Рішення

від 18.12.2018 по справі 0840/4029/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 грудня 2018 року Справа № 0840/4029/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренко М.С., розглянув за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "ТСЦ Простор" (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Зачиняєва, буд. 18, код ЄДРПОУ 35286064)

до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39833546)

про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства "ТСЦ Простор" (далі - позивач, ПП "ТСЦ Простор") до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень від 10 серпня 2018 року № ЗП1497/565/АВ/П виданий відповідачем в частині пунктів 1-3.

Ухвалою суду від 02 жовтня 2018 позовна заява залишена без руху. 11 жовтня 2018 року позивачем до суду надано документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою суду від 19 жовтня 2018 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 13 листопада 2018 оголошено перерву.

Ухвалою суду від 21 листопада 2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду 18 грудня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі наказу Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 07 серпня 2018 року № 1235 та направлення № 602 від 07 серпня 2018 року на проведення заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування/невиїзного інспектування об'єкту відвідування з 07 по 17 серпня 2018 року головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Запорізькій області ОСОБА_1 було проведено інспекційне відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю ПП "ТСЦ Простор". За результатами інспекційного відвідування, 10 серпня 2018 року інспектором праці ОСОБА_1 складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЗП1497/565/АВ відносно об'єкта відвідування. 10 серпня 2018 року інспектором праці ОСОБА_1 складено припис про усунення виявлених порушень № ЗП1497/565/АВ/П відносно об'єкта відвідування. Позивач вважає, що припис про усунення виявлених порушень № ЗП1497/565/АВ/П від 10 серпня 2018 року винесений з порушенням норм чинного законодавства та містить висновки, які не відповідають обставинам справи. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

06 листопада 2018 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 35523), в якому зазначає, що позивачем було порушено вимоги частини 3 статті 24, пункту 6 частини 1 статті 36, частини 3 статті 32 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП). Відповідач зазначив, що при складанні припису про усунення виявлених порушень № ЗП1497/565/АВ/П діяв на підставі та у межах повноважень, визначених чинним законодавством. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

09 листопада 2018 року представник позивача надав до суду відповідь на відзив (вх. № 36168), в якій зазначив, що твердження відповідача у відзиві не відповідають фактичним обставинам справи та не находять жодного підтвердження у законодавстві України.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

03 серпня 2018 року до Головного управління Держпраці у Запорізькій області надійшла скарга громадянина ОСОБА_2 на дії керівника ПП "ТСЦ Простор" у зв'язку з порушенням щодо нього законодавства про працю, про що свідчить штамп контролюючого органу на цій скарзі за вхідним № Т-785. На підставці цього звернення, 07 серпня 2018 року Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області видано наказ № 1235 про проведення інспекційного відвідування ПП "ТСЦ Простор" з питань додержання законодавства про працю у термін до 17 серпня 2018 року.

На підставі вказаного наказу оформлено направлення на проведення інспекційного відвідування № 602 від 07 серпня 2018 року, на якому міститься відмітка про отримання 07 серпня 2018 року і особистий підпис директора Гук Ф.О "Отримано". Даних про не допуск до інспекційного відвідування направлення № 602 від 07 серпня 2018 року - не містить.

За результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЗП1497/565/АВ від 10 серпня 2018 року, згідно з розділом ІІІ якого виявлені наступні порушення: "… Під час інспекційного відвідування встановлено, що у ПП "ТСЦ Простор" працівників допускають до роботи без повідомлення Державної фіскальної служби щодо прийняття його на роботу в Порядку встановленого Кабінетом Міністрів України. Порушення встановлено відносно працівників: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Відповідно до трудового договору від 01 червня 2018 року № 18/06-28 ОСОБА_4 прийнятий на роботу з 01 червня 2018 року на посаду - інженера-будівельника за строковим трудовим договором. Відповідно до трудового договору від 01 червня 2018 № 18/06-12 ОСОБА_5 прийнята на роботу з 01 червня 2018 року на посаду - двірника за строковим трудовим договором. Станом на 09 серпня 2018 року повідомлення про прийняття їх на роботу не подане підприємством до ДФС. Тобто, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 допущені до початку роботи без повідомлення. …", що є, на думку головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_1 порушенням частини 3 статті 24 КЗпП України. Крім того, в акті зазначено про порушення позивачем частини 3 статті 32 та пункту 6 частини 1 статті 36 КЗпП України, а саме переведення працівників підприємства, зокрема, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на строкові трудові договори. Зазначено, що у зв'язку із не згодою ОСОБА_2 продовжувати роботу у нових умовах через зміну істотних умов прав праці трудовий договір з ним припинився, про що свідчить його особиста заява в матеріалах справи.

Акт інспекційного відвідування № ЗП1497/565/АВ від 10 серпня 2018 року особисто підписав та отримав один примірник директор ПП "ТСЦ Простор" Гук Ф.О., що підтверджується його підписом на цьому акті.

Відповідачем розглянуто заперечення щодо проведеного інспекційного відвідування та складеного за його результатами акт № ЗП1497/565/АВ від 10 серпня 2018 року, про що позивачу надано відповідь від 16 серпня 2018 року за № 08/03.4-06/6318.

Головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Головного управління Держпраці у Запорізькій області ОСОБА_1 10 серпня 2018 року винесено припис про усунення виявлених порушень від 10 серпня 2018 року за № ЗП1497/565/АВ/П.

Судом взято до уваги, що Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області директора ПП "ТСЦ Простор" Гук Ф.О. до адміністративної відповідальності за статтею 41 КУпАП - не притягнуто, документальних доказів цього до суду - не надано.

Сторонами надано до суду документи, які свідчать про те, що згідно договору з КП "Вільнянський міськкомунгосп", директором ПП "ТСЦ Простор" винесено наказ від 30 березня 2018 року "Про зміну істотних умов праці" № 18/30-01, яким внесено зміни до штатного розкладу з 01 липня 2018 року.

З наказом № 18/30-01 від 30 березня 2018 працівники ПП "ТСЦ Простор" ознайомлені під підпис.

Позивачем попереджено 30 березня 2018 року ОСОБА_4 про зміну істотних умов праці на підприємстві. Відповідно до попередження, по закінченню двохмісячного терміну з моменту вручення даного попередження, його буде переведено з 01 червня 2018 року з праці на умовах безстрокового договору на працю в умовах строкового договору. У разі відмови від роботи в нових умовах трудовий договір з ОСОБА_4 буде припинено за пунктом 6 статті 36 КЗпП України. На роботу за строковим трудовим договором ОСОБА_4 погодився, що підтверджується укладеним трудовим договором № 18/06-28 від 01 червня 2018 року, строком з 01 червня 2018 року по 30 червня 2018 року, а 27 червня 2018 року з ОСОБА_4 укладено додаткову угоду до трудового договору строком з 01 червня 2018 року по 30 вересня 2018 року. ОСОБА_4 прийнятий на роботу на посаду інженера-будівельника.

Також, позивачем попереджено 30 березня 2018 року ОСОБА_5 про зміну істотних умов праці на підприємстві. Відповідно до попередження, по закінченню двох місячного терміну з моменту вручення даного попередження, її буде переведено з 01 червня 2018 року з праці на умовах безстрокового договору на працю в умовах строкового договору. У разі відмови від роботи в нових умовах трудовий договір з ОСОБА_5 буде припинено за пунктом 6 статті 36 КЗпП України. На роботу за строковим трудовим договором ОСОБА_5 погодилась, що підтверджується укладеним трудовим договором № 18/06-12 від 01 червня 2018 року строком з 01 червня 2018 року по 30 червня 2018 року. ОСОБА_5 прийнята на роботу на посаду двірника.

Вказані відомості підтверджуються і копіями трудових книжок ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Позивачем надано до суду повідомлення про прийняття працівника на роботу ОСОБА_4 за наказом № 04/08-01 від 08 квітня 2016 року, дата початку роботи - 11 квітня 2016 року та повідомлення про прийняття працівника на роботу ОСОБА_5 за наказом № 89-К від 06 липня 2015 року, дата початку роботи - 07 липня 2015 року.

Відправка вказаних повідомлень про прийняття працівника на роботу до Вільнянської ОДПІ Головного управління ДФС України у Запорізькій області підтверджується: квитанцією № 2 по повідомленню про прийняття працівника на роботу ОСОБА_4 за наказом № 04/08-01 від 08 квітня 2016 року; штампом з датою отримання Вільнянської ОДПІ Головного управління ДФС України у Запорізькій області по повідомленню про прийняття працівника на роботу ОСОБА_5 за наказом № 89-К від 06 липня 2015 року.

Зворотного відповідач суду не довів.

Позивач не погоджуючись з такими діями відповідача звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 4 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Згідно частини 5 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" зазначені у частині 4 цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин 1, 4, 6-8, абзацу 2 частини 10, частин 13 та 14 статті 4, частин 1-4 статті 5, частини 3 статті 6, частин 1-4 та 6 статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини 3 статті 22 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування) (далі - Порядок № 295).

Відповідно до підпункту 1 пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.

Як встановлено під час судового розгляду справи підставою для проведення інспекційного відвідування ПП "ТСЦ Простор" стало звернення працівника ОСОБА_2, який скаржилися на порушення стосовно себе законодавства про працю.

Відповідно до пункту 19 Порядку № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Згідно пункту 20 Порядку № 295 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування (пункт 23 Порядку № 295).

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного припису став висновок контролюючого органу про:

- допущення до початку роботи працівників ОСОБА_6 та ОСОБА_5 без повідомлення Державної фіскальної служби, чим порушено вимоги частини 3 статті 24 КЗпП України (пункт 1 припису);

- переведення працівників підприємства, зокрема, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_2, на строкові трудові договори у зв'язку зі зміною істотних умов праці, чим порушено вимоги частини 3 статті 32 КЗпП України, а тому його звільнення за пунктом 6 частини 1 статті 36 КЗПП України є безпідставним (пункт 2 припису);

- переведення працівників підприємства, зокрема, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_2, на строкові трудові договори у зв'язку зі зміною істотних умов праці, чим порушено вимоги частини 3 статті 32 КЗпП України (пункт 3 припису).

Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Згідно частини 3 статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 14 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" органи доходів і зборів зобов'язані: здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (частина 1 статті 21 КЗпП України).

Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи (частина 1 статті 23 КЗпП України).

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (частина 2 статті 23 КЗпП України).

Судом взято до уваги, що трудові відносини позивача з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 були оформлені наказами по ПП "ТСЦ Простор", а потім змінили свою форму на трудовий договір № 18/06-12 від 01 червня 2018 року та трудовий договір № 18/06-28 від 01 червня 2018 року, які не визнані протиправними.

Відтак, зміна способу оформлення та умов трудового договору не впливають, на думку суду, на правовідносини з центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У постанові Кабінету Міністрів України № 413 від 17 червня 2015 року "Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу" зазначено: "Відповідно до частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України Кабінет Міністрів України постановляє: Установити, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами. Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Такі Повідомлення про прийняття працівника на роботу направлялись позивачем до Вільнянської ОДПІ Головного управління ДФС України у Запорізькій області.

Відповідачем під час інспекційного відвідування не витребувано і не досліджено "податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" форма №1ДФ, "табелі обліку використання робочого часу" №П-5, "звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів" (додаток 4) з метою виявлення нарахувань на ОСОБА_6 та ОСОБА_5

Однак такі звітні документи подані до суду позивачем, що свідчить про відсутність порушень механізму звітності та нарахування страхових внесків та податків на ОСОБА_6 та ОСОБА_5, а контролюючий орган доходів і зборів належним чином повідомлений про вказаних платників.

Щодо переведення працівників на строкові трудові договори з 01 червня 2018 року по 30 червня 2018 року у зв'язку зі зміною істотних умов праці, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 32 КЗпП України, у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад, працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Зі змісту вказаної норми вбачається невизначеність діючим законодавством чіткого переліку обставин, які б класифікувались як "істотна зміна умов праці", тому що ці обставини можуть встановлюватись безпосередньо керівниками підприємств за такою необхідністю. Крім того, законодавством не передбачено обмеження керівників підприємств щодо доцільності факту зміни таких умов праці.

Як вбачається із матеріалів справи, 15 березня 2018 року на підприємстві були скликані загальні трудові збори, на підставі яких було складено протокол загальних зборів № 1. На розгляді порядку денного було питання щодо укладення строкових трудових договорів з працівниками ПП "ТСЦ Простор", які входять до складу робітників, задіяних безпосередньо в наданні послуг згідно договору з КП "Вільнянський місккомунгосп".

Під час засідання загальних зборів було постановлено наступне: "заключити строкові трудові договори з працівниками, які входять до складу працівників по наданню послуг згідно договору з КП "Вільнянський місккомунгосп".

Протокол був підписаний усіма працівниками, які були присутні на зборах, в тому числі, ОСОБА_2

Оскільки ОСОБА_2 було продовжено роботу за тією ж кваліфікацією та на тій самій посаді, а також повідомлено про зміну істотних умов праці за два місяці, то суд приходить висновку, що його права не були порушені, а відтак і висновок контролюючого органу щодо виявленого на підприємстві порушення є хибним.

З огляду на те, що предметом розгляду справи є правова оцінка додержання відповідачем чинного законодавства України при винесенні припису про усунення виявлених порушень № ЗП1497/565/АВ/П від 10 серпня 2018 року, а не дій головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Головного управління Держпраці у Запорізькій області ОСОБА_1, позовні вимоги з цього приводу відсутні, то суд вважає, що акт інспекційного відвідування № ЗП1497/565/АВ від 10 серпня 2018 року сам по собі не створює для позивача негативних наслідків і недоліки при його складанні не впливають на його права та інтереси.

З урахуванням приписів частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що припис про усунення виявлених порушень № ЗП1497/565/АВ/П від 10 серпня 2018 року винесено не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є не правомірним і підлягає скасуванню в частині пунктів 1-3.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 1762 гривні 00 копійок, що підтверджується платіжним дорученням від 17 вересня 2018 року № 3203 (а.с. 3).

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства "ТСЦ Простор" (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Зачиняєва, буд. 18, код ЄДРПОУ 35286064) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39833546) про визнання протиправним та скасування припису задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень від 10 серпня 2018 року № ЗП1497/565/АВ/П виданий Головним управління Держпраці у Запорізькій області в частині пунктів 1-3.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області на користь Приватного підприємства "ТСЦ Простор" сплачений судовий збір в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 26 грудня 2018 року.

Суддя М.С. Лазаренко