Ухвала

від 15.11.2022 по справі 183/1760/17

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/1760/17

№ 1-кп/183/728/22

15 листопада 2022 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на постанову старшого слідчого СВ Новомосковського МВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_8 від 10.02.2012 про порушення кримінальної справи у кримінальному провадженні № 12012040000000155 від 28.12.2012 відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в :

У провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 заявив скаргу на постанову старшого слідчого СВ Новомосковського МВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_8 від 10.02.2012 про порушення кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України за фактом того, що 10.02.2012 біля 21.00 водій ОСОБА_7 , керуючи автомобілем марки «Mazda-626», державний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по вул. Сучкова в сторону вул. Радянської м. Новомосковська Дніпропетровської області і допустив наїзд на пішохода ОСОБА_9 , cпричинивши йому тілесні ушкодження, від яких останній ІНФОРМАЦІЯ_2 помер у лікарні ім. Мечнікова.

В обґрунтування свої скарги обвинувачений посилається на те, що відповідно до вимог ст. ст. 94-98 КПК України (1960 року) кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину, і якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу має бути порушено щодо цієї особи, а з огляду на вимоги ст. 286 КК України, то саме водій.

У постанові про порушення кримінальної справи від 10.02.2012 винесеної ст. слідчим СВ Новомосковського МВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_8 вказано, що «10.02.2012 року біля 21.00 год. водій ОСОБА_7 , керуючи автомобілем марки «Mazda-626», державний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по вул. Сучкова в сторону вул. Радянської м. Новомосковська Дніпропетровської області і допустив наїзд на пішохода ОСОБА_9 , причинивши останньому тілесні ушкодження.

Також у цій постанові слідчий вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 помер в лікарні ім. Мечнікова, та здійснено кваліфікацію дій водія ОСОБА_7 за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху за ч.2 ст. 286 КК України. Поводом та підставами порушення кримінальної справи послугувало безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину, а підставою - матеріали, зібрані в результаті проведення дослідної перевірки.

Таким чином, у слідчого ОСОБА_10 станом на 10.02.2012 при винесенні оскаржуваної постанови не було та не могло бути принаймні до 15.02.2012 кваліфікуючих ознак передбачених ч. 2 ст. 286 КК України про те що ОСОБА_9 помре в обласній лікарні ім. Мечникова.

Таким чином обвинувачений, посилаючись на положення п. 8 Перехідних положень КПК України, згідно з якими допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності, звернувся до суду із вказаною скаргою.

Захисник ОСОБА_6 підтримав скаргу обвинуваченого, просив її задовольнити, мотивуючи узгоджену позицію захисту окресленими вище обставинами.

Прокурор ОСОБА_3 вважав скаргу безпідставною, відтак такою, що не підлягає задоволенню.

Потерпілий ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_4 , кожен окремо, посилаючись на необґрунтованість заявленої скарги, просили повернути її скаржнику без розгляду.

Суд, вислухавши позицію учасників судового провадження, розглянувши заявлену скаргу, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов такого висновку.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. ч. 1, 2 ст. 1 КПК України).

Заявник обґрунтовує свої вимоги щодо скасування постанови слідчого про порушення кримінальної справи вимогами п. 8 Перехідних положень КПК України, згідно з якими допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності.

Як убачається із постанови старшого слідчого СВ Новомосковського МВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_8 від 10.02.2012 про порушення кримінальної справи, остання прийнята на підставі КПК України 1960 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 КПК України (1960 року) суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За положеннями ч. 1 ст. 94 чинного КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Суд звертає увагу, що жодного обґрунтування своїх вимог з нормами кримінального процесуального законодавства, які пов`язують можливість скасування процесуального рішення органу досудового розслідування під час судового розгляду кримінального провадження, чи документа як доказу з огляду його недопустимості, стороною захисту не наводиться.

Таким чином, суд доходить переконання, що скарга обвинуваченого про скасування постанови слідчого про порушення кримінальної справи є необґрунтованою, тому задоволенню не підлягає.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 350, 371, 372, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 на постанову старшого слідчого СВ Новомосковського МВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_8 від 10.02.2012 про порушення кримінальної справи відмовити.

Повний текст ухвали складено і оголошено 18 листопада 2022 року о 12 годині 45 хвилин.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1