Постанова

від 20.03.2019 по справі 0840/4029/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 березня 2019 року м. Дніпросправа № 0840/4029/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Дурасової Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.12.2018 р. (суддя Лазаренко М.С.) по справі за позовом Приватного підприємства ТСЦ Простор до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про скасування припису (його частини)

в с т а н о в и В:

27.09.2018 р. Приватне підприємство ТСЦ Простор звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про скасування припису (його частини), де посилаючись на те, що 10.08.2018 р. посадовою особою відповідача проведено інспекційне відвідування, в результаті чого складено акт №ЗП1497/565/АВ та в той же день видано припис про усунення виявлених порушень №ЗП 1497/565/АВ/П.

Оскільки не погодилися з прийнятим рішенням просять суд визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень від 10.08.2018 р. № ЗП1497/565/АВ/П в частині п.1.-п.3.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.12.2018 р. позов задоволено повністю.

Рішення суду обгрунтовано тим, що висновок контролюючого органу щодо виявлених порушень є хибним.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, де просили скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.12.2018 р., ухвалити нове рішення, де позовні вимоги залишити без розгляду.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що якщо не вводяться зміни в організації виробництва і праці, власник не має права змінити істотні умови праці.

В судове засідання апеляційної інстанції особи, які приймають участь у справі, до суду не з'явилися, про дату слухання справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення в зв'язку з наступним.

З матеріалів справи вбачається, що згідно ст. 55 п. 3 ГК України позивач є суб'єктом малого підприємництва і згідно штатного розпису штат ПП ТСЦ Простор складає 40 штатних одиниць.

Також встановлено, що 03.08.2018 р. на адресу Головного управління Держпраці у Запорізькій області надійшла скарга ОСОБА_1 на дії керівника ПП ТСЦ Простор , де, посилаючись на те, що з 2010 р. працював головним інженером в ПП ТСЦ Простор по безстроковому трудовому договору, але керівник безпідставно зобов'язав працівників укласти строкові договори, а у випадку відмови погрожував звільненням, попередивши 30.03.2018 р. під підпис про істотні зміни умов праці, зв'язку з чим 30.05.2018 р. був звільнений.

Наказом ГУ Держпраці у Запорізькій області № 1235 від 07.08.2018 р. Про проведення інспекційного відвідування , на підставі звернення працівника ОСОБА_1 вирішено організувати здійснення інспекційного відвідування у ПП ТСЦ Простор та проведення у термін до 17.08.2018 р.

Згідно направлення від 07.08.2018 р. № 602 на проведення заходу державного нагляду (контролю) та наказу № 1235 від 07.08.2018 р. посадова особа відповідача направлена до ПП ТСЦ Простор для здійснення інспекційного відвідування з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, але в направленні не зазначено тип заходу (плановий чи неплановий). Підстава: наказ про проведення інспекційного відвідування від 07.08.2018 р.

Судом встановлено, що в період з 07.08.2018 р. по 10.08.2018 р. відповідачем проведено інспекційне відвідування позивача, за результатом чого 10.08.2018 р. складено акт №ЗП1497/565/АВ, де зазначено порушення законодавства про працю та в той же день складено припис про усунення порушень.

Відповідно Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 р. Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні 10. Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб'єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів .

Як встановлено судом, інспекційне відвідування всупереч вищезазначеному Порядку здійснювалося з 07.08.2018 р. до 10.08.2018 р, тобто більше двох днів.

Крім того, згідно вказаного Порядку 21. Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акту. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження….п. 24 Припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акту (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду .

Але, судом встановлено, акт інспекційного відвідування № ЗП1497/565/АВ від 10.08.2018 р., всупереч Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 р., складений та підписаний головним державним інспектором 10.08.2018 р. та в той же день складено припис про усунення порушень.

А тільки після складання припису, 16.08.2018 р. відповідачем розглянуто заперечення позивача щодо інспекційного відвідування та акту № ЗП1497/565/АВ від 10 серпня 2018 року, про що позивачу надано відповідь.

З матеріалів справи вбачається, що 15.03.2018 р. згідно протоколу №1 засідання загальних зборів (трудового колективу ПП ТСЦ Простор , вирішено заключити строкові договори з працівниками, які входять до складу робітників по наданню послуг згідно Договору з КП Вільнянський міськкомунгосп та встановлено, що зміна істотних умов праці обумовлена тим, що Договір підряду № 36 від 09.02.2018 р. закінчувався 30.06.2018 р.

Наказом № 18/30-01 від 30.03.2016 р. Про зміну істотних умов праці , на підставі загальних зборів і протоколу засідання загальних зборів трудового колективу ПП ТСЦ Простор від 16.03.2016 р. №1 та, враховуючи, що трудові відносини з працівниками не можуть бути встановлені в подальшому на невизначений строк, тобто Договір по виконанню ПП ТСЦ Простор з КП Вільнянський міськкомунгосп діє, лише, з 15.03.2016 р. по 30.06.2018 р., прийнято рішення про заключення строкових трудових договорів працівників, які входять до складу робітників по наданню послуг згідно Договору з КП Вільнянський міськкомунгосп та в зв'язку зі зміною істотних умов праці внесені зміни до штатного розкладу з 01.07.2018 р. і попереджено під підпис працівників про наступну зміну істотних умов праці і переведення їх на строкові умови праці з 01.06.2018 р. шляхом заключення строкових трудових договорів з 01.06.2018 р. по 30.06.2018 р. Також в наказі зазначено, що в разі відмови від роботи в нових умовах праці, трудовий договір буде припинено за п. 6 ст. 36 КЗпП України з виплатою згідно зі ст. 44 КЗпП України вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку.

Також з матеріалів справи слідує, що 30.03.2018 р. директор ПП ТСЦ Простор ОСОБА_2 попередив ОСОБА_3(двірника), ОСОБА_4 (інженера - будівельника), ОСОБА_1 (головного інженера - енергетика) про зміну істотних умов праці на підприємстві. Відповідно до попередження, по закінченню двохмісячного терміну з моменту вручення даного попередження, їх буде переведено з 01 червня 2018 року з праці на умовах безстрокового договору на працю в умовах строкового договору. У разі відмови від роботи в нових умовах трудовий договір буде припинено за пунктом 6 статті 36 КЗпП України.

Крім того, встановлено, що на роботу за строковим трудовим договором ОСОБА_1 не погодився, в зв'язку з чим 30.05.2018 р. наказом № 11-к (по особовому складу) Про звільнення звільнений 30.05.2018 р. згідно п. 6 ст. 36 КЗпП України.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 прийнята на роботу наказом № 89-к від 06.07.2015 р. на посаду двірника з 07.07.2015 р., про що 06.07.2015 р. повідомлено Вільнянську ОДПІ. ОСОБА_4 прийнятий на роботу наказом № 04/08-01 від 08.04.2016 р. на посаду інженера будівельника з 11.04.2016 р., про що також повідомлено Вільнянську ОДПІ 08.04.2016 р.

Таким чином встановлено, що на момент інспекційного відвідування було відсутнє порушення щодо допущення працівників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без повідомлення відповідних фіскальних органів згідно вимог КМУ від 17.06.2015 р. № 413.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України .

Відповідно статті 21 КЗпП України Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін .

Статтею 23 КЗпП України передбачено, що Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

З матеріалів справи вбачається, що між керівництвом підприємства та працівниками, спочатку були укладені трудові договори на невизначений строк, але, в подальшому, в зв'язку зі зміною істотних умов праці, трудові відносини змінили форму на строкові трудові договори, і суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що така зміна способу оформлення умов трудового договору не впливає на правовідносини з центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У постанові Кабінету Міністрів України № 413 від 17 червня 2015 року "Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу" зазначено: "Відповідно до частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України Кабінет Міністрів України постановляє: Установити, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами. Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

А судом встановлено, що повідомлення про прийняття працівників на роботу своєчасно направлялись позивачем до Вільнянської ОДПІ Головного управління ДФС України у Запорізькій області.

Крім того, статтею 32 КЗпП України передбачено, що у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад, працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутністю чіткого переліку обставин щодо істотних змін умов праці, та дані обставини можуть встановлюватись при необхідності керівниками підприємств.

Матеріалами справи підтверджено, що в зв'язку із закінченням строку дії Договору на виконання робіт з утримання житлових будинків та прибудинкових територій від 27.12.2017 р. № 85 з КП Вільнянський міськкомунгосп Запорізької області , укладенням нового Договору від 09.02.2018 р. № 36, строк дії якого закінчувався 30.06.2018 р., та не можливістю в подальшому здійснювати без продовження дії зазначеного Договору, видів діяльності для отримання прибутку, а саме, в зв'язку з недоцільністю тримати в штаті двірників, слюсарів та електриків і адміністративного персоналу, задіяних в діяльності даного напряму, виникла необхідність в зміні істотних умов праці.

Так, судом встановлено, що після попереднього за 2 місяці повідомлення про зміну істотних умов праці, працівники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 погодилися продовжувати працювати за тією ж кваліфікацією та на тих же посадах, а ОСОБА_1, не погодившись з такими змінами, на підставі заяви про звільнення, наказом № 11-к від 30.05.2018 р. звільнений за п.6 ст. 36 КЗпП України, в зв'язку з чим, суд вважає, що права працівників ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не були порушені діями ПП ТСЦ Простор .

Статтею 77 КАС України передбачено, що 1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. 2. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача .

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 315,316,321,322 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.12.2018 р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Повний текст постанови складено 01.04.2019 р.

Головуючий - суддя Л.А. Божко

суддя А.В. Суховаров

суддя Ю.В. Дурасова