Постанова

від 12.11.2020 по справі 320/4987/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4987/19 Суддя першої інстанції: Колеснікова І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Костюк Л.О. та Кузьмишиної О.М.,

за участю секретаря - Король Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Приватного науково-технічного підприємства Ефект на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2020 року, яке ухвалене в порядку письмового провадження, у справі за адміністративним позовом Приватного науково-технічного підприємства Ефект до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2019 року ПНТП Ефект звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати постанови Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області (процесуальним правонаступником якого є Державна архітектурно-будівельна інспекція України) від 02 серпня 2019 року № 12/1023-7-1.18/732, № 13/1023-7-1.18/732, № 14/1023-7-1.18/732.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2020 року у задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції надав неналежну оцінку дослідженим доказам та неправильно застосував норми матеріального і процесуального права. Скаржник вказує на те, що не був виконавцем робіт зі встановлення палей. Позивач вважає, що одні й ті ж порушення стали підставою для винесення двох окремих постанов про накладення штрафу. Також просить врахувати, що на будівництві одночасно використовується кілька видів цементу для виконання різних робіт. Натомість інспектор оглянувши паспорти якості бетону, не вірно визначив вид робіт, у яких такий цемент буде використаний. Позивач стверджує, що надав докази використання бетону необхідної міцності. Додатково наголошує на тому, що посилання на будівельні норми і правила, які втратили чинність містилися у проектній документації стадії проект, який був перевірений експертом і Державною архітектурно-будівельною інспекцією України при видачі дозволу на виконання будівельних робіт. Зауважень до робочого проекту, за яким виконуються роботи на момент перевірки, немає. Крім того проект містить лише посилання на застарілі норми, проте вони фактично не використовувалися при проектуванні.

Державна архітектурно-будівельна інспекція України подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698, не поширюється на спірні правовідносини, адже ПНТП Ефект не є об`єктом нагляду. Також відповідач зазначає, що позивач своєчасно повідомлений про перевірки, проте директор не скористався своїм правом бути присутнім під час проведення заходів контролю. Крім того відповідач просить врахувати, що під час перевірки були надані документи, які вказували на виконання робіт із забивання палей під фундамент здійснювало саме ПНТП Ефект . Контролюючий орган наполягає на тому, що розроблена позивачем проектна документація на будівництво містить посилання на норми, які втратили чинність, що є неприпустимим. Також відповідач зазначає, що міцність бетону була перевірена згідно з ДБН В.2.6-98:2009.

Під час судового засідання представники позивача підтримали апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити з підстав, що викладені в ній.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте явку свого представника у судове засідання не забезпечив та про причини неявки суду не повідомив. За таких обставин колегія суддів, керуючись ч. 2 ст. 313 КАС України, вирішила розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ПНТП Ефект задовольнити частково, рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2020 року в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови від 02 серпня 2019 року № 12/1023-7-1.18/732 - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову, виходячи з такого.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами справи не заперечується, що Управління ДАБІ України у Черкаській області у зв`язку із надходженням листа громадської організації Забудовам ні від 26 червня 2019 року № 104 було видано направлення від 05 липня 2019 року № 151 на проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва Реконструкція напільних зерносховищ з заміною їх зерносховищами силосного типу загальним об`ємом до 15 тис. тон в м. Корсунь-Шевченківський, пров. Промисловий, 6 щодо дотримання суб`єктами містобудування: замовник - ПАТ Корсунь-Шевченківське хлібоприймальне підприємство ; підрядник, проектант - ПНТП Ефект ; експертна організація - ДПДНДПВ НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ , вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Управління ДАБІ України у Черкаській області провело позаплановий захід державного контролю щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за результатами якої склало акт від 22 липня 2019 року № 151. Також зазначеним органом складені протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22 липня 2019 року № 57, № 58, № 60.

На підставі акту перевірки від 22 липня 2019 року № 151 Управлінням ДАБІ України у Черкаській області були винесені:

- приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22 липня 2019 року № 54 та № 55, яким від ПНТП Ефект вимагалося привести проектну документацію у відповідність до вимог чинного містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил до 22 серпня 2019 року та привести будівництво у відповідність до вимог чинного містобудівного законодавства та проектної документації до 22 жовтня 2019 року;

- постанова від 02 серпня 2019 року № 12/1023-7-1.18/732 про накладення на ПНТП Ефект штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 90315 грн 00 коп.;

- постанова від 02 серпня 2019 року № 13/1023-7-1.18/732 про накладення на ПНТП Ефект штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 180630 грн 00 коп.;

- постанова від 02 серпня 2019 року № 14/1023-7-1.18/732 про накладення на ПНТП Ефект штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 180630 грн 00 коп.

Не погоджуючись із постановами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області від 02 серпня 2019 року № 12/1023-7-1.18/732, № 13/1023-7-1.18/732, № 14/1023-7-1.18/732, ПНТП Ефект звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання їх протиправними і скасування.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову ПНТП Ефект , суд першої інстанції виходив з того, що позаплановий захід державного архітектурно-будівельного контролю було здійснено у зв`язку з надходженням відповідного звернення громадської організації, та з дотриманням вимог Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Направлення на проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва Реконструкція напільних зерносховищ з заміною їх зерносховищами силосного типу загальним об`ємом до 15 тис. тон в м. Корсунь-Шевченківський, пров. Промисловий, 6 було вручене, у тому числі, директору ПНТП Ефект Липовому А.У. Акт перевірки містить відмітку про те, що представники підрядної, проектної та експертної організації на складання акту не з`явились, у зв`язку з чим примірник акту було надіслано суб`єктам містобудування поштою. У зв`язку з цим суд першої інстанції прийшов до висновку, що перевірку позивача було призначено та проведено у відповідності до вимогу закону.

Щодо змісту виявлених порушень суд першої інстанції зазначив, що враховуючи наявність у проектній документації посилань на будівельні норми та стандарти, які втратили чинність, що встановлено перевіркою та визнано позивачем, є обґрунтованими висновки перевірки щодо застосування в проектній документації нормативних документів, що втратили чинність на час проектування. Також суд першої інстанції погодився з висновками контролюючого органу про заниження ПНТП Ефект класу бетону, що використовувався на об`єкті будівництва. Крім того суд визнав необґрунтованими посилання на креслення, які містять розміри основних запроектованих споруд та планувальні відмітки території, адже позивачем не надано будь-якого підтвердження, що надані суду аркуші ГТ-2 та ГТ-3 є частиною проектної документації, яка надавалася та досліджувалася перевіряючими безпосередньо під час здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Суд першої інстанції погодився з висновком про заниження категорії приміщення за вибухопожежною небезпекою.

Колегія суддів не у повній мірі погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції з таких підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Однією з підстав для проведення позапланової перевірки, згідно з п. 6 ч. 2 ст. 41 вказаного Закону, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Як раніше зазначалося, підставою для проведення перевірки на об`єкті будівництва Реконструкція напільних зерносховищ з заміною їх зерносховищами силосного типу загальним об`ємом до 15 тис. тон в м. Корсунь-Шевченківський, пров. Промисловий, 6 стало звернення громадської організації Забудовам ні від 26 червня 2019 року № 104.

Позивач в апеляційній скарзі заперечує проти висновку суду першої інстанції про те, що таке звернення є належною підставою для проведення позапланової перевірки та зазначає, що такий висновок не узгоджується з вимогами п. 15 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698 (далі - Порядок № 698).

Разом з тим Порядок № 698 не є нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, що виникли між сторонами цієї справи. Предметом правового регулювання цього Порядку є механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 41 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначені норми права вказують на те, що ПНТП Ефект не є об`єктом нагляду, а Управління ДАБІ України у Черкаській області не є органом, до повноважень якого належить здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду.

Натомість Управління ДАБІ України у Черкаській області здійснювало у відношенні позивача заходи державного архітектурно-будівельного контролю, підстави та порядок здійснення якого визначається ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

Отже, доводи ПНТП Ефект щодо відсутності підстав для проведення позапланової перевірки є необґрунтованими.

ПНТП Ефект вважає, що Управління ДАБІ України у Черкаській області, склавши акт перевірки від 22 липня 2019 року № 151 за відсутності представників підприємства, порушило його право подавати пояснення та заперечення щодо виявлених порушень.

Відповідно до п. 13 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Згідно з п. 18 Порядку № 553 керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Судом першої інстанції встановлено та позивачем не заперечується, що копія направлення на проведення планового (позапланового) заходу від 05 липня 2019 року № 151 була вручена директору ПНТП Ефект Липовому А.У. 09 липня 2019 року. Зазначена обставина також підтверджується розпискою, яка міститься на копії вказаного направлення. У направленні від 05 липня 2019 року № 151 зазначені об`єкт перевірки та період її проведення.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачу було забезпечено можливість бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а також під час складення акту перевірки.

Разом з тим, як зазначено в акті перевірки від 22 липня 2019 року № 151, представник підрядної та проектної організації, якими виступало ПНТП Ефект , на підписання акту не з`явилися. Примірник вказаного акту був направлений позивачу засобами поштового зв`язку.

Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що копію акту перевірки вперше отримав разом з відзивом на адміністративний позов 14 листопада 2019 року.

Водночас такі доводи скаржника суперечать письмовим доказам, що приєднані до матеріалів справи. Дослідивши адміністративний позов ПНТП Ефект , колегія суддів встановила, що копія акту перевірки від 22 липня 2019 року № 151 зазначена у переліку додатків, що додаються до позовної заяви. Вказаний додаток також був фактично приєднаний до позовної заяви.

За таких обставин колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про порушення контролюючим органом порядку проведення та оформлення результатів позапланової перевірки, а також права подавати пояснення, зауваження або заперечення до акту перевірки.

Перевіряючи наявність підстав для винесення постанов від 02 серпня 2019 року № 12/1023-7-1.18/732, № 13/1023-7-1.18/732, № 14/1023-7-1.18/732 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, колегія суддів враховує, що відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Згідно зі ст. 1 вказаного Закону правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Постановою від 02 серпня 2019 року № 12/1023-7-1.18/732 на ПНТП Ефект був накладений штраф у розмірі 90315 грн 00 коп. за вчинення правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень в розмірі сорока п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Зміст виявленого правопорушення полягав у тому, що відповідно до проекту палі під склад негорючих матеріалів мають бути марки С70.30-6, по факту забиті палі С50.30-6. Крім того, згідно з проектом фундаменти під силоси мають виконуватися з бетону класу С20/25 (за старими нормами - В25, М350), по факту укладений бетон М300 (згідно паспортів на бетон), що відповідає класу С18/22.5).

Постанова від 02 серпня 2019 року № 13/1023-7-1.18/732 на ПНТП Ефект був накладений штраф у розмірі 180630 грн 00 коп. за вчинення правопорушення, передбаченого п. 7 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, що підлягають обов`язковій сертифікації, але не пройшли її, у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Зміст виявленого порушення полягав у тому, що фундаменти під силоси мають виконуватися з бетону класу С20/25 (за старими нормами - В25, М350), по факту укладений бетон М300 (згідно паспортів на бетон), що відповідає класу С18/22.5). Також проектом передбачено влаштування підбетонки з бетону класу С8/10, проте згідно лабораторних випробувань бетонних зразків з партії бетону класу С8/10 від 04 травня 2019 року та від 21 травня 2019 року середня міцність на стиск складає менше 10 МПа, в той час як згідно таблиці 3.1 ДБН В.2.6-98:2009 Конструкції будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення значення міцності бетону на стиск у віці 28 діб має складати 10 МПа. Тобто, фактично клас бетону занижений порівняно з проектним.

Постанова від 02 серпня 2019 року № 14/1023-7-1.18/732 на ПНТП Ефект був накладений штраф у розмірі 180630 грн 00 коп. за вчинення правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Положеннями абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбачено, що суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб; експертна організація - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Зміст виявленого порушення полягав у тому, що:

- в проектній документації застосовуються нормативні документи, що втратили чинність на час проектування: СНиП ІІІ-4-80, СНиП 3.03.01-87, ГОСТ 12.1.012-90, ГОСТ 12.1.013-78, ГОСТ 12.1.030-81, НАОП 8.1.00-1.01-88, НПАОП 15.0-1.01-88, НАПБ Б.03.001-2004, ДБН В.2.6-163-2010, ГОСТ 25129-82, ГОСТ 6465-76, ГОСТ 16363-98, також на час проведення експертизи втратили чинність ГОСТ 12.1.005-76, ГОСТ 12.1.050-86, ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-84, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.3.009-76, ГОСТ 12.4.026-76;

- згідно проекту фундаменти під силоси, галереї, приямки виконані з бетону класу С20/25. Конструкції фундаменту виступають над рівнем поверхні землі приблизно на 1 м, зазнають атмосферних дій та поперемінне заморожування-відтавання. Разом з тим, згідно п. 4.3.3, таблиці 4.1 ДБН В.2.6-98:2009 Конструкції будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення конструкції, вертикальні та горизонтальні поверхні яких зазнають атмосферних дій, повинні бути з мінімального класу бетону С25/30. Проектне значення класу бетону занижено;

- в проектній документації не дотримані вимоги щодо розроблення креслень ГТ (Том 2, Основні креслення, Генеральний план) згідно ДСТУ Б А.2.4-6:2009 Правила виконання робочої документації генеральних планів ), а саме: 1) на кресленні розпланування (аркуш 2, ГТ) відсутні розміри основних запроектованих будівель і споруд (завальної ями з навісом (№ 1 за ГТ), операторської (№ 2 за ГТ), складу для зберігання негорючих матеріалів (№ 9 за ГТ), трансформаторної підстанції (№ 10 за ГТ), передбачених п. 5.7 ДСТУ Б А.2.4-6:2009, 2) на Плані організації рельєфу, плані благоустрою (аркуш 3, ГТ) відсутні рішення з проектними відмітками у кутах будівель та планувальними відмітками території, яка відведена під розміщення зерносховища силосного типу, передбачених п. 6.2 ДСТУ Б А.2.4-6:2009, 3) на кресленнях ГТ надана експлікація будівель і споруд за формою 4 Відомість житлових та громадських будівель і споруд , яка наводиться для генеральних планів житлово-цивільних об`єктів, замість необхідної експлікації будівель і споруд за формою 3, передбачених п. 3.20 ДСТУ Б А.2.4-6:2009; 4) згідно проектної документації (Том 1, загальна пояснювальна записка, розділ 4) категорія за вибухопожежною та пожежною небезпекою зерносховищ, систем транспортерів, норій, галерей, пристроїв для приймання та відвантаження зерна - Д. Проте, згідно розділу 4.6 таблиці 2 ВБН-АПК-03.07 Перелік будівель і приміщень підприємств агропромислового комплексу України з встановленням їх категорій з вибухопожежної небезпеки та класів вибухопожежонебезпечних зон за ПБЕ транспортні галереї і приміщення, де переміщується зерно розсипом, категорія має бути Б або В за розрахунком.

Перевіряючи законність постанови від 02 серпня 2019 року № 12/1023-7-1.18/732, колегія суддів враховує, що підставою для накладення на ПНТП Ефект стали два порушення.

Одне з порушень полягало у використанні інших палей під склад негорючих матеріалів ніж передбачені проектом будівництва.

ПНТП Ефект зазначає, що виконання робіт із встановлення палей забезпечував інший підрядник, а саме - ТОВ ІБК Фундамент .

На підтвердження обґрунтованості своїх доводів позивач надав суду копію договору на капітальне будівництво від 05 квітня 2019 року № 13-04, укладеного між ТОВ ІБК Фундамент та ПАТ Корсунь-Шевченківське ХПП , а також виписок по рахунку ТОВ ІБК Фундамент .

Дослідивши умови договору від 05 квітня 2019 року № 13-04, колегія суддів встановила, що ТОВ ІБК Фундамент зобов`язувалося виконати на замовлення ПАТ Корсунь-Шевченківське ХПП улаштування пальових фундаментів при реконструкції напольних зерносховищ з заміною їх зерносховищами силосного типу загальним об`ємом до 15 тис. тон.

Колегія суддів враховує, що згідно з актом перевірки від 22 липня 2019 року № 151 ПАТ Корсунь-Шевченківське ХПП є замовником будівництва на об`єкті Реконструкція напільних зерносховищ з заміною їх зерносховищами силосного типу загальним об`ємом до 15 тис. тон в м. Корсунь-Шевченківський, пров. Промисловий, 6 .

Отже, позивач надав до суду докази, які підтверджують, що замовник будівництва уклав договір про виконання робіт з улаштування палей з іншою підрядною організацією ніж ПНТП Ефект .

Натомість відповідач, не надав доказів, які б підтверджували, що роботи з улаштування палей виконував саме позивач. Доводи контролюючого органу ґрунтуються на тому, що під час проведення перевірки був присутній та надавав доступ до необхідних матеріалів, зокрема загального журналу робіт, виконроб ОСОБА_2 , який є працівником ПНТП Ефект . Про виконання робіт з улаштування палей іншою особою в ході перевірки не повідомлялося.

Представник ПНТП Ефект в судовому засіданні підтвердив факт трудових відносин з ОСОБА_2 та пояснив, що вказана особа була присутня під час проведення перевірки як представник проектної та підрядної організації.

При розгляді і вирішенні справ колегія суддів виходить із того, що у відповідності до абз.абз. 1-2 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суб`єктами відповідальності за правопорушення, передбачене п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , є саме суб`єкти містобудування, які виконують будівельні робот.

Отже, обов`язок доказування обґрунтованості прийнятого рішення покладається саме на відповідача у справі. Разом з тим Державна архітектурно-будівельна інспекція України не довела, що будівельні роботи з улаштування палей на об`єкті будівництва Реконструкція напільних зерносховищ з заміною їх зерносховищами силосного типу загальним об`ємом до 15 тис. тон в м. Корсунь-Шевченківський, пров. Промисловий, 6 виконував саме позивач.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що факт вчинення позивачем порушення, яке полягає в установленні палей марки С50.30-6 замість палей марки С70.30-6, не є підтвердженим.

Інше порушення, яке стало підставою для винесення постанови від 02 серпня 2019 року № 12/1023-7-1.18/732 полягає у використанні під час виконання фундаменту під силос бетону класу М300 замість передбаченого проектом на будівництво бетону класу С20/25 (за старими нормами - В25, М350).

Разом з тим, таке ж порушення стало підставою для винесення і постанови від 02 серпня 2019 року № 13/1023-7-1.18/732.

Отже, одні й ті самі дії були визначені контролюючим органом як порушення, передбачені п. 7 та п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , тобто як застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також як виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень одночасно.

Враховуючи, що суть виявленого та зафіксованого в акті перевірки від 22 липня 2019 року № 151 порушення полягає у використанні бетону іншого класу ніж передбачений проектом, колегія суддів вважає, що такі дії могли бути класифіковані як застосування будівельних матеріалів, що не відповідають проектним рішенням.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що кожне із зазначених у постанові від 02 серпня 2019 року № 12/1023-7-1.18/732 порушень не знайшло свого підтвердження. У зв`язку з цим вказана постанова є протиправною і підлягає скасуванню.

Перевіряючи доводи контролюючого органу про заниження класу бетону під час улаштування фундаменту під силос як підставу для винесення постанови від 02 серпня 2019 року № 13/1023-7-1.18/732, колегія суддів враховує, що факт виконання таких робіт саме ПНТП Ефект сторонами не заперечується.

Позивач, як на підставу для скасування вказаної постанови, посилається на те, що відповідні роботи виконувалися на підставі договору підряду на капітальне будівництво № 190405 від 05 квітня 2019 року, що був укладений між ПАТ Корсунь-Шевченківське ХПП та ПНТП Ефект . За умовами п. 2.2.4 вказаного договору замовник несе відповідальність за якість виготовленого бетону з підтвердженням сертифікатом, який передає генпідряднику для підготовки виконавчої документації.

Також ПНТП Ефект наголошує на тому, що на об`єкті будівництва Реконструкція напільних зерносховищ з заміною їх зерносховищами силосного типу загальним об`ємом до 15 тис. тон в м. Корсунь-Шевченківський, пров. Промисловий, 6 одночасно виконувалися бетонні роботи на різних ділянках, для яких використовувався бетон різного класу. Позивач наполягав на тому, що контролюючим органом не досліджувалася виконавча документація для з`ясування питання про те, на якій саме ділянці був використаний бетон, який зазначений у паспорті якості.

Надаючи оцінку зазначеним доводам позивача, колегія суддів враховує, що договором підряду на капітальне будівництво № 190405 від 05 квітня 2019 року відповідальність за якість виготовленого бетону дійсно покладено саме на ПАТ Корсунь-Шевченківське ХПП .

Разом з тим, зміст виявленого порушення полягав не в тому, що використаний ПНТП Ефект бетон був належної якості. Порушення полягало саме у використанні бетону іншого класу. Висновок про допущення такого порушення ґрунтується на дослідженні паспортів якості на бетон.

Отже, отримавши від замовника бетон певного класу та паспорт якості на нього, позивач повинен був використати будівельний матеріал для виконання тих бетонних робіт, які згідно з проектом мають виконуватися саме з такого матеріалу.

Колегія суддів погоджується із доводами представників ПНТП Ефект про те, що паспорт якості на бетон не є документом, з якого можливо встановити на виконання яких бетонних робіт його було фактично використано.

З метою перевірки доводів апеляційної скарги про те, що при укладенні фундаментів під силоси був використаний бетон, який відповідає проектній документації, судом апеляційної інстанції було запропоновано ПНТП Ефект надати засвідчені копії паспортів якості на бетон, який був фактично використаний під час виконання таких робіт.

Витребування таких доказів було спрямоване на перевірку наявності у розпорядженні підрядника (ПНТП Ефект ) бетону класу М350 (С20/25), який згідно з проектом повинен був використовуватися при укладенні фундаментів під силоси.

На виконання вимог ухвали суду від 24 вересня 2020 року, що занесена до протоколу судового засідання та окремим документом не викладалася, позивач надав засвідчені копії паспортів якості бетонної суміші №№ 1904, 1912, 1919, 1922, 1924, 1932 на бетон класу (марки) М300, а також паспорту якості бетонної суміші № 1926 на бетон класу (марки) М100. Копії паспортів якості на бетон класу (марки) М350 до суду надані не були.

Як раніше зазначалося, зміст виявленого порушення полягав у тому, що фундаменти під силоси мають виконуватися з бетону класом міцності С20/25 (за старими нормами - В25, що відповідає маці бетону М350), по факту укладений бетон марки М300 (згідно паспортів на бетон), що відповідає класу С18/22.5).

Отже, надані ПНТП Ефект додаткові докази підтверджують, а не спростовують висновки контролюючого органу про виконання фундаментів під силоси з бетону іншого класу, а саме - бетону класу М300, замість передбаченого проектом бетону класу М350.

Інше порушення, яке стало підставою для винесення постанови від 02 серпня 2019 року № 13/1023-7-1.18/732 полягало у влаштуванні підбетонки з бетону, у якого середня міцність на стиск не відповідає таблиці 3.1 ДБН В.2.6-98:2009 Конструкції будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення , адже значення міцності бетону на стиск у віці 28 діб складає менше 10 МПа. У зв`язку з цим контролюючим органо було зроблено висновок про те, що фактично клас бетону занижений порівняно з проектним.

Сторонами не заперечується що влаштування підбетонки забезпечувало ПНТП Ефект , а проектною документацією передбачалося виконання таких робіт з використанням бетону класу міцності С8/10, що відповідає марці бетону М150.

Як раніше зазначалося, до суду апеляційної інстанції був наданий паспорт якості бетонної суміші № 1926 на бетон класу міцності (марки) М100, що підтверджує висновки відповідача про заниження клас міцності бетону в порівняно з проектним.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що постанова Управління ДАБІ України у Черкаській області від 02 серпня 2019 року № 13/1023-7-1.18/732 є законною, а підстави для визнання її протиправною і скасування - відсутні.

Перевіряючи обґрунтованість вимог ПНТП Ефект про визнання протиправною і скасування постанови від 02 серпня 2019 року № 14/1023-7-1.18/732, якою застосовано штраф у розмірі 180630 грн 00 коп. за правопорушення, передбачене абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , колегія суддів враховує, що згідно з актом перевірки від 22 липня 2019 року № 151 ПНТП Ефект є не лише підрядною, а й проектною організацією.

Суб`єктом відповідальності ч. 1 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є саме організації, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва. Вони несуть відповідальність за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Обґрунтовуючи свої вимоги про визнання протиправною та скасування постанови від 02 серпня 2019 року № 14/1023-7-1.18/732, ПНТП Ефект вказує на те, що проект будівництва вже був перевірений Державною архітектурно-будівельною інспекцією України під час видачі дозволу на виконання будівельних робіт.

Позивач також вважає, що інспектор перевищив свої повноваження та не маючи кваліфікації експерта, підтвердженої сертифікатом, провів повторну експертизу проекту.

Надаючи правову оцінку зазначеним доводам, колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно з ч. 2 ст. 31 вказаного Закону експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, відомості про які внесені таким органом або на підставі делегованих повноважень саморегулівною організацією у сфері архітектурної діяльності за відповідним напрямом підприємницької діяльності (у разі її утворення) до переліку експертних організацій. До проведення експертизи залучаються (у тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Позивач під час розгляду справи в суді першої інстанції надав засвідчену копію експертного звіту щодо розгляду проектної документації по проекту Реконструкція напільних зерносховищ з заміною їх зерносховищами силосного типу загальним об`ємом до 15 тис. тон в м. Корсунь-Шевченківський, пров. Промисловий, 6 .

Отже, позивачем підтверджено виконання вимог ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Разом з тим, проведення експертизи проекту будівництва не включає можливості проведення перевірки проекту під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю.

Так, згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Зазначена норма права вказує на те, що предметом державного архітектурно-будівельного контролю може бути правомірність дій та рішень проектувальних та експертних організацій.

Положеннями ч. 1 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності також передбачена відповідальність як проектної, так і експертної організацій за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Зазначені норми права вказують на те, що проведення експертизи проекту будівництва та здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо проектувальників є різними способами забезпечення відповідності проектної документації на будівництво вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відтак посилання скаржника порушення вимог ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (у тому числі на відсутність в інспектора Управлінням ДАБІ України у Черкаській області кваліфікаційного сертифікату) є необґрунтованими.

Також позивач просить суд врахувати, що предметом перевірки була проектна документація стадії проект , в той час як будівництво здійснюється за проектом стадії робоча документація . На думку скаржника, підставою для притягнення відповідальності може бути виявлення порушень саме у робочій документації, яка інспектором не перевірялася.

Надаючи правову оцінку вказаному доводу, колегія суддів враховує, що Управління ДАБІ України у Черкаській області разом із відзивом на адміністративний позов від 19 листопада 2019 року надало до суду копії аркушів проекту Реконструкція напільних зерносховищ з заміною їх зерносховищами силосного типу загальним об`ємом до 15 тис. тон в м. Корсунь-Шевченківський, пров. Промисловий, 6 стадії робоча документація (том 1, а.с. 147-151). Зазначена обставина спростовує доводи ПНТП Ефект про те, що інспектором не перевірялася проектна документація стадії робоча документація .

Щодо змісту виявлених порушень ПНТП Ефект в апеляційній скарзі наводить заперечення лише проти окремих висновків суду першої інстанції.

Скаржник наголошує на тому, що проектна документація містила лише загальні посилання на нормативні документи, що втратили чинність на час проектування (СНиП ІІІ-4-80, СНиП 3.03.01-87, ГОСТ 12.1.012-90, ГОСТ 12.1.013-78, ГОСТ 12.1.030-81, НАОП 8.1.00-1.01-88, НПАОП 15.0-1.01-88, НАПБ Б.03.001-2004, ДБН В.2.6-163-2010, ГОСТ 25129-82, ГОСТ 6465-76, ГОСТ 16363-98). Натомість проектувальні рішення гуртувалися лише на чинних нормативних документах.

Відповідно до п. 15.5 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, що затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 року № 45 (далі - Порядок № 45), проектна документація на об`єкт будівництва має бути розроблена з урахуванням будівельних норм та стандартів, чинних на дату передання її замовнику.

Під час апеляційного справи до Державної архітектурно-будівельної інспекції України направлялися запити від 15 жовтня 2020 року № 320/4987/19/5810/2020 та від 29 жовтня 2020 року № 320/4987/19/6154/2020 про витребування копію проектної документації (її окремих частин), щодо якої виявлені порушення, зазначені в постанові від 02 серпня 2019 року № 14/1023-7-1.18/732. Зазначені запити були залишені без виконання.

Разом з тим, як раніше зазначалося, окремі аркуші проектної документації, що була предметом перевірки, були приєднані відповідачем до відзиву на адміністративний позов від 19 листопада 2019 року.

Дослідивши зазначені документи, колегія суддів встановила, що вони містять посилання, зокрема на необхідність фарбування небетонованих металевих закладних деталей та з`єднувальних елементів емалями ПФ-115 ГОСТ 6465-76 по ґрунту ГФ-021 ГОСТ 25129-82, а також посилання на те, що при будівництві в зимовий час роботи слід виконувати у відповідності з вказівками СНиП 3.03.01-87.

Отже, приєднані до матеріалів справи окремі аркуші проектної документації підтверджують обґрунтованість висновків відповідача про порушення ПНТП Ефект вимог п. 15.5 Порядку № 45.

Також в апеляційній скарзі міститься посилання на те, що відповідач прийшов до неправильного висновку про заниження проектного значення класу бетону.

В акті перевірки від 22 липня 2019 року № 151 та в постанові від 02 серпня 2019 року № 14/1023-7-1.18/732 зазначено, що згідно проекту фундаменти під силоси, галереї, приямки виконуються з бетону класу С20/25. Конструкції фундаменту виступають над рівнем поверхні землі приблизно на 1 м, зазнають атмосферних дій та поперемінне заморожування-відтавання. Разом з тим, згідно п. 4.3.3, таблиці 4.1 ДБН В.2.6-98:2009 Конструкції будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення конструкції, вертикальні та горизонтальні поверхні яких зазнають атмосферних дій, повинні бути виконані з мінімального класу бетону С25/30.

Позивач зазначає, що можливість використання бетону класу С20/25 підтверджується листом ДП Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій від 02 грудня 2019 року № 219-2166.

У вказаному листі зазначено, що з огляду на покриття залізобетонної фундаментної плити під силос для зерна зовні гідрофобною гідроізоляцією Пенетрон для захисту від вологи і епізодичне водонасичення не буде відбуватися, допускається прийняти клас умов експлуатації плити ХС3 (ДБН В.2.6-98:2009, таблиця 4.1) і, відповідно, прийняти клас бетону С20/25. При цьому необхідно забезпечити надійну гідроізоляцію конструкції на весь строк експлуатації споруди.

Зі змісту вказаного листа слідує, що ДП Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій досліджувалася можливість використання бетону класу С20/25 в умовах захисту фундаменту лише від водонасичення.

Разом з тим контролюючим органом було визначено мінімальний клас бетону не лише виходячи з можливості вологонасичення, а й з урахуванням поперемінного заморожування-відтавання.

Висновків щодо можливості використання бетону класу С20/25 в умовах поперемінного заморожування-відтавання лист ДП Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій від 02 грудня 2019 року № 219-2166 не містить.

Колегія суддів враховує, що згідно з розділом 2 таблиці 4.1 ДБН В.2.6-98:2009 Конструкції будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення клас умов експлуатації плити ХС3 передбачає такі характеристики навколишнього середовища, вологісний режим: помірний повітряновологісний режим, експлуатація в умовах епізодичного вологонасичення.

Вплив корозійних пошкоджень, викликаних поперемінним заморожуванням-відтаванням визначається розділом 4 таблиці 4.1 ДБН В.2.6-98:2009 Конструкції будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення .

Згідно з вказаним розділом така характеристика навколишнього середовища як епізодичне водонасичення, дія від`ємних температур за відсутності антиобморожувачів відповідає класу умов експлуатації XF1. У свою чергу вказаний клас умов експлуатації передбачає використання мінімального класу бетону С 25/30. Натомість використання мінімального класу бетону С 20/25 в зазначених умовах допускається лише у разі використання антиобморожувачів.

Посилань на те, що проектною документацію передбачалося використання антиобморожувачів усні та письмові пояснення сторін не містили.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновками Управління ДАБІ України у Черкаській області та суду першої інстанції про те, що ПНТП Ефект занизило проектне значення класу бетону для виконання фундаментів під силоси, галереї, приямки.

Заперечень щодо інших порушень, допущених під час розробки проектної документації для виконання будівельних робіт (недотримання вимог щодо розроблення креслень ГТ, неправильне визначення категорії будівель і приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою) апеляційна скарга не містить.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що постанова Управління ДАБІ України у Черкаській області від 02 серпня 2019 року № 14/1023-7-1.18/732 є законною, а підстави для визнання її протиправною і скасування - відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування постанов Управління ДАБІ України у Черкаській області від 02 серпня 2019 року № 13/1023-7-1.18/732 та № 14/1023-7-1.18/732.

Водночас постанова від 02 серпня 2019 року № 13/1023-7-1.18/732 є протиправною та підлягає скасуванню.

Отже, доводи апеляційної скарги позивача частково спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні суду від 08 травня 2020 року та є підставами для її скасування в частині.

У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ПНТП Ефект задовольнити частково, рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2020 року в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови від 02 серпня 2019 року № 12/1023-7-1.18/732 - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 242, 238, 308, 310, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного науково-технічного підприємства Ефект - задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2020 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог Приватного науково-технічного підприємства Ефект про визнання протиправним і скасування постанови Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області від 02 серпня 2019 року № 12/1023-7-1.18/732 - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову в цій частині.

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Л.О. Костюк

О.М. Кузьмишина

Постанова складена у повному обсязі 19 листопада 2020 року.