Ухвала

від 30.08.2022 по справі 533/391/22

КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31.08.2022 рокуКОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД ПОЛТАВСЬКОЇОБЛАСТІ

Справа № 533/391/22

Провадження № 2/533/133/22

УХВАЛА

29 серпня 2022 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Козир В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Лобач М.С.,

представника позивача ОСОБА_1 адвоката Корольова І.М.,

представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Дашка М.В.,

представника відповідача Козельщинської селищної ради Нестеренка О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Козельщинської селищної ради, третя особа, без самостійних вимог на предмет спору: Козельщинська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно за заповітом,

У С Т А Н О В И В :

08липня 2022року позивач ОСОБА_1 звернувсядо Козельщинськогорайонного судуПолтавської областізі позовноюзаявою до ОСОБА_2 ,Козельщинської селищноїради, третя особа, без самостійних вимог на предмет спору: Козельщинська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, у якій просив визнати за ним право власності у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходяться на території Лутовинівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, кадастровий номер 5322082500:00:001:0825, площею 5,0600 га; земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходяться на території Лутовинівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, кадастровий номер 5322082500:00:001:0826, площею 4,3001 га та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходяться на території Лутовинівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, кадастровий номер 5322082500:00:001:0827, площею 0,7600 га.

Крім того, позивачем заявлено клопотання про витребування судом від Козельщинської державної нотаріальної контори спадкову справу заведену після смерті ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 12 липня 2022 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження, призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 29 серпня 2022 року. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано від Козельщинської державної контори копію спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Позивач ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у підготовче судове засідання не з`явився, представництво його інтересів здійснював адвокат.

Представник позивача адвокат Корольов І.М. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Крім того, подав клопотання про витребування доказів, у якому просив суд: 1) поновити позивачеві процесуальний строк для звернення до суду з клопотанням про витребування доказів; 2) витребувати від Козельщинської селищної ради Полтавської області другий примірник заповіту, складеного померлим ОСОБА_3 , посвідчений 21.01.2013 секретарем Лутовинівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області Андрейко Т.Г., зареєстрвоаний в реєстрі за № 11; другий примірник заповіту, складеного померлим ОСОБА_3 , посвідчений 27.11.2017 секретарем Лутовинівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області Андрейко Т.Г., зареєстрований в реєстрі за № 41; алфавітну книгу обліку заповітів, що підтверджує реєстрацію заповітів ОСОБА_3 від 21.01.2013 та від 27.11.2017; підтвердження сплати державного мита за посвідчення заповітів ОСОБА_3 від 21.01.2013 та від 27.11.2017; 3) витребувати з Козельщинської державної нотаріальної контори інформацію про те, чи видавалися свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , якщо видавалися, надати їх копії; оригінал заповіту, складеного померлим ОСОБА_3 , посвідчений 21.01.2013 секретарем Лутовинівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області Андрейко Т.Г., зареєстрований в реєстрі за № 11; оригінал заповіту, складеного померлим ОСОБА_3 , посвідчений 27.11.2017 секретарем Лутовинівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області Андрейко Т.Г., зареєстрований в реєстрі за № 41; оригінал заповіту 12.04.2011, що посвідчений нотаріусом Козельщинської державної нотаріальної контори.

Від клопотання в частині витребування доказів від Козельщинської селищної ради в подальшому відмовився, оскільки представник Козельщинської селищної ради підтвердив факт відсутності на даний час у володінні та розпорядженні селищної ради оригіналів витребуваних документів.

Клопотання про поновлення процесуального строку представник позивача обґрунтував тим, що тільки після з`ясування позицій відповідачів, отримавши від них відзиви на позовну заяву, з`ясувалася необхідність у витребуванні доказів.

Клопотання про витребування доказів обґрунтоване тим, що існує необхідність з`ясування ідентичності обох примірників заповітів ОСОБА_3 від 21.03.2013 та від 27.11.2017 та відповідності порядку їх оформлення вимогам чинного законодавства, оскільки однією з підстав для даного позову є доводи позивача про нікчемність таких заповітів, докази необхідні для підтвердження факту посвідчення заповітів, дослідження оригіналів заповітів і відповідність їх копіям, що містяться в матеріалах справи, а також дотримання порядку посвідчення заповітів. Самостійно отримати оригінали таких доказів позивач не може, оскільки дана інформація є нотаріальною таємницею та охороняється Законом України «Про нотаріат».

Представники відповідачів заперечували проти задоволення клопотання представника позивача про витребування доказів, зважаючи на те, що такі докази досліджувалися судом під час судового розгляду іншої справи № 533/50/22, в якій вирішувався спір про встановлення нікчемності тих самих заповітів, учасниками справи були одні й ті ж самі особи, й оригінали зазначених доказів досліджувалися судом та з ними мали змогу ознайомитися учасники справи.

Відповідач ОСОБА_2 , належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, у підготовче судове засідання не з`явилася, представництво її інтересів здійснював адвокат.

22.08.2022 від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Дашка Максима Володимировича до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки позовні вимоги є безпідставними.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Дашко М.В. у судовому засіданні відзив на позовну заяву підтримав та заявив клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду в іншій аналогічній справі № 533/50/22, оскільки докази, про витребування яких просить позивач та представник позивача, знаходять в матеріалах справи № 533/50/22, яка наразі перебуває в суді апеляційної інстанції. Докази обох справ є абсолютно тотожними, як і підстави позовів.

Представник позивача не погодився з таким клопотанням представника відповідача. Представник відповідача Козельщинської селищної ради підтримав клопотання представника іншого відповідача.

Відповідач Козельщинська селищна рад не погодилася з позовними вимогами, подала відзив на позовну заяву, у якому просила суд:

- змінити статус як учасника справи Козельщинської селищної ради з відповідача на третю особу без самостійних вимог на предмет спору;

- у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача Козельщинської селищної ради у підготовчому судовому підтримав клопотання про зміну статусу відповідача на третю особу без самостійних вимог, посилаючись на відсутність факту порушення зі сторони селищної ради будь-яких прав та інтересів позивача.

Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання Козельщинської селищної ради, посилаючись на те, що саме позивач має право вирішувати, хто саме буде відповідати за його позовом, а також тим, що підставою для позову є ствердження позивача про нікчемність заповітів, які були посвідчені відповідною посадовою особою секретарем Лутовинівської сільської ради, правонаступником якої є Козельщинська селищна рада.

Третя особа, без самостійних вимог на предмет спору Козельщинська державна нотаріальна контора належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, у підготовче судове засідання представника не забезпечила, подала заяву про розгляд справи без представника на усіх засіданнях; повідомила про відсутність самостійних вимог по справі щодо предмету спору; на виконання ухвали суду направила копію спадкової справи № 224/2021 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

08.08.2022 від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив відповідача - Козельщинської селищної ради, у якій позивач підтримав свої позовні вимоги та просив суд стягнути зі відповідачів понесені судові витрати та поновити позивачу строк для подання доказів та долучення до матеріалів справи доказів.

Усі учасники судового засідання уважали, що закриття підготовчого судового провадження у справі та призначення справи до судового розгляду є неможливим на даний час.

Розглянувши клопотання учасників, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов таких висновків.

Щодо клопотання позивача та представника позивача про поновлення процесуального строку та витребування доказів

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений участинах другійтатретій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні податидоказиразом з поданнямпозовної заяви(ч. 2 ст. 83 ЦПК України).

Представник позивача стверджував, що до отримання відзиву від відповідачів та без з`ясування їх позицій щодо пред`явлено позову, позивач не знав про необхідність подання перелічених у клопотанні доказів.

Розглянувши клопотання позивача та представника позивача про поновлення процесуального строку, суд уважає, що таке клопотання позивача та представника є обґрунтованим, поданим з дотриманням процедури, визначеної цивільним процесуальним законом (ст. 127 ЦПК України), та без задоволенні такого клопотання суд позбавлений можливості розглянути по суті заявлене одночасно клопотання про витребування доказів.

Щодо клопотання позивача та представник позивача про витребування доказів, суд зазначає таке.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу (частина перша статті 81 ЦПК України).

Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Згідно з частиною шостою статті 95 ЦПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Отже, не є порушенням норм процесуального права не дослідження судом оригіналу письмового доказу за наявності в матеріалах справи паперових копій цих доказів та за відсутності обґрунтованих сумнівів у їх відповідності оригіналу.

Схожий правовий висновок зробив Верховний Суд у своїй постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 щодо електронного доказу.

Предметом позову у даній справі є визнання права власності на спадкове майно за заповітом від 12.04.2011, а підстави позову нікчемність, на думку позивача, заповітів від 21.01.2013, 27.11.2017, внаслідок посвідчення яких позивач отримав відмову у отриманні свідоцтва про право на спадщину у нотаріальному порядку.

На підтвердження свої позовних вимог позивачем надано, серед іншого, належним чином завірені підписом позивача («з оригіналом згідно») копії заповітів від 21.01.2013, від 20.04.2011, від 27.11.2017. Належним чином завірені копії таких заповітів надані, на виконання ухвали суду, Козельщинською державною нотаріальною конторою (третя особа). У підготовчому судовому засіданні судом також було з`ясовано, що оригінали документів, про витребування яких просили позивач та представник позивача, а саме: оригінали заповітів від 21.01.2013, від 27.11.2017, належним чином завірена копія алфавітної книги обліку заповітів, належним чином завірена копія підтверджуючих документів в частині сплати державного мита знаходяться в матеріалах іншої цивільної справи № 533/50/22, яка наразі знаходиться на стадії апеляційного перегляду.

Предметом спору в цивільній справі №533/50/22 було встановлення нікчемності заповітів з тотожними учасниками.

Отже, витребування доказів від осіб, які не володіють на даний час оригіналами доказів, зважаючи на їх знаходження в матеріалах іншої цивільної справи, не призведе до бажаного позивачем результату - отримання цих доказів судом. Крім того, позивачем у даній справі та у справі № 533/50/22 є одна й та ж сама особа, яка мала право та можливість знайомитися з оригіналами доказів, отримувати копії матеріалів справи, та подати їх до суду.

З огляду на частину шосту статті 95 ЦПК Українине вбачається підстав вважати, що єдиним належним доказом достовірності наданих копій може бути лише дослідження оригіналів заповітів та інших документів..

Як встановлено у підготовчому засіданні, сторонами було надано суду копії документів, оригінали яких прохає витребувати позивач, та відсутні підстави для сумніву, що частина з них виготовлена не з оригіналів документів, або є підробленими. При цьому, позивач не ставить під сумнів відповідність поданих копій документів оригіналам, зазначаючи лише, що оригінали доказів потрібні «для з`ясування ідентичностіобох примірників…, для підтвердження факту посвідчення заповітів, дослідження оригіналів заповітів і відповідність їх копіям…., а також дотримання порядку посвідчення».

При цьому, встановлення факту посвідчення заповітів не є предметом позову, а саме по собі дослідження оригіналів доказів «для з`ясування їх ідентичності», з метою встановлення їх відповідність копіям за відсутності належного обґрунтування та припущення з боку ініціатора клопотання, що такі копії можуть не відповідати належним чином завіреним копіям документів чи не підписувалися тими особами, чиї підписи стоять на заповіті, не можуть бути достатньою підставою для витребування оригіналів таких доказів. З`ясування ж та встановлення порядку посвідчення заповітів не вимагає дослідження в суді оригіналів документів.

Витребування оригіналу алфавітної книги обліку заповітів, що підтверджує реєстрацію заповітів ОСОБА_3 , не видається обґрунтованим з огляду на те, що у позовній заяві позивачем не ставиться під сумнів факт реєстрації заповітів. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що посвідчення заповітів відбувалося з порушенням порядку, встановленого законом, а не з тих підстав, що не відбувалася реєстрація таких заповітів, чи алфавітна книга є підробленою.

Безпідставним є й ствердження позивача про неможливість отримання ним оригіналу заповіту від 12.04.2011 з посиланням на приналежність такого заповіту до нотаріальної таємниці, оскільки такий заповіт складений на його користь, й у відповідності до ст. 8 Закону України «Про нотаріат» на позивача як особу щодо якого вчинялась нотаріальна дія (посвідчення заповіту) не розповсюджується правило про збереження нотаріальної таємниці. Крім того, позивачем не обґрунтовано взагалі необхідність в дослідженні оригіналу такого заповіту, сумнівів у дійсності та легітимності якого він в позові не навів.

Що стосується інформації про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , суд зазначає, що у справі містяться відповідні докази, у тому числі листи державного нотаріуса про зупинення такої нотаріальної дії як видача свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2 з тих підстав, що існує судовий спір між учасниками. Наведене підтвердив й представник відповідачки ОСОБА_2 у судовому засіданні.

Отже, заявлене позивачем клопотання про витребування доказів суд уважає частково передчасним з підстав, що наведені вище судом, та необґрунтованим, оскільки позивачем та його представником не доведено, що зазначені у клопотанні документи (оригінали), не дадуть суду можливість встановити важливі для правильного вирішення даного спору фактичні обставини справи.

Щодо клопотання відповідача Козельщинської селищної ради про зміну статусу у справі

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 справа № 705/3876/18 зазначив, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; (пункти 1 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто,визначення відповідачів,предмета тапідстав спорує правомпозивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (частина перша статті 33 ЦПК України у редакції, чинній на час відкриття провадження у справі та її розгляду).

Отже саме позивач управлений вирішувати, хто саме має, на його думку, відповідати за пред`явленими ним позовними вимогами. Зміна статусу відповідача на будь-який інший статус, у тому числі на третю особу, за клопотанням самого відповідача цивільним процесуальним законодавством не передбачено.

Зважаючи на той факт, що представник позивача наполягав на тому, що саме Козельщинська селищна рада повинна бути відповідачем за пред`явленим позивачем позовом, суд не вбачає законних підстав для задоволення клопотання відповідача про зміну його статусу у справі.

Щодо клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язанийзупинити провадженняу справіу разі: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібранідоказидозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Під часпідготовчого судовогозасідання судомбуло встановлено,та такийфакт незаперечувався жоднимз учасників,що уцивільній справі№ 533/50/22вирішувався спірміж тимиж самимиучасниками провстановлення нікчемностітих самихзаповітів від21.01.2013та від27.11.2017.Оригінали певнихдоказів,зокрема ітих навитребуванні якихнаполягав представникпозивача,знаходяться унаведеній судовійсправі.Наразі вказанасправа знаходитьсяв судіапеляційної інстанції,апеляційна скаргапо сутіне розглянута,рішення Козельщинськогорайонного судуу Полтавськоїобласті від04.07.2022у данійсправі,яким відмовленоу задоволенніпозовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,Козельщинської селищноїради, третя особа, без самостійних вимог на предмет спору: Козельщинська державна нотаріальна контора, про встановлення нікчемності заповітів відмовлено, не набрало законної сили.

Отже, наявні підстави, передбачені п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України для зупинення провадження у даній справі, оскільки об`єктивно неможливо розглянути цю справу до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку цивільного судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; а зібранідокази у даній справі недозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись нормами процесуального права, наведеними по тексту ухвали, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання позивача ОСОБА_1 та представника позивача адвоката Корольова Іллі Миколайовича про поновлення процесуального строку для звернення до суду з клопотанням про витребування доказів задовольнити.

У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 та представника позивача адвоката Корольова Іллі Миколайовича про витребування від Козельщинської державної нотаріальної контори інформації та доказів відмовити.

Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Дашка Максима Володимировича про зупинення розгляду справи задовольнити.

Зупинити провадження у справі № 533/391/22 до набрання законної сили рішенням у цивільній справі № 533/50/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Козельщинської селищної ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Козельщинська державна нотаріальна контора, про встановлення нікчемності заповітів.

У задоволенні клопотання відповідача Козельщинської селищної ради про зміну його статусу як учасника справи з відповідача на третю особу без самостійних вимог відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи для відома та ознайомлення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: https://court.gov.ua/sud1611/.

Ухвала в частині вирішення питання про зупинення провадження у справі може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд Полтавської області. В іншій частині ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 31 серпня 2022 року.

Суддя В.П. Козир