Постанова

від 30.08.2022 по справі 185/9947/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4600/22 Справа № 185/9947/21 Суддя у 1-й інстанції - Болдирєва У. М. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2022 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Анатолія Сергійовича в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегеста», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехеко», ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, витребування земельної ділянки

за апеляційноюскаргою керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Анатолія Сергійовича в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області

на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2022 року в частині відмови у відкритті провадження, -

В С Т А Н О В И В:

22 листопада 2021 року керівник Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області, який діє в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради, звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області), товариства з обмеженою відповідальністю «Сегеста» (далі - ТОВ «Сегеста»), товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехеко» (далі- ТОВ «Агротехеко»), ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, витребування земельної ділянки.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2022 позовну заяву керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради залишено без руху.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2022 року позовну заяву керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради визнано неподаною та повернуто позивачу на підставі ч.3 ст.185 ЦПК України.

Постановою Дніпровського апеляційного суду 05 квітня 2022 року ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2022 року скасовано і справу повернуто до суду першої інстанції для вирішення питання відповідно до ЦПК України.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2022 року відкрито провадження у справі за позовом керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Анатолія Сергійовича в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегеста», ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки. Відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Анатолія Сергійовича в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегеста», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехеко» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, витребування земельної ділянки. Розгляд справи за позовом керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Анатолія Сергійовича в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегеста», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехеко» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, витребування земельної ділянки відноситься до юрисдикції господарського суду.

В апеляційній скарзі позивач просить ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2022 року в частині відмови у відкритті провадження скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на те, що ухвала суду винесена з порушенням норм процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.

Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу.

Відмовляючи у відкриті провадження в частині позовних вимог заявлених до ТОВ «Сегеста» і ТОВ «Агротехеко» суд першої інстанції виходив із того, що розгляд цих вимог віднесено до юрисдикції господарського суду.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІ суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе таку складову як дотримання всіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів і свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів. Визначити, яким саме судом та за якими правилами має бути розглянутий спір, і має судова юрисдикція.

Судова юрисдикція це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

За змістом частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

При вирішенні питання щодо можливості розгляду справи у порядку цивільного судочинства необхідно керуватися завданнями цивільного судочинства, які передбачено у статті 1 ЦПК України, і до яких віднесено справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

При цьому суди повинні керуватися принципом правової визначеності і не допускати наявності провадження, а відтак і судових рішень, ухвалених у спорі між тими ж сторонами, з того самого предмета, але судами різних юрисдикцій.

У пункті 1 частини першої статті 20 ГПК України передбачено, що справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особипідприємці.

В порядку пунктів 3, 13 частини першої статті 20 ГПК України, господарські суди, зокрема, розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів. Вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Згідно частиною дванадцятою статті 30 ГПК України вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо розгляд таких вимог віднесений до юрисдикції господарського суду, розглядаються господарським судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідними від якого є такі вимоги.

Ознаками господарського спору є, зокрема, участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Зазначене узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 25 лютого 2020 року у справі № 916/385/19 (провадження № 12-167гс19).

Отже, розмежування компетенції судів з розгляду спорів здійснене відповідно до їх предмета та суб`єктного складу учасників. У порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Спори, сторонами в яких є юридичні особи та фізичні особи-підприємці, про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів розглядаються господарськими судами.

Звертаючись до суду із вказаним позовом Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Анатолія Сергійовича в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради просив:

1. Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 25 лютого 2020 року № 4-2559/15-20-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 ,

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 21 березня 2020 року, укладений між продавцем ОСОБА_1 та покупцем Товариством з обмеженою відповідальністю «Сегеста», як такий, що порушує публічний порядок, з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегеста» на вказану земельну ділянку (номер запису про право 36042549),

3. Визнати недійсним договір оренди від 08 грудня 2020 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сегеста» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротехеко» в частині оренди спірної земельної ділянки з одночасним припиненням речових прав ТОВ «Агротехеко» на цю земельну ділянку.

4. Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегеста» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехеко» земельну ділянку на користь Вербківської сільської ради.

Отже, позовні вимоги стосуються захисту права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1223582800:01:003:0770, що розташована на території Вербківської сільської ради у Павлоградському районі Дніпропетровської області і, порушеного узв`язку із оформленням права власності на ОСОБА_1 , а згодом на ТОВ Сегеста.

Таким чином, визнання недійсним договір оренди від 08 грудня 2020 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сегеста» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротехеко» в частині оренди спірної земельної ділянки з одночасним припиненням речових прав ТОВ «Агротехеко» на цю земельну ділянку та витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегеста» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехеко» земельну ділянку на користь Вербківської сільської ради, можливе лише після визнання незаконним та скасувати наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 25 лютого 2020 року № 4-2559/15-20-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 , та Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 21 березня 2020 року, укладений між продавцем ОСОБА_1 та покупцем Товариством з обмеженою відповідальністю «Сегеста», як такий, що порушує публічний порядок, з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегеста» на вказану земельну ділянку (номер запису про право 36042549).

Отже, в даному випадку вимоги про визнання недійсним договорів оренди та витребування земельної ділянки пов`язані з ухваленням рішення по суті спору щодо майна, яке перебуває у володінні фізичної особи. Тому є безпідставними висновки суду про те, що вирішення позовної вимоги про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки комунальної власності шляхом знесення об`єкта нерухомого майна не залежить від наслідків розгляду будь-яких інших вимог, в тому числі про скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 25 лютого 2020 року № 4-2559/15-20-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 .

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що ефективний судовий захист інтересів позивача буде можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи за правилами цивільного судочинства. Такий розгляд відповідає принципу юридичної визначеності, оскільки не допускає роз`єднання позовних вимог залежно від суб`єктного складу учасників спору, а також вплине, зокрема, на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних правовідносин.

Крім того, вирішення такого спору за правилами господарського судочинства в частині позовних вимог до юридичної особи, а за правилами цивільного судочинства в частині позовних вимог до фізичної особи, порушуватиме принцип повноти, всебічності й об`єктивності з`ясування обставин справи, оскільки дослідження одного і того ж предмета та тих самих підстав позову здійснюватиметься судами різних юрисдикцій.

З огляду на вищевикладене, ухвала суду першої інстанції в частині оскарження є незаконною.

Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, колегія суддів апеляційного суду погоджується з доводами апеляційної скарги та приймає їх до уваги, та вважає їх такими, що підлягають задоволенню, оскільки доводи апеляційної скарги підтверджують, що судом допущено порушення вимог процесуального права.

За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.379 ЦПК України є підстави для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання відповідно до ЦПК України.

Вимоги апелянта щодо відшкодування судових витрат не можуть бути задоволені судом апеляційної інстанції, оскільки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, питання про розподіл судових витрат у справі суд вирішує під час ухвалення рішення, у зв`язку з чим питання про розподіл судового рішення в даній справі буде вирішено судом першої інстанції під час ухвалення рішення по суті.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Анатолія Сергійовича в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області задовольнити.

Ухвалу Павлоградськогоміськрайонного судуДніпропетровської областівід 18квітня 2022року вчастині відмовиу відкриттіпровадження усправі за позовом керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Анатолія Сергійовича в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегеста», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехеко» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, витребування земельної ділянки, скасувати,і справуповернути досуду першоїінстанції для вирішення питання про відкриття провадження в цій частині відповідно до ЦПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Судді: