Постанова

від 29.08.2022 по справі 320/4987/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2022 року

м. Київ

справа №320/4987/19

провадження № К/9901/34000/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Приватного науково-технічного підприємства «Ефект»

на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2020 року (суддя Колеснікова І.С.) і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року (головуючий суддя Горяйнов А.М., судді Костюк Л.О., Кузьмишина О.М.)

у справі №320/4987/19

за позовом Приватного науково-технічного підприємства «Ефект»

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України

про визнання протиправними та скасування постанов.

І. РУХ СПРАВИ

1. У вересні 2019 року Приватне науково-технічне підприємство «Ефект» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати постанови Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області (процесуальним правонаступником якого є Державна архітектурно-будівельна інспекція України) від 02 серпня 2019 року № 12/1023-7-1.18/732, № 13/1023-7-1.18/732, № 14/1023-7-1.18/732.

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2020 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним і скасування постанови Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області від 02 серпня 2019 року №12/1023-7-1.18/732 та прийнято нову постанову про задоволення адміністративного позову в цій частині. В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2020 року залишено без змін.

4. Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог і в цій частині направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Управління ДАБІ України у Черкаській області у зв`язку із надходженням листа громадської організації «Забудовам ні» від 26 червня 2019 року № 104 було видано направлення від 05 липня 2019 року № 151 на проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва «Реконструкція напільних зерносховищ з заміною їх зерносховищами силосного типу загальним об`ємом до 15 тис. тон в м. Корсунь-Шевченківський, пров. Промисловий, 6» щодо дотримання суб`єктами містобудування: замовник - Публічне акціонерне товариство "Корсунь-Шевченківське хлібоприймальне підприємство"; підрядник, проектант - Приватне науково-технічне підприємство «Ефект»; експертна організація - Державне підприємство Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ", вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

7. Управління ДАБІ України у Черкаській області провело позаплановий захід державного контролю щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за результатами якої склало акт від 22 липня 2019 року № 151. Також зазначеним органом складені протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22 липня 2019 року № 57, № 58, № 60.

8. На підставі акту перевірки від 22 липня 2019 року № 151 Управлінням ДАБІ України у Черкаській області були винесені:

- приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22 липня 2019 року № 54 та №55, яким від Приватного науково-технічного підприємства «Ефект» вимагалося привести проектну документацію у відповідність до вимог чинного містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил до 22 серпня 2019 року та привести будівництво у відповідність до вимог чинного містобудівного законодавства та проектної документації до 22 жовтня 2019 року;

- постанова від 02 серпня 2019 року № 12/1023-7-1.18/732 про накладення на Приватне науково-технічне підприємство «Ефект» штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 90315 грн 00 коп.;

- постанова від 02 серпня 2019 року № 13/1023-7-1.18/732 про накладення на Приватне науково-технічне підприємство «Ефект» штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 180630 грн 00 коп.;

- постанова від 02 серпня 2019 року № 14/1023-7-1.18/732 про накладення на Приватне науково-технічне підприємство «Ефект» штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 180630 грн 00 коп.

9. Не погоджуючись із постановами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області від 02 серпня 2019 року № 12/1023-7-1.18/732, № 13/1023-7-1.18/732, № 14/1023-7-1.18/732, Приватне науково-технічне підприємство «Ефект» звернулося до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції, керувався тим, що позаплановий захід державного архітектурно-будівельного контролю було здійснено у зв`язку з надходженням відповідного звернення громадської організації, та з дотриманням вимог Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Направлення на проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва «Реконструкція напільних зерносховищ з заміною їх зерносховищами силосного типу загальним об`ємом до 15 тис. тон в м. Корсунь-Шевченківський, пров. Промисловий, 6» було вручене, у тому числі, директору позивача Липовому А.У. Акт перевірки містить відмітку про те, що представники підрядної, проектної та експертної організації на складання акту не з`явились, у зв`язку з чим примірник акту було надіслано суб`єктам містобудування поштою. У зв`язку з цим суд першої інстанції прийшов до висновку, що перевірку позивача було призначено та проведено у відповідності до вимогу закону.

11. Щодо змісту виявлених порушень суд першої інстанції зазначив, що, враховуючи наявність у проектній документації посилань на будівельні норми та стандарти, які втратили чинність, що встановлено перевіркою та визнано позивачем, є обґрунтованими висновки перевірки щодо застосування в проектній документації нормативних документів, що втратили чинність на час проектування. Також суд першої інстанції погодився з висновками контролюючого органу про заниження позивачем класу бетону, що використовувався на об`єкті будівництва. Крім того суд визнав необґрунтованими посилання на креслення, які містять розміри основних запроектованих споруд та планувальні відмітки території, адже позивачем не надано будь-якого підтвердження, що надані суду аркуші ГТ-2 та ГТ-3 є частиною проектної документації, яка надавалася та досліджувалася перевіряючими безпосередньо під час здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Суд першої інстанції погодився з висновком про заниження категорії приміщення за вибухопожежною небезпекою.

12. Суд апеляційної інстанції частково не погодився з такими висновками, врахував те, що позивач надав до суду докази, які підтверджують, що замовник будівництва уклав договір про виконання робіт з улаштування палей з іншою підрядною організацією ніж Приватне науково-технічне підприємство «Ефект». Натомість відповідач, не надав доказів, які б підтверджували, що роботи з улаштування палей виконував саме позивач.

Інше порушення, яке стало підставою для винесення постанови від 02 серпня 2019 року № 12/1023-7-1.18/732 полягає у використанні під час виконання фундаменту під силос бетону класу М300 замість передбаченого проектом на будівництво бетону класу С20/25 (за старими нормами - В25, М350).

Разом з тим, таке ж порушення стало підставою для винесення і постанови від 02 серпня 2019 року № 13/1023-7-1.18/732. Отже, одні й ті самі дії були визначені контролюючим органом як порушення, передбачені пунктами 7 і 8 частини 3 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», тобто як застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також як виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень одночасно.

Враховуючи, що суть виявленого та зафіксованого в акті перевірки від 22 липня 2019 року № 151 порушення полягає у використанні бетону іншого класу ніж передбачений проектом, колегія суддів вважає, що такі дії могли бути класифіковані як застосування будівельних матеріалів, що не відповідають проектним рішенням.

За таких обставин колегія суддів вважала, що кожне із зазначених у постанові від 02 серпня 2019 року № 12/1023-7-1.18/732 порушень не знайшло свого підтвердження.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

13. Заявник в якості підстав касаційного оскарження зазначив пункти 1, 3, 4 частини 4 статті 328 КАС України. На обґрунтування вимог касаційної скарги він покликається на те, що суди не врахували позицій Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах від 17 липня 2019 року у справі №810/719/18, від 27 лютого 2019 року у справі №210/3059/17, від 07 лютого 2019 року у справі №201/3017/17, від 03 квітня 2020 року у справі №161/10815/16-а, від 14 листопада 2019 року у справі №822/680/16, в яких є висновок про те, що акт перевірки, складений за відсутності суб`єкта містобудування чи його уповноваженого представника, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на нього, що є порушенням прав суб`єкта містобудування бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень. Порушення процедури проведення перевірки є достатньої підставою для скасування її результатів.

14. У касаційній скарзі також наголошено на тому, що копії документів, надані відповідачем, не засвідчені у встановленому законом порядку.

15. Скаржник вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у подібних правовідносинах.

16. Позивач стверджує, що суди не дослідили докази, які підтверджують порядок перевірки, оформлення результатів перевірки, відправлення акта перевірки, факту отримання позивачем акта перевірки. На думку скаржника, суди не дослідили договір підряду від 05 квітня 2019 року №190405.

17. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що позивачем було допущено посадових осіб для проведення перевірки та було відомо строки проведення позапланої перевірки, так як директор підприємства отримав направлення для проведення позапланового заходу від 05 липня 2019 року № 151, про що свідчить його особистий підпис. Протокол, акт та припис направлено позивачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємці рекомендованим листом з повідомленням. З копії конверта, в якому позивачу направлялися акт перевірки, протокол та припис, вбачається, що зазначене поштове відправлення не вручено адресату та повернулося на адресу інспекції з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Тобто, надіслані на адресу позивача документи не вручено адресату з незалежних від інспекції причин.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, виходить з такого.

19. Позивач оскаржує судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним і скасування постанов відповідача № 13/1023-7-1.18/732, № 14/1023-7-1.18/732, а також процедуру проведення перевірки.

щодо процедури проведення перевірки

20. За змістом частини першої та четвертої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

21. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

22. Відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок №553, у редакції на час виникнення спірних правовідносин), посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо, зокрема, усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

23. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

24. Також, за приписами пункту 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

25. Пунктом 12 Порядку № 553 передбачено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

26. Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки (пункт 13 Порядку № 553).

27. Згідно з положеннями пунктів 16, 17 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

28. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

29. Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки.

30. Позивач, з посиланням на практику Верховного Суду, стверджує, що акт перевірки, складений за відсутності суб`єкта містобудування чи його уповноваженого представника, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на нього, що є порушенням прав суб`єкта містобудування бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень. Порушення процедури проведення перевірки є достатньої підставою для скасування її результатів.

31. Дійсно, Верховний Суд неодноразово застосовував такий підхід, зокрема, у постановах від 07 лютого 2019 року у справі №201/3017/17 (2-а/201/281/2017), від 08 лютого 2022 року у справі №804/2480/16.

32. Застосовуючи такий підхід до обставин цієї справи, слід врахувати те, що судами попередніх інстанцій було встановлено, що копія направлення на проведення планового (позапланового) заходу від 05 липня 2019 року № 151 була вручена директору позивача Липовому А.У. 09 липня 2019 року. Зазначена обставина також підтверджується розпискою, яка міститься на копії вказаного направлення. У направленні від 05 липня 2019 року № 151 зазначені об`єкт перевірки та період її проведення.

Як зазначено в акті перевірки від 22 липня 2019 року № 151, представник підрядної та проектної організації, якими виступало підприємство позивача, на підписання акту не з`явилися. Примірник вказаного акту був направлений позивачу засобами поштового зв`язку.

33. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачу було забезпечено можливість бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а також під час складення акту перевірки, проте підприємство не скористалося своїм правом, фактично підприємство ухилилося від участі у перевірці. У зв`язку з цим, той факт, що позивач, знаючи про проведення перевірки, ухилився від участі у ній, не може бути підставою для визнання протиправним заходу контролю і скасування результатів такої перевірки.

щодо постанови № 13/1023-7-1.18/732

34. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою від 02 серпня 2019 року № 13/1023-7-1.18/732 накладено на Приватне науково-технічне підприємство «Ефект» штраф у розмірі 180630 грн 00 коп. за порушення у сфері містобудівної діяльності, передбаченого пунктом 7 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

35. Відповідно до вказаної норми суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за правопорушення застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, що підлягають обов`язковій сертифікації, але не пройшли її, - у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

36. Судами попередніх інстанцій встановлено, що зміст виявленого порушення полягав у тому, що фундаменти під силоси мають виконуватися з бетону класу С20/25 (за старими нормами - В25, М350), по факту укладений бетон М300 (згідно з паспортами на бетон), що відповідає класу С18/22.5). Також проектом передбачено влаштування підбетонки з бетону класу С8/10, проте відповідно до лабораторних випробувань бетонних зразків з партії бетону класу С8/10 від 04 травня 2019 року та від 21 травня 2019 року середня міцність на стиск складає менше 10 МПа, в той час як згідно з таблицею 3.1 ДБН В.2.6-98:2009 «Конструкції будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення» значення міцності бетону на стиск у віці 28 діб має складати 10 МПа. Тобто, фактично клас бетону занижений порівняно з проектним.

37. Позивач, як на підставу для скасування вказаної постанови, посилається на те, що відповідні роботи виконувалися на підставі договору підряду на капітальне будівництво № 190405 від 05 квітня 2019 року, що був укладений між Публічним акціонерним товариством «Корсунь-Шевченківське ХПП» та Приватним науково-технічним підприємством «Ефект». За умовами пункту 2.2.4 вказаного договору замовник несе відповідальність за якість виготовленого бетону з підтвердженням сертифікатом, який передає генпідряднику для підготовки виконавчої документації. Також позивач наголошував, що на об`єкті будівництва «Реконструкція напільних зерносховищ з заміною їх зерносховищами силосного типу загальним об`ємом до 15 тис. тон в м. Корсунь-Шевченківський, пров. Промисловий, 6» одночасно виконувалися бетонні роботи на різних ділянках, для яких використовувався бетон різного класу. Позивач наполягав на тому, що контролюючим органом не досліджувалася виконавча документація для з`ясування питання про те, на якій саме ділянці був використаний бетон, який зазначений у паспорті якості.

38. Колегія суддів Верховного Суду вважає вірним висновок суду апеляційної інстанції про те, що порушення полягало саме у використанні бетону іншого класу, а не якості виготовленого бетону, тому при укладанні договору підряду, на який посилається позивач, сторони могли визначити клас бетону, який підлягає виготовленню, натомість відповідальність Публічного акціонерного товариства «Корсунь-Шевченківське ХПП» за якість виготовленого бетону не спростовує факту використання позивачем бетону іншого класу.

39. З метою перевірки доводів апеляційної скарги про те, що при укладенні фундаментів під силоси був використаний бетон, який відповідає проектній документації, судом апеляційної інстанції було запропоновано позивачу надати засвідчені копії паспортів якості на бетон, який був фактично використаний під час виконання таких робіт. Витребування таких доказів було спрямоване на перевірку наявності у розпорядженні підрядника (позивача) бетону класу М350 (С20/25), який згідно з проектом повинен був використовуватися при укладенні фундаментів під силоси.

40. На виконання вимог суду апеляційної інстанції позивач надав засвідчені копії паспортів якості бетонної суміші №№ 1904, 1912, 1919, 1922, 1924, 1932 на бетон класу (марки) М300, а також паспорту якості бетонної суміші № 1926 на бетон класу (марки) М100. Копії паспортів якості на бетон класу (марки) М350 до суду надані не були.

41. Колегія суддів не приймає до уваги доводи касаційної скарги про те, що на підтвердження якості бетону згідно з ДБН А.3.1-5:2017 мало бути надано виключно журнал виконання бетонних робіт по формі додатку Б3, оскільки позивач мав можливість подати судам першої та апеляційної інстанції всі наявні у нього докази на підтвердження того, що у нього в розпорядженні є бетон класу М350 (С20/25), проте відповідних доказів не надав.

42. Отже, висновки суду апеляційної інстанції в цій частині є законними і обґрунтованими.

щодо постанови № 14/1023-7-1.18/732

43. Постанова від 02 серпня 2019 року № 14/1023-7-1.18/732 на позивача накладено штраф у розмірі 180630 грн 00 коп. за вчинення правопорушення, передбаченого абзацом 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

44. Положеннями вказаної норми передбачено, що суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб; експертна організація - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

45. Судами попередніх інстанцій встановлено, що зміст виявленого порушення полягав у тому, що:

- в проектній документації застосовуються нормативні документи, що втратили чинність на час проектування: СНиП ІІІ-4-80, СНиП 3.03.01-87, ГОСТ 12.1.012-90, ГОСТ 12.1.013-78, ГОСТ 12.1.030-81, НАОП 8.1.00-1.01-88, НПАОП 15.0-1.01-88, НАПБ Б.03.001-2004, ДБН В.2.6-163-2010, ГОСТ 25129-82, ГОСТ 6465-76, ГОСТ 16363-98, також на час проведення експертизи втратили чинність ГОСТ 12.1.005-76, ГОСТ 12.1.050-86, ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-84, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.3.009-76, ГОСТ 12.4.026-76;

- згідно з проектом фундаменти під силоси, галереї, приямки виконані з бетону класу С20/25. Конструкції фундаменту виступають над рівнем поверхні землі приблизно на 1 м, зазнають атмосферних дій та поперемінне заморожування-відтавання. Разом з тим, згідно з пунктом 4.3.3, таблиці 4.1 ДБН В.2.6-98:2009 «Конструкції будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення» конструкції, вертикальні та горизонтальні поверхні яких зазнають атмосферних дій, повинні бути з мінімального класу бетону С25/30. Проектне значення класу бетону занижено;

- в проектній документації не дотримані вимоги щодо розроблення креслень ГТ (Том 2, Основні креслення, Генеральний план) згідно з ДСТУ Б А.2.4-6:2009 «Правила виконання робочої документації генеральних планів»), а саме: 1) на кресленні розпланування (аркуш 2, ГТ) відсутні розміри основних запроектованих будівель і споруд (завальної ями з навісом (№ 1 за ГТ), операторської (№ 2 за ГТ), складу для зберігання негорючих матеріалів (№ 9 за ГТ), трансформаторної підстанції (№ 10 за ГТ), передбачених пунктом 5.7 ДСТУ Б А.2.4-6:2009, 2) на «Плані організації рельєфу, плані благоустрою» (аркуш 3, ГТ) відсутні рішення з проектними відмітками у кутах будівель та планувальними відмітками території, яка відведена під розміщення зерносховища силосного типу, передбачених пунктом 6.2 ДСТУ Б А.2.4-6:2009, 3) на кресленнях ГТ надана експлікація будівель і споруд за формою 4 «Відомість житлових та громадських будівель і споруд», яка наводиться для генеральних планів житлово-цивільних об`єктів, замість необхідної експлікації будівель і споруд за формою 3, передбачених пунктом 3.20 ДСТУ Б А.2.4-6:2009; 4) згідно проектної документації (Том 1, загальна пояснювальна записка, розділ 4) категорія за вибухопожежною та пожежною небезпекою зерносховищ, систем транспортерів, норій, галерей, пристроїв для приймання та відвантаження зерна - Д. Проте, згідно з розділом 4.6 таблиці 2 ВБН-АПК-03.07 «Перелік будівель і приміщень підприємств агропромислового комплексу України з встановленням їх категорій з вибухопожежної небезпеки та класів вибухопожежонебезпечних зон за ПБЕ» транспортні галереї і приміщення, де переміщується зерно розсипом, категорія має бути Б або В за розрахунком.

46. Обґрунтовуючи свої вимоги про визнання протиправною та скасування постанови вказаної постанови, позивач вказує на те, що проект будівництва вже був перевірений Державною архітектурно-будівельною інспекцією України під час видачі дозволу на виконання будівельних робіт. Підприємство також вважає, що інспектор перевищив свої повноваження та, не маючи кваліфікації експерта, підтвердженої сертифікатом, провів повторну експертизу проекту.

47. Відповідно до частин 1-2 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, відомості про які внесені таким органом або на підставі делегованих повноважень саморегулівною організацією у сфері архітектурної діяльності за відповідним напрямом підприємницької діяльності (у разі її утворення) до переліку експертних організацій. До проведення експертизи залучаються (у тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

48. Позивач під час розгляду справи в суді першої інстанції надав засвідчену копію експертного звіту щодо розгляду проектної документації по проекту «Реконструкція напільних зерносховищ з заміною їх зерносховищами силосного типу загальним об`ємом до 15 тис. тон в м. Корсунь-Шевченківський, пров. Промисловий, 6». При цьому вважає, що подальша перевірка відповідачем відповідних даних була фактично експертизою проекта.

49. Суд апеляційної інстанції вважав, що проведення експертизи проекту будівництва не включає можливості проведення перевірки проекту під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю. Проведення експертизи проекту будівництва та здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо проектувальників є різними способами забезпечення відповідності проектної документації на будівництво вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

50. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції.

51. У пункті 15.5 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, що затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 року № 45 передбачено, що проектна документація на об`єкт будівництва має бути розроблена з урахуванням будівельних норм та стандартів, чинних на дату передання її замовнику.

52. Судом апеляційної інстанції досліджено окремі аркуші проектної документації, що була предметом перевірки, і встановлено, що вони містять посилання, зокрема на необхідність фарбування небетонованих металевих закладних деталей та з`єднувальних елементів емалями ПФ-115 ГОСТ 6465-76 по ґрунту ГФ-021 ГОСТ 25129-82, а також посилання на те, що при будівництві в зимовий час роботи слід виконувати у відповідності з вказівками СНиП 3.03.01-87.

53. Вказане спростовує посилання позивача на те, що проектувальні рішення грунтувалися лише на чинних нормативних документах.

54. Як встановлено судами, в акті перевірки від 22 липня 2019 року № 151 та в постанові від 02 серпня 2019 року № 14/1023-7-1.18/732 зазначено, що згідно проекту фундаменти під силоси, галереї, приямки виконуються з бетону класу С20/25. Конструкції фундаменту виступають над рівнем поверхні землі приблизно на 1 м, зазнають атмосферних дій та поперемінне заморожування-відтавання. Разом з тим, згідно п. 4.3.3, таблиці 4.1 ДБН В.2.6-98:2009 «Конструкції будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення» конструкції, вертикальні та горизонтальні поверхні яких зазнають атмосферних дій, повинні бути виконані з мінімального класу бетону С25/30.

55. Позивач зазначає, що можливість використання бетону класу С20/25 підтверджується листом ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» від 02 грудня 2019 року № 219-2166.

56. Суд апеляційної інстанції встановив, що у вказаному листі зазначено, що з огляду на покриття залізобетонної фундаментної плити під силос для зерна зовні гідрофобною гідроізоляцією «Пенетрон» для захисту від вологи і епізодичне водонасичення не буде відбуватися, допускається прийняти клас умов експлуатації плити ХС3 (ДБН В.2.6-98:2009, таблиця 4.1) і, відповідно, прийняти клас бетону С20/25. При цьому необхідно забезпечити надійну гідроізоляцію конструкції на весь строк експлуатації споруди.

При цьому Державним підприємством «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» досліджувалася можливість використання бетону класу С20/25 в умовах захисту фундаменту лише від водонасичення.

57. Згідно з розділом 2 таблиці 4.1 ДБН В.2.6-98:2009 «Конструкції будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення» клас умов експлуатації плити ХС3 передбачає такі характеристики навколишнього середовища, вологісний режим: помірний повітряновологісний режим, експлуатація в умовах епізодичного вологонасичення.

Вплив корозійних пошкоджень, викликаних поперемінним заморожуванням-відтаванням визначається розділом 4 таблиці 4.1 ДБН В.2.6-98:2009 «Конструкції будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення».

58. Як встановлено судами, контролюючим органом було визначено мінімальний клас бетону не лише виходячи з можливості вологонасичення, а й з урахуванням поперемінного заморожування-відтавання.

59. Висновків щодо можливості використання бетону класу С20/25 в умовах поперемінного заморожування-відтавання лист Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» від 02 грудня 2019 року № 219-2166 не містить.

60. Суд апеляційної інстанції вірно врахував те, що посилань на те, що проектною документацію передбачалося використання антиобморожувачів усні та письмові пояснення сторін не містили.

61. Враховуючи наявність вищенаведених порушень у сукупності, суди вірно відмовили у задоволенні позовної вимоги про скасування постанови № 14/1023-7-1.18/732.

62. Посилання скаржника на неналежне засвідчення деяких копій документів не може бути єдиною підставою для скасування вірної постанови суду апеляційної інстанції.

63. Інші доводи касаційної скарги пов`язані з переоцінкою доказів, наданих судам попередніх інстанцій.

64. Відповідно до статті 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

65. Як зазначено у частині 4 статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

66. За приписами частини 1 статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

67. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

68. Враховуючи наведене, Суд не встановив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень.

69. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

70. З огляду на викладене, касаційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін.

71. Оскільки Верховний Суд залишає без змін постанову суду апеляційної інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 2, 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного науково-технічного підприємства «Ефект» залишити без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року у справі №320/4987/19 -без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб