Рішення

від 08.05.2020 по справі 320/4987/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2020 року м. Київ № 320/4987/19

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом приватного науково-технічного підприємства Ефект

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України

про визнання протиправними та скасування постанов

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося приватне науково-технічне підприємство Ефект із позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування постанов Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 02.08.2019 №12/1023-7-1.18/732, №13/1023-7-1.18/732 та №14/1023-7-1.18/732.

Позов мотивовано протиправністю оскаржуваних постанов, винесених відповідачем з порушенням порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з позбавленням позивача можливості подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, складеного за результатами проведеного позапланового заходу державного нагляду на підставі помилкових висновків органу державного архітектурно-будівельного контролю про порушення позивачем будівельних норм і правил під час здійснення реконструкції напільних зерносховищ із заміною їх зерносховищами силосного типу загальним об`ємом 15 тис. тон в м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області. Крім того, позивачем подано заяву від 02.11.2019 (вх. №30188/19 від 04.11.2019), в якій зазначено додаткові підстави позову, а саме: проведення перевірки з порушенням пункту 15 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, тобто без обґрунтованого звернення фізичної чи юридичної особи про порушення їх прав, визначених законодавством, об`єктом нагляду під час виконання ними повноважень у сфері містобудівної діяльності, та фактичного здійснення відповідачем експертизи проекту під час винесення постанови №14/1023-7-1.18/732 від 02.08.2019 без наявності у відповідача відповідних на те повноважень.

Ухвалою суду від 17.09.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що за результатами позапланової перевірки позивача щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності виявлено порушення будівельних норм, державних стандартів і правил, які полягали у розробленні проектної документації на будівництво об`єкта без дотримання вимог будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, державних стандартів і правил, з огляду на застосування в проектній документації нормативних документів, що втратили чинність на час проектування, заниження проектного значення класу бетону монолітних конструкцій, недотримання вимог щодо розроблення креслень генерального плану, заниження категорії зерносховищ за вибухопожежною та пожежною небезпекою зерносховищ, систем транспортерів, норій, галерей, пристроїв для приймання та відвантаження зерна. Також у додаткових поясненнях на заяву щодо підстав позову відповідачем наведено спростування здійсненої перевірки відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, оскільки позивач не є об`єктом нагляду, а також спростовано проведення посадовими особами ДАБІ експертизи проекту, з огляду на проведення перевірки позивача відповідно до вимог Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Позивачем подано відповідь на відзив, згідно якої зауваження, наведені в акті перевірки, на підставі якого винесено оскаржувані постанови, стосуються проекту, а не робочої документації, яка розроблялась до початку будівництва, пройшла експертизу, затверджена замовником та надана ДАБІ для отримання дозволу на будівництво, якою, в свою чергу, без зауважень до проекту видано дозвіл на будівництво. Крім того у відповіді на відзив наголошено, що на будівництві виконувались будівельні роботи декількома підрядними організаціями за прямими договорами з замовником, в тому числі й роботи щодо виготовлення бетону та забивки паль. Відтак, спірні постанови про накладення на позивача штрафу є безпідставними.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 продовжено строк проведення судового засідання на 30 днів.

Протокольною ухвалою суду від 11.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті на 22.01.2020.

Сторони участі повноважних представників у судовому засіданні не забезпечили, про час, дату та місце його проведення повідомлялись належним чином.

Зважаючи на відсутність перешкод у розгляді справи за неявки у судове засідання представників сторін, на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України судом вирішено здійснювати подальший розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.

Приватне науково-технічне підприємство Ефект , ідентифікаційний код 13722462, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, бульвар 50-річчя Перемоги, 90-А, зареєстроване як юридична особа 14.01.2000, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис від 10.12.2005 №13531200000001498.

Державним підприємством Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ затверджено експертний звіт від 18.02.2019 №101/е/19 щодо розгляду проектної документації по проекту Реконструкція напільних зерносховищ з заміною їх на зерносховища силосного типу загальним об`ємом до 15 тис. тон по пров. Промисловий, 6 в м. Корсунь-Шевченківський, Черкаської області , клас наслідків (відповідальності) об`єкту будівництва - СС2, замовник будівництва - приватне акціонерне товариство Корсунь-Шевченківське хлібоприймальне підприємство , генеральний проектувальник - приватне науково-технічне підприємство Ефект .

Між приватним науково-технічним підприємством Ефект (Генпідрядник) та приватним акціонерним товариством Корсунь-Шевченківське хлібоприймальне підприємство (Замовник) укладено договір підряду на капітальне будівництво від 05.04.2019 №190405, згідно якого Замовник доручає, а Генпідрядник приймає на себе зобов`язання виконати реконструкцію напільних зерносховищ з заміною їх на зерносховища силосного типу загальним об`ємом до 15 тис. тон в м. Корсунь-Шевченківський, пров. Промисловий, 6, ПрАТ Корсунь-Шевченківське ХПП .

Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції України у Черкаській області видано направлення від 05.07.2019 №151 на проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва Реконструкція напільних зерносховищ з заміною їх зерносховищами силосного типу загальним об`ємом до 15 тис. тон в м. Корсунь-Шевченківський, пров. Промисловий, 6 щодо дотримання суб`єктами містобудування: замовник - приватне акціонерне товариство Корсунь-Шевченківське хлібоприймальне підприємство (19400, пров. Промисловий, 6, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаська область, код ЄДРПОУ 00952597); підрядник, проектант - проектне науково-технічне підприємство Ефект (09100, бульв. 50-річчя Перемоги, 90-А, м. Біла Церква, Київська область, код ЄДРПОУ 13722462); експертна організація - державне підприємство державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ (01133, бульв. Лесі Українки, 26, м. Київ, код ЄДРПОУ 04653199), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

На підставі зазначеного направлення Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції України у Черкаській області проведено позаплановий захід державного контролю щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, про що складено акт від 22.07.2019 №151.

В акті зазначено, що за результатами проведення заходу державного контролю встановлено порушення вимог законодавства, а саме: проектною організацією під час створення об`єкта архітектури не додержано будівельних норм, державних стандартів і правил, проектна документація на будівництво об`єкта розроблена без дотримання вимог будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, державних стандартів і правил: - в проектній документації застосовуються нормативні документи, що втратили чинність на час проектування: СНиП ІІІ-4-80, СНиП 3.03.01-87, ГОСТ 12.1.012-90, ГОСТ 12.1.013-78, ГОСТ 12.1.030-81, НАОП 8.1.00-1.01-88, НПАОП 15.0-1.01-88, НАПБ Б.03.001-2004, ДБН В.2.6-163-2010, ГОСТ 25129-82, ГОСТ 6465-76, ГОСТ 16363-98, також на час проведення експертизи втратили чинність ГОСТ 12.1.005-76, ГОСТ 12.1.050-86, ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-84, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.3.009-76, ГОСТ 12.4.026-76; - згідно проекту фундаменти під силоси, галереї, приямки виконані з бетону класу С20/25. Конструкції фундаменту виступають над рівнем поверхні землі приблизно на 1 м, зазнають атмосферних дій та поперемінне заморожування-відтавання. Разом з тим, згідно п. 4.3.3, таблиці 4.1 ДБН В.2.6-98:2009 Конструкції будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення конструкції, вертикальні та горизонтальні поверхні яких зазнають атмосферних дій, повинні бути з мінімального класу бетону С25/30. Проектне значення класу бетону занижено; - в проектній документації не дотримані вимоги щодо розроблення креслень ГТ (Том 2, Основні креслення, Генеральний план) згідно ДСТУ Б А.2.4-6:2009 Правила виконання робочої документації генеральних планів ), а саме: - на кресленні розпланування (аркуш 2, ГТ) відсутні розміри основних запроектованих будівель і споруд (завальної ями з навісом (№1 за ГТ), операторської (№2 за ГТ), складу для зберігання негорючих матеріалів (№9 за ГТ), трансформаторної підстанції (№10 за ГТ), передбачених п. 5.7 ДСТУ Б А.2.4-6:2009, - на Плані організації рельєфу, плані благоустрою (аркуш 3, ГТ) відсутні рішення з проектними відмітками у кутах будівель та планувальними відмітками території, яка відведена під розміщення зерносховища силосного типу, передбачених п. 6.2 ДСТУ Б А.2.4-6:2009, - на кресленнях ГТ надана експлікація будівель і споруд за формою 4 Відомість житлових та громадських будівель і споруд , яка наводиться для генеральних планів житлово-цивільних об`єктів, замість необхідної експлікації будівель і споруд за формою 3, передбачених п. 3.20 ДСТУ Б А.2.4-6:2009; - згідно проектної документації (Том 1, загальна пояснювальна записка, розділ 4) категорія за вибухопожежною та пожежною небезпекою зерносховищ, систем транспортерів, норій, галерей, пристроїв для приймання та відвантаження зерна - Д. Проте, згідно розділу 4.6 таблиці 2 ВБН-АПК-03.07 Перелік будівель і приміщень підприємств агропромислового комплексу України з встановленням їх категорій з вибухопожежної небезпеки та класів вибухопожежонебезпечних зон за ПБЕ транспортні галереї і приміщення, де переміщується зерно розсипом, категорія має бути Б або В за розрахунком. Експертизу проекту будівництва здійснено з недотриманням вимог будівельних норм, стандартів і правил: - затверджено експертний звіт №101/е/19 від 18.02.2019 за результатами розгляду проектної документації, розробленої з порушенням вимог будівельних норм, стандартів і правил (згідно п. 2.1, 2.2.2 таблиці розділу VІІІ даного акту), - не складений експертний звіт із зазначеннями помилок, що передбачено п. 9.4 ДСТУ Н Б А.2.2-10:2012 Настанови з організації проведення експертизи проектної документації на будівництво , - титул та додаток до експертного звіту не підписані відповідальними експертами за відповідними напрямками, скріпленими їхніми печатками, що передбачено п. 9.2 ДСТУ Н Б А.2.2-10:2012 Настанови з організації проведення експертизи проектної документації на будівництво . Представник авторського нагляду під час відвідування об`єкта архітектури не вносить до журналу авторського нагляду зауваження щодо виявлених відхилень від затвердженого проекту разом з пропозиціями. Особа, що здійснює технічний нагляд, не проводить перевірку відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням. Будівництво об`єкта архітектури здійснюється не у відповідності до затвердженої проектної документації, застосовуються будівельні матеріали, які не відповідають будівельним нормам, проектним рішенням, а саме: згідно проекту палі під склад негорючих матеріалів мають бути марки С70.30-6, по факту забиті палі С50.30-6; згідно проекту фундаменти під силоси мають виконуватися з бетону класу С20/25 (за старими нормами - В25, М350), по факту укладений бетон М300 (згідно паспортів на бетон), що відповідає класу С18/22.5). Згідно лабораторних випробувань бетонних зразків з партії бетону від 17.04.2019, 30.04.2019, 11.05.2019, 15.05.2019, 17.05.2019, 30.05.2019 середня міцність на стиск складає менше 25 МПа, проте згідно таблиці 3.1 ДБН В.2.6-98:2009 Конструкції будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення , значення міцності бетону на стиск у віці 28 діб повинен складати 25 МПа. Тобто, фактично клас бетону занижений від проектного. Також, за проектом влаштовується підбетонка з бетону класу С8/10 від 04.05.2019, 21.05.2019 середня міцність на стиск складає менше 10 МПа, в той час згідно таблиці 3.1 ДБН В.2.6-98:2009 Конструкції будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення значення міцності бетону на стиск у віці 28 діб повинен складати 10 МПа. Тобто, фактично клас бетону занижений порівняно з проектним. Також наявна розбіжність в назві об`єкту в наказі про затвердження проекту, наказах про призначення відповідальних осіб ( Реконструкція напольних зерносховищ з заміною їх зерносховищами силосного типу загальним об`ємом до 15 тис. тон в м. Корсунь-Шевченківський, пров. Промисловий, 6 )та проекті, містобудівних умовах та обмеженнях, експертизі ( Реконструкція напільних зерносховищ з заміною їх на зерносховища силосного типу загальним об`ємом до 15 тис. тон про пров. Промисловий, 6 в м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області ), у експертному звіті та у розділах проектної документації (аркуші АР-10 - АР-15) та в експлікації будівель і споруд (аркуші ГТ-1 - ГТ-4) є різночитання у найменуваннях будівель і споруд (завальна яма з навісом (№1 за ГТ), склад негорючих матеріалів (№9 за ГТ).

Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції України у Черкаській області складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності: від 22.07.2019 №57, згідно якого підрядною організацією ПНТП Ефект здійснюється будівництво на об`єкті Реконструкція напільних зерносховищ з заміною їх на зерносховища силосного типу загальним об`ємом до 15 тис. тон в м. Корсунь-Шевченківський, пров. Промисловий, 6 не у відповідності до затвердженої проектної документації, а саме: згідно проекту палі під склад негорючих матеріалів мають бути марки С70.30-6, по факту забиті палі С50.30-6, згідно проекту фундаменти під силоси мають виконуватися з бетону класу С20/25 (за старими нормами - В25, М350), по факту укладений бетон М300 (згідно паспортів на бетон), що відповідає класу С18/22.5 (В22.5), чим порушено частину першу статті 9, статтю 27 Закону України Про архітектурну діяльність ; від 22.07.2019 №58, згідно якого підрядною організацією ПНТП Ефект на об`єкті Реконструкція напільних зерносховищ з заміною їх на зерносховища силосного типу загальним об`ємом до 15 тис. тон в м. Корсунь-Шевченківський, пров. Промисловий, 6 застосовуються будівельні матеріали, які відповідають будівельним нормам, проектним рішенням, а саме: згідно проекту фундаменту силоси мають виконуватися з бетону класу С20/25 (за старими нормами - В25, М350), по факту укладений бетон М300 (згідно паспортів на бетон), що відповідає класу С18/22.5 (В22.5). Згідно лабораторних випробувань бетонних зразків з партії бетону від 17.04.2019, 30.04.2019, 11.05.2019, 15.05.2019, 17.05.2019, 30.05.2019 середня міцність на стиск складає менше 25 МПа, проте згідно таблиці 3.1 ДБН В.2.6-98:2009 Конструкції будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення , значення міцності бетону на стиск у віці 28 діб повинно складати 25 МПа. Тобто, фактично клас бетону занижений від проектного. Також, за проектом влаштовується підбетонка з бетону класу С8/10 від 04.05.2019, 21.05.2019 середня міцність на стиск складає менше 10 МПа, в той час, згідно таблиці 3.1 ДБН В.2.6-98:2009 Конструкції будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення значення міцності бетону на стиск у віці 28 діб повинен складати 10 МПа. Тобто, фактично клас бетону занижений порівняно з проектним, чим порушено статтю 27 Закону України Про архітектурну діяльність , таблицю 3.1 ДБН В.2.6-98:2009 Конструкції будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення ; від 22.07.2019 №60, згідно якого проектною організацією ПНТП Ефект під час створення об`єкта архітектури Реконструкція напільних зерносховищ з заміною їх на зерносховища силосного типу загальним об`ємом до 15 тис. тон в м. Корсунь-Шевченківський, пров. Промисловий, 6 не додержано будівельних норм, державних стандартів і правил, проектна документація на будівництво об`єкта розроблена без дотримання вимог будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, державних стандартів і правил, зокрема: в проектній документації застосовуються нормативні документи, що втратили чинність на час проектування: СНиП ІІІ-4-80, СНиП 3.03.01-87, ГОСТ 12.1.012-90, ГОСТ 12.1.013-78, ГОСТ 12.1.030-81, НАОП 8.1.00-1.01-88, НПАОП 15.0-1.01-88, НАПБ Б.03.001-2004, ДБН В.2.6-163-2010, ГОСТ 25129-82, ГОСТ 6465-76, ГОСТ 16363-98, також на час проведення експертизи втратили чинність ГОСТ 12.1.005-76, ГОСТ 12.1.050-86, ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-84, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.3.009-76, ГОСТ 12.4.026-76; згідно проекту фундаменти під силоси, галереї, приямки виконані з бетону класу С20/25. Конструкції фундаменту виступають над рівнем поверхні землі приблизно на 1 м, зазнають атмосферних дій та поперемінне заморожування-відтавання. Разом з тим, згідно п. 4.3.3, таблиці 4.1 ДБН В.2.6-98:2009 Конструкції будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення конструкції, вертикальні та горизонтальні поверхні яких зазнають атмосферних дій, повинні бути з мінімального класу бетону С25/30. Проектне значення класу бетону занижено; в проектній документації не дотримані вимоги щодо розроблення креслень ГТ (Том 2, Основні креслення, Генеральний план) згідно ДСТУ Б А.2.4-6:2009 Правила виконання робочої документації генеральних планів ), а саме: - на кресленні розпланування (аркуш 2, ГТ) відсутні розміри основних запроектованих будівель і споруд (завальної ями з навісом (№1 за ГТ), операторської (№2 за ГТ), складу для зберігання негорючих матеріалів (№9 за ГТ), трансформаторної підстанції (№10 за ГТ), передбачених п. 5.7 ДСТУ Б А.2.4-6:2009, - на Плані організації рельєфу, плані благоустрою (аркуш 3, ГТ) відсутні рішення з проектними відмітками у кутах будівель та планувальними відмітками території, яка відведена під розміщення зерносховища силосного типу, передбачених п. 6.2 ДСТУ Б А.2.4-6:2009, - на кресленнях ГТ надана експлікація будівель і споруд за формою 4 Відомість житлових та громадських будівель і споруд , яка наводиться для генеральних планів житлово-цивільних об`єктів, замість необхідної експлікації будівель і споруд за формою 3, передбачених п. 3.20 ДСТУ Б А.2.4-6:2009; згідно проектної документації (Том 1, загальна пояснювальна записка, розділ 4) категорія за вибухопожежною та пожежною небезпекою зерносховищ, систем транспортерів, норій, галерей, пристроїв для приймання та відвантаження зерна - Д. Проте, згідно розділу 4.6 таблиці 2 ВБН-АПК-03.07 Перелік будівель і приміщень підприємств агропромислового комплексу України з встановленням їх категорій з вибухопожежної небезпеки та класів вибухопожежонебезпечних зон за ПБЕ транспортні галереї і приміщення, де переміщується зерно розсипом, категорія має бути Б або В за розрахунком, чим порушено абзац другий частини першої статті 26 Закону України Про архітектурну діяльність , пункту 1 частини першої статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , пункту 9, пункту 20 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Мінрегіонбуду №45 від 16.05.2011, пункту 4.3.3, таблиці 4.1 ДБН В.2.6-98:2009 Конструкції будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення , пункту 4.1, пункту 4.8 ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , ДСТУ Б А.2.4-6:2009 Правила виконання робочої документації генеральних планів , розділу 4.6 таблиці 2 ВБН-АПК-03.07 Перелік будівель і приміщень підприємств агропромислового комплексу України з встановленням їх категорій з вибухопожежної небезпеки та класів вибухопожежонебезпечних зон за ПБЕ .

Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції України у Черкаській області винесено приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.07.2019 №55, яким вимагається від ПНТП Ефект привести проектну документацію у відповідність до вимог чинного містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил до 22.08.2019, та від 22.07.2019 №54, яким вимагається від ПНТП Ефект привести будівництво у відповідність до вимог чинного містобудівного законодавства та проектної документації до 22.10.2019.

Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції України у Черкаській області прийнято постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 02.08.2019: №12/1023-7-1.18/732, якою ПНТП Ефект визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 90315,00 грн.; №13/1023-7-1.18/732, якою ПНТП Ефект визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 7 частини третьої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 180630,00 грн.; №14/1023-7-1.18/732, якою ПНТП Ефект визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 частини першої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 180630,00 грн.

Вважаючи постанови Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України у Черкаській області про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначено Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011№3038-VI (далі по тексту - Закон №3038-VI).

Статтею 41 Закону №3038-VI (в редакції, чинній на час проведення перевірки) встановлено, зокрема, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Зі змісту наведених положень Закону №3038-VI убачається, що позаплановий захід державного архітектурно-будівельного контролю на об`єктах будівництва може бути проведений органами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, на підставі звернень фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (чинною на час проведення перевірки, далі по тексту - Порядок №553).

Згідно пункту 7 Порядку №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю (абзац перший).

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (абзац восьмий).

Поряд з цим постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 р. № 698 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, яким визначено механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду.

Статтею 10 Закону України Про архітектурну діяльність від 20.05.1999 №687-XIV визначено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Як убачається зі змісту направлення Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України у Черкаській області від 05.07.2019 №151 на проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва Реконструкція напільних зерносховищ з заміною їх зерносховищами силосного типу загальним об`ємом до 15 тис. тон в м. Корсунь-Шевченківський, пров. Промисловий, 6 щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, вказане направлення видано на підставі наказу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області від 05.07.2019 №21 та листа громадської організації Забудовам ні від 26.06.2019 №104 на проведення позапланової перевірки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю .

Таким чином, твердження позивача про порушення відповідачем пункту 15 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у зв`язку із проведенням позапланового заходу без обґрунтованого звернення фізичної чи юридичної особи, є безпідставним, оскільки відповідачем призначено позапланову перевірку на підставі відповідного звернення громадської організації, яка проводилась у формі контролю відповідно до вимог Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно пункту 9 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будуються або збудували об`єкт будівництва.

З направлення Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України у Черкаській області від 05.07.2019 №151 на проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва Реконструкція напільних зерносховищ з заміною їх зерносховищами силосного типу загальним об`ємом до 15 тис. тон в м. Корсунь-Шевченківський, пров. Промисловий, 6 , убачається, що вказане направлення отримано, в тому числі, директором ПНТП Ефект ОСОБА_1 .

Пунктом 13 Порядку №553 визначено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідно до пункту 15 Порядку №553, форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

Згідно пункту 16 Порядку №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

За приписами пункту 17 Порядку №553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Пунктом 18 Порядку визначено, що керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Відповідно до пункту 19 Порядку №553, припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Згідно пункту 21 Порядку №553, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Аналіз наведених положень Порядку №553 дає підстави для висновку, що виявлені посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил фіксуються у відповідних актах, які складаються відносно кожного конкретного суб`єкта містобудування, який виконує відповідні роботи на об`єкті будівництва, який підлягає перевірці. При цьому припис складається на підставі відповідного акта.

Як убачається зі змісту акта від 22.07.2019 №151, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, зазначений акт складено, в тому числі, відносно ПНТП Ефект як підрядника та генерального проектувальника. При цьому у зазначеному акті здійснено відмітку, що замовник, відповідальний за здійснення технічного нагляду від підписання та отримання акту відмовився, представники підрядної, проектної та експертної організації на складання акту не з`явились. Примірник акта надіслано суб`єктам містобудування поштою згідно рекомендованих повідомлень №1800209355060, №1800209355051, №1800209355043, №1800209355035.

Відтак, зважаючи на поінформованість директора ПНТП Ефект ОСОБА_1 про проведення відносно ПНТП Ефект позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю, про що свідчить його розписка про отримання копії направлення для проведення позапланового заходу від 05.07.2019 №151, враховуючи направлення відповідачем примірника акту, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного контролю, суб`єктам містобудування, відносно яких було складено зазначений акт, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача щодо позбавлення його можливості подати пояснення і зауваження щодо змісту акту від 22.07.2019 №151, складеного за результатами проведеного позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 11 Порядку №553 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт. Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 9) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; 11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.

Згідно пункту 12 Порядку №553, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема, у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

Як убачається зі змісту оскаржуваних постанов від 02.08.2019: №12/1023-7-1.18/732, №13/1023-7-1.18/732, №14/1023-7-1.18/732, органом державного архітектурно-будівельного контролю встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог частини першої статті 9, абзацу другого частини першої статті 26, статті 27 Закону України Про архітектурну діяльність , пункту 1 частини першої статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , пунктів 9, 20 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів.

Частиною першою статті 9 Закону України Про архітектурну діяльність встановлено, що Будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

За приписами абзацу другого статті 26 Закону України Про архітектурну діяльність , архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об`єктів архітектури, зобов`язані додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування.

Відповідно до статті 27 Закону України Про архітектурну діяльність , замовники та підрядники під час створення об`єкта архітектури зобов`язані: доручати виконання окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, особам, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат або отримали сертифікат за напрямом професійної атестації в органах з сертифікації персоналу, акредитованих відповідно до Закону України Про акредитацію органів з оцінки відповідності , та включені до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва; доручати виконання будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, суб`єктам господарювання, які мають відповідну ліцензію; обирати виконавців робочої документації для будівництва з додержанням вимог статті 8 цього Закону; забезпечувати будівництво об`єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов`язковою; не порушувати під час організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси користувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд, відшкодовувати завдані їм збитки відповідно до закону; поінформувати у триденний строк місцеві органи охорони пам`яток історії та культури про нововиявлені під час будівельних робіт об`єкти, що мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення; не включати до завдання на проектування вимог, що суперечать вимогам законодавства України, затвердженій містобудівній документації, державним нормам, стандартам і правилам.

Замовники, крім виконання обов`язків, зазначених у частині першій цієї статті, також зобов`язані передавати один комплект проектної документації, за якою збудовано об`єкт архітектури, власникові такого об`єкта для постійного зберігання.

Відповідач дійшов висновків про порушення позивачем наведених норм у зв`язку із встановленням під час перевірки фактів розроблення проектної документації на будівництво об`єкта без дотримання вимог будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, державних стандартів і правил, з огляду на застосування в проектній документації нормативних документів, що втратили чинність на час проектування, заниження проектного значення класу бетону монолітних конструкцій, недотримання вимог щодо розроблення креслень генерального плану, заниження категорії зерносховищ за вибухопожежною та пожежною небезпекою зерносховищ, систем транспортерів, норій, галерей, пристроїв для приймання та відвантаження зерна.

Так, в постанові від 02.08.2019 №14/1023-7-1.18/732 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності зазначено про недодержання ПНТП Ефект як проектною організацією під час створення об`єкта архітектури будівельних норм, державних стандартів і правил, проектна документація на будівництво об`єкта розроблена без дотримання вимог будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, державних стандартів і правил: - в проектній документації застосовуються нормативні документи, що втратили чинність на час проектування: СНиП ІІІ-4-80, СНиП 3.03.01-87, ГОСТ 12.1.012-90, ГОСТ 12.1.013-78, ГОСТ 12.1.030-81, НАОП 8.1.00-1.01-88, НПАОП 15.0-1.01-88, НАПБ Б.03.001-2004, ДБН В.2.6-163-2010, ГОСТ 25129-82, ГОСТ 6465-76, ГОСТ 16363-98, також на час проведення експертизи втратили чинність ГОСТ 12.1.005-76, ГОСТ 12.1.050-86, ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-84, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.3.009-76, ГОСТ 12.4.026-76; - згідно проекту фундаменти під силоси, галереї, приямки виконані з бетону класу С20/25. Конструкції фундаменту виступають над рівнем поверхні землі приблизно на 1 м, зазнають атмосферних дій та поперемінне заморожування-відтавання. Разом з тим, згідно п. 4.3.3, таблиці 4.1 ДБН В.2.6-98:2009 Конструкції будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення конструкції, вертикальні та горизонтальні поверхні яких зазнають атмосферних дій, повинні бути з мінімального класу бетону С25/30. Проектне значення класу бетону занижено; - в проектній документації не дотримані вимоги щодо розроблення креслень ГТ (Том 2, Основні креслення, Генеральний план) згідно ДСТУ Б А.2.4-6:2009 Правила виконання робочої документації генеральних планів ), а саме: - на кресленні розпланування (аркуш 2, ГТ) відсутні розміри основних запроектованих будівель і споруд (завальної ями з навісом (№1 за ГТ), операторської (№2 за ГТ), складу для зберігання негорючих матеріалів (№9 за ГТ), трансформаторної підстанції (№10 за ГТ), передбачених п. 5.7 ДСТУ Б А.2.4-6:2009, - на Плані організації рельєфу, плані благоустрою (аркуш 3, ГТ) відсутні рішення з проектними відмітками у кутах будівель та планувальними відмітками території, яка відведена під розміщення зерносховища силосного типу, передбачених п. 6.2 ДСТУ Б А.2.4-6:2009, - на кресленнях ГТ надана експлікація будівель і споруд за формою 4 Відомість житлових та громадських будівель і споруд , яка наводиться для генеральних планів житлово-цивільних об`єктів, замість необхідної експлікації будівель і споруд за формою 3, передбачених п. 3.20 ДСТУ Б А.2.4-6:2009; - згідно проектної документації (Том 1, загальна пояснювальна записка, розділ 4) категорія за вибухопожежною та пожежною небезпекою зерносховищ, систем транспортерів, норій, галерей, пристроїв для приймання та відвантаження зерна - Д. Проте, згідно розділу 4.6 таблиці 2 ВБН-АПК-03.07 Перелік будівель і приміщень підприємств агропромислового комплексу України з встановленням їх категорій з вибухопожежної небезпеки та класів вибухопожежонебезпечних зон за ПБЕ транспортні галереї і приміщення, де переміщується зерно розсипом, категорія має бути Б або В за розрахунком.

Заперечуючи зазначені порушення, позивачем вказано, що нормативні документи, які втратили чинність на момент проектування, не застосовуються в проектній документації, на них зроблено лише посилання. Такі ж посилання на відмінені будівельні норми є і у діючих будівельних нормах та стандартах, оскільки при затвердженні нових будівельних норм зберігається значна частина положень норм, які відміняються.

Пунктом 15.5 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.03.2012 №122) зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2011 за № 651/19389, визначено, що проектна документація на об`єкт будівництва має бути розроблена з урахуванням будівельних норм та стандартів, чинних на дату передання її замовнику.

Відтак, враховуючи наявність у проектній документації посилань на будівельні норми та стандарти, які втратили чинність, що встановлено перевіркою та визнано позивачем, є обґрунтованими висновки перевірки щодо застосування в проектній документації нормативних документів, що втратили чинність на час проектування.

Згідно пункту 3 таблиці 4.1 ДБН В.2.6-98:2009 Конструкції будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення конструкції, вертикальні та горизонтальні поверхні яких зазнають атмосферних дій, повинні бути з мінімального класу бетону С25/30.

При цьому пунктом 1.1.1. зазначених державних будівельних норм визначено, що ці норми розповсюджуються на всі типи бетонних і залізобетонних конструкцій, які використовують у промисловому, цивільному, транспортному та інших галузях будівництва, при дії будь-яких видів навантажень та впливів і які виготовляють із конструкційних важкого та легкого бетонів та з усіх видів арматури, а не щодо гідротехнічних споруд.

Оскільки, перевіркою встановлено заниження класу бетону під час спорудження фундаментів під силоси, галерей, приямків і вказані споруди можуть зазнавати водонасичення, зокрема, від дії опадів, ґрунтових вод тощо, доводи позивача про те, що фундаменти під зерносховища не є гідротехнічними спорудами і не знаходяться в воді для їх водонасичення суд оцінює критично.

На спростування встановлених під час перевірки порушень в частині недотримання в проектній документації вимог щодо розроблення креслень ГТ позивачем подано копії аркушів інв. №181221-Р, ГТ-2, ГТ-3, на яких наведено розміри основних запроектованих споруд та планувальні відмітки території.

Втім, з огляду на встановлення під час перевірки фактів відсутності на вказаних аркушах відповідної інформації, суд вважає зазначені докази неналежними, оскільки позивачем не надано будь-якого підтвердження, що надані суду аркуші ГТ-2 та ГТ-3 є частиною проектної документації, яка надавалась та досліджувалась перевіряючими безпосередньо під час здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю.

За змістом розділу 4.6 Перероблення та зберігання продукції сільськогосподарського виробництва (зернові, овочеві та плодово-ягідні культури, хміль, конопля, льон) ВБН-АПК-03.07 Перелік будівель і приміщень підприємств агропромислового комплексу України з встановленням їх категорій з вибухопожежної небезпеки та класів вибухопожежонебезпечних зон за ПБЕ , з урахуванням зміни №1, погодженої Державним департаментом пожежної безпеки МНС України (лист від 30.09.2009 №36/4/6596), для наведених у зазначеному розділі категорій приміщень будівельними нормами передбачено категорію Б або В.

Водночас, як встановлено перевіркою, згідно проектної документації (Том 1, загальна пояснювальна записка, розділ 4), категорія за вибухопожежною небезпекою зерносховищ, систем транспортерів, норій, галерей, пристроїв для приймання та відвантаження зерна - Д, що не передбачено будівельними нормами для вказаної категорії приміщень.

Згідно постанов від 02.08.2019 №12/1023-7-1.18/732 та №13/1023-7-1.18/732 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності позивачем допущено наступні порушення: відповідно до проекту палі під склад негорючих матеріалів мають бути марки С70.30-6, по факту забиті палі С50.30-6; згідно проекту фундаменти під силоси мають виконуватися з бетону класу С20/25 (за старими нормами - В25, М350), по факту укладений бетон М300 (згідно паспортів на бетон), що відповідає класу С18/22.5). Згідно лабораторних випробувань бетонних зразків з партії бетону від 17.04.2019, 30.04.2019, 11.05.2019, 15.05.2019, 17.05.2019, 30.05.2019 середня міцність на стиск складає менше 25 МПа, проте згідно таблиці 3.1 ДБН В.2.6-98:2009 Конструкції будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення , значення міцності бетону на стиск у віці 28 діб повинен складати 25 МПа. Тобто, фактично клас бетону занижений від проектного. Також, за проектом влаштовується підбетонка з бетону класу С8/10 від 04.05.2019, 21.05.2019 середня міцність на стиск складає менше 10 МПа, в той час згідно таблиці 3.1 ДБН В.2.6-98:2009 Конструкції будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення значення міцності бетону на стиск у віці 28 діб повинен складати 10 МПа. Тобто, фактично клас бетону занижений порівняно з проектним. Також наявна розбіжність в назві об`єкту в наказі про затвердження проекту, наказах про призначення відповідальних осіб ( Реконструкція напольних зерносховищ з заміною їх зерносховищами силосного типу загальним об`ємом до 15 тис. тон в м. Корсунь-Шевченківський, пров. Промисловий, 6 ) та проекті, містобудівних умовах та обмеженнях, експертизі ( Реконструкція напільних зерносховищ з заміною їх на зерносховища силосного типу загальним об`ємом до 15 тис. тон про пров. Промисловий, 6 в м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області ), у експертному звіті та у розділах проектної документації (аркуші АР-10 - АР-15) та в експлікації будівель і споруд (аркуші ГТ-1 - ГТ-4) є різночитання у найменуваннях будівель і споруд (завальна яма з навісом (№1 за ГТ), склад негорючих матеріалів (№9 за ГТ).

Позивачем не надано будь-яких пояснень щодо невідповідності забитих по факту паль під склад негорючих матеріалів передбаченим проектом палям та доказів на спростування встановлених перевіркою порушень.

Щодо наданих позивачем у підтвердження відповідності міцності бетону на стиск передбаченим будівельними нормами вимогам протоколів вимірювальної лабораторії ПП Комфорт-Сервіс та актів на випробування бетону на міцність, то суд критично оцінює зазначені докази, оскільки, як убачається зі змісту актів випробування бетону на міцність, зазначені акти складені та підписані представниками проектної та будівельної організації ПНТП Ефект , що не може свідчити про їх об`єктивність. Також протоколи вимірювальної лабораторії ПП Комфорт-Сервіс не містять окрім цілі вимірювань, зазначеної безпосередньо в самому протоколі, будь-яких доказів того, що доставлений на вимірювання бетон був відібраний у встановленому порядку безпосередньо з об`єкта будівництва, на якому проводеноь перевірку, з відповідних частин будівель, про які зазначено в акті перевірки та у спірних постановах. Відповідно, зазначені докази судом до уваги не беруться.

Отже, виходячи з оцінки наданих сторонами доказів у справі та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про підтвердження зазначених в акті перевірки від 22.07.2019 №151 та постановах про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.08.2019 №12/1023-7-1.18/732, №13/1023-7-1.18/732, №14/1023-7-1.18/732 порушень ПНТП Ефект вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначено Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.10.1994 №208/94-ВР.

Абзацом другим частини першої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлено, що суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

При цьому, за висновком суду, передбачена зазначеною нормою відповідальність не вимагає проведення органами державного архітектурно-будівельного контролю експертизи проектної документації. На думку суду, для зазначеної відповідальності є достатнім встановлення органами державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки самого факту допущення проектною організацією перелічених в абзаці другому частини першої статті 2 вказаного Закону порушень, що зафіксовано відповідачем в акті перевірки від 22.07.2019 №151.

Згідно пунктів 7, 8 частини третьої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, що підлягають обов`язковій сертифікації, але не пройшли її, - у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 8) виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік визначено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 липня на рівні 2007 гривень. Відповідно, розмір штрафу за правопорушення, передбачені абзацом другим частини першої, пунктами 7, 8 частини третьої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності становить 180630,00 грн., 90315,00 грн. та 180630,00 грн., відповідно, що відповідає розмірам штафів, накладених на позивача оскаржуваними постановами.

Процедура накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , визначена Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (в редакції, чинній на час винесення спірних постанов, далі по тексту - Порядок №244), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №735).

Відповідно до пункту 3 Порядку №244, штрафи накладаються на суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - суб`єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У разі коли суб`єкт містобудування перешкоджає притягненню його до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності правоохоронні органи разом з органами державного архітектурно-будівельного контролю вживають всіх необхідних заходів для притягнення такого суб`єкта до відповідальності.

У разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.

Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

У разі ненадання суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності, інформації щодо його адреси документи, які є підставою для притягнення його до відповідальності, надсилаються суб`єкту містобудування за адресою місцезнаходження (місця проживання, місця реєстрації), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб`єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб`єктом містобудування.

Згідно пункту 4 Порядку №244, у разі вчинення одним суб`єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності штраф накладається за кожне правопорушення окремо.

У разі вчинення одного правопорушення у сфері містобудівної діяльності декількома суб`єктами містобудування штраф накладається на кожного з них.

Відповідно до пункту 5 Порядку №244, накладення на суб`єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності не звільняє від відповідальності, передбаченої Кодексом України про адміністративні правопорушення, посадових осіб такого суб`єкта, до службових обов`язків яких належить забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно приписів пункту 6 Порядку №244, штраф за правопорушення може бути накладено на суб`єкта містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Днем виявлення правопорушення є день складення акта перевірки відповідного суб`єкта містобудування.

Пунктом 9 Порядку №244 визначено, що про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

За приписами пункту 10 Порядку №244, уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб`єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб`єкта містобудування.

Відповідно до пункту 11 Порядку №244, у разі вчинення одним суб`єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності протокол складається стосовно кожного правопорушення окремо.

Судом встановлено, що за результатами проведення заходу державного контролю позивача Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції України у Черкаській області складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності: від 22.07.2019 №57, №58 та №60.

Згідно відповідних відміток, зазначені протоколи направлено ПНТП Ефект рекомендованими повідомленнями №1800209355043 (чек від 23.07.2019 №00764270036176), №1800209355042 (чек від 23.07.2019 №00764270036176).

При цьому у вказаних протоколах зазначено про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності о 15:00 год. 02.08.2019 у приміщенні Управління ДАБІ у Черкаській області за адресою: м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 31/1.

Відтак, суд дійшов висновку про дотримання відповідачем передбаченого Порядком №244 способу повідомлення позивача про час і місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пункту 16 Порядку №244, справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Згідно пункту 17 Порядку №244, справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Згідно приписів пункту 20 Порядку №244, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; 3) чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи; 4) чи витребувані необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Відповідно до пункту 22 Порядку №244, за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: 1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу); 2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).

Як встановлено судом, повідомлення позивача про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності здійснено позивачем шляхом надсилання 23.07.2019 за зареєстрованим місцезнаходженням ПНТП Ефект протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у яких міститься повідомлення про час і місце розгляду справи, спірні постанови винесено 02.08.2019.

При цьому у постановах про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.08.2019 №12/1023-7-1.18/732, №13/1023-7-1.18/732, №14/1023-7-1.18/732 зазначено про повідомлення позивача про дату та час розгляду справи відповідно до рекомендованих листів з повідомленням.

Отже, враховуючи обґрунтованість висновків перевірки щодо порушень ПНТП Ефект вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, зафіксованих в акті перевірки від 22.07.2019 №151, зважаючи на дотримання відповідачем порядку винесення спірних постанов, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, відповідно, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідачем не надано доказів понесення ним судових витрат, тому судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Позивач - приватне науково-технічне підприємство Ефект (ідентифікаційний код 13722462, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, бульвар 50-річчя Перемоги, 90-А).

Відповідач - Державна архітектурно-будівельна інспекція України (ідентифікаційний код 37471912, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цим рішенням, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 08 травня 2020 року.