Постанова

від 30.08.2022 по справі 0840/4029/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 0840/4029/18

адміністративне провадження № К/9901/12476/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів - Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року (суддя Лазаренко М.С.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року (колегія суддів: Божко Л.А., Суховаров А.В., Дурасова Ю.В.) у справі № 0840/4029/18 за позовом Приватного підприємства «ТСЦ Простор» до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про скасування припису (його частини),

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року Приватне підприємство «ТСЦ Простор» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування припису про усунення виявлених порушень від 10.08.2018 № ЗП1497/565/АВ/П в частині п.1.-п.3.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.12.2018, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами невірно надано оцінку обставинам справи, оскільки позивачем було порушено вимоги частини 3 статті 24, пункту 6 частини 1 статті 36, частини 3 статті 32 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП). Вказує, що повідомлення про укладення трудового договору останнім надіслано до органів ДФС невчасно. Вказує, що зміна істотних умов праці неможлива без зміни організації праці та не може відбуватись шляхом укладення працівниками строкових трудових договорів.

Ухвалою Верховного Суду від 11.06.2019 відкрито касаційне провадження.

У відзиві на касаційну скаргу позивач проти задоволення касаційної скарги заперечує, просить залишити судові рішення без змін.

У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засіданні від всіх учасників, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що 03 серпня 2018 року до Головного управління Держпраці у Запорізькій області надійшла скарга громадянина ОСОБА_1 на дії керівника ПП "ТСЦ Простор" у зв`язку з порушенням щодо нього законодавства про працю, про що свідчить штамп контролюючого органу на цій скарзі за вхідним № Т-785. На підставі цього звернення, 07 серпня 2018 року Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області видано наказ № 1235 про проведення інспекційного відвідування ПП "ТСЦ Простор" з питань додержання законодавства про працю у термін до 17 серпня 2018 року.

На підставі вказаного наказу оформлено направлення на проведення інспекційного відвідування № 602 від 07 серпня 2018 року, на якому міститься відмітка про отримання 07 серпня 2018 року і особистий підпис директора ОСОБА_5 "Отримано". Даних про недопуск до інспекційного відвідування направлення № 602 від 07 серпня 2018 року - не містить.

За результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЗП1497/565/АВ від 10 серпня 2018 року, згідно з розділом ІІІ якого виявлені наступні порушення: "…

Під час інспекційного відвідування встановлено, що у ПП "ТСЦ Простор" працівників допускають до роботи без повідомлення Державної фіскальної служби щодо прийняття його на роботу в Порядку встановленого Кабінетом Міністрів України. Порушення встановлено відносно працівників: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Відповідно до трудового договору від 01 червня 2018 року № 18/06-28 ОСОБА_2 прийнятий на роботу з 01 червня 2018 року на посаду - інженера-будівельника за строковим трудовим договором. Відповідно до трудового договору від 01 червня 2018 № 18/06-12 ОСОБА_3 прийнята на роботу з 01 червня 2018 року на посаду - двірника за строковим трудовим договором. Станом на 09 серпня 2018 року повідомлення про прийняття їх на роботу не подане підприємством до ДФС. Тобто, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 допущені до початку роботи без такого повідомлення, що є, на думку головного державного інспектора, порушенням частини 3 статті 24 КЗпП України.

Крім того, в акті зазначено про порушення позивачем частини 3 статті 32 та пункту 6 частини 1 статті 36 КЗпП України, а саме: переведення працівників підприємства, зокрема, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на роботу за строковими трудовими договорами. Зазначено, що у зв`язку із незгодою ОСОБА_1 продовжувати роботу у нових умовах через зміну істотних умов прав праці, трудовий договір з ним припинився, про що свідчить його особиста заява в матеріалах справи.

Акт інспекційного відвідування № ЗП1497/565/АВ від 10 серпня 2018 року підписав та отримав в одному примірнику директор ПП "ТСЦ Простор" ОСОБА_5., що підтверджується його підписом.

Відповідачем розглянуто заперечення щодо проведеного інспекційного відвідування та складений за його результатами акт № ЗП1497/565/АВ від 10 серпня 2018 року, про що позивачу надано відповідь від 16 серпня 2018 року за № 08/03.4-06/6318.

Головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Головного управління Держпраці у Запорізькій області Бохан Н.В. винесено припис про усунення виявлених порушень від 10 серпня 2018 року за № ЗП1497/565/АВ/П. Строк усунення порушень встановлено до 01.10.2018.

Пунктом 1 припису встановлено порушення ч. 3 ст.24 КЗпП України , а саме неповідомлення Державної фіскальної служби щодо прийняття на роботу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Пунктом 2 та 3 оскаржуваного припису встановлено порушення п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, та ч. 3 ст. 32 КЗпП України, а саме: переведення ОСОБА_4 на роботу за строковим трудовим договором, що не є способом повідомлення про зміну істотних умов праці, тому звільнення останнього на підставі цього пункту є протиправним.

Вважаючи вказані пункти припису протиправними, позивач позивач звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, не знайшов підтвердження допущення позивачем перелічених норм КЗпП України. Судами встановлено, що про прийняття на роботу працівників вчасно повідомлено орган ДФС, а закінчення строку дії договору підряду, укладеного між КП «Вільнянський міськкомунгосп» та позивачем потягнуло необхідність скорочення деяких посад. Також вказали на деякі процедурні порушення при проведенні інспекційного відвідування, що тягнуть за собою протиправність оскаржуваного припису.

Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) (далі - Порядок № 295).

Відповідно до підпункту 1 пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.

Як встановлено під час судового розгляду справи підставою для проведення інспекційного відвідування ПП "ТСЦ Простор" стало звернення працівника ОСОБА_1 , який скаржився на порушення стосовно себе законодавства про працю.

Відповідно до пункту 19 Порядку № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Згідно пункту 20 Порядку № 295 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування (пункт 23 Порядку № 295).

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Постановою Кабінету Міністрів України № 413 від 17 червня 2015 року "Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу" зазначено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами. Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Судами встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_3 прийнята на роботу наказом № 89-к від 06.07.2015 на посаду двірника з 07.07.2015, про що 06.07.2015 повідомлено Вільнянську ОДПІ. ОСОБА_2 прийнятий на роботу наказом № 04/08-01 від 08.04.2016 на посаду інженера-будівельника з 11.04.2016, про що також повідомлено Вільнянську ОДПІ 08.04.2016.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивачем не вчинено порушення в частині допущення працівників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 без повідомлення відповідних фіскальних органів згідно вимог постанови КМУ від 17.06.2015 № 413, а відтак пункт 1 оскаржуваного припису підлягає скасуванню

Щодо пунктів 2, 3 припису колегія суддів зазначає таке.

Судами встановлено, що договір підряду № 36 від 09.02.2018, укладений між позивачем та КП «Вільнянський міськкомунгосп» на виконання робіт закінчувався 30.06.2018. На підставі цього 15.03.2018 загальними зборами трудового колективу ПП «ТСЦ «Простор» вирішено провести зміну істотних умов праці та укласти строкові трудові договори з працівниками, які входять до складу робітників по наданню послуг згідно Договору.

Наказом по підприємству № 18/30-01 від 30.03.2016 «Про зміну істотних умов праці», на підставі рішення загальних зборів трудового колективу ПП «ТСЦ Простор» від 16.03.2016 №1, враховуючи, що трудові відносини з працівниками не можуть бути встановлені в подальшому на невизначений строк, прийнято рішення про укладення строкових трудових договорів із працівниками, які безпосередньо надають послуги по обслуговуванню КП «Вільнянський міськкомунгосп». У зв`язку зі зміною істотних умов праці внесено зміни до штатного розкладу з 01.07.2018, попереджено під підпис працівників про наступну зміну істотних умов праці і переведення їх на строкові умови праці з 01.06.2018 шляхом укладення строкових трудових договорів з 01.06.2018 по 30.06.2018.

Також в наказі зазначено, що в разі відмови від роботи в нових умовах праці, трудовий договір буде припинено за п. 6 ст. 36 КЗпП України з виплатою згідно зі ст. 44 КЗпП України вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку.

Також судами встановлено, що 30.03.2018 директор ПП «ТСЦ Простор» ОСОБА_5 попередив ОСОБА_3 (двірника), ОСОБА_2 (інженера - будівельника), ОСОБА_4 (головного інженера - енергетика) про зміну істотних умов праці на підприємстві. Відповідно до попередження, по закінченню двохмісячного терміну з моменту вручення даного попередження, їх буде переведено з 01 червня 2018 року з роботи на умовах безстрокового договору на роботу на умовах строкового договору. У разі відмови від роботи в нових умовах трудовий договір буде припинено за пунктом 6 статті 36 КЗпП України.

Водночас ОСОБА_4 на роботу за строковим трудовим договором не погодився, в зв`язку з чим 30.05.2018 р. наказом № 11-к (по особовому складу) «Про звільнення» звільнений 30.05.2018 р. згідно п. 6 ст. 36 КЗпП України.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно зі статтею 3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис (частина третя статті 64 ГК України).

Частиною другою статті 65 ГК України передбачено, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства.

При цьому саме втручання в господарську та іншу діяльність підприємства не допускається, крім випадків, передбачених законодавством України.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 28 березня 2019 року у справі № 755/3495/16-ц (провадження № 61-1350св17).

Відповідно до частини третьої статті 32 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Таким чином, до зміни істотних умов праці відноситься: зміна систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інше.

Проведення власником заходів щодо зміни організації виробництва і праці - це виключне повноваження власника.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 761/8658/16-ц (провадження № 61-34286св18), від 22 квітня 2019 року у справі № 176/3792/14-ц (провадження № 61-24426св18).

Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що під змінами в організації виробництва і праці слід розуміти об`єктивно необхідні дії власника або уповноваженого ним органу, обумовлені, за загальним правилом, впровадженням нової техніки, нових технологій, вдосконаленням структури підприємства, установи, організації, режиму робочого часу, управлінської діяльності, що спрямовані на підвищення продуктивності праці, поліпшення економічних і соціальних показників, створення безпечних умов праці, поліпшення її санітарно-гігієнічних умов.

Із аналізу частини третьої статті 32 КЗпП України слідує, що у разі, коли роботодавець лише за умов зміни в організації виробництва та праці планує змінити систему та розмір оплати праці, пільг, режиму роботи, встановити або скасувати неповний робочий час, суміщення професій, зміну розрядів або найменування посад він має попередити працівника про це не пізніше, ніж за два місяці. Попереджаючи працівника про таку зміну істотних умов праці, роботодавець має чітко зазначити, які саме істотні умови праці зміняться, оскільки саме конкретизація змін істотних умов праці у попереджені дає змогу працівнику свідомо вирішити для себе питання, чи має він намір продовжувати дію трудового договору з конкретним працедавцем.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України підставою для припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці.

Зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці. Якщо такі зміни не вводяться, власник не має права змінити істотні умови праці.

Вказаний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 05.08.2020 у справі № 205/1312/17.

З 01.07.2018 у позивача відбулась зміна організації виробництва, що потягнуло недоцільність тримати в штаті двірників, слюсарів та електриків і адміністративний персонал.

Судами встановлено, що після повідомлення за два місяці про зміну істотних умов праці, працівники ОСОБА_3 та ОСОБА_2 погодилися продовжувати роботу, уклавши строковий трудовий договір, а ОСОБА_4 , не погодившись з такими змінами, на підставі заяви про звільнення, наказом № 11-к від 30.05.2018 звільнений за п.6 ст. 36 КЗпП України.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що пункти 2, 3 оскаржуваного припису підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ухвалені із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та скасуванню не підлягають.

Оскільки колегія суддів залишає судові рішення без змін, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст.ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук