати функцію сторони обвинувачення), що є незаконним та порушуючим право на захист ОСОБА_3 .

2. обставини порушення суддею ОСОБА_5 . Бангалорських принципів поведінки судді який встановивши факт відсутностi в обвинувальному акті щодо ОСОБА_7 складнику «формулювання обвинувачення», своїми діями, поведінкою і висловленнями перебрав на себе функцію сторони обвинувачення (тобто i слідчого і прокурора) ухваливши самостійно сформулювати обвинувачення щодо ОСОБА_7 шляхом посилання на ч.3 ст. 374 КПК України.

У вступній частині ухвали від 24.06.2022 року судом зазначено: розглянувши у відкритому судовому засіданнi заяву про відвід судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №120212040000000155 вiд 28.12.2012 р..

В мотивувальній частині ухвали суддя при викладенні встановлених судом обставин зазначив, що заява про відвід судді ОСОБА_5 зводиться до незгоди з прийнятим суддею процесуальним рішенням вході судового розгляду та переконанням суду, що обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_4 не надали суду доказів наявності упередженого ставлення, не навели наявності доказів наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості головуючого судді ОСОБА_9 .1.

Обґрунтування незрозумілості ухвали:

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження № 12012040000000155 від 28.12.2012 року за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.2 ст.286 КК України.

Саме в рамках вказаного кримінального провадження заявлявся і вiдвiд вказаному судді.

Відвід розглянуто суддею Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження N 120212040000000155 вiд 28.12.2012 року.

Враховуючи викладене видно, що суддя здійснювала розгляд відводу в іншому кримінальному провадженні, а ніж те, що знаходиться в провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області суддя ОСОБА_5 .

Також з огляду на вступну частину видно, що суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 здійснювала розгляд заяви про відвід судді ОСОБА_10 без аналізу матеріалів справи № 183/1760/17 та відеозаписів судових засідань.

Ухвала судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.06.2022 року, є незрозумілою та такою, що потребує роз`яснення за наступних обставин.

В заяві про відвід судді ОСОБА_5 упередженість судді була обґрунтована наступними відомостями:.

Поведінка судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_11 при призначенні обвинувального акту до судового розгляду.

Такі обставини обґрунтовувались наступним:

05 травня 2022 року суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 , розглядав обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12012040000000155 вiд 28.12.2012 року.

Сторона захисту під час підготовчого судового засідання подала свою позицію (думку) щодо невiдповiдностi вказаного обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, а саме: відсутності у вказаному обвинувальному акті формулювання обвинувачення. Вказане є грубим порушенням вимог ст. 91 та п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, а також порушенням права на захист ОСОБА_7 такі висновки ґрунтуються на наступному.

Вiдповiдно до п.13 ч.1 ст. 3 КПК обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність, яке висунуте в порядку, встановленому цим кодексом.

Формулювання обвинувачення повинно ґрунтуватися на обставинах, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) злочину, форму вини, мотив і мету його вчинення, факти, які впливають на ступінь його тяжкості, тощо. Правова кваліфікація дій особи повинна містити не тільки посилання на окрему статтю та й частину, а й точне формулювання, зокрема об`єктивної сторони та кваліфікуючих ознак.

Відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення щодо особи унеможливлює якісний і повний її захист.

Частиною 1 ст. 8 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, iншi службовi особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та iншi обставини вчинення кримінального правопорушення): 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Вiдповiдно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважае встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

При цьому, за змістом п.5 ч.2 ст. 291 КПК України, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті Закону України про кримінальну відповідальність.

Аналіз цієї норми свідчить, що закон вимагає обов`язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників: 1) фактичних обставин кримінального правопорушення: 2) правової кваліфікації (в теорії кримінального процесу використовується обвинувачення. Назва "формула обвинувачення"): 3) формулювання обвинувачення.

При цьому, в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому (ухвала апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 25.10.2021 р. у справі № 633/69/21).

Крім цього у вказаній ухвалі зазначено : «Суд звертає увагу, що дотримання зазначеної вимоги до змісту обвинувального акта є однією із гарантій права особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, на захист, оскільки пред`явлення конкретного обвинувачення і чітке викладення фактичних обставин кримінального правопорушення надає обвинуваченій особі можливість ефективно захищатися від такого обвинувачення та використовувати всі передбачені кримінально процесуальним законом права на свій захист.

Разом з цим ч.1 ст. 337 КПК передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в його межах, крім випадків, передбачених цією статтею».

Вiдповiдно до ч.4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Вiдповiдно до ч.3 ст. 374 КПК у разі визнання особи виправданою або винуватою в мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів, статті вiдповiдного закону, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, адже правова норма кваліфікації має вiдповiдати формулюванню обвинувачення.

В ухвалі Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області по справі №183/1760/17 суддя ОСОБА_12 зазначив: «...у випадку ухвалення вироку, за змістом ч.3 ст. 374 КПК України суд самостійно формулює обвинувачення, яке визнає доведеним або зазначає обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним».

Зазначені обставини можливо було встановити виключно при перегляді матеріалів судової справи, кримінального провадження та відеозаписів судового засідання, чого суддею Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 зроблено не було.

Таким чином суддею Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 це дотримано вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод в частині того, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Щодо наявності в поведінці судді підстав для відводу з огляду на рішення Європейських інституцій.

Щодо вищевказаних обставин просив застосувати підстави для відводу судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 з урахуванням практики Європейських інституцій, а саме

Грубому порушенні Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені Резолюцією № 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, адже не дотримується норм КПК України чим грубо порушує права сторони захисту та права ОСОБА_7 - на захист.

Конвенції про захист прав і основних свобод людини передбачено, що кожна людина має право на справедливий відкритий розгляд справи незалежним безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).

Практика Європейського суду з прав людини визначення юридичного змісту оціночної категорії безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критерії безсторонності.

Найголовніше, як відзначає Європейський суд з прав людини, - це довiра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості і передусім, у разі кримінального провадження, в підозрюваного. Отже, будь-який суддя, щодо безсторонності якого є законнi пiдстави для побоювань, повинен дати відвід (рішення у справі Де Куббера, серія А, № 86, с. 14, п. 26).

Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді («Ле Комт (Le Compte), Ван Левен (Van Leuven) i Де Мейер (De Meyere) проти Бельгії». Судове рішення від 23.06.1981 р.).

Критерієм суб`єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або iншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості. Суб`єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях або висловлюваннях суддів (присяжних) перед початком чи під час судового розгляду справи.

Таким чином поведінка судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 грубо порушує Бангалорськi принципи поведінки судді, що схвалені Резолюцією № 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН вiд 27.07.2006 року, адже не дотримується норм КПК України чим грубо порушує права сторони захисту та права підзахисного на захист.

Оскільки ухвала від 24.06.2022 року взагалі не містить вказаних підстав розгляду в цій частині вона с незрозумілою та потребує роз`яснення.

На цих підставах заявник просить роз`яснити ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської областi вiд 24.06.2022 року про відмову у задоволенні заяви про відвід судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 . вiд участі у розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст.286 КК України.

Захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися. Про час, дату та місце розгляду заяви повідомлені належним чином. Обвинувачений ОСОБА_3 надав заяву про розгляд заяви без його участі.

Представник потерпілого ОСОБА_13 та потерпілий ОСОБА_14 у судове засідання не з`явилися. Про час, дату та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.

Прокурор в судове засідання не з`явився. Про час, дату та місце розгляду заяви повідомлений належним чином.

Дослідивши надані матеріали, суд дійшов наступного.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської областi вiд 24.06.2022 р. було відмовлено у задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 120212040000000155 від 28.12.2012 р.

10.08.2022 р. до суду надійшла заява захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про роз`яснення судового рішення у кримінальному провадженні № 12012040000000155 від 28.12.2012 р. відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Обґрунтування цієї заяви зводяться до незгоди заявника з діями судді ОСОБА_5 під час розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК України, незгоди заявника з ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської областi вiд 24.06.2022 р. та незгодою зі змістом ухвали від 24.06.2022 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавцяухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Згідно з ч. 1 ст. 372 КПК України ухвала, що викладається окремим документом, складається з:

1) вступної частини із зазначенням: дати і місця її постановлення; назви та складу суду, секретаря судового засідання; найменування (номера)кримінального провадження; прізвища, ім`я і по батьковіпідозрюваного,обвинуваченого, року, місяця і дня його народження, місця народження і місця проживання; закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа; сторін кримінального провадження та іншихучасників судового провадження;

2) мотивувальної частини із зазначенням: суті питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається; встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався;

3) резолютивної частини із зазначенням: висновків суду; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

Як вбачається з ухвали суду від 24.06.2022 р., при її постановленні, з посиланням на норми кримінального процесуального закону, чітко та зрозуміло викладені мотиви та обґрунтування прийнятого судом судового рішення. Вказане судове рішення є цілком зрозумілим, однозначним і таким, що виключає його подвійне тлумачення, а тому підстав для його роз`яснення не має.

Доводи заявника щодо роз`яснення ухвали є необґрунтованими, а тому суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви про роз`яснення ухвали суду слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-374, 376, 380 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про роз`яснення ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.06.2022 р. про відмову у задоволенні заяви про відвід судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 від участі у розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1